Тема 6. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів

1. У чому полягає сутність соціалістичної ідеї і де виявлені її джерела?

Главными идейными предтечами этой доктрины принято считать двух знаменитых ученых позднего Средневековья – английского философа и государственного деятеля Томаса Мора и итальянского философа Томмазо Кампанеллу, которые были авторами социальных утопий о гармоничных и счастливых обществах, не знающих частной собственности. В первой половине XIX века под влиянием трудов представителей классической политической экономии доктрины социалистов-утопистов претерпели существенные качественные изменения. Для утопического социализма данный период, связанный с завершением промышленного переворота, знаменателен осмыслением новых экономических реалий, которые нашли своё отражение в работах французских философов К.Сен-Симона и Ш.Фурье, а также английского общественного деятеля Р.Оуэна.

Ідея соціалістичної організації суспільства — це винахід ХІХ століття. Про «справедливу» організацію суспільства люди мріяли давно. Але раніше «справедливість» розуміли тільки як рівність у споживанні та користуванні благами. Соціалісти-утопісти вперше поставили питання про соціалізм, як про нову систему організації виробництва, висунувши ідею, що соціалізм забезпечить значно вищу організацію виробництва і продуктивність праці, а це створить умови для якісно нового рівня забезпечення потреб.

2. У чому полягає розмежування основних постулатів соціалізму і класичної школи?

Под влиянием трудов представителей классической политической экономии в 19 веке претерпели существенные качественные изменения под влиянием трудов социалистов-утопистов. Такие авторы, как Оуэен, Сен-Симон, Фурье и их последователи стали увязывать свои идеи со сложившимися к началу 19 века экономическими условиями и господствующими тогда принципами политической экономии классической школы. В частности, они как и классики, ратуют за дальнейшее ускорение технических изобретений и научных открытий и всемирный рост общественного производства, считая это главной целью экономической политики. И те и другие придерживаются концепции естественного порядка (выдвигают модели идеального социального устройства общества, но сущность этих моделей диаметрально противоположны).

В отличие от классиков, социалисты-утописты эпохи промышленного переворота не приемлют (Р.Оуэн) либо критикуют (К.Сен-Симон, Ш.Фурье) институт частной собственности, а также осуждают идею и практику экономики ничем не ограниченной свободной конкуренции, причины эксплуатации человека человеком, монополизации хозяйственной жизни и экономических кризисов.

3. З якої роботи і якого автору виникло поняття “утопічний” соціалізм?

Томас Мор, «Утопия» (1516г.)

Утопический социализм как великое достижение общественной мысли, явившийся одним из важнейших источников научного коммунизма, рождением многих идей обязан Томасу Мору. Написанная Мором в 1516г. «Утопия», дала название домарксистскому социализму. В своих произведениях Мор предложил совершенно новые для его эпохи демократические начала организации государственной власти, поставил и решил с гуманистических позиций правовые проблемы. Сформировавшиеся в период становления капиталистической формации, зарождения раннекапиталистических отношений взгляды Мора не утратили своего исторического значения. Его проект идеального государства вызывает и ныне острые столкновения мнений ученых.

4. Що є спільного в уявленях про майбутнє суспільство представників, які започаткували утопічні ідеї?

Початок і середина ХІХ століття характеризувалися гігантськими темпами індустріалізації країн Європи. Накопичення капіталів супроводжувалося жорстокою експлуатацією робітників. На виробництві використовувалася праця навіть малолітніх дітей, не кажучи вже про підлітків. Прірва між розкішшю можновладців й зубожінням трудящих ставала все більшою. Несправедливість існуючої соціальної системи стала очевидною. Мрії про краще майбутнє стимулювали появу хвилі утопічних романів та проектів. Логічно, що цією справою займалися ті люди, які виражали інтереси робітників та селян. З часом їх стали називати представниками соціалістами-утопістами. Вони не ставили питання про революційне повалення існуючої влади, і своїм завданням вважали пошук нових шляхів розвитку суспільства. Цей соціалізм був утопічний, бо більшість його прихильників не намагалися практично втілити свої ідеї, і якщо деякі ідеї і були втілені, то реалії життя привели їх до краху.

5. Хто з представників утопічного соціалізму спробував практично впровадити свої ідеї?

Роберт Оуэн провел эксперимент в Нью-Ланарке с достижения идеального стиля социального управления. Оуэн провел несколько социальных реформ. Оуэн практически реализовал идеальный социум в своей общине, преследуя одну единственную цель - предпринимательство.

6. Які формації історичного розвитку суспільства виділяє Сен-Сімон?

За Сен-Сімоном, суспільство, цілісна система політики, економіки і знання, у своєму історичному розвитку проходить три формації: рабовласницьку, феодальну та індустріальну. Кожна з них характеризується відповідним рівнем розвитку знань, політики та господарства, що, у свою чергу, проходять дві стадії: органічну, чи врівноважену, та критичну, коли попередню рівновагу порушено.

7. На які класи Сен-Сімон розділяє капіталістичне суспільство?

У капіталістичному середовищі індустрія стає такою самою причиною криз, як і приватна власність, сприяє розшаруванню суспільства на класи, яке з часом стає все глибшим.

Усе сучасне йому суспільство він поділяє в основному на два класи: на індустріалів (елемент майбутнього) і власників (непродуктивний клас, елемент феодалізму), між якими точиться боротьба за економічну владу. Цей антагонізм він часто формулює як антагонізм між власниками та трудящими, тобто між ледарями і трударями.

8. Якими рисами Сен-Сімон характеризує модель майбутньої індустріальної системи?

В своих рассуждениях предстоящий переход от существующего к справедливому индустриальному обществу он объявляет исторически неизбежным, ссылаясь на растущий потенциал ускоряющих приближение грядущих перемен факторов, как-то: наука, разум и передовые идеи. При этом в идеализируемом индустриальном обществе так же, как у других социалистов-утопистов, предвидится исчезновение антагонистических классов и обретение правительством функций сугубо экономических вместо политических.

9. Який принцип розподілу запропонував Сен-Сімон?

Перехідна економічна модель суспільства, за Сен-Сімоном, — це асоціація кооперативів із соціалістичним принципом розподілу. Згодом ця асоціація (завдяки всезагальній націоналізації власності) має перетворитися на єдиний кооператив, і тоді в суспільстві діятиме закон розподілу за потребами.

10. Які шляхи переходу до індустріальної системи Сен-Сімон вважає доцільними?

Досягнення мети є, за Сен-Сімоном, можливим лише тоді, коли за справу візьметься держава, і поряд із функцією організатора асоціацій виконуватиме також функцію духовного перевиховання членів суспільства, сприятиме відновленню суспільної моралі. Саме ідеї та доктрини мають стати вирішальними агентами соціальної трансформації.

На думку Сен-Сімона, лише свідома діяльність забезпечує порядок і добробут суспільства.

11. Що було характерним для Сен-Сімона у ставленні до приватної власності?

В отличие от всех других представителей утопического социализма, в том числе даже своих последователей, К.Сен-Симон не отвергает частную собственность, подчеркивая, что «именно этот институт служит основой общественного здания» и что необходим «закон, устанавливающий собственность и регулирующий пользование ею».

12. Які стадії розвитку суспільства виділив Фур’є?

За основу періодизації історичного розвитку Фур’є бере рівень розвитку промисловості. Він пропонує схему, що, на його погляд, досить точно відображає економічний розвиток людства. Увесь попередній хід історії людського суспільства він поділяє на чотири стадії розвитку: дикість, патріархат, варварство і цивілізацію.

13. Що є первинною господарською одиницею в моделі майбутнього ладу Фур’є?

Первинною господарською одиницею асоціації, за Фур’є, є фаланга. Для неї характерні суспільна форма виробництва на підставі спільної власності та розподіл відповідно до внеску кожного у виробництво. Фаланга займає площу близько однієї квадратної милі і складається приблизно з 1500 осіб. Господарською основою фаланги є агровиробництво в різних його видах, з особливим ухилом у бік землеробства і садівництва. Різні види промисловості є лише підсобними промислами для сільського господарства.

Проте фаланга Фур’є — це щось на зразок акціонерного товариства, але частину витрат фаланги становлять витрати на суспільні потреби — виховання дітей, утримання дитячих дошкільних закладів та шкіл.

Господарську систему нового суспільства він бачив як сукупність окремих, економічно відособлених одиниць — фаланг, хоча й підкреслював, що для загальносуспільних великомасштабних робіт будуть створюватись міжфалангові «промислові армії».

14. Який принцип розподілу продукту пропонує Фур’є?

Фурье предлагает принцип разделения продукта согласно трудового вклада.

15. Чому модель майбутнього ладу суспільства Фур’є можна охарактеризувати як анархічну?

Основним змістом його праць є ідея соціальної гармонії, що можлива лише в суспільстві, побудованому на засадах справедливості й рівності. Він негативно ставився до революцій, які «грабують багатих, щоб збагатити інтриганів», але, на його думку, капіталізм, в основу якого покладено приватну власність, що породжує конкуренцію, анархію і соціальну нерівність, потребує обов’язкового реформування.

Характеризуючи цивілізацію, Фур’є наголошує на ролі виробництва. Він уважає, що його роздробленість зумовлена формою власності, і, у свою чергу, є причиною панування торгівлі. Під роздробленістю він розуміє не дрібномасштабне виробництво, а навпаки, капіталістичний спосіб виробництва, за якого відбувається розпорошення суспільного виробництва між окремими особами. Саме з цього він робить висновок про неминучість анархії, криз, безробіття.

16. Які ідеї Фур’є щодо праці можна вважати такими, які випередили час?

Фур’є вважає ворожим природі людини суспільний стан, який примушує її працювати. За наявності забезпеченого кожному мінімуму засобів до існування праця втрачає свій примусовий характер. Асоціаційоване виробництво з високим рівнем поділу праці дасть змогу кожному знайти собі місце за здібностями.

Користуючись своїм методом, Фур’є доводить, що необхідно і можливо створити суспільні відносини, які відповідатимуть вимогам людської природи, тобто встановити соціальну гармонію.

17. В чому суть філантропічного експерименту, проведеного Оуеном?

Самым знаменитым считается его эксперимент в Нью-Ланарке — не столько благодаря техническим усовершенствованиям, сколько новому стилю социального управления. До его прихода текстильная фабрика ничем особенным не выделялась. Более того, здесь были край не неудовлетворительные условия труда, что не могло не сказаться на производительности. Оуэн провел несколько реформ. Так, например, он сократил рабочий день, навел чистоту в заводских помещениях, улучшил жилищные условия рабочих, открыл магазин с низкими ценами, детям в возрасте до 10 лет запретил работать и направил их в школу.

Когда на собственные деньги Оуэн стал обставлять квартиры рабочим, они поначалу отнеслись к этому отрицательно. Но постепенно, благодаря этим и другим нововведениям, его фабрика превратилась в одно из самых производительных и рентабельных предприятий страны.

В первое десятилетие XIX века нью-ланаркская фабрика привлекала к себе толпы посетителей, равно удивлявшихся коммерческому её успеху и благосостоянию её рабочих.

18. Чим закінчився експеримент Оуена і чому так сталося?

Основная ошибка его состояла в том, что он хотел частными усилиями отдельных выдающихся личностей и единичными попытками преобразовать сложившийся уклад и природу отношений людей, которые, составляя могут изменяться лишь в закономерной последовательности.

Несмотря на все свои неудачи, Оуэн навсегда останется памятным в истории умственного развития Европы. Он дал первый толчок фабричному законодательству, указал на необходимость вмешательства государства и ясно поставил задачу борьбы с безработицей; его же можно считать отцом той теории кризисов в промышленности, которая объясняет их несоответствием производства с потребительными бюджетами масс или, что тоже, с незначительностью потребительной доли богатства, которая достаётся массам при системе соперничества. Он был духовным творцом кооперативного движения, ставящего своей задачей сделать потребителя производителем и устранить торговую прибыль. Работы Оуэна вдохновили экономическую мысль второй половины XIX века и послужили источником идеей коммунизма. Идеи Оуэна были преосмыслены Карлом Марксом, Фридрихом Энгельсом, Владимиром Лениным. Опыт коммун служил примером для построения кибуцев и первых коммунистических экспериментов в Советской России после 1917 года. Які основні недоліки капіталістичного суспільства виділяє Оуен?

Оуен характеризує капіталізм як нераціональну систему, що породжує суперечності, злидні, нові форми рабства та війни. Причиною недоліків капіталізму він уважає приватну власність, релігію та шлюб, освячений церквою. Оуен виступає проти будь-яких форм приватної власності, оскільки бачить у ній першопричину всіх проблем капіталізму — криз, безробіття та злиднів.

Гроші є другим недоліком капіталізму, вони спотворюють обмін і розподіл. Завдяки грошам прагнення прибутку підкоряє собі обмін, і аномальний продаж товару за ціною вищою ніж його вартість стає можливим, тому потрібно ліквідувати гроші.

Релігію Оуен уважає третім недоліком існуючого суспільного ладу, оскільки вона не виконує функцій виховання нової людини, суперечить принципам суспільної справедливості, закріплює нерівність як моральний закон. Оуен вказує на скороминущий характер капіталізму. Він розуміє, що в межах капіталістичної системи вирішення цих проблем неможливе, але вважає, що шлях до трансформування капіталізму в соціалістичне суспільство полягає у свідомому створенні умов, за яких вартість і справді визначалася б витраченою працею, гроші були б непотрібні, а машина служила б людині.

19. Хто з трьох представників утопічного соціалізму (Сен-Сімон, Фур*є, Оуен) взагалі не визнавав можливості існування приватної власності в майбутньому суспільстві?

Комуністичне суспільство — головна мета теоретичної системи Оуена. Реорганізацію всього суспільства на комуністичних засадах він уявляв як створення окремих громад. На відміну від Фур’є, Оуен не визнає приватної власності взагалі. Тому в громадах немає місця капіталістам та капіталістичному прибутку. Не передбачено також винагороди за здібності й талант. Усі спільно працюють і всі спільно користуються результатами своєї праці.

Господарською основою перших кооперативних громад мало стати землеробство. Оуен розумів, що з промисловості не можна починати реформаторську діяльність, оскільки вона працює на великі ринки й цілком від них залежить: ізолювати її від ринків - значить знищити.

20. Як можна прокоментувати вислів: “Якщо вам двадцять років і ви не соціаліст, то у вас немає серця. Якщо вам понад сорок років і ви соціаліст, то у вас немає розуму”?