Ключові терміни і поняття

Активи — все, що має грошову вартість і є власністю фірми або особи.

Гранична схильність до заощадження — частка заощаджень у будь-якій зміні використовуваного доходу домогосподарства; дорівнює зміні заощадження, поділеній на зміну використовуваного доходу.

Гранична схильність до споживання — частка видатків на споживання у будь-якій зміні використовуваного доходу; показує, наскільки збільшується споживання, якщо використовуваний дохід зростає на одиницю.

Граничний виторг — зміна загального виторгу фірми, що походить із продажу однієї додаткової одиниці її продукту; дорівнює зміні загального виторгу, поділеній на зміну кількості проданого продукту.

Граничний коефіцієнт заміщення — виражений коефіцієнтом ступінь готовності споживача замінити один товар або послугу іншим товаром або послугою і при цьому отримати однакову корисність (однакова загальна корисність); дорівнює нахилу кривої байдужості.

Граничний продукт — додатковий обсяг продукції, отриманий від застосування додаткової одиниці ресурсу (кількість інших ресурсів незмінна).

Граничні витрати — приріст витрат на виробництво додаткової одиниці продукції (або зменшення витрат, коли виробництво скорочується на одиницю продукції).

Еластична пропозиція — пропозиція, для якої коефіцієнт еластичності більший за одиницю, тобто відсоток зміни величини пропозиції більший, ніж відсоток зміни ціни.

Еластичний попит — попит, для якого коефіцієнт еластичності більший за одиницю, тобто відсоток зміни величини попиту більший, ніж відсоток зміни ціни.

Еластичність — поняття, яке застосовує аналітична економія для позначення реагування однієї змінної на зміну іншої (наприклад, величини попиту на зміну ціни тощо); відсоток, на який змінюється одна змінна у відповідь на один відсоток зміни іншої змінної.

Еластичність попиту — відношення відсотка зміни величини попиту на товар за доходом до відсотка зміни доходу; вимірює ступінь реагування закупівель споживача на зміни в доході.

Еластичність попиту ціною — відношення відсотка зміни величини попиту на продукт до відсотка зміни його ціни; реагування величини попиту на продукт на зміну ціни продукту.

Еластичність пропозиції за ціною — відношення відсотка зміни величини пропозиції продукту до відсотка зміни його ціни; реагування величини пропозиції продукту на зміну ціни продукту.

Споживання — сукупність товарів і послуг, які куплені споживачами.

Споживчі блага — товари і послуги, які безпосередньо задовольняють потреби людини.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Взаємозв’язок та взаємо обумовленість споживання та заощадження.

2. Структурна динаміка заощаджень населення України.

Бібліографічний список до практичного заняття

3.(60-67); 4.(98-140); 6.(71-88)

Практичне заняття 8

Тема 8. Приватні інвестиції

Мета заняття: поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів з питань ролі приватних інвестицій в економіці.

План заняття

1. Поняття інвестиційного попиту.

2. Інвестиційна функція. Чинники автономних інвестицій.

3. Мультиплікатор інвестицій.

Обладнання, яке потрібне для проведення практичного заняття

Панчишин С.А. «Макроекономіка». Тести і задачі: Практикум. – К.: Либідь, 2002.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Вагомим чинником сукупних видатків є інвестиції. У короткостроковому періоді вони впливають на рівень виробництва через зміни в сукупному попиті. У довгостроковому періоді вони впливають на виробництво через процес капіталоутворення, що змінює рівень потенційного ВВП.

Мотиваційним чинником інвестиційного попиту є чистий прибуток, який інвестори очікують отримати від інвестування. Вихідною базою для його кількісної оцінки є дохід від інвестування Чистий прибуток менший за дохід від інвестування на величину затрат, пов’язаних із сплатою відсотків за використання інвестиційних коштів, і податку на прибуток. Зазначене можна виразити такою формулою:

NP = (GP – ТР) – І×r, (3.49)

де NP — очікуваний чистий прибуток;

GP - валовий прибуток, отриманий від реалізації інвестиційного проекту;

ТР - податок на прибуток;

(І×r) – затрати на інвестиції, які пов’язані зі сплатою відсотків за використання інвестиційних коштів.

r - реальна відсоткова ставка, яка обчислюється як різниця між номінальною відсотковою ставкою (n) та очікуваною інфляцією (π) за формулою:

r = n - π (3.50)

Вплив інвестицій на сукупний попит (ВВП) відображається в теорії мультиплікатора. Суть мультиплікативного впливу інвестицій на ВВП полягає у тому, що інвестиції впливають на ВВП не пропорційно, а помножено, тобто мультиплікативно. Це означає, що при зміні інвестицій на одну грошову одиницю ВВП змінюється більше ніж на одиницю.

Мультиплікатор інвестицій — чисельний коефіцієнт, що показує залежність зміни доходу від зміни автономних інвестицій. Якщо відбудеться приріст обсягу інвестицій (наприклад, збільшаться державні асигнування на суспільні роботи в умовах спаду економіки), то доход збільшиться на величину, що у m раз більше, ніж приріст інвестицій, тобто

ΔY = m_e ×ΔI, (3.51)

або

ΔY = m_e ×ΔЕ, (3.52)

де ΔY — приріст доходу, ΔІ, ΔЕ – приріст інвестицій або сукупних видатків; m_e — мультиплікатор (множник). Відповідно:

m_e = (3.53)

Оскільки мультиплікатор знаходиться в прямій залежності від граничної схильності до споживання (с^/) і в зворотній залежності від граничної схильності до заощадження (s^/), то

m_e = =(3.54)

В умовах інфляції добуток m_e×ΔЕ, відображає приріст номінального ВВП, який у певних пропорціях розподіляється між приростом реального ВВП і приростом цін. Тому номінальний ВВП в аналізованому періоді становитиме Y_b + m_e×ΔЕ. Після його дефлювання і зіставлення з реальним ВВП базового періоду можна визначити приріст реального ВВП, викликаний початковим приростом сукупних видатків в умовах інфляції:

ΔY = - Y_b (3.55)