Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

МГС в геномі мініатюрної рози (R. chinensis minima) сорту "Макарена". Для неї в результаті ПЛР отримано 2 продукти для 5S рДНК із різницею у довжині МГС ~ 40-50 пн, що може бути підтвердженням гібридного походження даного сорту. З огляду на отримані дані, доцільним видається сиквенування отриманих ПЛР-продуктів з метою уточнення уявлень про таксономію та еволюцію роду Rosa.

ЛІТЕРАТУРА

1.Lim K.Y., Werlemark G., Matyasek R. et all. Evolutionary implications of permanent odd polyploidy in the stable sexual, pentaploid of Rosa canina L. // Heredity. – 2005. – P. 501-506.

2.Wissemann V. Conventional taxonomy of wild roses // Encyclopedia of rose science. – 2003a. – London: Academic Press. – P. 111-117.

3.Volkov R.A., Zanke C., Panchuk I.I., Hemleben V. Molecular evolution of 5S rDNA of Solanum species (sect. Petota): application for molecular phylogeny and breeding // Theor. Appl. Genet. – 2001. – 103. – P. 1273-1282.

Adenophora lilifolia (L.) Ledeb. ex A. DC. у Буковинському Прикарпатті

ТОКАРЮК А.І.

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, кафедра ботаніки та охорони природи вул. Федьковича, 11, м. Чернівці, 58022, Україна

е-mail: bwasil@chv.ukrpack.net

Adenophora lilifolia (L.) Ledeb. ex A. DC. – європейсько-західносибірський вид, ареал якого охоплює Середню та Східну Європу, Сибір, Середню Азію (Вісюліна, 1961). В Україні відомий з Лівобережного Полісся і Лісостепу. Вид уключений у Додаток ІІ (b) до "Директиви по біотопах" (Council…, 1992), охороняється в Австрії, Румунії, Словаччині, Угорщині та Польщі (Tasenkevich, 2002; Kukuła, Okarma, Pawłowski et all., 2003; Piękoş-Mirkova, Mirek, 2003). Потребує регіональної охорони у межах Львівської (Кагало, Сичак, 2003), Полтавської (Байрак, Стецюк, 2005), Чернігівської (Лукаш, 2008) областей, а також і у Чернівецькій області, зокрема, у Буковинському Прикарпатті.

У Буковинському Прикарпатті відомо два оселища A. lilifolia: 1) Кіцманський р-н, с. Ревне, Ревнянське л-во, кв. 28, на галявині біля узлісся, 27.07.1956, З. Горохова (CHER); 2) Сторожинецький р-н, с. Спаська, луки, 2002, І. Чорней (CHER); 30.07.2004, А. Токарюк

(CHER); 15.09.2004, А. Токарюк, О. Волуца (CHER); (Токарюк, 2004).

Встановлено, що у дослідженому регіоні A. lilifolia росте у складі угруповань асоціації

Molinietum caeruleae W.Koch 1926, союзу Molinion caeruleae W.Koch 1926, порядку

124

Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

Molinietalia caeruleae W.Koch 1926, класу Molinio-Arrhenatheretea R.Tx. 1937 поблизу с. Спаська Сторожинецького району. Варто зазначити, що компонентом угруповань вказаної асоціації є також низка рідкісних, уключених до "Червоної книги України" (1996) видів:

Astrantia major L., Iris pseudocyperus Schur, Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soó, D. majalis (Rchb.) P.F. Hunt & Summerhayes, Epipactis palustris (L.) Crantz, Gymnadenia conopsea (L.) R. Br., та

Orchis ustulata L., а також таких, що потребують охорони на регіональному рівні: Potentilla alba L., Pedicularis hacquetii Graf, Serratula tinctoria L., Anthericum ramosum L. і Veratrum nigrum L.

Крім того, популяція A. lilifolia приурочена до складу ценозів дериватного угруповання Poa pratensis-Festuca rubra Fijalk 1962 pro ass., союзу Arrhenatherion elatioris (Br.-Bl. 1925) Koch 1926, порядку Arrhenatheretalia Pawl. 1928, класу Molinio-Arrhenatheretea

R. Tx. 1937. У рослинному покриві цього угруповання виявлено популяції раритетного, занесеного до "Червоної книги України" (1996) виду Dactylorhiza fuchsii та трьох регіонально-рідкісних видів: Potentilla alba, Laserpitium latifolium L. і Veratrum nigrum.

Розглянута популяція в урочищі Дзюркач поблизу с. Спаська займає невелику площу, малочисельна, кількість генеративних рослин складає 4,6±0,72 особин/м2.

Екологічні характеристики угруповань за участю A. lilifolia отримано методом синфітоіндикації (Дідух, Плюта, 1994). Розрахунок бальних показників провідних екологічних факторів проведено за допомогою програми "EcoDid". Встановлено, що екологічні умови місцезростань популяції A. lilifolia такі: субацидофільні (7,94), семіевтрофні (6,62), гемінітрофільні (5,04), мезофітні (11,67), гемікарбонатофобні (6,17).

У Буковинському Прикарпатті популяції виду формально забезпечені охороною на території регіонального ландшафтного парку "Чернівецький". Доцільно впровадити моніторингові дослідження за станом популяції, оцінити їх чисельність та контролювати їх стан.

ЛІТЕРАТУРА

1.Байрак О.М., Стецюк Н.О. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини. – Полтава, Верстка, 2005. – С. 136.

2.Вісюліна О.Д. Родина Дзвоникові – Campanulaceae Juss. // Флора УРСР. Т. 10. – К:

Вид-во АН УРСР, 1961. – С. 436-438.

3.Дідух Я.П., Плюта П.Г. Фітоіндикація екологічних факторів. – К.: Наук. думка, 1994. –

280 с.

4.Кагало О.О., Сичак Н.М. Рідкісні, зникаючі та інші види судинних рослин Львівської області (Україна), які потребують охорони // Наукові основи збереження біотичної різноманітності / Тематичний збірник Інституту екології Карпат НАН України. –

Вип. 4. – Львів: "Ліга-Прес", 2003. – С. 47-59.

5.Лукаш О.В. Критерії відбору видів до списку регіонально рідкісних судинних рослин Чернігівської області // Заповідна справа в Україні. – 2008. – 14, вип. 1. – С. 6-9.

125

Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

6.Токарюк А.І. Созологічна характеристика флори регіонального ландшафтного парку "Чернівецький" (Буковинське Прикарпаття) // Наук. вісник Чернівецкого ун-ту: Зб. наук.

праць. – Чернівці: Рута, 2004. – Вип. 223. – С. 162-170.

7.Червона книга України. Рослинний світ / Ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – К.: УЕ, 1996.

–608 с.

8.Council Directive 92/43/EEC of 21 May 1992 on the conservation of natural habitats and of wild fauna and flora. Annex II (b). Plants. – P. 32-50.

9.Kukuła K., Okarma H., Pawłowski J. et all. Carpathian List of Endangered Species // WWF and Institute of Nature Conservation, Polish Academy of Sciences, Vienna–Krakow. – 2003.

–64 p.

10.Piękoş-Mirkova H., Mirek Z. Flora Polski. Atlas roślin chronionych. – Warszawa: Multico Oficyna Wydawnicza, 2003. – S. 88-89.

11.Tasenkevich L. Red List of Vascular Plants of the Carpathian Mountains. – Lviv: State Museum of Natural History, NAS of Ukraine. – 2002. – 29 p.

Флора высших водных растений в окрестностях станицы Вёшенской

ЯКОВЕНКО А.А.

Южный Федеральный Университет, кафедра ботаники ул. Б. Садовая, 105, г. Ростов-на-Дону, 344006, Россия е-mail: 5maya@list.ru

Высшие водные растения были замечены человеком давно, однако долгое время им не уделялось должного внимания. В настоящее время появилось много работ, посвященных прибрежно-водным растениям разных регионов России. Но остались и практически неизученные территории, к числу которых можно отнести бассейн р. Дон. Север, по сравнению с другими частями Ростовской области, является одним из наиболее благоприятных районов для развития водных и прибрежно-водных растений.

Целью данной работы является изучение флористического состава водоемов в окрестностях ст. Вешенской. Материалом для написания работы послужили данные, полученные в результате проведения полевых экспедиционных работ в июле 2007 года.

Район исследования охватывает отрезок р. Дон (от ст. Вешенской до х. Рыбинского) и несколько пойменных озер (Кругленькое, Бабушкино, Каменное), расположенных на севере Ростовской области в Шолоховском р-не.

Всего в исследованных водоемах и их прибрежных зонах было обнаружено 50 видов сосудистых макрофитов из 29 семейств и 41 рода. Таксономический состав изучаемой флоры выглядит следующим образом: отделы Equisetophyta и Polypodiophyta включают по 1 виду

126

Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

(2,0% от общего количества видов, вошедших список), 1 роду (2,4%), 1 семейству (3,5%),

отдел Magnoliophyta – 47 видов (96,0%), 39 родов (95,2%), 27 семейств (93,0%). В отделе

Magnoliophyta распределение по классам следующее: к классу Magnoliopsida относится 23

вида (46,0%), 20 родов (48,8%), 16 семейств (55,2%), к классу Liliopsida – 25 видов (50,0%), 19 рода (46,3%), 11 семейств (37,9%). Таким образом, в изучаемой флоре большинство семейств, родов, видов составляют покрытосеменные растения, среди которых количество двудольных и однодольных приблизительно равно (1:1). Наиболее представлены в водной и прибрежно-водной флоре изучаемых водоемов семейства: Cyperaceae, включающее 5 видов (10,0%), также Potamogetonaceae, Poaceae и Salicaceae, каждое из которых содержит в своем составе по 4 вида (8,0%). Относительно крупных родов (не менее 4 видов в роде) в списке данной флоры 2: род Potamogeton и род Salix – по 4 вида (8,2%).

Экологический анализ флоры проводился по классификации В.Г. Папченкова (Папченков, 2001). Преобладающим экотипом на данной территории является экотип I (гидрофиты), в состав которого входит 15 видов (30,0%), далее следуют экотипы IV (гигрофиты) – 11 видов (22,0%) и II (гелофиты) – 10 видов (20,0%), экотип III (гигрогелофиты) и экотип V (гигромезо- и мезофиты) включают в себя по 7 видов (14,0%). Среди гидрофитов преобладают погруженные укореняющиеся виды (экогруппа 3) – 7 видов (14,3%); среди гелофитов – низкотравные, также 7 видов (14,3%). Наименьшей по числу видов является экогруппа 2 – свободно плавающие в толще воды гидрофиты – 1 вид (2,0%). Представители экогруппы 1 (макроводоросли и водные мхи) в данной работе не рассматривались. Гидрофитное ядро водной ценофлоры (экотипы I-III) составляют 32 вида (64,0%), околоводная растительность представлена 17 видами (34,0%).

На исследуемой территории были встречены редкие виды растений, занесенные в Красную книгу Ростовской области (2004): Equisetum fluviatile L. (категория редкости 2(V)), Nymphaea alba L. (категория редкости 2(V)), Salvinia natans All. (категория редкости 3(R)), Nuphar lutea Smith. (категория редкости 3(R)).

Таким образом, высшая водная растительность исследованных водоемов отличается небольшим флористическим богатством. Малое количество обнаруженных видов связано, прежде всего, со специфичностью изучаемой флоры, также с незначительным масштабом исследованной территории. Это является основанием для дальнейшего углубленного изучения высших водных растений в других частях севера Ростовской области.

ЛИТЕРАТУРА

1.Папченков В.Г. Растительный покров водоемов и водотоков Среднего Поволжья. – Ярославль: ЦМП МУБиНТ, 2001. – С 40-70.

2.Красная книга Ростовской области: Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды растений. – Ростов-н/Д: издательско-полиграфическая фирма "Малыш", 2004. – 333 с.

127