Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

3. Kirschner J. et al. Species Plantarum: Flora of the World. Perts 6 – 8: Juncaceae. – Canberra, 2002. Part. 6: Rostkovia to Luzula. – I – VII Р. 1-237. – part. 7: Juncus subgen. Juncus. – I – VIII Р. 1-336. – part. 8: Juncus subgen. Agathryon – I – VII Р. 1-192.

Секція Syllinum Griseb. роду Linum L. у флорі України

ОПТАСЮК О.М.

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, відділ систематики і флористики судинних рослин вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна

е-mail: linum@ukr.net

Результати комплексного вивчення видів роду Linum L. у флорі України стали основою для з'ясування ряду спірних питань систематики роду та внутрішньородових таксонів. Таксономічно складною та критичною, а також найчисельнішою за видовим складом у флорі України є секція Syllinum, більшість видів якої (за винятком L. flavum і L. nodiflorum) описані з території України. В цілому дана секція добре відокремлена від інших рядом макрота мікроморфологічних ознак: наявністю гілок галузистого каудексу та коротких кореневищ, переважанням напівкущиків, несправжньорозетковими листками, стипулярними залозками, зростанням нігтиків пелюсток.

На підставі результатів досліджень внесено зміни до складу секції Syllinum. З'ясовано, що обособлене положення серед видів секції займає L. nodiflorum, який характеризується середземноморсько-передньоазійським типом ареалу та представлений в Україні виключно в Криму. Рослини виду є трав'янистими монокарпіками на відміну від трав'янистих полікарпіків та напівкущиків секції Syllinum. Специфічними ознаками рослин даного виду є гомостильні квіти; нігтики пелюсток видовжені і зрослі у довгу трубку 5-6 мм завд.; тичинкові нитки, зрослі високо у трубку; відсутність внутрішнього опушення коробочок. Відміни стосуються і ультраструктурних особливостей поверхні листка (Оптасюк, 2006), паліноморфологічних (Мороз, Цимбалюк, 2005) та цитогенетичних характеристик (Носова, 2005). На основі згаданих відмінних ознак вегетативної та генеративної сфери розглядаємо L. nodiflorum у складі нової для флори України монотипної секції Tubilinum Svetlova (Оптасюк, 2007а, 2007б).

Виділення окремими авторами (Светлова, 2007) в межах секції Syllinum subsect. Flava incl. L. flavum та L. flavum subsp. basarabicum (що на нашу думку не є обґрунтованим, з огляду на різну життєву форму видів) і subsect. Taurica, з іншими видами секції Syllinum, не є доцільним, адже розмежування секції пов'язано лише з вегетативною сферою рослин.

У складі секції Syllinum відновлюємо два морфологічні ряди, намічені, але невалідно опубліковані С.В. Юзепчуком (1949): ser. Flava (Svetlova) Optasyuk, куди відносимо

116

Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

трав'янистий полікарпік L. flavum та ser. Suffruticulae Optasyuk – всі інші види секції, що є напівкущиками. Вид L. flavum відрізняється від інших видів життєвою формою, відсутністю кореневища; широким ареалом та широкою екологічною амплітудою. Серед видів ser. Suffruticulae таксономічно складним є подільсько-субендемічний L. basarabicum, який за рядом морфологічних ознак близький до L. flavum (ser. Flava), однак види розрізняються життєвою формою, наявністю несправжніх розеток, формою листків та кількістю їх жилок. В межах ареалу L. basarabicum характеризується вузькою екологічною амплітудою і нечисленними популяціями в зв'язку з чим потребує охорони і запропонований нами до "Червоної книги України". Рослини L. linearifolium часто приймають за L. ucranicum або L. tauricum, від яких вони добре відрізняються більш високим, прямостоячим стеблом, вужчими загостреними листками, довгими ланцетними чашолистками, короткими коробочками та рядом мікроморфологічних ознак (Мороз, 2005; Оптасюк, 2006). Східнопонтичні види роду L. ucranicum і L. czernjajevii розрізняються не лише наявністю або відсутністю у них опушення, але й розмірами і формою листків, розміром насіння, формою суцвіття; паліноморфологічними ознаками, а також особливостями географічного поширення та екологічної приуроченості. Морфологічно близькими є і кримські L. pallasianum та L. tauricum, що, ймовірно, знаходяться на тій стадії дивергенції, яка уже

коротковолосистого опушення та рядом морфологічних (розмір плодоніжок, форма листків, опушення тичинкових ниток та чашолистків), в тому числі і паліноморфологічних ознак.

У філогенетичному контексті секція Syllinum за співвідношенням прогресивних та примітивних ознак є анцестральною для жовтоквіткової групи льонів.

ЛІТЕРАТУРА

1.Мороз О.М., Цимбалюк З.М. Паліноморфологічна характеристика представників секцій Syllinum Griseb., Linum, Cathartolinum (Reichenb.) Griseb. роду Linum L. флори України

//Укр. ботан. журн. – 2005. – 62, № 6. – С. 821–832.

2.Носова И.В., Семенова О.Ю., Саматадзе Т.Е., Амосова А.В., Большева Н.Л.,

Зеленин А.В., Муравенко О.В. Исследование структуры кариотипа и картирование рибосомных генов на хромосомах дикорастущих видов рода Linum с помощью

флуоресцентной гибридизации in situ. // Биологические мембраны. – 2005. – 22, № 3. –

С. 244–248.

3.Оптасюк О.М. Характеристика ультраструктури поверхні листків видів роду

Linum L. флори України // Укр. ботан. журн. – 2006. – 63, № 6. – С. 805–815.

4.Оптасюк О.М. Систематичний огляд роду Linum L. флори України // Укр. ботан.

журн. – 2007. – 64, № 2 . – С. 229–241.

5.Оптасюк О.М. Рід Linum L. у флорі України: Автореф. дис. ...канд. біол. наук:

03.00.05/ Інститут ботаніки ім.. М.Г. Холодного НАНУ. – К.: 2007. – 19 с.

117

Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

6.Светлова А.А. Род Linum L. (Linaceae DC ex Perleb) во флоре Северной Евразии: систематика, география, эволюция: Автореф. дис. … канд. биол. наук: 03.00.05 / Ботан. ин-т им. В.Л. Комарова РАН. – СПб, 2007. – 26 с.

7.Юзепчук С.В. Семейство Льновые – Linaceae Dumort // Флора CCCР. – М., Л., 1949.

–Т. 14. – С. 84–146.

Перші результати проекту „Збереження природних місцезростань

Tulipa gesneriana L. (Liliaceae) в Україні”

ПЕРЕГРИМ М.М., МОЙСІЄНКО І.І., МЕЛЬНИК В.О., ПЕРЕГРИМ Ю.С.

Ботанічнийсадім. акад. О.В. ФомінаКиївськогонаціональногоуніверситетуім. ТарасаШевченка вул. Комінтерну, 1, м. Київ, 01032, Україна

е-mail: peregrym@ua.fm

Науковцями Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна за підтримки Rufford Small Grants Foundation (Великобританія) розпочато проект, спрямований на збереження природних місцезростань рідкісного і зникаючого виду флори степів Центральної Євразії – Tulipa gesneriana L. (syn. T. schrenkii Regel.) (Мордак, 1990; Черепанов, 1995; Mosyakin, Fedoronchuk, 1999).

T. gesneriana L. є декоративною цибулинною рослиною, на основі природних форм якої селекціонерами виведено більшість сучасних сортів садових тюльпанів. На сьогодні, це надзвичайно рідкісний і зникаючий вид, який включено до Червоної книги України (Червона

..., 1996), Росії (Красная …, 1988) і низки країн Середньої Азії. Географічне поширення T. gesneriana в Україні обмежене Степовою зоною, де вид зростає на степових, крейдяних і кам'янистих місцях та схилах. Необхідно відмітити, що по території України проходить північно-західна межа ареалу виду. Катастрофічне зменшення площ цілинних степів, випалювання, інтенсивний збір рослин на букети і випасання худоби у місцях зростання виду призводить до повного зникнення популяцій T. gesneriana.

Основна мета даного проекту – розвиток і практична реалізація ефективних методів збереження природних місцезростань T. gesneriana в Україні на основі детального вивчення географічного поширення, екологічних особливостей і стану та структури популяцій виду. Термін реалізації проекту – з 2008 по І півріччя 2009 років.

Під час виконання першого етапу проекту було детально опрацьовано літературні джерела, гербарні матеріали (KW, KWHA, KWHU, KWU, DNZ, YALT, CWN, CHER та ін.), а

також проведено польові дослідження природних місцезростань T. gesneriana у Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Донецькій та Луганській областях. Перші результати виявилися доволі не очікуваними. По-перше, існуючі літературні відомості щодо географічного поширення T. gesneriana в Україні (Бордзіловський, 1950; Червона ..., 1996)

118

Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

лише у загальних рисах відображають частину ареалу виду і не враховують більшості гербарних даних. По-друге, значна кількість відомих популяцій T. gesneriana, особливо у Одеській, Миколаївській і Херсонській областях, є зниклими або знаходяться на межі зникнення, оскільки кількість особин у них не перевищує 50. По-третє, всі три популяції T. gesneriana на степових схилах Березанського лиману у Миколаївській області репрезентовані виключно особинами з жовтими квітками, хоча у всіх інших вивчених популяціях на території України кількість особин виду з жовтими квітками не перевищує 1% від загальної кількості генеративних особин. На нашу думку, таке явище є початковим етапом видоутворення, яке відбувається за ефектом "population bottleneck", і є наслідком тривалого щорічного збору і викопування рослин T. gesneriana з червоними квітами місцевим населенням. Треба зазначити, що під таким сильним антропогенним тиском повинні були зникнути і рослини з жовтими квітками. Однак, вони збереглись завдяки тому, що період квітування T. gesneriana у даному місці співпадає з періодом квітування Potentilla incana P. Gaertn, B. Mey & Scherb. та Iris pumilla L., які у цей утворюють жовтий аспект на степових ділянках вздовж Березанського лиману. Таке "маскування" генеративних особин T. gesneriana від людського ока і сприяло збереженню даних популяцій.

За результатами проведених досліджень з метою збереження природних місцезростань T. gesneriana підготовлені і передані до відповідних установ наукові обґрунтування на створення нових об'єктів природно-заповідного фонду України у Луганській, Херсонській та Миколаївській областях, такожготуєтьсядопублікаціїмонографія"Tulipa gesneriana L. вУкраїні".

ЛІТЕРАТУРА

1.Бордзіловський Є.І. Рід Tulipa L. // Флора УРСР. – К.: Вид-во АН УРСР, 1950. – Т. 3.

–С. 162-172.

2.Красная книга РСФСР. Растения. – М.: Росагропромиздат, 1988. – 590 с.

3.Мордак Е.В. Что такое Tulipa schrenkii Regel и T. heteropetala Ledeb. (Liliaceae)?//

Новости систематики высших растений. – Л.: Наука, 1990. – 27. – С. 27-32.

4.Червона книга України. Рослинний світ. – К.: Укр. енциклопедія, 1996. – 608 с.

5.Черепанов С.К. Сосудистые растения России и сопредельных государств (в пределах бывшего СССР) – СПб: Мир и семья, 1995. – 992 с.

6.Mosyakin S., Fedoronchuk M. Vascular plants of Ukraine. A Nomenclatural checklist – Kiev, 1999. – xxiii + 346 s.

119