Екологія та фітосозологія / Экология и фитосозология / Ecology and phytosociology

Вплив інгредієнтів автотранспортних викидів на ростові процеси у Heliopsis scabra Dun. та Paeonia chinensis Hort.

ПРИЙМАК О.П.

Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра садово-паркового господарства вул. Ворошилова, 25, м. Дніпропетровськ, 49600, Україна

е-mail: elenapriymak@ua.fm

Щорічне збільшення автотранспортного потоку в сучасних мегаполісах призводить до порушень у розвитку квітникових рослин, що використовуються для озеленення примагістральних територій. За дії інгредієнтів автотранспортних викидів знижуються декоративні якості таких багаторічників, як Heliopsis scabra Dun. та Paeonia chinensis Hort. Ці рослини традиційно використовуються в озелененні промислових міст в групових та одиночних посадках. Але, обираючи ділянку для її озеленення Heliopsis scabra та Paeonia chinensis, майже ніколи не враховують рівень забруднення на ній. Тому метою нашої роботи було дослідити вплив різного рівня забруднення на висоту рослин, кількість бічних пагонів першого порядку та кількості пагонів в кущі у Heliopsis scabra та Paeonia chinensis. Контрольні ділянки розташовувалися у відносно чистій зоні Ботанічного саду ДНУ, дослідні

– в зоні розподільної смуги автошляхів з навантаженням 1800 (ділянка 1) та 2520 автомобілей за годину (ділянка 2).

На ділянці з середнім рівнем забруднення (ділянка 1) у обох досліджуваних видів висота рослин у порівнянні з умовно чистою зоною зменшувалася. Так, значення цього показника у Paeonia chinensis зменшувалися на 15,78%, а у Heliopsis scabra− на 23,57% щодо контрольних значень. У Heliopsis scabra кількість пагонів в кущі на ділянці 1 була меншою за контрольну на 23,71%, у Paeonia chinensis − на 26,68%. На ділянці 2 значення показників продовжували падати: у Paeonia chinensis висота рослини знизилася на 32,58%, а у Heliopsis scabra − на 38,85% у порівнянні з контролем. Кількість пагонів в кущі зменшилася у обох досліджуваних видів порівняно з умовно чистою зоною майже в однаковій мірі − на 59,11% (Paeonia chinensis) та 56,43% (Heliopsis scabra). Кількість бічних пагонів першого порядку як у рослин Heliopsis scabra, так і у Paeonia chinensi, на ділянці 1 достовірно збільшувалася відносно контрольних значень. За умов високого рівня забруднення у Heliopsis scabra кількість бічних пагонів першого була менша за контрольну, а на пагонах Paeonia chinensis їх взагалі майже не було. Аналіз отриманих даних показав, що зі збільшенням рівня забруднення довкілля інгредієнтами автотранспортних викидів, у Heliopsis scabra та Paeonia chinensis достовірно зменшуються висота рослин, кількість пагонів в кущі, рослини втрачають свою декоративність також через відсутність або зменшення кількості бічних пагонів. Таким чином, Heliopsis scabra та Paeonia chinensis не є стійкими видами за ростовими показниками, і не можуть бути рекомендованими для озеленення примагістральних територій з високим рівнем забруднення викидами автотранспорту.

184

Екологія та фітосозологія / Экология и фитосозология / Ecology and phytosociology

Пошук параметрів для визначення ступеня конкуренції в моноценозах Salicornia europaea L.

ПЮРКО О.Є.

Мелітопольський державний педагогічний університет, кафедра ботаніки вул. Леніна, 20, м. Мелітополь, 72312, Запорізька обл., Україна

е-mail: diser03@rambler.ru

Для визначення конкурентних взаємовідносин у моноценозах Salicornia europaea L. нами застосовано метод вегетаційних посудин та дослідження в природних умовах. У дослідах використано метод "ближнього сусіда" з гексагональною схемою розміщення рослин на відстані від 1,5 см (варіант 1); 3 (2); 4,5 (3); 6 (4); 7,5 (5); 9 (6); 10,5 (7) до 12 (8). У

першому варіанті спостерігалась максимальна конкуренція, у 8 – була відсутня зовсім. Нами встановлено, що суха маса кожної рослини відображається S-подібною кривою,

яка має пологу початкову ділянку (варіант 1, 2, 3), висхідну (4, 5, 6) та плато (7, 8). При цьому на 1 м2 площі знаходилось: У першому варіанті 4444 рослини, у другому – 1114, третьому – 494, четвертому – 278, п'ятому – 179, шостому – 123, сьомому – 91, восьмому – 70 рослин відповідно. Кількість утвореного однією рослиною насіння збільшується з 6 (варіант 1) до 135 шт. (варіант 8) в 22,5 рази більше при одночасному зменшенні насіннєвої продуктивності з 1 м2 у 2,82 рази. Якість насіння визначається схожістю, яка в насіння з рослин першого варіанту дорівнювала 18,1%, а у восьмого – 96,6%, але при цьому кількість пророслого насіння безпосередньо на 1 м2 трансект була майже однаковою з похибкою ± 4,2%. Це пояснюється тим, що при відсутності конкуренції на одиниці площі формується менше рослин із значно більшим насіннєвим потенціалом та кращими якостями насіння, що обумовлюється перерозподілом асимілятів та поживних речовин на основі донорноакцепторних відносин у системі цілої рослини між вегетативними та генеративними органами (Korner ect., 1995; Niu ect., 1997).

Отже, необхідною умовою процвітання виду є здатність формувати якісне насіння, що досягається двома шляхами: збільшенням кількості рослин на одиницю площі при малій насіннєвій продуктивності кожної з низьким якостями посівного матеріалу та зменшенням кількості рослин на одиницю площі при значному збільшенні насіннєвої продуктивності кожної з високими посівними ознаками (Білик, 2002). При загущенні значна частина асимілятів спрямовується на формування вегетативних органів при дефіциті їх в генеративних, особливо відповідно до етапів індивідуального розвитку, чим і обумовлюється низька якість насіння в загущених ценозах (Гамалей, 1998; Вилленбринк, 2002).

Таким чином, у вегетаційних та польових дослідах при гексагональному розміщенні рослин показано, що суха біомаса рослини Salicornia europaea L., кількість насіння з однієї рослини та 1 м2 площі ценозу, а також схожість цього насіння є надійними показниками і можуть використовуватись діагностичними параметрами визначення ступеня загущеності ценозу Salicornia europaea.

185

Екологія та фітосозологія / Экология и фитосозология / Ecology and phytosociology

ЛІТЕРАТУРА

1.Білик Г.І. Рослинність засолених ґрунтів України: її розвиток, використання та поліпшення. – Київ: АН України, 1963. – 300 с.

2.Вилленбринк И. Транспорт ассимилятов во флоэме: регуляция и механизм // Физиология растений. – 2002. – 49, № 1. – С. 13-21.

3.Гамалей Ю.В. Фотосинтез и экспорт фотосинтатов. Развитие транспортной системы

идонорно-акцепторных отношений // Физиология растений. – 1998. – 45, № 4. – С. 614-631.

4.Korner Ch., Pelaez-Riedl S., van Bel A.J.E. CO2 responsiveness of plants: a possible link to phloem loading // Plant Cell Environment. – 1995. – 18. – P. 595-600.

5.Niu D.K., Wang M.G., Wang Y.F. Plant cellular osmotica // Acta Boitheoretica. – 1997. – 45. – P. 161-169.

Фітоценотична репрезентативність "Чайковицького гідрологічного заказника"

РЕСЛЕР І.Я.

Інститут екології Карпат НАН України вул. Козельницька, 4, м. Львів, 79026, Україна е-mail: ijaresler@yahoo.com

Чайковицький гідрологічний заказник загальнодержавного значения розташований у Самбірському р-ні Львівськоі обл., у 4 км на південний схід від с. Чайковичі. Створений Постановою Ради Міністрів УРСР № 524 від 11.09.80 р. Заказник площею 119 га перебуває у відані фермерського господарства. Розташований у заплаві р. Дністер на території масиву "Великих Дністерських боліт" на Верхньодністерській алювіальній рівнині. Унаслідок осушувальних робіт, проведених тут у минулому столітті, мезо-оліготрофне болото перетворилося на осушене торфовище. Зараз на території представлений комплекс невеликих водойм – стариць Дністра, сіножатних луків та антропогенізованої вільшини.

У рослинному покриві присутні угруповання вільноплаваючих (клас Lemnetea minoris

Tüxen 1955) та вкорінених (клас Potametea Klika in Klika et Novák 1941) гідрофітів;

прибережно-водної рослинності (клас Phragmiti-Magnocaricetea Klika in Klika et Novák 1941); лучної (Cl. Molinio-Arrhenatheretea R. Tx. 1937), а також вільхове рідколісся (угруповання асоціації Ribo nigrі-Alnetum Solinska-Gόrnicka 1975 класу Alnetea glutinosae Br.-Bl. et R.Tx. 1943 em. Müll. et Görs 1958 та інші (Реслер, Ткачик, 2001; Реслер, Калинович, Хармата, 2002; Реслер, Калинович, 2006). Переважають очеретники (угруповання асоціації Phragmitetum australis Schmale 1939), осокові та злаково-осокові угруповання. З регіонально рідкісних видів у фітоценозах представлені Fritillaria meleagris L. (рябчик шаховий), Wolffia arrhiza Wimm. (вольфія безкоренева), з видів, уключених до "Червоної книги України", трапляються

186

Екологія та фітосозологія / Экология и фитосозология / Ecology and phytosociology

Epipactis palustris Crantz (коручка болотна), Dactylorhiza majalis (Rchb.) Hunt. et Summ. (пальчатокорінник травневий) та Dactylorhiza maculata (L.) Soό (пальчатокорінник плямистий).

Нині спостерігається часткова демутація рослинного покриву заказника внаслідок занедбання осушувальної системи. Оскільки тепер заказник не відіграє водорегуючої та водоакумулючої ролі у формуванні водостоку р. Дністер а також підтриманні гідрорежиму району, його статус гідрологічного заказника слід було би змінити.

ЛІТЕРАТУРА

1.Реслер І., Калинович Н. Знахідка угруповання асоціації Wolffietum arrizae Miyaw. et R.Tx. 1960 на території Верхньодністерської рівнини (Передкарпаття) // Матеріали XII з'їзду Укр. ботан. тов-ва. (Одеса, 15-18 травня 2006 р.). – Одеса, 2006. – С. 158.

2.Реслер І., Калинович Н., Хармата К. Вільшини Верхньодністровської рівнини та історія їх походження // Матеріали читань, просвячених 100-річчю з дня народження Ю.Д. Клеопова (Київ,10-13 листопада 2002 р.). – Київ, 2002. – С. 279-286.

3.Реслер І.Я., Ткачик В.П. Водно-болотна флора і рослинність території Великих Дністровських боліт // Науковий вісник УжНУ. Серія: Біологія. – 2001. – 10. – С. 65-68.

Особливості популяції Allium podolicum Blocki ex Racib (Aschers. et Graebn.) на території НПП "Подільські Товтри"

РУБАНОВСЬКА Н.В.

Кам'янець-Подільський національний університет вул. І. Огієнка, 61, м. Кам'янець-Подільський, 32300, Хмельницька обл., Україна

Територія НПП "Подільські Товтри" характеризується своєю флористичною різноманітністю, цікава у ботаніко-географічному й фіто-історичному плані.

Рідкісність рослинних угрупувань НПП "Подільські Товтри" зумовлена рядом причин фітоісторичного, хорологічного, ценотичного, екологічного та антропогенного характеру.

Метою нашого дослідження стало вивчення популяційних особливостей ендемічного виду Allium podolicum Blocki ex Racib (Aschers. Et Graebn.) на території НПП "Подільські Товтри".

Дослідження проводились протягом 2006-2008 років, із використанням загальновизнаних методів.

Популяціям властива внутрішня гетерогенність, яка виявляється в диференціації особин за віком, темпами перебігу фенологічних фаз й етапів онтогенезу, за рівнями виживання продукційного процесу, розмірами, життєвим станом тощо. У зв'язку з цим у

187