Фізіологія, клітиннабіологія… // Физиология, клеточнаябиология… // Physiology, cell biology …

6. Wasser S.P., Weis A.L. Medicinal Properties of Substances Occurring in Higher Basidiomycetes Mushrooms: Current Perspectives // Int. J. Med. Muschr. – 1999. – 1. – Р. 31-62.

Вплив інфекції гриба коренева губка на активність деяких ферментів проростків сосни звичайної

КУДІНОВА О.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, кафедра товарознавства та експертизи продовольчих товарів бул. Шевченка, 30, м. Донецьк, 83050, Україна

е-mail: tovprod@kaf.donduet.edu.ua

Гриб Heterobasidion annosum (Fr.) Bref – коренева губка викликає хворобу, яка призводить до збитків через поступову загибель лісу, зниження продуктивності деревостоїв, захисних і санітарно-гігієнічних функцій лісів, зниження якості деревини (Woodward, 1998). В Україні найбільших збитків коренева губка завдає насадженням сосни звичайної – Pinus sylvestris L. (Бойко, 1998). Для створення стійких хвойних насаджень необхідно досконально вивчати фізіолого-біохімічні процеси, що відбуваються в хворих і здорових рослинах.

Однією з форм реакції рослини на впровадження патогену є зміна активності ферментів. У відповідь на інфекцію H. annosum в паростках сосни звичайної відбувається зміна активності каталази і пероксидази, але реакція рослин з чорного і бежевого насіння різна. У стеблах паростків з чорного насіння під впливом сильновірулентних штамів МСП-99 і На-6-99 з розвитком патологічного процесу відбувається зростання як каталази, так і пероксидази. Слабковірулентний штам МСД-99 викликає лише невелике зростання рівня пероксидази на 12 добу дії інфекції. У паростків з бежевого насіння, інфікованих штамом На- 6-99, активність обох ферментів на 6 добу достовірно вище, у той час як при зараженні штамами МСП-99 і МСД-99 активність каталази достовірно менше, ніж у здорових рослин, а активність пероксидази залишається на одному рівні з останніми. Через 9 діб у стеблах паростків під впливом штаму На-6-99 різко знижується активність каталази і на 12 добу вона в 1,9 рази нижче, ніж у контролі. Мабуть, таке падіння активності каталази пов'язано зі зменшенням кількості Н2О2 в клітинах. Активність пероксидази в стеблах паростків з бежевого насіння, інфікованих штамами На-6-99 і МСП-99, на 12 добу є достовірно вищою, ніж у здорових рослин. Під впливом слабковірулентного штаму МСД-99 не відбувається вірогідних змін активності пероксидази протягом всього досліду.

В інфікованих коренях як з чорного, так і з бежевого насіння активність каталази залишається на рівні контролю протягом всього експерименту. На початку зараження коренців паростків з бежевого насіння спостерігалось підвищення активності пероксидази незалежно від ступеню вірулентності штамів, а в корінцях паростків з чорного насіння таку реакцію викликав лише сильновірулентний штам H. annosum.

228

Фізіологія, клітиннабіологія… // Физиология, клеточнаябиология… // Physiology, cell biology …

В стеблах паростків з чорного насіння при зараженні сильновірулентними штамами зростає активність каталази і пероксидази в процесі патогенезу, у паростків з бежевого насіння це спостерігалося лише на початковому етапі. Це свідчить про фізіологічну неоднорідність паростків з чорного і бежевого насіння P. sylvestris, на яку необхідно звертати увагу при вивченні стійкості сосни до H. annosum.

ЛІТЕРАТУРА

1.Woodward S., Stenlid J., Karjalainen R., Hüttermann A. Heterobasidion annosum: biology, ecology, impact, and control. – Wallingford: CAB INTERNATIONAL, 1998. – 590 p.

2.Бойко М.I. Фiзiолого-бiохiмiчнi особливостi системи Pinus sylvestris L. – Heterobasidion annosum (Fr.) Bref й перспективи практичного використання екзометаболiтiв деяких дереворуйнiвних грибiв: Автореф. дис. ... д-ра бiол. наук. – Київ, 1996. – 51 с.

Сравнительная характеристика темпов развития мужской и женской генеративных сфер Cardamine graeca L.

(сем. Brassicaceae)

КУЗЬМИНА Т.Н.

Никитский ботанический сад – Национальный научный центр УААН пгт Никита, г. Ялта, 98648, АР Крым, Украина

е-mail: tnkuzmina@rambler.ru

Установлено, что основным типом опыления у Cardamine graeca L. (сем. Brassicaceae), исчезающего вида флоры Крыма, имеющего гермафродитные цветки, является автогения, которая осуществляется благодаря контактофилии в ходе непосредственного соприкосновения интрорзно вскрывающихся пыльников с рыльцем пестика (Кузьмина, Шевченко, 2007; Шевченко и др., 2007). Однако правильная интерпретация проявления пола невозможна без цитоэмбриологических данных, которые позволяют охарактеризовать особенности формирования и степень зрелости гаметофитов к началу цветения. В связи с выявлением особенностей реализации пола проведен анализ формирования мужского и женского гаметофитов и сопряженности их развития у C. graeca.

В бутоне C. graeca на стадии сформированной стенки микроспорангия, микроспороциты находятся в профазе I деления мейоза. В завязи в этот период сформированы примордии семязачатков, в субэпидермальном слое которых выделяются 3 клетки, дающие начало нуцеллусу. В результате деления центральной субэпидермальной клетки образуется париетальная и спорогенная клетки, последняя из которых увеличивается в размерах и дифференцируется в мегаспороцит. Микроспорангии в этот период находятся на стадии микроспорогенеза, который идет по симультанному типу, сопровождается дегенерацией среднего слоя стенки микроспорангия и тапетума. В этот же период в

229

Фізіологія, клітиннабіологія… // Физиология, клеточнаябиология… // Physiology, cell biology …

семязачатках наблюдается закладка двух интегументов. В процессе развития интегументов и нуцеллуса, семязачаток становится ана-кампилотропным. Мегаспорогенез с образованием линейной тетрады мегаспор проходит, когда в пыльниках протекает дифференцирующий митоз микроспор и преобразование стенок пыльника (на эпидермисе формируется кутикула, откладывается фиброза в эндотеции, тапетум дегенерирует). Развитие зародышевого мешка по Polygonum-типу из халазальной мегаспоры сопровождается разрастанием тканей интегументов на абаксиальной стороне семязачатка, за счет чего семязачаток изгибается и становится ана-амфитропным, а также развитием базальной части нуцеллуса в постаментоподиум. В пыльниках в этот период протекает спермиогенез. Таким образом, у C. graeca, к моменту открытия околоцветника и началу цветения уже образованы 3-клеточные пыльцевые зерна и сформирован семязачаток со зрелым дифференцированным зародышевым мешком.

Следовательно, мейотические деления микро- и мегаспороцитов происходят последовательно: сначала образуются микроспоры, а в позднее мегаспоры. Мегаспорогенез сопряжен с дифференцирующим митозом в микроспорах. К началу цветения мужской и женский гаметофиты у C. graeca полностью сформированы и потенциально готовы к оплодотворению. Синхронный характер их функционирования является проявлением гомоантезиса и важным фактором, благоприятствующим автогамии.

ЛИТЕРАТУРА

1. Кузьмина Т.Н., Шевченко С.В. Особенности естественного возобновления Cardamine graeca L. (Brassicaceae) в Крыму // Вісник Київського нац. університету ім. Тараса Шевченка "Інтродукція та збереження рослинного різноманіття". – 2007. –

Вип. 14. – С. 137-143.

2. Шевченко С.В., Кузьмина Т.Н., Марко Н.В., Тер-Погосян А.Г., Ярославцева А.Д.

Антэкологические аспекты репродуктивной биологии цветковых растений // Матеріали читань, присвячених 300-річчю з дня народження К. Ліннея – Луганськ: Ельтон-2, 2007. –

С. 23-25.

Антимікробна активність представників родини Morchellaceae

КУТКОВА О.В., АНДРІАНОВА І.М.

Донецький національний університет, кафедра фізіології рослин вул. Щорса, 46, м. Донецьк, 83050, Україна

е-mail: Kutkovaya@mail.ru

Розповсюдження патогенних мікроорганізмів, стійких до лікарських препаратів, потребує впровадження в медичну практику нових ліків. Одним з напрямків пошуку нових природних антибіотиків є дослідження організмів, котрі раніше практично не

230

Фізіологія, клітиннабіологія… // Физиология, клеточнаябиология… // Physiology, cell biology …

використовувалися в пошуковій роботі (Ершова и др., 2001). До таких організмів відносяться зморшкові гриби (родина Morchellaceae). В літературі наводяться дані щодо антимікробних властивостей зморшків, однак докладно це питання не досліджувалося (Turkoglu et al., 2006).

При вивченні антимікробної активності водних екстрактів з плодових тіл зморшків використовували аскокарпи наступних видів – Verpa bohemica, V. conica, Morchella semilibera, M. conica та M. steppicola. Протибактеріальну активність окремо встановлювали для екстрактів з шапинки та ніжки. Антибактеріальну активність міцелію та культурального фільтрату встановлювали для наступних видів: Morchella elata, M. esculenta, M. conica, M. steppicola. В якості тест-організмів використовували клінічні ізоляти патогенних культур

Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes та Escherichia coli. Антимікробну активність екстрактів досліджували методом паперових дисків (Методы …, 1982).

В результаті проведених досліджень встановлена незначна антибактеріальна активність всіх екстрактів з міцелію та культурального фільтрату лише по відношенню до S. aureus. Колонії бактерії утворювали невисоку та нещільну плівку. Діаметр зон пригнічення росту S. aureus у всіх варіантах досліду складав 6 мм, який дорівнює діаметру диска. По відношенню до E. coli та S. pyogenes витяжки з міцелію та культурального фільтрату досліджених видів зморшків антибактеріальної активності не виявили.

Всі екстракти з плодових тіл зморшкових грибів продемонстрували здатність пригнічувати ріст S. aureus, E. coli та S. pyogenes. При цьому спостерігалося утворення слабо розвинених культур всіх бактерій. Спектр антимікробної активності всіх досліджених екстрактів проти E. coli та S. pyogenes виявився однаковий: розвивалася мінімальна зона пригнічення – 6 мм.

По відношенню до S. aureus різні види зморшків відрізнялися за антибіотичною активністю. Антагоністична дія екстрактів з аскокарпу одного виду морелу залежала і від концентрації витяжки. Встановлено, що жоден з екстрактів аскокарпів представників роду Verpa не проявив антимікробної дії проти S. aureus. Витяжки всіх концентрацій з ніжки M. semilibera виявили антибактеріальну активність до S. aureus. Екстракти з шапинки цього ж виду лише у одній концентрації (1:10) утворювали мінімальну зону пригнічення росту мікроорганізму (6 мм). Екстракти з плодових тіл M. conica та M. steppicola як з шапинок, так і з ніжок, виявили протимікробну дію до зазначеної бактерії. Всі витяжки викликали формування антагоністичної зони діаметром 6 мм.

Встановлено, що при використанні двох дисків (накладали один диск на другий, зберігаючи діаметр диску) антибіотичний вплив на мікроорганізми збільшується. Ймовірно, таким чином, збільшується концентрація діючих речовин.

ЛІТЕРАТУРА

1.Ершова Е.Ю., Ефременкова О.В., Зенкова В.А., Толстых И.В., Дудник Ю.В.

Выявление антимикробной активности у представителей рода Coprinus // Микол. и

фитопатол. – 2001. – 35, Вып. 6. – С. 32-37.

2.Методы экспериментальной микологии: Справочник / Под ред. В.И. Билай. – Киев:

Наук. думка, 1982. – 583 с.

231