Практичні завдання

Варіант 1

У базовому році вартість ринкового кошика в Україні дорівнювала 100 грн., а в США – 500 дол. В аналізованому році інфляція в Україні = 20 %, а в США = 4%. Чому дорівнює курс гривні в формі прямого котирування згідно з паритетом купівельної спроможності?

Варіант 2

Маємо умови: c^/ = 0,8; t = 0,25; q = 0,2. Чому дорівнює мультиплікатор видатків у відкритій економіці?

Варіант 3

Маємо умови: c^/ = 0,75; t = 0,25; q = 0,15. p = 1,0. Експорт збільшився на 30 грн., а імпорт – на 10 грн. Чому дорівнює приріст ВВП?

Варіант 4

Сальдо СА = - 100 грн., сальдо КА = + 85 грн., сальдо статті “Помилки та упущення” = + 5 грн. На скільки зменшаться резервні активи, щоб урівноважити платіжний баланс?

Варіант 5

Маємо умови (грн.): Y = 1000, С = 560, Т = 200, І = 250, BS = - 10. Чому дорівнює чистий експорт у рівноважній економіці?

Варіант 6

Маємо умови: с^/ = 0,75; t = 0,2; q = 0,15; Р = 1,0. Державні закупівлі збільшилися на 40 грн. Чому дорівнюють втрати приросту ВВП під впливом імпортних закупівель?

Варіант 7

Розрахуйте сальдо статті “Помилки та упущення” в мовах рівноважного платіжного балансу, якщо: баланс товарів та послуг = - 1200 грн., чисті доходи = -50 грн., чисті поточні трансферти = +20 грн. сальдо рахунка капітальних операцій = + 1130 грн.

Варіант 8

В економіці гранична схильність до споживання = 0,7, граничний коефіцієнт податків = 0,1, гранична схильність до імпортування = 0,25. Яким буде приріст ВВП, якщо чистий експорт збільшиться на 200 грн.

Варіант 9

Маємо умови: гранична схильність до споживання = 0,8; коефіцієнт податків = 0,25; гранична схильність до імпорту = 0,2. Чому дорівнює мультиплікатор видатків у відкритій економіці.

Варіант 10

У базовому році вартість ринкового кошику в Україні дорівнювала 1000 грн., а в США – 500 дол. В аналізованому році інфляція в Україні = 25%, а в США = 6%. Чому дорівнює курс гривні у формі прямого котирування згідно з паритетом купівельної спроможності.

Варіант 11

Маємо умови: s΄=0,25; t =0,2; гранична схильність до імпорту = 0,15. Державні закупівлі зросли на 50 грн. Чому дорівнюють втрати приросту ВВП під впливом імпортних закупівель?

Варіант 12

Маємо умови: s΄=0,6; t =0,25; гранична схильність до імпорту = 0,2. Експорт збільшився на 50 грн., а імпорт на 10 грн. Чому дорівнює приріст ВВП.

Варіант 13

Маємо умови: с’ = 0,8; t = 0,25; q΄ = 0,2. Чому дорівнює мультиплікатор видатків у відкритій і закритій економіці.

Варіант 14

В економіці гранична схильність до споживання с/ = 0,75, граничний коефіцієнт податків t = 0,1, гранична схильність до імпортування q = 0,2. Яким буде приріст ВВП, якщо експорт зросте на 200 одиниць, а імпорт збільшиться на 50 одиниць.

Варіант 15

У базовому році вартість споживчого кошика в Україні становила 1500 грн., а в США 355 дол. В аналізованому році темпи інфляції в Україні становили 28 %, а в США 4,2 %. Визначити чому дорівнює курс гривні в формі прямого котирування згідно з паритетом купівельної спроможності?

Питання для самоконтролю

1. Зобразити структуру платіжного балансу України.

2. Яким чином збільшення курсу національної валюти відносно іноземної відобразиться на ВВП в умовах відкритої економіки?

3. Покажіть відмінність між фіксованим та “плаваючим” валютним курсом.

4. Зобразити графічно зміну рівноважного ВВП при зростанні чистого експорту.

5. Які наслідки матиме стримуюча грошова політика у разі “плаваючого” курсу?

6. Поясніть, як вплине на загальну рівновагу зменшення податків у відкритій економіці.

Бібліографічний список до самостійної роботи

1.(371-394); 2.( 499-560); 3.(168-180); 4.(435-515); 6.(174-191)

3. методичні рекомендації до практичних занять

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Макроекономіка, як теоретична основа економічної політики держави

Практичне заняття 1

Тема 1. Макроекономіка як наука

Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків

Мета заняття: поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів з проблем сутності та методології макроекономіки, сутності національного рахівництва, їх теоретичних засад та методології.

План заняття

1. Сутність та місце макроекономіки в економічній науці.

2. Предмет та метод макроекономіки.

3. Система національних рахунків (СНР) як нормативна база макроекономіки.

4. Сектори та рахунки в СНР.

Обладнання, яке потрібне для проведення практичного заняття

Панчишин С.А. «Макроекономіка». Тести і задачі: Практикум. – К.: Либідь, 2002.

Методичні рекомендації до практичного заняття

При підготовці першого питання потрібно показати, що процес економічного дослідження може здійснюватися на різних рівнях: окремого підприємства, фірми, галузі, економіки в цілому.

Підхід, заснований на дослідженні економічних відносин на рівні національної економіки, називається макроекономічним. Термін “макроекономіка” показує, що тут за основу дослідження береться економічна система в цілому, а не окремі її частини.

В економічній теорії макроекономічний підхід доповнюється мікроекономічним аналізом. Мікроекономіка вивчає окремі елементи або підсистеми економіки, механізми їх функціонування, взаємодію між окремими економічними суб’єктами.

Макро- і мікроекономічні підходи взаємно доповнюють один одного і становлять основу загальної економічної теорії.

При підготовці другого питання потрібно визначити предмет макроекономіки, яким є виробничі відносини між агрегованими суб’єктами ринкової економіки.

Під час вивчення другого питання потрібно показати, що метод - це сукупність прийомів дослідження в науці і відтворення їх у системі економічних категорій, законів.

Головними специфічними методами макроекономіки є: використання агрегованих величин та економічне моделювання. Економічне моделювання в межах теоретичної економіки дозволяє зрозуміти, як функціонує економіка в цілому або її окремі частини. Тому важливим методом дослідження в макроекономіці є економіко-математичне моделювання.

Крім того, потрібно визначити такі загальнонаукові методи :

- метод наукової абстракції;

- метод синтезу та аналізу;

- метод індукції та дедукції;

- історичний і логічний;

- економічний експеримент.

Вивчення третього та четвертого питання надасть студентам можливість отримати початкові знання про сучасну ринкову концепцію макроекономічного рахівництва та освоїти основні макропоказники оцінки кінцевих результатів функціонування національної економіки.

Кожна країна певним чином інтегрована в світову економіку. Тому з метою забезпечення необхідності міжнародних порівнянь результативності економічної діяльності національних господарств виникає необхідність застосування єдиних підходів до системи та методології обчислення макроекономічних показників. Ця вимога реалізується з допомогою спеціального міжнародного стандарту — «Системи національних рахунків» (СНР). Вона затверджена ООН і рекомендується всім країнам для практичного використання.

Для вивчення ролі СНР як нормативної бази макроекономічного рахівництва слід передусім зрозуміти ті методологічні принципи, на які вона спирається. До основних належать такі:

1) продуктивною є будь-яка діяльність, яка приносить дохід її суб'єктам. Цей принцип лежить в основі визначення величини доходу, створеного національною економікою, при обчисленні якого беруться до уваги не лише галузі матеріального виробництва, а й галузі, які надають послуги (освіта, охорона здоров’я, страхування тощо);

2) видатки на виробництво національного продукту дорівнюють доходу, одержаному від його реалізації, або вартість факторів виробництва, спожитих при виготовленні національного продукту, дорівнює доходам, що їх отримують власники виробничих факторів. Цей принцип лежить в основі економічної рівноваги, до якої економіка постійно тяжіє;

3) економіка перебуває в постійному кругообігу, котрий являє собою безперервний потік перетворень видатків у доходи, а доходів у видатки. Цей принцип лежить в основі економічної динаміки і свідчить про те, що доходи є функцією видатків, а видатки залежать від розподілу доходів.

Національна економіка являє собою сукупність суб’єктів господарювання, які є базовими одиницями обліку в СНР. Якщо економічні інтереси таких одиниць зосереджені на території даної країни, то їх називають резидентами цієї країни. І навпаки — суб’єкти, економічні інтереси яких зосереджені поза межами даної країни, відносно неї є нерезидентами. Залежно від функцій, поведінки та цілей усі господарюючи одиниці-резиденти об’єднуються у відповідні сектори: підприємства (не фінансові); фінансові установи; громадські та приватні організації, які обслуговують домашні господарства; домашні господарства; зовнішньоекономічний сектор.

СНР спирається на низку макроекономічних показників, за допомогою яких вимірюються результати функціонування національної економіки. Первинним таким показником є валовий випуск, який відображає повну ринкову вартість усіх товарів та послуг, вироблених у країні за певний період. Але найбільше значення серед макроекономічних показників має валовий внутрішній продукт (ВВП).