Ключові терміни і поняття

Гіперінфляція - дуже високі темпи зростання рівня цін (понад 50% за місяць).

Дефляція – падіння загального рівня цін в економіці.

Інфлювання —обчислення реального валового внутрішнього продукту збільшенням грошової вартості ВВП, виробленого у році, в якому ціни були нижчі, ніж у базовому році, тобто дефлятор ВВП менший за одиницю.

Інфляційна спіраль заробітної плати - підвищення заробітної плати, що викликає зростання цін, яке, відповідно, призводить до подальшого зростання заробітної плати та цін.

Інфляційний розрив —величина, на яку лінія (крива) сукупних видатків має переміститися вниз, щоб зменшити номінальний ВВП до рівня не інфляційного ВВП за повної зайнятості.

Інфляція витрат —інфляція, що походить зі зменшення сукупної пропозиції (з вищих цін на сировину або вищих ставок заробітної плати), зі зниження продуктивності праці й супроводжується зменшенням реального обсягу виробництва та зайнятості; часто цю інфляцію називають інфляцією пропозиції.

Інфляція попиту —інфляція, що походить із надлишкового сукупного попиту: "надто багато грошей полює на надто малу кількість товарів".

Інфляція —усталене зростання загального рівня цін, яке супроводжується зниженням купівельної спроможності грошей.

Стагфляція —інфляція, що супроводжується стагнацією виробництва і високим рівнем безробіття в країні; одночасне зростання рівня цін і рівня безробіття.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Інфляційні процеси в економіці сучасної України.

2. Антиінфляційна політика держави.

Бібліографічний список до практичного заняття

1.(275-317); 2.(208-238); 3.(39-59); 4.(296-365); 5.(87-138); 6.(52-70)

Практичне заняття 7

Тема 7. Споживання домогосподарств

Мета заняття: поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів з питань ринкової поведінки домогосподарств як інституціональних споживачів та зберігаючої групи.

План заняття

1. Споживання та заощадження як функція доходу.

2. Фактори споживання та заощадження.

3. Схильність до споживання та заощадження.

Обладнання, яке потрібне для проведення практичного заняття

Панчишин С.А. «Макроекономіка». Тести і задачі: Практикум. – К.: Либідь, 2002.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Вивчення теми має за мету дати студентам знання про кейнсіанську концепцію споживання.

В даній темі розглядається лише приватна економіка закритого типу, в якій відсутня держава і зовнішня торгівля. За цих умов згідно з методом видатків ВВП визначається як сума приватного споживання та інвестування за формулою:

Y = С + І (3.42)

Споживання відображає видатки домогосподарств на купівлю споживчих товарів та послуг. Воно є основним компонентом сукупних видатків економіки. Тому важливо визначити, від чого залежить його величина.

Існує багато чинників, від яких залежить величина споживання. Проте основним є наявний дохід (дохід у розпорядженні) - DI. У межах приватної економіки закритого типу він складається із особистого наявного доходу (наявного доходу домогосподарств) і наявного доходу підприємств.

Особистий наявний дохід — це така частина сукупного доходу, яка залишається після відрахувань на відновлення основного капіталу (амортизація) та утворення нерозподіленого прибутку: особистий наявний дохід = ВВП - амортизація - нерозподілений прибуток. Наявний дохід підприємств — це така частка валового корпоративного прибутку, яка залишається після сплати дивідендів: наявний дохід підприємств = валовий корпоративний прибуток - дивіденди = амортизація + нерозподілений прибуток. Якщо до особистого наявного доходу додати наявний дохід підприємств, то наявний дохід приватної економіки буде дорівнювати сукупному доходу, тобто ВВП. Одна його частина спрямовується на споживання, інша - на заощадження. Це дає підстави записати таку формулу:

DI = Y = C + S , (3.43)

де DI — наявний дохід приватної економіки, S — приватні заощадження.

Приоритетним напрямом використання наявного доходу є споживання. Тому заощадження — це та частина наявного доходу, яка залишається після здійснення витрат на споживання:

S = DI – С. (3.44)

Вимірювання залежності споживання і заощадження від наявного доходу здійснюється з допомогою коефіцієнтів схильності до споживання і заощадження.

У динамічному аналізі застосовуються коефіцієнти граничної схильності до споживання та заощадження, які визначають за формулами:

MPC = с^/ = ∆C / ∆DI (3.45)

MPS = s^/ = ∆S / ∆DI (3.46)

Звернімо увагу на важливу властивість: сума коефіцієнтів граничної, схильності завжди дорівнює одиниці тобто:

MPC + MPS = 1 (3.47)

Це зумовлено тим, що за даного наявного доходу будь-яка зміна споживання компенсується протилежною зміною заощаджень. І навпаки.

Крім наявного доходу на споживання і заощадження впливають інші чинники. До них можна віднести такі: багатство, ціни, очікування, споживча заборгованість, відсоткова ставка. Споживання, яке не залежить від доходу, а змінюється під впливом інших чинників, називають автономним (Со). Наявність цього показника дає підстави записати функцію споживання, як:

C = С_°+ с^/ × DІ (3.48)

Практичні завдання

Завдання 1

У приватній економіці закритого типу маємо умови ВВП: у попередньому році = 80 грн., в аналізованому = 90 грн., споживання у попередньому році = 60 грн., в аналізованому = 67 грн. Обчислити с^/.

Завдання 2

Розрахувати граничну схильність до заощаджень за умов, що після податковий дохід збільшився на 50 грн., а споживання — на 52 грн.

Завдання 3

Дохід збільшився на 100 грн., автономне споживання — на 5 грн., с^/=0,6. Обчислити приріст споживання згідно з функцією споживання.

Завдання 4

Щотижневі витрати родини на споживання дорівнюють 100 дол. + ½ DI.

А) розрахуйте за даними таблиці витрати родини на споживання та обсяг заощаджень на кожному рівні доходів (грн.).

Дохід після сплати податків (DI)	Споживання (С)	Заощадження (S)	Дохід після сплати податків (DI)	Споживання (С)	Заощадження (S)
0			300
100			400
200			500

Б) Ґрунтуючись на даних таблиці, побудуйте графік функції споживання.

Розрахуйте: при яких рівнях доходу витрати на споживання рівні, менше і більше його обсягу.