- •Міжнародна економічна статистика
- •Раздел 1. Предмет и организация международной экономической статистики 8
- •Раздел 6. Статистика международной торговли 219
- •Раздел 7. Международная статистика финансов 257
- •Раздел 8. Методологические основы проведения международных сопоставлений 348
- •1.1. Предмет міжнародної економічної статистики
- •1.2. Основні етапи розвітку міжнародної статистики
- •1.3. Сучасний стан глобальної статистичної системи
- •1.4 Міжнародні економіко-статистичні стандарти
- •1.5 Критичні проблеми економічної статистики
- •1.6. Роль статистики в формуванні інформаційної інфраструктури світової економіки
- •2.1 Міжнароднi класифікації видів економічної діяльності
- •2.2. Міжнародні класифікації продукції
- •2.3. Міжнародні функціональні класифікації (витрат за цілями)
- •2.4. Міжнародні класифікації занять, професій і освіти
- •2.5. Міжнародний досвід побудови системи статистичних реєстрів
- •3. Міжнародна система національних рахунків
- •3.1 Етапи розвитку міжнародної системи національних рахунків
- •Рахунок 1. Валовий внутрішний продукт і його використання
- •Рахунок 2. Наявний національний доход і його розподілення
- •Рахунок 3. Фінансування капітальних витрат
- •Рахунок 4. Зовнішні операції
- •Рахунок товару а
- •3.2 Загальна характеристика снр оон - 1993
- •3.2.1. Інтегровані економічні рахунки та їх компоненти
- •3.2.2. Рахунки поточних операцій
- •II.1.1. Рахунок утворення доходів
- •II.4.2. Рахунок використання скоригованого наявного доходу
- •3.2.3. Рахунки нагромадження
- •III.3.2. Рахунок переоцінки
- •III.3.2.1. Рахунок нейтрального холдінгового прибутку/збитку
- •III.3.2.2. Рахунок реального холдінгового прибутку/збитку
- •3.2.4. Баланси активів та пасивів
- •IV.1. Початковий баланс активів та пасивів
- •IV.2. Зміни у балансі активів та пасивів
- •3.2.5. Рахунки операцій
- •3.2.6. Рахунок іншого світу
- •V.IiiРахунок зовнішніх операцій по нагромадженню
- •V.III.1 Рахунок операцій з капіталом
- •V.III.2. Фінансовий рахунок
- •V.III.3.1. Рахунок інших змін в обсягу активів
- •V.III.3.2. Рахунок переоцінки
- •V.IV. Рахунок зовнішніх активів та пасивів
- •V. IV.1. Початковий баланс активів та пасивів
- •V.IV.2. Зміни у балансі активів та пасивів
- •V.Іv.3. Заключний баланс активів та пасивів
- •4. Міжнародна статистика сільського і лісового господарства
- •4.1 Джерела інформації й публікаціі
- •4.2. Система показників
- •Витрати живильних речовин
- •Поголів’я худоби
- •Виробництво м’яса
- •Виробництво зернових культур та картоплі
- •Виробництво молока
- •4.3. Міжнародні зіставлення продукції сільського господарства
- •Порівняння фізичних обємів сільськогосподарської продукції ок-
- •4.4. Міжнародні зіставлення продуктивності праці
- •4.5. Статистика лісового господарства
- •5. Міжнародна статистика промисловості
- •5.2 Порівнюваність складу промисловості окремих країн
- •5.3. Показники рівня промислового виробництва
- •5.4. Міжнародні порівняння показників результатів промислового виробництва
- •5.5. Міжнародні зіставлення показників продуктивності праці в промисловості
- •5.6. Індекси промислового виробництва
- •6. Статистика міжнародної торгівлі
- •6.1 Статистична оцінка імпорту та експорту
- •6.2. Система показників міжнародної торгівлі
- •6.3 Статистика міжнародної торгівлі товарами
- •6.4. Статистика міжнародної торгівлі послугами
- •6.5 Основні види цін, які застосовуються в міжнародній статистиці торгівлі
- •6.6 Статистичні публікації оон з міжнародної торгівлі
- •7. Міжнародна статистика фінансів
- •7.1 Джерела статистичної інформації міжнародних фінансових організацій
- •7.2. Основи міжнародного стандарту в галузі статистики державних фінансів
- •7.3. Загальна характеристика міжнародного стандарту з грошово-кредитної статистики
- •7.4. Фінансова статистика
- •Баланси активів і пасивів
- •Заключний баланс
- •Рахунок операцій з капіталом
- •Фінансовий рахунок
- •Рахунок переоцінки
- •Рахунок інших змін в обсязі активів
- •3. Рахунки фінансових потоків
- •Базові рахунки фінансових потоків
- •Деталізовані матриці фінансових потоків
- •7.5. Статистика платіжного балансу
- •7.6. Показники світового ринку валют і цінних паперів
- •7.7. Методи розрахунку валютних курсів
- •7.8. Статистичний аналіз інфляції у світовій економіці
- •8. Методологічні основи проведення міжнародних зіставлень
- •8.1. Етапи проведення міжнародних зіставлень
- •8. 2. Вимоги щодо міжнародних зіставлень
- •Частки країн у світовому валовому внутрішньому продукті по валютному курсу і паритету купівельної спроможності в 1990 р. (за результатами Програми міжнародних зіставлень; у %)
- •8.3. Показники, що використовуються в Програмі міжнародних зіставлень оон
- •8.4. Основні методи міжнародних зіставлень валового внутрішнього продукту
- •8.4.1. Метод екш
- •8.4.2. Метод Гірі-Каміса
- •8.4.3. Методи Герарді і Уолша
- •8.5. Статистична характеристика основних макроекономічних показників України в порівнянні з іншими країнами
- •Кулагина г.Д., Башкатов б.И., Дианов д.В. Методология международных сопоставлений показателей системы национальных счетов. Учебное пособие/мнэпу- м.,1996.
- •Ревенко а.П. Валовий внутрішній продукт України та зарубіжних країн // Економіка і прогнозування – 2001 - №1- 47-51с.
- •Сиденко а.В., Башкатов б.И., Матвеева в.М. Международная статистика. Учебник - м.,Дело и Сервис, 1999 – 272с.
8.4. Основні методи міжнародних зіставлень валового внутрішнього продукту
8.4.1. Метод екш
Процедура розрахунків ПКС, що описана в попередньому розділі застосовується в прямих парних зіставленнях як і індекс Фішера, який крім вимоги характерності ваг задовільняє також вимогу незалежності від вибору базисної країни і вимогу оберненості факторів. Однак індекс Фішера не задовільняє вимогу адитивності і вимогу транзитивності. Ця остання вимога особливо важлива в контексті багатобічних зіставлень, тому формула Фішера не може бути використана для багатобічних зіставлень. А міжнародні організації, як правило, більш цікавлять багатобічні зіставлення, що проводяться одночасно для деякої групи країн. З цієї причини для багатобічних зіставлень розроблені свої методи , що зодовільняють вимогу транзитивності і деякі інші вимоги. Вибір метода залежить від ряда факторів: цілі зіставлень, можливості отримання тих або інших даних, ресурсів, які є в наявності у організаторів зіставлень, і т.д.
На практиці найбільшого застосування отримав індекс ЕКШ (у назві цього методу початкові літери трьох його авторів - угорців Єлтето і Кевеща і поляка Шульца). Індекс ЕКШ використовується сьогодні міжнародними економічними організаціями в якості основної формули для проведення міжнародних зіставлень ВВП і паритетів купівельної спроможності валют. В основі формули ЕКШ лежить постулат про те, що індекс Фішера забезпечує для кожної пари країн найкращий результат. Так як, однак, індекси Фішера не транзитивні, формула ЕКШ повинна забезпечити на основі визначеної математичної процедури компроміс між вимогою характерності ваг і вимогою транзитивності.
Формула індексу ЕКШ для випадку, коли в зіставленнях беруть участь чотири країни: А, В, С і D, буде мати наступний вигляд:
EKS В/А = 4 (F В/А)^2(F В/С F С/А)( F B/D F D/A) (2.1)
де EKS В/А - індекс по формулі ЕКШ для країни В по відношенню до країни А;
F В/А - індекс Фішера країни В по відношенню до країни А;
F В/С - індекс Фішера країни В по відношенню до країни С;
F С/А - індекс Фішера країни С по відношенню до країни А;
F B/D - індекс Фішера країни В по відношенню до країни D;
F D/A - індекс Фішера країни D по відношенню до країни А.
Таким чином, застосування формули ЕКШ припускає обчислення серії індексів Фішера: по-перше, індекси Фішера, обчислені шляхом прямого зіставлення показників даної пари країн (у нашому прикладі країн Б і А) і індекси Фішера для тієї ж самої пари країн, обчислені непрямим шляхом, тобто шляхом перемножування в нашому прикладі (F В/С F С/А) і (F B/D FD/A); за таким підходом в якості базисної по черзі виступає кожна країна, що бере участь в зіставленнях.
Індекси ЕКШ володіють низкою переваг. Вони лише в мінімальному ступені відхиляються від вимоги характерності ваг, вони задовольняють вимогу транзитивності, незалежності від вибору базисної країни, оберненості факторів. Однак формула ЕКШ не задовольняє вимогу адитивності, що має велике значення для аналізу структури. Проте офіційні результати міжнародних зіставлень ВВП, проведених міжнародними організаціями в рамках ПМЗ отримані на основі формули ЕКШ. Індекси співвідношень ВВП країн, що публікуються міжнародними організаціями, отримані в результаті розрахунків, проведених на основі методології, у розробці якої брали участь головні фахівці світу. Тому вони можуть розглядатися як досить об'єктивні і надійні. Водночас, як буде показано нижче, застосовувана методологія зіставлень поки далека від досконалості і заснована на ряді постулатів, аж ніяк не безперечних і що не поділяються низкою вчених з міжнародною репутацією. Застосовувана методологія дає цифри, що систематично занижують показники країн із відносно високим рівнем економічного розвитку і відповідно завищують показники країн із відносно низьким рівнем розвитку. Це систематичне перекручування зв'язане насамперед із спрощеним трактуванням неринкових компонентів ВВП, що засноване на умовному припущенні того, що рівень продуктивності праці в галузях, що виробляють неринкові послуги, приблизно однаковий в усіх країнах, що приймають участь у зіставленнях. Зрозуміло, що таке припущення далеке від дійсності, тому що рівні озброєності праці лікаря, вчителя і державного службовця дуже різні в різних країнах, однак спроби виміряти відмінності в рівнях продуктивності праці в цих галузях дотепер не були успішними.
Відсутність ясної і теоретично обгрунтованої методології зіставлення неринкових послуг спонукає деяких фахівців у цій галузі робити висновок про недоцільність зіставлень ВВП і формулювати пропозиції проводити зіставлення тільки ринкових елементів ВВП, наприклад, витрат домашніх господарств на споживання й ін. Такі висловлювання вже неодноразово звучали па міжнародних нарадах, присвячених обговоренню проблем теорії і методології зіставлень ВВП.
Як уже було відзначено вище, не усі фахівці в області теорії індексів одностайні в оцінці переваг формули ЕКШ. Найбільш позитивна оцінка формули ЕКШ виходить від прихильників формули Фішера, які вважають, що вона має економічний зміст і не має елемента систематичного перекручування. З іншого боку, ряд теоретиків в цій галузі вважають, що формула Фішера на практиці не може забезпечити апроксимацію «теоретичного індексу» і що в кращому випадку вона може бути використана як інструмент одержання однозначного результата прямого двостороннього зіставлення шляхом усереднення індексів Ласпейреса і Пааше. Прихильники цієї точки зору вважають, що в основі індексів міжнародних зіставлень макроекономічних показників повинні лежати середні міжнародні ціни, що відбивають відносну вагу у світовій економіці окремих країн, що приймають участь у зіставленнях. Більш докладно методи, засновані на концепції середньої міжнародної ціни, розглядаються нижче.
Слід зазначити, що в останні роки статистичний відділ Європейського союзу (Євростат) запропонував ряд модифікацій формули ЕКШ, що мають на меті підвищення точності розрахунків і поліпшення аналітичності обчислювальних індексів. Перша модифікація одержала назву «методу зірки». Суть цього методу полягає в тому, що для кожної найменшої товарної групи, на які для цілі зіставлення розбивається ВВП країн, що зіставляються серед підібраних для кожної пари країн товарів-представників з цінами розміщуються товари-представники (вони позначаються зірочкою, відкіля і назва цього методу), що найбільше характерні для однієї країни (скажімо, для країни А), і які найбільш характерні для країни-партнера (скажімо, для країни Б). При такому підході процедура розрахунків середнього індексу на рівні найменшої товарної групи має наступний вигляд. Спочатку за допомогою геометричної формули обчислюється середній індекс цін на основі даних про ціни на товари-представники, найбільш характерні для країни А. Цей індекс називається індексом типу Ласпейреса (якщо країна А розглядається в якості базисної). Потім обчислюється середній геометричний індекс на основі даних про ціни на товари-представники, найбільш характерні для країни Б. Цей індекс називають індексом типу Пааше. На наступному етапі застосовують формулу Фішера для одержання однозначного результату розрахунку середнього індексу цін шляхом усереднення індексів типу Ласпейреса і типу Пааше. Така модифікація процедури розрахунків на відміну від стандартів, при якій зазначеного розходження в товарах-представниках, підібраних для країн А і Б, не проводиться, повинна підвищити точність розрахунків. Однак ці поліпшення не змінюють у принципі основополагаючих постулатів методу ЕКШ. Перейдемо тепер до розгляду інших методів зіставлень.
