Екологія та фітосозологія / Экология и фитосозология / Ecology and phytosociology

К вопросу современного состояния ботанического памятника природы "Сокольники-Померки"

1ЛАРШИНА М.А., 2ЯРОЦКИЙ В.Ю.

1Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, биологический факультет пл. Свободы, 4, г. Харьков, 61077, Украина

e-mail: larshina_maryna@ukr.net

2Украинский НИИ лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г.Н. Высоцкого, лаборатория мониторинга и сертификации лесов ул. Пушкинская, 86, г. Харьков, 61024, Украина

е-mail: suerlay@mail.ru

На территории города Харькова существует ряд природоохранных объектов, имеющих научное, эстетическое и рекреационное значение. Среди них ботанический памятник природы местного значения "Сокольники-Померки", расположенный на территории харьковского лесопарка. Несмотря на охранный статус, объект подвергается интенсивному антропогенному влиянию. "Сокольники-Померки" – участок, на котором сохранились редкие растительные сообщества сухих и свежих кленово-липовых дубрав семенного и порослевого происхождения 3-4 генераций на лесных серых и светло-серых почвах (Шеляг-Сосонко, 1987; Горелова, Жалнин, 1991). На территории ботанического памятника природы "Сокольники-Померки", согласно литературным данным (Горелова, 1989; Жалнин, 1999), произрастает 302 вида сосудистых растений, репрезентативно представляющих флору бассейна реки Северский Донец на территории Харьковской обл. в целом. На этой территории сохранились участки с 150-200 летними дубами, а также дубыпатриархи, возрастом 300 и 400 лет, нуждающиеся в особой охране.

Внастоящее время состояние объекта ПЗФ вызывает тревогу, поскольку участились нарушения охранных обязательств со стороны землепользователя, а также случаи пренебрежения правилами поведения на територии ботанического памятника со стороны рекреантов. Важным фактором, влияющим на состояние данного участка, является его хозяйственное использование. Практически вся территория ботанического памятника является зоной интенсивного отдыха харьковчан и изрезана многочисленными пешеходными дорожками, отмечены свалки мусора, следы кострищ, места для пикников, вытоптанные и лишенные растительности участки, а также самовольные автостоянки. Вызывают также тревогу предложения землепользователя о пересмотре границ и статуса этого объекта природно-заповедного фонда Украины.

Ввесенне-летний период 2008 г. было проведено изучение растительности данного участка. При этом установлено, что на участках, подверженных сильному антропогенному прессу, естественная растительность вытесняется рудеральной и адвентивной. В весенний период массово истребляются произрастающие на территории ботанического памятника ранневесенние эфемероиды: Scilla sibirica Haw., Ficaria verna Huds., Corydalis solida (L.),

Anemone ranunculoides (L.) Holub, виды рода Gagea, занесенный в Красную книгу Украины

171

Екологія та фітосозологія / Экология и фитосозология / Ecology and phytosociology

(1996 г.) – Tulipa quercetorum Klok et Zoz., а также редкий для Харьковской обл. – Vinca minor (L.) (Горелова, 1989; Жалнин, 1999). Особенную тревогу вызывают возможная застройка, угрожающая территории "Сокольников-Померок", а также проведение не всегда научно обоснованных рубок ухода в заповедном участке, что в совокупности может привести к изменению условий произрастания редких ассоциаций, снижению фитоценологической репрезентативности памятника природы и составляет угрозу для существования охраняемого объекта.

Таким образом, можно сделать вывод, что для сохранения ботанического памятника природы "Сокольники-Померки" необходимо принятие безотлагательных мер по снижению антропогенной нагрузки, разработка программы охранных мероприятий и постоянный мониторинг.

ЛИТЕРАТУРА

1.Горелова Л.Н. Охрана растительного покрова бассейна р. Северский Донец в пределах Харьковской области // Вестник Харьк. ун-та. – Харьков, 1989. – С. 23-26.

2.Жалнін А.В., Горєлова Л.М. Сучасний стан лісової рослинності у заказниках "Помірки" та "Помірки-Сокольники" Харківського лісопарку // Лісництво та агромеліорація.

–Харків: РВП "Оригінал", 1999. – Вип. 95. Здоров'я лісу. – С. 103-107.

3.Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества / Под общ. ред. Шеляга-Сосонко Ю.Р. – К.: Наук. думка, 1987. – 216 с.

4.Природно-заповедный фонд Харьковськой области. [Электронный ресурс] / Климов О.В. и др. // Справочник – http://www.pzf.jino-net.ru/

5.Шеляг-Сосонко Ю.Р., Устименко П.М., Попович С.Ю., Вакаренко Л.П. Зелена книга України. Ліси. – К: Наукова думка, 2002. – 225 с.

6.Червона книга України. Рослинний світ. – К: Укр. енциклопедія, 1996. – 608 с.

Фіторізноманіття Порожистого Дніпра як території для заповідання національного рівня

МАНЮК ВАД. В.

Дніпропетровський національний університет, кафедра фізичної та економічної географії пров. Л. Мокїєвської, 1/96, м. Дніпропетровськ, 49125, Україна

е-mail: dikunua@mail.ru

Протягом останніх 5 років у фокусі нашої уваги знаходиться унікальний природний комплекс порожистої частини Дніпра – об'єкт, котрий безумовно має ключове значення для національної системи природоохоронних територій високого рангу. Не зважаючи на

172

Екологія та фітосозологія / Экология и фитосозология / Ecology and phytosociology

очевидність пріоритетності цієї території для заповідання, тривалий час на Дніпропетровщині не було здійснено певних конкретних кроків щодо надання Порожистому Дніпру природоохоронного статусу. Лише у 2003 році було розроблено і погоджено проект створення регіонального ландшафтного парку "Дніпрові Пороги", який зустрів потужне лобі в колах обласних депутатів, які до цього часу блокують прийняття рішення щодо його створення, натомість намагаючись реалізувати амбітні плани щодо викупу земель в межах цієї території, елітної забудови та відродження нині законсервованих кар'єрів вздовж берегів Дніпра. Слід зазначити, що проект РЛП розроблявся як перший етап заповідання і охоплює лише землі одного адміністративного району – Солонянського. На наступних етапах передбачалося заповідати решту ділянок в межах Дніпропетровської області – у Дніпропетровському та Синельниківському районах. Враховуючи реалії сьогодення і рівень накопичених знань про екосистеми території, нині правильніше ставити питання про створення у Порожистій частині Дніпра національного природного парку. В цьому контексті одним з найважливіших аргументів має бути стан рослинного покриву території.

Флористичне різноманіття майбутнього парку вивчене далеко не повною мірою. Деякі дані по окремих ділянках знаходимо у І. Акінфієва, О. Бельгарда, В. Тарасова, Б. Барановського, В. Кучеревського та ін. Власними дослідженнями більш детально охоплені балкові системи Башмачка, Яцева, Лоханська, Кринична та Рединова, а також місця виходів скельних порід понад берегами Дніпра. Найменш дослідженими є ділянки по лівому березі від гирла р. Вороної на південь до межі із Запорізькою областю. Однак на обстежених ділянках виявлено певні закономірності, що дозволяють зробити узагальнення щодо флори та рослинності перспективного національного парку.

Кількість видів у флорі Порожистої частини Дніпра попередньо налічує не менше 700 видів судинних рослин, з яких зростання 670 – підтверджено автором за період 2002-2008 рр. Ядро флори складають степові, кверцетальні, неморальні та петрофільні види. Не зважаючи на значну участь бур'янових видів, останні приурочені до берегів Дніпра, населених пунктів, полів та доріг, що ж до рівня забур'яненості природних фітоценозів – вона мінімальна. Специфіка флори чітко відбиває специфіку геоструктурної будови території – адже на цій ділянці Дніпро прорізає гранітний щит, і долина майже нерозвинена – лише подекуди є залишки давніх високих терас, а заплава була представлена здебільшого по островах, і нині вся затоплена. Тому на відміну від інших ключових ділянок збереження біорізноманіття у Степовому Придніпров'ї – Присамар'я та Дніпровсько-Орільського заповідника, на Порогах майже не представлена група гігрофільних лучних, болотних, солончакових видів, і лише деякі більш широкоамлітудні з них трапляються по підтоплених гирлах балок. Щодо фітоценотичного покриву, відповідно найкраще розвиненими є байрачні лісові угруповання, які являють собою цілісний географічно комплекс, являючи собою південний варіант придніпровських байраків. Їх особлива цінність полягає в унікальних старовікових деревостанах, адже з 50 природних байраків у 21 збереглися діброви первинної структури з віком деревостанів 150-300 років. Найчастіше це пакленові або чисті діброви. Орієнтовно кількість віковічних дубів і груш може досягати в Порожистій частині Дніпра 1000 й більше! У степовому комплексі відзначається високе фітоценотичне різноманіття при відносно

173

Екологія та фітосозологія / Экология и фитосозология / Ecology and phytosociology

незначних площах поширення. Домінують різнотравно-типчаково-ковилові степи з Festuca valesiaca Gaud., Stipa borysthenica Klok. ex Prokud., S. pulcherrima C..Koch, Koeleria cristata

(L.) Pers. Інтерес являють петрофільні ділянки з високим видовим багатством. Раритетний елемент у флорі судинних рослин Порожистого Дніпра представлений 15 видами із Червоної книги України, 4 видами з Європейського Червоного списку та 67 видами із Червоного списку Дніпропетровської області, що цілком відповідає вимогам, які висуваються до фіторізноманіття заповідних територій вищого рангу – саме такого статусу потребує Порожиста частина Дніпра.

Алелопатична активність видів роду Tagetes L. по відношеню до однорічних квітниково-декоративних рослин

1МАШКОВСЬКА С.П., 2БЄЛОВА Н.Ю.

1Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України вул. Тімірязєвська, 1, м. Київ, 01014, Україна

e-mail: mashkovska@ukr.net

2Національний аграрний університет

вул. Героїв Оборони, 15 м. Київ, 03041, Україна

На сучасному етапі, у зв'язку з погіршенням екологічної систуації, інтенсивного розвитку набувають біологічні методи захисту рослин. Перспективним у цьому плані є розробка та впровадження фітогербіцидів на основі алелопатично активних речовин, що виділяються у навколишнє середовище рослинами та стимулюють або пригнічують ріст сусідніх рослин. Перевагою алелопатично активних сполук над синтетичними гербіцидами є видоспецифічність, тобто селективна фітотоксичність по відношенню до певних видів рослин. Види роду чорнобривці (Tagetes L.) – однорічні рослини, які виділяють у навколишнє середовище ряд фізіологічно активних сполук (флавоноїди, фенолкарбонові кислоти, терпеноїди тощо) з фунгіцидними, нематоцидними та бактерицидними властивостями (Машковська, Юношева, Вергун, 2002; Бровдій, 2004). Проте, наукові принципи застосування чорнобривців для захисту культурних рослин не розроблені. Практично не досліджені взаємодії чорнобривців з культурними рослинами. У зв'язку з цим, метою нашої роботи було оцінити алелопатичну активність видів чорнобривців по відношенню до квітниково-декоративних культур і виявити види культурних рослин алелопатично сумісні та не сумісні з ними.

З метою виявлення видоспецифічності дії видів Tagetes в якості тест-об'єктів (рослинакцепторів) використовували рослини з родини Asterасеае: Ageratum conisoides, Arctotis grandis, Coreopsis tinctoria, Dimorphotheca peruviana, Dimorphotheca sinuata, Helichrisum bracteatum, Zinnia elegans, Brassicaceae: Iberis amara, Iberis intermedia, Papaveraceae:

Eschsholtsia califomica. Вивчали вплив водорозчинних виділень трьох видів чорнобривців

174