Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

ЛІТЕРАТУРА

1.Червона книга України. Рослинний світ. – К.: Укр. енциклопедія, 1994. – 464 с.

2.Определитель высших растений Украины. – Киев: Наук. думка, 1987. – 548 с.

3.Каталог раритетного біорізноманіття заповідників і національних природних парків України. Фітогенетичний фонд, мікрогенетичний фонд, фітоценотичний фонд / Під наук. ред. д.б.н С.Ю. Поповича. – Київ: Фітосоціологічний центр, 2002. – 276 с.

4.Визначник рослин Українських Карпат. – Київ: Наук. думка, 1977. – 436 с.

Насіннєва продуктивність видів роду Bidens L. долини Середнього Дніпра

МАХИНЯ Л.М.

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця вул. Пушкінська, 22, м. Київ, 01601, Україна

Види роду Bidens є досить характерними для зволожених територій долини Середнього Дніпра. Вони щорічно продукують велику кількість насіння, з якого формуються угрупування наступного року. Їх характер, звичайно, залежить від урожаю насіння та його посівних якостей. Досі ці питання ще мало висвітлені в літературі.

Метою роботи є з'ясування насіннєвої продуктивності. В роботі також висвітлені окремі питання з морфологічних ознак насіння, оскільки вони використовуються як критичні для визначення видів.

Найпоширенішою серед видів роду є Bidens frondosa L., менш розповсюдженими є B. cernua L., та B. tripartita L. Найменш поширеною є B. connata Muehl. Названі види приурочені до слабо порушених витоптаних ділянок знижених територій зі змінним гідрорежимом та слабо задернованими ґрунтами. Вони також характерні для алювіальних донних відкладів прибережних територій малих річок та екотопів з постійним зволоженням і мулисто-піщаними та торфовими ґрунтами (Махиня, 2005).

Встановлено, що в середньому B. tripartita утворює 1422±29 насінин з однієї рослини. Значення продуктивності цього виду варьюють від 600±12 (Київський р-н, Київська обл.) до 2244± 45 (Кременчуцький р-н, Полтавська обл.). Середні показники B. frondosa – 1372±28 насінин з однієї рослини. Значення продуктивності даної особини варіюють від 960±19 (Київський р-н, Київська обл.) до 1785±36 (Кременчуцький р-н, Полтавська обл.). Середні значення B. cernua – 435±9 насінин з однієї особини. Значення продуктивності даного виду варіюють від 310±6 (Київський р-н, Київська обл.) до 310±11 (Кременчуцький р-н, Полтавська обл.). Середні показники для B. connata – 612±13 насінин з однієї рослини (Кременчуцький р-н, Полтавська обл.). В умовах культури насіннєва продуктивність значно

107

Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

вища. Зокрема B. frondosa утворює 67968±1387 насінин з однієї рослини, B. tripartita –

57783±1179 насінин, B. cernua – 14000±286 насінин, B. connata – 15300±312 насінин.

Вага 1000 насінин у B. tripartita складає всередньому 2,15±0,04 г. У межах досліджуваної території ці значення варіюють від 1,9±0,04 г (Київський р-н, Київська обл.) до 2,4±0,05 г (Кременчуцький р-н, Полтавська обл.). У B. frondosa середній показник складає 1,5±0,03 г. Найменші їх значення складають 1,2±0,02 г (Київський р-н, Київська обл.), найбільші – 1,8±0,04 г (Кременчуцький р-н, Полтавська обл.). У B. cernua вага 1000 насінин складає 1,05±0,02 г. Коливання від 0,8±0,02 г (Київський р-н, Київська обл.) до 1,3±0,03 г (Кременчуцький р-н, Полтавська обл.). У B. connata середні показники ваги становлять

2,7±0,06 г.

Підтверджено, що розміри насіння можуть слугувати ознакою для визначення видів. (Васильченко, 1959). Зокрема середня довжина насінини без ості у B. tripartita – 0,70 см, довжина ості – 0,30 см, ширина сімянки – 0,20 см. У B. frondosa – 0,75 см, 0,35 см, 0,25 см. У

B. cernua – 0,6 см, 0,3 см, 0,2 см та у B. connata – 0,8 см, 0,3 см, 0,25 см.

Наступними завданнями наших досліджень є з'ясування характеру та швидкості колонізації нових територій B. frondosa, виявлення факторів стимуляції репродуктивного зусилля у B. cernua та встановлення інших критичних ознак для успішного визначення видів

B. connata та B. tripartita під час їх заготівлі.

ЛІТЕРАТУРА

1.Васильченко И.Т. Род Череда – Bidens L. // Флора СССР.- М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1959. – Т. 25. – С. 551-561.

2.Махиня Л.М. Еколого-ценотичні особливості видів роду Bidens L. в долині Середнього Дніпра // Актуал. пробл. бот. та екол. – 2005. – Вип. 1. – С. 48-57.

Таксономічно критичні групи рослин флори України, що є інвазійними у Північній Америці: пріоритети для подальших досліджень

МОСЯКІН А.С.

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, відділ екології фітосистем вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна

е-mail: amos.ua@online.ua

Чітке розуміння філогенетичних та таксономічних стосунків інвазійних або потенційно інвазійних видів рослин є конче необхідним для попередження інвазій та їх контролю. Попри значний науковий інтерес, спрямований на вивчення інвазійних рослин як

108

Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

таких, залишається багато невирішених питань щодо їх таксономії та номенклатури. Це справедливо і для певних груп квіткових рослин, що є аборигенними в Україні та інвазійними у Північній Америці та інших регіонах світу. Лише чітка таксономічна ідентифікація інвазійного виду, бажано навіть з виявленням точного географічного регіону походження у межах загального природного ареалу, дозволяє розробляти методи біологічного контролю, а помилка у визначенні може дорого коштувати та звести нанівець зусилля цілих дослідницьких груп.

Ми проаналізували сучасні американські та канадські списки офіційно визнаних інвазійних рослин (як на національному рівні, так і на рівні штатів або провінцій). На основі цього були ідентифіковані принаймні 110 найважливіших інвазійних у Північній Америці видів, які є аборигенними в Україні та прилеглих територіях Центральної та Східної Європи. За нашими оцінками, принаймні 15% цих таксонів є у тій чи іншій мірі є проблематичними з таксономічної точки зору.

До таксономічно складних та критичних груп, зокрема, належать численні представники родини Asteraceae: видові агрегати роду Pilosella (Hieracium s.l.), представники Carduus, Centaurea s.l. та деяких інших родів. Інвазійний у Північній Америці Carduus nutans L. s.l. є по суті складним видовим агрегатом, що представлений в Україні принаймні двома расами, а деякі автори виділяють з нього цілу низку сегрегатних видів (C. thoermeri

Weinm., C. kondratjukii Gorlaczova, C. attenuatus Klokov). Інвазійний у США та Канаді вид з групи Centaurea stoebe L. s.l. був тривалий час відомий як "C. maculosa" (auct. non Lam.), а подекуди й зараз наводиться під цією невірною назвою. Зараз цей таксон розглядається як

C. stoebe subsp. australis (Pančić ex A.Kern.) Greuter і синонімізується з C. micranthos та

C. biebersteinii, але остаточно таксономічні та номенклатурні питання у цій групі ще не вирішені. Аналогічні проблеми існують у інших групах інвазійних рослин, які походять з України або прилеглих територій. Ми також розглядаємо тут детальніше приклади складних таксономічних, номенклатурних та біогеографічних проблем у родах Vincetoxicum (зокрема,

проблема V. rossicum (Kleop.) Barbar.; Apocynaceae s.l.) та Euphorbia (група E. esula L. sensu latissimo; Euphorbiaceae).

Для розв'язання таких складних проблем необхідний комплексний підхід та координовані міжнародні зусилля на основі різноманітних методів та підходів: від "традиційної" систематики та номенклатурних розвідок до спеціальних біогеографічних, екологічних, геоботанічних, молекулярно-філогенетичних, філогеографічних та інших досліджень на основі порівняльного підходу стосовно рослин з первинної та синантропної частин ареалів видів. Ми подаємо нарис комплексної дослідницької програми та ідентифікуємо регіони України, найбільш перспективні з точки зору виявлення таксономічної диференціації цільових видів. Для більшості наших цільових груп ці регіони сконцентровані переважно у степовій (особливо Південний Схід) та лісостеповій зонах України, у Криму, а також на прилеглих територіях південно-західної Росії. Ці регіони значною мірою подібні до тих екокліматичних зон Північної Америки, у яких відмічаються значні інвазії аборигенних для України інвазійних видів (Великі Рівнини США, прерійні

109

Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

провінції Канади, частково також приатлантичний Північний Схід та тихоокеанський Північний Захід США, регіон Скелястих гір та деякі інші).

Сучасний хорологічний аналіз рідкісного реліктового виду Trapa natans L. на території Рогатинського Опілля

НАКОНЕЧНИЙ О.М.

Інститут екології Карпат НАН України, відділ охорони природних екосистем вул. Козельницька, 4, м. Львів, 79026, Україна

е-mail: onako@ua.fm

Про історичну присутність Trapa natans L. у водоймах широкої долини р. Дністер у межах Галицької улоговини (Рогатинське Опілля) нам відомо з праці др. В. Бриґідера (Бриґідер, 1931). Цитуємо автора: "...на просторі від Галича до Єзуполя масово появляється рогулька тільки в двох колишніх руслах-охабах Дністра, вилучених через регуляцію цієї ріки, а саме в Старім Коліні-Старовині й в охабі, що окружає Перевози. Спорадично й в малих скупченнях надибував я рогульку також у Гатках... Цікаво, що в ніякій іншій охабі на просторі Галич-Єзупіль нема рогульки зовсім. Пропускаючи менші, не має її ані в великій і глибокій охабі Ріг, ані в охабі водницькій, так аналогічній до старорічища Перевозів".

За результатами досліджень водних макрофітів регіону в 2005-2006 роках, нами підтверджена наявність T. natans у залишках збереженої стариці Перевозів: ІваноФранківська обл., Галицький р-н, південно-східні околиці с. Дубівці, стариця р. Дністер. (Наконечний 2005 LWKS). Під час дослідження водойми ми натрапили на три особини виду, після повторного обстеження стариці в 2006 році особин T. natans нами виявлено не було. Водойми Старе Коліно-Старовина і Гатки ми не досліджували, тому важко оцінити без новішої топографічної карти регіону, чи збереглися ці урочища дотепер.

Під час проведеного флористичного та геоботанічного дослідження регіону нами виявлено такі нові локалітети T. natans:

1.Івано-Франківська обл., Галицький р-н, південно-східні околиці с. Ганнівці. Водойма Попова Яма (стариця р. Дністер). У воді. (Наконечний 2005 LWKS). У цій зникаючій водоймі в 2005 році ми натрапили на п'ять особин виду, після повторного обстеження стариці в 2006 році особин T. natans нами виявлено не було.

2.Івано-Франківська обл., Галицький р-н, східні околиці смт. Бурштин. У водосховищі Бурштинської ГЕС. (Наконечний 2005 LWKS). У водоймі нами досліджено та описано майже монодомінантне угруповання T. natans, що простягнулося вздовж західного берега на 15-20 м смугою завширшки 2-3 м.

3.Івано-Франківська обл., Галицький р-н, північні околиці смт. Більшівці. Стави рибгоспу. У ставку. (Наконечний 2006 LWKS). У штучних ставах, створених у 20-х роках

110