Екологія та фітосозологія / Экология и фитосозология / Ecology and phytosociology
Стан популяції Galanthus nivalis L. у природному заповіднику "Медобори"
ВИБИРАНА Г.І., ОЛІЯР Г.І., КОЗИРА Л.Я.
Природний заповідник "Медобори"
вул. Міцкевича, 21, смт. Гримайлів, Гусятинський р-н, Тернопільська обл., 48210, Україна е-mail: medobory@gus.tr.ukrtel.net
Сприятливі геоморфологічні, едафічні, макрота мікрокліматичні умови природного заповідника "Медобори" обумовили розвиток різноманітного та флористично багатого рослинного покриву, наявність низки рідкісних, ендемічних, реліктових та пограничноареальних видів. Усього понад 130 видів є регіонально-рідкісними, 37 – занесено до Червоної книги України. За станом їх популяцій у заповіднику ведуться моніторингові дослідження.
Одним із найчисельніших видів Червоної книги України у заповіднику є Galanthus nivalis L. – європейсько-середземноморський вид. Загалом він зростає на площі 3656 га з проективним вкриттям від + до 40%, на більше 2500 га – масово. Вид більш чисельний на схилах та вершинах товтр у Краснянському та Городницькому лісництвах і дещо рідше зустрічається у більш рівнинному Вікнянському лісництві. Його місцезростання у заповіднику приурочені до деревостанів різних як за віком, так і за складом.
Вивчення стану популяції Galanthus nivalis L. у заповіднику ведеться з 1997 року на двох стаціонарних пробних площах (Бп-23 і Бп-22) площею 10 м2, які закладено у Городницькому і Вікнянському лісництвах, відповідно, у пристигаючому та середньовіковому грабових деревостанах з повнотою 0,7-0,8, у яких підріст із зімкнутістю
0,2-0,4 утворюють Acer platanoides L., Acer pseudoplatanus L., Carpinus betulus L. Ulmus glabra Huds. висотою 0,4-1,0 м. Підлісок рідкий, його складають Swida sanguinea Opiz,
Lonicera xylosteum L., Euonymus europaea L., Viburnum lantana L. Загальне проективне вкриття трав'яного ярусу 60-70% з домінуванням Asarum europaeum L, Aegopodium podagraria L., Galeobdolon luteum Huds., Galium odoratum (L.) Scop. та Isopyrum thalictroides L.
За період досліджень щільність виду на Бп-23 коливалася від 534 до 1695 особин на 10 м2, на Бп-22 – від 266 до 668 особин на 10м2. На обох пробних ділянках спостерігаються однакові тенденції в коливаннях щільності виду по роках, проте з різними амплітудами. Якщо на Бп-22 коливання становлять від 20 до 200 особин за рік в сторону зменшення або збільшення, то на Бп-23 – 100-500 рослин, в основному за рахунок особин прегенеративного стану. Різке збільшення кількості вегетативних рослин відмічалося 1998-2001 роках у Городницькому лісництві, що свідчить про добре насіннєве та вегетативне поновлення виду та сприятливі умови для проростання насіння, проте в наступні роки відбувався значний їх відпад і такого ж збільшення кількості генеративних особин не відбулося. З 2006 року така ж тенденція спостерігається на обох пробних площах.
137
Екологія та фітосозологія / Экология и фитосозология / Ecology and phytosociology
На Бп-23 за 12-річний період спостережень чітко прослідковуються такі основні динамічні тенденції ценопопуляції: у 1997 році вона була правостороннього типу, із значним домінуванням генеративних особин, 1998-2002 рр. – лівостороннього, де прегенеративні особини переважали над генеративними, 2003-2004 рр. – знову правостороннього, у 2005 р. – проміжного типу, з 2006 р. – знову лівостороннього. На Бп-22 ценопопуляція за весь період досліджень була лівостороннього типу, лише у 2005 р. – проміжного.
До 2006 року нами реєструвалися лише два вікових стани Galanthus nivalis L. – прегенеративний та генеративний, що, зважаючи на особливості популяційних досліджень у заповідниках, є виправданим та дає достатню картину стану популяції виду. З 2006 року досліджується чисельність всіх наявних вікових груп, за винятком проростків, які з'являються восени, а навесні перетворюються в ювенільні особини. На обох ділянках представлені всі вікові стани, ценопопуляції є повночленними. Найбільший відсоток ювенільних рослин – 27-42%, в останні три роки їх частка зростає, дещо менше іматурних – близько чверті, віргінільних та генеративних – майже однакова кількість – 17-23%, частка їх зменшується, сенільних – 0,3-0,4%, хоча візуально цей віковий стан проявляється не зовсім чітко, проте розкопування, тим більше щорічні, у заповіднику неприпустимі.
Рідкісні рослинні угруповання Черкаського бору
ГАЙОВА Ю.Ю.
Черкаський державний технологічний університет бул. Шевченка, 460, м. Черкаси, 18006, Україна
Черкаський бор – унікальний лісовий масив між м. Черкаси, м. Сміла, с. Старосілля. Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води (1997) передбачено створення національного природного парку (НПП) "Черкаський бір" площею 40 тис. га до 2010 р. Пропонована нами територія парку становить близько 38,4 тис. га. До складу парку входять частина урочищ Черкаського бору, частина лісів Мошногірського кряжу (грабово-дубові і ясеневі ліси), прибережна частина акваторії Кременчуцького водосховища, болото Ірдинь (вільхові і трав'яні болота) з частинами акваторії річок Ірдинь та Ірдинка, природно-заповідні території Черкаського ядра, що займають близько 3,7% території. Територія парку є місцем поширення 21 синтаксону з Зеленої книги України:
1.Nympharetum (lutae) traposum (natantis)
2.Trapetum (natantis) purum
3.Trapetum (natantis) potamogetosum (pectinati)
4.Trapetum (natantis) salviniosum (natantis)
5.Salvinietum (natansis) purum
6.Salvinietum (natansis) lemnosum (minoris)
138
Екологія та фітосозологія / Экология и фитосозология / Ecology and phytosociology
7.Salvinietum (natansis) lemnosum (trisulcae)
8.Nymphaetum (candidae) purun
9.Nymphaetum (candidae) stratiosum (aloidis)
10.Nymphaetum (candidae) potamogetosum (nodosae)
11.Nymphaetum (candidae) nupharosum (luteae)
12.Nymphaetum (candidae) potamogetosum (natantis)
13.Nymphaetum (candidae) potamogetosum (perfoliati)
14.Nymphaetum (candidae) ceratophyllosum (demersi)
15.Sphagnetum (fusci) depressipinetoso-eriophorosum (vaginatae)
16.Fraxineto (excelsioris) – Querceta (roboris) cotinosa (coggygriae) – poosum (nemoralis)
17.Fraxineto (excelsioris) – Querceta (roboris) cotinosa (coggygriae) – stellariosum (holosteae)
18.Carpineto (betuli) – Fraxineto (excelsioris) – Quercetum (roboris) alliosum (ursini)
19.Querceto (roboris) – Pinetum (sylvestris) daphnosum (cneori)
20.Stipetum (borysthenicae) secalosum (sylvestris)
21.Stipetum (borysthenicae) artemisiosum (marschallinae)
На території також поширені асоціації, що містять раритетну компоненту (види, занесені до Червоної книги України, Європейського червоного списку та регіонально рідкісні):
Spirodelo-Salvinietum natantis, Myriophyllo-Nupharetum, Nupharo lutei-Nymphaeetum albae, Nymphaeetum candidae, Trapetum natantis, Caricetum rostratae, Thelipteridi-Phragmitetum, Koelerio-Agrostietum, Festucetum pratensis, Agrostio tenuis-Trifolietum repentis, Molinietum caerulea, Festuco-valesiacae-Poetum angustifoliaei, Centaureo borysthenicae-Festucetum beckeri, Secalo-Stipetum borysthenicae, Irido-Alnetum, Carici elongatae-Alnetum, Galeobdoloni luteaeCarpinetum, Galeobdoloni luteae-Carpinetum var. Allium ursinum Convallaro majali-Quercetum robori daphneosum cneori nova, Dicrano-Pinetum, Cladonio-Pinetum, Cytiso-Pinetum.
ЛІТЕРАТУРА
1.Зелена книга України. Ліси / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, П.М. Устименко, С.Ю. Попович, Л.П. Вакаренко. – К.: Наук. думка, 2002. – 256 с.
2.Каталог раритетного біорізноманіття заповідників і національних природних парків України. Фітогенетичний фонд, мікогенетичний фонд, фітоценотичний фонд / Під наук. ред. д.б.н. С.Ю. Поповича. – К.: Фітосоціологічний центр, 2002. – 276 с.
3.Червона книга України. Рослинний світ. – К.: Вид-во "Українська енциклопедія"
ім. М.П.Бажана, 1996. – 608 с.
139
Екологія та фітосозологія / Экология и фитосозология / Ecology and phytosociology
Шляхи проникнення адвентивних видів у флору м. Кременця
ГАЛАГАН О.К.
Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Тараса Шевченка вул. Ліцейна, 1, м. Кременець, 47003, Тернопільська обл., Україна
е-mail: bukowska_ok@mail.ru
Найбільш важливими факторами заносу названих рослин є торгівля, розвиток транспорту, війни, переселення народів, перегін худоби. Вже в 1438 р. Кременець отримав Магдебурзьке право, а тому швидко перетворився на центр ремесел і торгівлі, що, відповідно, сприяло проникненню і поширенню адвентивних рослин.
Беручи до уваги працю В.В. Протопопової (1973) ми наводимо такі шляхи занесення адвентивних видів у флору м. Кременця та його околиць:
1.Занесення адвентивних видів з насінням інших рослин. Ми припускаємо, що разом із насінням інших рослин проникли Cyclachaena xanthifolia (Nutt.) Fresen., Hyoscyamus niger L., Xanthium strumarium L., X. spinosum L., Amaranthus retroflexus L.
2.Занесення насіння адвентивних рослин з різними вантажами. Насіння багатьох адвентів переноситься з різними вантажами, особливо бавовною. У 1936 році відкрили в місті фабрику з виробництва бавовняних матраців та тканин, а у 1938 – тютюновий завод. Очевидно разом із бавовною потрапили в місто Xanthium spinosum L., із тютюном –
Cyclachaena xantiifolia (Nutt.) Fresen.
На початку ХІХ ст. в Кременці діяв один із перших заводів пивоваріння. Можна припустити, що в той час на солодкових відходах пивоварного заводу могли оселитися такі адвентивні види, як Vicia pannonica Crantz, Humulus lupulus L., Cannabis ruderalis Janish.
3.Переселення і пересування народів. Територія м. Кременця та його околиць в різні часи входила до складу різних держав: Литовського князівства, Польщі, Російської імперії. Відповідно – міграція поляків, литовців та росіян.
4.Війни. Вважають, що Acorus calamus L. та Xanthium strumarium L. поширювалися татарами під час татаро-монгольської навали (Протопопова, 1973).
Важко визначити, які рослини були занесені під час другої світової війни, але їх число надзвичайно велике. Поблизу території дослідження у с. Антонівцях діяв штаб УПА. У лісах Кременецьких гір повстанці робили криївки, рили рови, що відповідно сприяло поширенню і вкоріненню адвентивних рослин.
5.Перенесення насіння транспортом. Річковим транспортом поширилась Elodea canadensis Michx., а також види Xanthium L. "Залізничними" видами є Xanthium strumarium L., Amaranthus retroflexus L., A. deflexus L., Thlaspi campestre L., Lepidium densiflorum Schrad., Pulicaria dysenterica (L.) Bernh., Cyclachaena xantiifolia (Nutt.) Fresen
тощо.
Вздовж доріг у місті та поза ним постійними видами є Heracleum mantegazzianum
Somier et Levier, Conium maculatum L., Conyza canadensis (L.) Cronq., Phalacroloma annuum
140