Фікологія / Фикология / Phycology

Нове місцезнаходження Nitella gracilis (Sm.) C. Agardth – рідкісного виду для флори України

1СТРУК М.О., 1БОРИСОВА О.В., 2ГРИНЬОВ В.В.

1Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, відділ фікології вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна

е-mail: algae@botany.kiev.ua

2Карадазький природний заповідник НАН України вул. Науки, 2, с. Курортне, м. Феодосія, 498188, АР Крим, Україна е-mail: karadag-klub@mail.ru

Національний природній парк (НПП) "Прип'ять-Стохід" створено у 2007 р. на базі однойменного регіонального природного парку. Його територія з площею 39 315,5 га розташована у Любешівському р-ні Волинської обл., в межах природної зони мішаних лісів, Поліській провінції, області Волинського Полісся, у районі Верхньо-Прип'ятської акумулятивної низовини. Простягається зі сходу на захід уздовж заплави ріки Прип'ять від Ратновського р-ну Волинської до меж Рівненської обл., на півночі біля с. Дольське та в районі оз. Біле межує з Республікою Білорусь. НПП "Прип'ять-Стохід" об'єднує природні комплекси ріки Прип'яті та її притоки ріки Стохід, разом з заплавними озерами, луками, великими площами боліт та заболочених лісових масивів. Велике різноманіття водних об'єктів робить цю територію надзвичайно цікавою в альгологічному відношенні.

Влітку 2008 р. при обстежені водойм різного типу на території НПП "Прип'ятьСтохід" виявлено рідкісний для флори України вид макрофітних харових водоростей (Charales) – Nitella gracilis (Sm.) C. Agardth. Нечисельна популяція розвивалась у меліоративному каналі поблизу дороги в околицях с. Люб'язь на мулистому дні (глибина – 25-30 см, прозорість до дна, температура води – 19ºС, рН=6,2). Дане місцезнаходження є типовим для цього виду харових водоростей.

Опубліковані дані про попередні знахідки N. gracilis в Україні відносяться до середини ХІХ та першої половини ХХ ст. Два місцезнаходження у болоті вказані для околиць с. Марефа (Харківська обл.) (Ruprecht, 1845) та м. Харкова (Матвієнко, 1938), третє

– у канаві – для околиць м. Львова (Raciborski, 1910).

Нове місцезнаходження N. gracilis підтверджує існування цього виду в Україні. Воно є другим для Волинського Полісся і розташовано в районі Верхньо-Прип'ятської акумулятивної низовини, як і перше (Рівненська обл., Дубровицький р-н, околиці с. Переброди, придорожня канава, 26.06.2007, колектор Д.М. Якушенко, неопубліковані дані).

Вид характеризується широким поширенням, проте в Євразії зустрічається досить рідко. Його занесено у Червоні списки Charales більшості країн Європи. У Великобританії, Німеччині, Польщі та Фінляндії він має статус вразливого виду, в країнах Балканського півострову – зникаючого. Згідно з Червоним списком Charales України (Паламарь-

35

Фікологія / Фикология / Phycology

Мордвинцева, Царенко, 2004) відноситься до третьої категорії охорони – вразливі види, популяції яких невеликі або скорочуються.

Подальші дослідження водойм території НПП "Прип'ять-Стохід" є перспективними щодо нових та цікавих знахідок Charales.

ЛІТЕРАТУРА

1.Матвієнко О.М. Матеріали до вивчення водоростей УРСР. 1. Нові водорості Клюквеного болота // Уч. зап. Харьків. ун-ту. – 1938. – № 14. – С. 29-70.

2.Паламарь-Мордвинцева Г.М., Царенко П.М. Красный список Charales Украины //

Альгология. – 2004. – 14, № 4. – С. 399-412.

3.Raciborski M. Roslinnosi wod stojacych okolicy Lwowa. – Kosmos. – 1910. – 35, № 1-2.

–S. 44-65.

4.Ruprecht F.J. Distributio Cryptogamarum vascularium in Imperio Rossico (Beitr. Pflanzenkund. Russ. Rechs.) 3. – 1845. – P. 1-56.

Некоторые аспекты экологического анализа фитоэпифитона водоемов г. Киева

ХАРЧЕНКО Г.В., ШЕВЧЕНКО Т.Ф., КЛОЧЕНКО П.Д.

Институт гидробиологии НАН Украины, отдел экологической физиологии водных растений пр. Героев Сталинграда, 12, г. Киев, 04210, Украина

е-mail: hydrobiol@igb.ibc.com.ua

Применив подход, используемый при классификации растительности методом БраунБланке (Миркин и др., 2001), нам удалось определить постоянство отдельных видов водорослей, вегетирующих в обрастаниях некоторых высших водных растений из разнотипных водоемов г. Киева (Иванова и др., 2007). Установлено, что на гелофитах с высоким постоянством встречались только четыре вида водорослей (Cocconeis placentula Ehr., Epithemia adnata (Kütz.) Bréb., Navicula tripunctata (O.F. Müll.) Bory и

Rhoicosphenia abbreviata (Ag.) L.-B, тогда как на растениях с плавающими листьями – одиннадцать видов фитоэпифитона. Это, в частности, вышеперечисленные организмы, а

также Gomphonema truncatum Ehr., Epithemia sorex Kütz., Cymbella cistula (Hemp.) Kirch., Navicula cryptocephala Kütz., Encyonema elginense (Kram.) Mann, Synedra ulna (Nitzsch) Ehr. и

Rhopalodia gibba (Ehr.) O. Müll. В обрастаниях погруженных растений высоким постоянством характеризовались девятнадцать эпифитных водорослей, включая все вышеуказанные виды, а также Cocconeis pediculus Ehr., Pediastrum tetras (Ehr.) Ralfs, Navicula menisculus Schum., Fragilaria crotonensis Kitt., Synedra acus Kütz., Desmodesmus communis (Hegew.) Hegew., Coelastrum sphaericum Näg. и Cosmarium granatum Bréb.

36

Фікологія / Фикология / Phycology

Важно также отметить, что на воздушно-водных растениях и растениях с плавающими листьями с высоким постоянством встречались только диатомовые водоросли, тогда как на погруженных растениях это были представители как Bacillariophyta, так и

Chlorophyta и Streptophyta.

Практически все виды водорослей, с высоким постоянством встречающиеся в обрастаниях высших водных растений обследованных водоемов, за исключением двух видов

(Gomphonema truncatum и Navicula menisculus), входили в состав доминирующего комплекса.

При этом частота доминирования Cocconeis placentula составляла 75–85%.

Таким образом, в результате проведенного анализа нами выявлено несколько групп видов водорослей эпифитона, различающихся по своему постоянству. Так, первая из них была характерна для обрастаний практически всех исследованных видов высших водных растений независимо от их принадлежности к определенной экологической группе. Эта группа видов характеризует фитоэпифитон обследованных водоемов в целом. Вторая группа видов с высоким постоянством встречалась на растениях с плавающими листьями и на погруженных растениях. Она характерна для автотрофного звена обрастаний двух упомянутых экологических групп сосудистых макрофитов и отражает условия, создающиеся в их зарослях. Третья группа водорослей-эпифитов с высоким постоянством встречалась только на погруженных растениях. Она характерна только для фитоэпифитона погруженных сосудистых макрофитов и отражает условия, создающиеся в зарослях этих растений. Необходимо отметить и тот факт, что виды водорослей эпифитона, встречающиеся в обрастаниях высших водных растений с высоким постоянством и сходным обилием, не являются показателями локальных условий, наблюдающихся в отдельных озерах и прудах.

Виды перифитонных водорослей, встречающиеся с высоким постоянством, относятся преимущественно к β-мезосапробным организмам (за исключением трех видов). Среди них присутствуют восемь видов алкалифилов, четыре алкалибионта и два индифферента. По отношению к солености воды найдено пять галофильных и 10 индифферентных водорослей.

ЛИТЕРАТУРА

1.Иванова И.Ю., Харченко Г.В., Клоченко П.Д. Высшая водная растительность водоемов г. Киева // Гидробиол. журн. – 2007. – 43, № 1. – С. 38-58.

2.Миркин Б.М., Наумова Л.Г., Соломещ А.И. Современная наука о растительности:

Учебник. – М.: Логос, 2001. – 264 с.

37