Інвестиції в економіці країни початково зросли на 100 тис. Грн., гранична схильність до споживання 0,75. Визначити як змінився ввп.

Варіант 13

В умовах приватної економіки закритого типу У_b = 2000 грн., а інвестиції початково зросли на 50 грн. Розрахувати зміну реального доходу, якщо при цьому ціни зростуть на 5 %, а с^/=0,75.

Варіант 14

Номінальний ВВП становить 3000 грн., с΄=0,75. В поточному році інвестиції збільшилися початково на 10 грн., а ціни зросли на 20%. Розрахувати приріст реального ВВП.

Варіант 15

В країні а після податковий дохід збільшився на 90 млн. Грн., споживчі витрати – на 60 млн. Грн., а інвестиції на 50 млн. Грн. Визначити зміну ввп. Питання для самоконтролю

1. Що розуміють під інвестиційним попитом?

2. Які фактори впливають на розмір інвестицій?

3. Перелічіть не відсоткові фактори інвестиційного попиту.

4. Чому інвестиційна складова сукупних витрат є найбільш мінливою?

5. Назвіть основні заходи для стимулювання заощаджень.

6. Поясніть, як впливають на інвестиційний попит очікувана норма чистого прибутку і відсоткова ставка комерційних банків?

7. Чи можлива ситуація в короткостроковому періоді, коли інвестиції перевищують заощадження. Чому?

8. Чому інвестиції завжди мають автономний характер?

9. Яка існує залежність між ВВП та інвестиціями?

10. Розкрийте сутність мультиплікатора витрат та напишіть формули для його визначення.

11. Як розраховується в умовах інфляції приріст реального ВВП під впливом зміни сукупних витрат.

Бібліографічний список до самостійної роботи

3.(60-67); 4.(98-140); 6.(71-88)

Тема 9. Сукупні видатки і ввп

Мета: поглибити, закріпити, систематизувати знання студентів з проблем дослідження рівноважного ВВП шляхом здійснення окремих видів видатків.

План вивчення теми

1. Сукупні видатки і рівноважний ВВП.

2. Сукупні видатки і потенційний ВВП.

3. Рецесійний та інфляційний розриви.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Мета теми — надати студентам можливість вивчити умови, за яких сукупні видатки забезпечують виробництво рівноважного ВВП взагалі і зокрема при неповній та повній зайнятості.

Для розуміння рівноваги або нерівноваги в економіці за цією моделлю слід розрізняти фактичні і заплановані сукупні витрати. Економічна рівновага — це рівновага між запланованими сукупними витратами і ВВП. Тому в моделі «витрати—випуск» під сукупними витратами слід розуміти заплановані сукупні витрати. Оскільки згідно з нашим припущенням сукупні витрати дорівнюють С + Іg, то для моделі «витрати—випуск» базовим є таке рівняння:

Е = С + Іg = ВВП (2.55)

Згідно з цим рівнянням, ВВП — вироблений продукт, а С + Іg — сукупні витрати.

Співвідношення між сукупними витратами і ВВП — це співвідношення між планами покупців і продавців, які, як правило, не збігаються. Якщо вони не збігаються, то виникають незаплановані зміни в товарних запасах.

Так, коли Е < ВВП, виникає перевиробництво, яке супроводжується незапланованим збільшенням товарних запасів.

І навпаки, коли Е > ВВП, виникає недовиробнинтво, яке супроводжується незапланованим зниженням товарних запасів.

Інвестиції в товарні запаси виконують балансуючу роль в економіці. Якщо величина сукупних витрат недостатня порівняно з ВВП, то відбувається незаплановане збільшення інвестицій в товарні запаси; якщо сукупні виграти перевищують ВВП, то відбувається незаплановане зменшення інвестицій в товарні запаси. Це дає підстави модифікувати формулу:

Е ± І^/ = ВВП, (2.56)

де ± І^/ — незаплановані інвестиції в товарні запаси; (+)- збільшення, (-) — зменшення інвестицій в товарні запаси. Е ± І^/ — фактичні сукупні витрати (Еф).

Отже рівноважний ВВП — це такий обсяг виробництва якому відповідають сукупні витрати, достатні для закупки всієї продукції, виробленої в поточному періоді.

У моделі «вилучення - ін’єкції» рівноважний ВВП — це такий ВВП, який забезпечується в умовах рівноваги між заощадженнями та інвестиціями. Це означає, що плани домогосподарств стосовно заощаджень збігаються з планами підприємств стосовно інвестицій. Тому умовою рівновага на товарному ринку є рівновага між заощадженнями і запланованими інвестиціями, тобто S = I.

Але фактичні інвестиції (І ± І^/) завжди балансуються із заощадженнями за рахунок незапланованих інвестицій. Тобто, незаплановані інвестиції є вирівнюючим елементом, який постійно приводить у відповідність фактичні інвестиції та заощадження. Такий висновок кореспондується із методом “витрати—випуск”, згідно з яким фактичні сукупні витрати завжди дорівнюють ВВП, що досягається за рахунок незапланованих інвестицій в товарні запаси:

Е ± І^/ = ВВП (2.57)

Рецесійний розрив — це величина, на яку фактичні сукупні витрати повинні початково збільшитися, щоб забезпечити досягнення потенційного ВВП.

В умовах рецесійного розриву економіка потенційно втрачає, недовиробляє певну величину ВВП.

Величина рецесійного розриву (необхідного початкового приросту сукупних витрат (+ ΔЕ) визначається за формулою (в умовах стабільних цін):

+ ΔЕ = , (2.58)

де ВВПп - ВВПф — реальний приріст ВВП, необхідний для досягнення ВВП потенційного; m_e – мультиплікатор витрат.

Інфляційний розрив — це величина, на яку фактичні сукупні витрати повинні початково зменшитися, щоб усунути інфляційний надлишок за умов повної зайнятості.

Розрив називається інфляційним тому, що він викликає в економіці інфляційний надлишок ВВП. Величину інфляційного розриву (- ΔЕ) — необхідного початкового зменшення сукупних витрат — можна визначити за формулою (без урахування цінового фактора):

• ΔЕ = , (2.59)

де ВВПп - ВВПф — інфляційне зменшення ВВП за умов повної зайнятості.