Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

4.Колаковский А.А. Плиоценовая флора Кодора. – Сухуми: Изд-во АН Груз ССР, 1964. – 208 с.

5.Коржинский С.И. Очерки растительности Туркестана // Зап. АН. – Спб, 1896. – Сер. 8, 4, № 4. – С. 28-39.

6.Красилов В.Л. Происхождение и ранняя эволюция цветковых растений. – М.:

Наука, 1989. – 264 с.

7.Криштофович А.Н. Происхождение флоры Ангарской суши // Мат-лы по истории флоры и растительности СССР. Вып. 3. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1958. – С. 7-41.

8.Кузнецов Н.И. Ботанико-географический атлас земного шара. Вып. 4. Juglandaceae

–Ореховые. – Л.: Изд-во Географ, ин-та, 1925. – 11 с.

9.Культиасов М.В. Природные растительные богатства СССР и их народнохозяйственное значение. – М.: Знание, 1955. – 32 с.

10.Некрасова В.Л. Сем. Ореховые – Juglandaceae Lindl. // Флора СССР. – Т. 5. – М.-

Л.: АН СССР, 1936. – С. 247-252.

11.Озол A.M., Хорьков Е.И. Грецкий орех, его интродукция и акклиматизация. – Рига: Изд-во АН ЛатвССР, 1958. – 303 с.

12.Попов М.Г. Дикие плодовые деревья и кустарники Средней Азии // Тр. по прикл.

ботан., генет. и селекц. – Л., 1929. – 22. – Вып. 3. – С. 241-483.

13.Рихтер А.А., Ядров А.А. Грецкий орех. – М.: Агропромиздат, 1985. – 214 с.

14.Смольянинова Л.А. Орехоплодные // Культурная флора СССР. – Т. 17. – М.-Л.:

Изд-во АН СССР, 1936. – С. 44-91.

15.Berry E.W. Notes on the geological history of the walnuts and hickories // Ann. Rop. Smith. Inst., 1913. – Washington, 1914. – P. 319-331.

16.Engler A., Prantl K. Die natürlichen Pflanzenfamillen, 1, Teil 3, Hälfte 1. Juglandaceae.

–Leipzig: Ver. W. Engelmann, 1894. – S. 19-25.

17.Nagel К. Studlen über die Famille der Juglandaceen. – Botanische Jahrbücher für Systematik, Pflanzengeschichte und Pflanzengeographie. – Leipzig u. Berlin, Ver. W. Engelmann, 1914. – 50, № 5. – S. 459-531.

Зміни у флорі м. Чернігова за останні 150 років

ЗАВ'ЯЛОВА Л.В.

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, відділ систематики і флористики судинних рослин вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна

е-mail: chn.flora@mail.ru

Узагальнюючи результати флористичних досліджень м. Чернігова, проведених у 2001-2007 рр., на підставі аналізу літературних та гербарних даних та враховуючи

95

Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

оригінальні сучасні відомості, можна прослідкувати динаміку кількісних та якісних змін флористичного складу протягом останніх півтора століть. Ботанічні дослідження на Чернігівщині переважно проводились на природних не урбанізованих територіях (Зав'ялова, 2007), але включали і околиці Чернігова (Lindemann, 1850; Рогович, 1855; Іллічевський, 1933; Зав'ялова, 2006), територія якого збільшувалася та змінювалася. Порівняння даних різних історичних періодів дає змогу оцінити сучасний стан урбанофлори Чернігова, яка перебуває під постійно зростаючим антропогенним впливом.

За 150 років кількісний склад флори міста Чернігова змінювався: 495 (Lindemann, 1850) – у ХІХ ст., 474 (Іллічевський, 1933) – в ХХ ст., до 1050 – у ХХІ ст. (Zavyalova, 2008).

В умовах урбанізованого середовища рослинний покрив та його флористична складова змінюються, передусім, від впливу антропогенного фактора: прослідковується збільшення кількості видів, головним чином, за рахунок збагачення видами неаборигенних рослин; так ще О. Роговичем відмічене здичавіння багатьох культивованих рослин, таких як Morus alba L., Borago officinalis L., Armoracia rusticana P. Gaertn., B. Mey. & Scherb., Brassica napus L., Solanum nigrum L. та ін., а за останні 20 років урбанофлора Чернігова збагатилася більше як 100 видами, наприклад, Heracleum mantegazzianum Sommier et Levier, Asclepias syriaca L., Ambrosia artemisifolia L., Helianthus tuberosus L., Iva xanthiifolia Nutt, Grindelia squarrosa (Pursh) Dunal, Impatiens glandulifera Royle, Echinocystis lobata (Michx.) Torr. et A. Gray, Amorpha fruticosa L. (Лукаш, Зав'ялова, 2003) та ін., які відмічені спочатку на антропогенних, а зараз активно завойовують і напівприродні екотопи. Важливе значення має розширення території міста за рахунок прилеглих територій (зокрема зеленої зони).

Одночасно відбувається скорочення кількості видів природної фракції флори, в основному рідкісних, передумовою якого є, передусім, знищення природних екотопів в результаті розбудови інфраструктури міста чи інші види антропогенної діяльності (рекреаційне навантаження, збір на букети і т.п.). Так, в другій половині ХІХ ст. Е. Ліндеман приводить 495 видів судинних рослин для Чернігова і його околиць (Lindemann, 1850), згодом О. Рогович – 346 видів судинних рослин (Рогович, 1855), серед яких Anemona sylvestris L., Equisetum hyemale L. відмічені, як звичайні і зараз трапляються дуже рідко,

Lilium martagon L., Dactylorhiza maculata (L.) Soó, Dactylorhiza sambucina (L.) Soó, Listera ovata R. Br., Galanthus nivalis та ще близько 20 видів, які зникли вже у ХХ ст. (Іллічевський, 1933) або перебувають на межі зникнення. Безумовно, важливу роль відіграє глибина досліджень та деталізація видового складу урбанофлори.

Зміни урбанофлори виражені у таксономічній (ключові позиції у родинних спектрах авто- і алохтонного компонентів урбанофлори належать Asteraceae і Poaceae, представники яких тяжіють до екстремальних місцезростань, підвищені позиції у родинному спектрі алохтонного компоненту Brassicaceae, Fabaceae, Polygonaceae, Chenopodiaceae),

біоморфологічній (зростає кількість однота дворічників, терофітів), географічній (зростає роль адвентивних видів північноамериканського походження), екологічній (переважають ксеромезофіти, геліофіти) та ценотичній (переважають види, що зростають на відкритих ділянках, зростає кількість рудеральних видів) структурах. Як результат цих змін, – послаблення зональних рис сучасної урбанофлори Чернігова, що просторово виражене в

96

Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

урбанзоні і майже не виражене в субурбанзоні, завдяки наявності в останній більшої кількості напівприродних ділянок.

ЛІТЕРАТУРА

1.Зав'ялова Л.В. Короткий нарис історії дослідження урбанофлори міста Чернігова (Україна) // Мат. міжн. конф. молодих вчених-ботаніків (Київ, 27-30 вересня 2006). – К.: Фітосоціоцентр, 2006. – С. 51-52.

2.Іллічевський С.О. Матеріали до флори околиць м. Чернігова // Вісн. Київ. бот.

саду,1933. – Вип. 16. – С. 17-29.

3.Ильминских Н.Г. Особенности флорогенеза в условиях урбанизированной среды // Состояние и перспективы исследований флоры средней полосы европейской части СССР. –

М.: Наука, 1984. – С. 56-57.

4.Лукаш О.В., Зав'ялова Л.В. Heracleum mantegazzianum Sommier & Levier (Apiaceae)

на Чернігівському Поліссі // Укр. бот. журн. – 2003. – 60, № 5. – С. 561-566.

5.Рогович А.С. Обозрение семенных и высших споровых растений, входящих в состав флоры губерний Киевской, Черниговской и Полтавской. – К., 1855. – 290 с.

6.Lindemann E. A. Prodromus florarum Tschernigovianae, Mohilevianae, Minskianae Nec Non Grodnovianae // Bull. de la Soc. Imper. des Naturalistes de Moscow. – 1850. – ХХIII, № 4. – P.446-547.

7.Zavyalova L. Alien fraction of Chernihiv urban flora // VIII International Conference Anthropization and environment of rural settlements. Flora and vegetation (Katowice, Poland, 30.06-02.07 2008). – Abstracts. – Katowice: University of Silesia, 2008. – P. 70.

Нові місцезнаходження Fritillaria montana Hoppe (Liliaceae) у

Прут-Дністровському межиріччі

КАЗЕМІРСЬКА М.А., ВОЛУЦА О.Д., ТОКАРЮК А.І., БУДЖАК В.В., ЧОРНЕЙ І.І.

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, кафедра ботаніки та охорони природи вул. Федьковича, 11, м. Чернівці, 58022, Україна

е-mail: volutsa@list.ru, hummerh2@mail.ru

Fritillaria montana Hoppe (Liliaceae) – південно-європейсько-балканський вид, який на території України знаходиться на північно-східній межі ареалу. Вид занесений до "Червоної книги України" (1996) та в Додаток І до Бернської конвенції (Конвенція …,1999). В Україні F. montana відома з території Хмельницької, Чернівецької та Одеської областей (Ţopa, 1936; Бордзіловський, 1950; Чорней та ін., 1999; Любінська, 2000; Діденко, 2006; Волуца, 2005, 2006; Чорней, Волуца, 2007; Volutsa, 2007), а також наводиться для суміжних з Україною

97

Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

Молдови (Гейдеман, 1975) та Румунії (Zahariadi, 1966). Росте у лісах і чагарниках, на узліссях, в лісокультурах, на луках (Бордзіловський, 1950; Червона книга України, 1999).

За даними літературних джерел (Ţopa, 1936; Волуца, 2006; Діденко, 2006; Чорней, Волуца, 2007; Volutsa, 2007) та матеріалів Гербарію Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича (CHER) встановлено, що у Чернівецькій області F. montana відома тільки з Прут-Дністровського межиріччя, звідки наводиться 6 локалітетів (4 – в Кельменецькому та 2 – в Сокирянському р-нах): Кельменецький р-н: 1) с. Зелена, 15.06.1930, ?; 2) між селами Лівинці та Михайлівка (5.05.1997, Шевчук, Чорней); 3) північні окол. с. Михайлівка, лісокультури клена і ясеня (29.04.1998, Чорней, Буджак; 24.04.2006, Волуца, Чубатько); південно-західні окол. с. Михайлівка, Хотинський держспецлісгосп, Новоселицьке л-во, кв. 1, в. 10, лісокультури клена та ясеня (17.07.2007, Чорней, Буджак, Токарюк, Волуца; 18.04.2008, Чорней, Буджак, Токарюк, Волуца); 4) окол. с. Подвір'ївка, урочище Бортос, лучно-степові схили (25.04.2006, Волуца); окол. с. Подвір'ївка, урочище Бортос, понижені зволожені ділянки на лучно-степових схилах (25.04.2008, Чорней, Буджак, Токарюк, Волуца); Сокирянський р-н: 5) окол. с. Шебутинці, урочище Шебутинський яр, (8.05.1999, Чорней, Буджак); 6) окол. м. Сокиряни, урочище Шипот (29.04.1935, E. Ţopa);

окол. с. Розкопинці (до м. Сокиряни), Хотинський держлісгосп, Сокирянське л-во, кв. 24, в. 30, урочище "Ізвор", на схилах р. Сокирянка, кленово-дубово-грабовий ліс (23.04.2004, Волуца, Токарюк; 09.06.2005, Волуца, Токарюк, Никирса, Діденко; 29.04.2007, Волуца, Ткачук; 01.05.2008, Волуца, Ткачук).

У ході польових досліджень упродовж 2007–2008 рр. нами вперше виявлено ще два нових локалітети F. montana у Хотинському р-ні: 1) окол. с. Крутеньки, Хотинський держлісгосп, Новоселицьке л-во, кв. 2, в. 12, лісокультури ясеня з липою (17.07.2007, Чорней, Буджак, Токарюк, Волуца); 2) окол. с. Каплівка (до с. Кроква Кельменецького р-ну), Хотинський держспецлісгосп АПК, кв. 39, в. 6, черешнево-дубовий ліс (18.04.2008, Чорней, Буджак, Токарюк, Волуца) і підтверджено зростання виду в окол. с. Зелена: Кельменецьке л- во, кв. 48, в. 16, лісокультури (25.04.2008,Чорней, Буджак, Токарюк, Волуца).

Отже, на території Чернівецької області в межах Прут-Дністровського межиріччя на сьогодні відомо 8 локалітетів F. montana: по 2 у Хотинському та Сокирянському р-нах, та 4 – у Кельменецькому р-ні. Надалі планується вивчити фітоценотичну приуроченість виду, його популяційні та репродуктивні особливості і розробити обгрунтовані заходи для їх збереження.

ЛІТЕРАТУРА

1.Бордзіловський Є.І. Родина Лілійні – Liliaceae Hall. / Флора УРСР. Під. ред. М.І. Котов, А.І. Барбарич, Т. ІІІ. – К.: В-во АН Укр. РСР, 1950. – С. 156.

2.Волуца О.Д. Раритетні види флори Північно-Бессарабського геоботанічного округу

//Биоразнообразие. Экология. Эволюция. Адаптация: Мат. ІІ Междунар. научн. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых, посвященной 140-летию Одесского национального университета им. И.И. Мечникова (28 марта-1 апреля 2005 г.). – Одесса, 2005. – С. 18.

98