Екологія та фітосозологія / Экология и фитосозология / Ecology and phytosociology

Вузька еколого-ценотична амплітуда виду, приуроченість до специфічних екотопів та реліктовий характер популяцій спричинили скорочення ареалу цього виду на території України та включення його до "Червоної книги України" (Морозюк, 1996).

ЛІТЕРАТУРА

1.Коротченко І.А. Рідкісні види флори степів південної частини Лівобережного Лісостепу України // Наукові основи збереження біотичної різноманітності / Тематичний збірник Інституту екології Карпат НАН України. – Випуск 3. – Львів: Ліга-Прес, 2001. – С. 26-36.

2.Морозюк С.С. Переломник Козо-Полянського – Androsace koso-poljanskii Ovcz. //

Червона книга України. Рослинний світ. – К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1996. – С. 114.

3.Дідух Я.П., Плюта П.Г. Фітоіндикація екологічних факторів. – К.: Наук. думка, 1994. – 280 с.

4.Дідух Я.П., Плюта П.Г., Протопопова В.В. та ін. Екофлора України. – К.:

Фітосоціоцентр, 2000. – Т. 1. – 284 с.

Вплив шкідливих факторів чорної металургії на екологічний стан міста

1КРЮКОВСЬКА О.А., 2ГОНЧАР О.Г.

1Дніпродзержинський державний технічний університет, кафедра ОПБЖ вул. Дніпробудівська, 2, м. Дніпродзержинськ, 51900, Дніпропетровська обл., Україна e-mail: rosuna2003@mail.ru

2Дніпродзержинський державний технічний університет, кафедра МЧМ вул. Дніпробудівська, 2, м. Дніпродзержинськ, 51900, Дніпропетровська обл., Україна

Сьогодні в Україні приділяється постійна увага поліпшенню екологічних умов життя людини у всіх регіонах країни, але, на жаль, лише на рівні законодавства.

Учорній металургії, яка займає перше місце в череді забруднюючих навколишнє середовище підприємств, існує ціла сукупність шкідливих факторів, що призводять до погіршення стану довкілля і негативно впливають на здоров'я мешканців міста.

Усилу специфічних особливостей технології і устаткування в чорній металургії в ряді цехів виробничі процеси плавлення та обробки величезних мас матеріалів і розпеченого металу супроводжуються виділенням надлишкового тепла, газів і, особливо, пилу, які викидаються в атмосферу.

Джерелом утворення пилу на металургійному підприємстві у місті Дніпродзержинськ є: у новопрокатному цеху – випари й виділення розпеченого металу, у більшості при прокатці, транспортуванні і перевантаженні різних матеріалів; у доменному цеху – випари

166

Екологія та фітосозологія / Экология и фитосозология / Ecology and phytosociology

розплавлених металів і шлаків, а також виділення при завантаженні та транспортуванні сировини; у конвертерному цеху – пилевиділення при ремонтах зводів печей, ковшу, транспортуванні і завантаженні шихтових матеріалів, очищенні ізложниць стисненим повітрям і т.п.

Особливість викиду пилу в атмосферу полягає в тому, що пил має складний мінералогічний склад, у якому переважають окисли заліза, марганцю, хрому та графіту, і внаслідок цього сприяє погіршенню самопочуття мешканців міста та знищує рослинність.

Для захисту від дії шкідливих виділень пилу важливе значення має комплексна механізація і автоматизація процесів, дистанційне керування ними, безперервність цих процесів. При цьому необхідно так удосконалити устаткування (при відповідній модернізації конструкцій обладнання), щоб виключити або різко зменшити шкідливі викиди пилу безпосередньо в атмосферне повітря.

Шляхами зменшення викидів можуть стати наступні рішення. Так, при використанні кисню в сталеплавильних процесах виділення бурого диму може бути значно зменшено за рахунок домішування до кисню, що вдувається, води або пари. Також необхідно зменшувати використання матеріалів, які призводять до утворення пилу на різних стадіях їх використання. Обов'язковим є ретельна герметизація всього обладнання, особливо газопроводів, трубопроводів, жолобів, конвеєрів, печей. Конструкція усього обладнання повинна виключати можливість викиду неочищених викидів у навколишнє середовище. Головним також повинно бути те, що вимоги законодавства щодо охорони людиною навколишнього середовища та гарантоване конституцією України право кожного громадянина на безпечний стан довкілля повинні виконуватися усіма, а державні органи влади всіх рівнів зобов'язані контролювати дотримання і виконання діючого законодавства.

ЛІТЕРАТУРА

1.Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Постанова Верховної Ради України від 24 лютого 1994 р.

2.Лаптєв А.А. Охорона та оптимізація навколишнього середовища. – К., 1990. – 186 с.

3.Андроньев С.М., Филипьев О.В. Пылегазовые выбросы предприятий черной металлургии. – М: Металургія, 1991. – 244 с.

167

Екологія та фітосозологія / Экология и фитосозология / Ecology and phytosociology

Синтаксономічна структура класу Nardo-Callunetea Preising 1949 в Україні

КУЗЕМКО А.А.

Національний дендрологічний парк "Софіївка" НАН України вул. Київська, 12 а, м. Умань, 20300, Україна

е-mail: anya_meadow@mail.ru

Угруповання пустищ та пустищних лук, що за еколого-флористичною класифікацією належать до класу Nardo-Callunetea Preising 1949, займають значні площі в Українських Карпатах, в лісовій та на півночі лісостепової зони України. Внаслідок посиленого антропогенного навантаження на справжньо-лучні екосистеми та вирубування лісових масивів їх площі збільшуються, особливо в гірських регіонах. Разом з тим, ці угруповання є середовищами існування для низки рідкісних та зникаючих видів. В Україні угруповання даного класу досліджені недостатньо. Нами здійснено першу спробу на основі даних літератури (Воробйов, Балашов, Соломаха, 1997; Малиновський, Крічфалушій, 2000; Соломаха та ін., 2004), неопублікованих фітоценотичних матеріалів та власних досліджень узагальнити дані щодо синтаксономічної структури цього класу в України.

За нашими даними клас представлений двома порядками: угруповання пустищних лук належать до порядку Nardetalia Oberd. ex Preising 1949, а чагарничкових пустищ – до порядку Calluno-Ulicetalia R. Tx. 1937. Перший порядок представлений трьома союзами, угруповання яких відрізняються, насамперед, висотою над р.м. Союз Violion caninae Schwick. 1944 включає угруповання, поширені на рівнині, а в гірських регіонах – на найменших висотах. Представлений асоціаціями Carici leporinae-Agrostietum tenuіs Hadač et Sýkora in Sýkora 1971 і Polygalo-Nardetum Prsg. 1949. Угруповання союзу Nardion Br.-Bl. 1926 em. Pawl. et al. 1928 відмічаються на висотах до 1100 м н.р.м. Представлений асоціацією

Hypochoeridi uniflorae-Nardetum strictae Palz. 1962. Союз Potentillo-Nardion Simon 1957

включає угруповання, поширені на найбільших висотах – 1400-1600 м н.р.м. Він включає асоціацію Soldanello-Nardetum Malinovsky, Kricsfalusy 2000 з п'ятьма субасоціаціями: S.-N. typicum, S.-N. arnicetosum, S.-N. gentianetosum, S.-N. narcisetosum, S.-N. sphagnetosum (всі за авторством Malinovsky, Kricsfalusy 2000).

Другий порядок включає угруповання двох союзів, які, очевидно, також відрізняються висотним розміщенням: Genistion Bocher 1943 і Vaccinion Boher 1943. Перший представлений лише однією асоціацією Callunо-Vacinietum Buker 1942, а другий трьома асоціаціями: Rhodococco-Vaccinietum myrtilli Sycora 1972, Vaccinietum myrtilli Szaf., Pawl., Kulcz. 1923 (з двома субасоціаціями V.m. festucetosum airoideae V.Sl. et al. 2004 та V.m. typicum) і Calluno-Nardetum Hrync 1959 (з двома субасоціаціями C.-N. betuletosum pendulae

Vorobyov, Balashov et V.Sl. 1997 і C.-N. typicum).

Представлена синтаксономічна схема потребує подальшого доповнення, а можливо і ревізії на основі порівняння з фітоценологічними матеріалами з інших країн Європи.

168

Екологія та фітосозологія / Экология и фитосозология / Ecology and phytosociology

Необхідне подальше детальне вивчення угруповань класу як в рівнинній частині України, так і в Українських Карпатах. Особливої уваги потребують питання екологічної диференціації пустищної рослинності та їх динамічні тенденції.

ЛІТЕРАТУРА

1.Воробйов Є.О., Балашов Л.С., Соломаха В.А. Синтаксономія рослинності Поліського природного заповідника // Укр. фітоцен. зб. – Київ, 1997. – Сер. Б, вип. 1 (8). – 128 с.

2.Малиновський К.А., Крічфалушій В.В. Високогірна рослинність (Відп. ред. Малиновський К.А., Дідух Я.П.) // Рослинність України (Гол. ред. Соломаха В.А.). – Т. 1. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – 230 с.

3.Соломаха В.А., Якушенко Д.М., Крамарець В.О., Мілкіна Л.І., Воронцов Д.П., Воробйов Є.О., Войтюк Б.Ю., Віниченко Т.С., Коханець М.І., Соломаха І.В., Соломаха Т.Д.

Національний природний парк "Сколівські Бескиди". Рослинний світ. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – 240 с.

Наземні біотопи заказника "Новий Світ" (Південно-Східний Крим)

КУЗЬМАНЕНКО О.Л.

Національний університет "Києво-Могилянська академія", кафедра екології вул. Сковороди, 2, м. Київ, 04070, Україна

е-mail: ceol@yandex.ru

Ботанічний заказник державного значення "Новий Світ" (470 га) знаходиться поблизу с. Новий Світ Судакського р-ну АР Крим і був створений з метою охорони унікальних ксерофільних хвойних субсередземноморських рідколісь. Заказник займає котловину, що на півдні відкривається до моря і з трьох сторін оточена горами, які являють собою вапнякові рифові масиви з крутизною схилів 30-90° і висотою до 472 м н.р.м. Клімат дуже сухий, з середньорічною кількістю опадів 300-400 мм, з м'якими теплими зимами. Грунти щебенисті червонувато-коричневі та червоні, що сформувалися на продуктах вивітрювання вапняків, пухкі, часто малорозвинені і змиті. Така специфіка кліматично-едафічних умов обумовлює специфічність і строкатість представлених тут біотопів.

Матеріалами дослідження послужили власні польові дані 2006-2008 років, матеріали фітоценотеки Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, літературні дані (Дидух, 1992; Шеляг-Сосонко, 1985; Корженевский, 2003) та матеріали лісової таксації. Нижче подаємо перелік природних наземних біотопів заказника за методологією Європейської класифікації біотопів EUNIS (Davies, 2004) з кодами, що відповідають місцю біотопа в ієрархічній класифікаційній схемі (в дужках подано відповідні синтаксони флористичної

169

Екологія та фітосозологія / Экология и фитосозология / Ecology and phytosociology

класифікації рослинності, з якими перетинаються дані біотопи): B2.1311 Піщано-галечникові угруповання з Trachomitum sp. (Cakiletea maritimae Tx. et Preising 1950); B2.2 Рухливі галечникові та галечниково-піщані пляжі без рослинності вздовж лінії прибою; B3.111 Наскельні угруповання накипних лишайників в зоні супраліторалі; B3.26 Середземноморсько-Понтійські прибережні валуни, скелі та гроти, не покриті рослинністю; B3.3324 Східно-Понтійські угруповання скель, що знаходяться під впливом імпульверизації (Crithmo-Limonietalia Molinier 1934); C2.11 Прісноводні джерела; E1.22171 Східнокримські петрофітні степово-напівчагарничкові угруповання (Veronici multifidae-Stipion ponticae

Didukh 1983); F3.24611 Зарості з домінуванням Paliurus spina-christi; F3.24612 Скумпієво-

жасминові зарості; F5.13311 Розріджені угруповання Juniperus excelsa; F5.1611 Розріджені куртиноподібні зарості Quercus pubescens; G1.7381 Пухнастодубові рідколісся сухі (Elytrigio nodosae-Quercion pubescentis Didukh 1996); G1.7382 Пухнастодубові рідколісся свіжі

(Carpino orientalis-Quercion pubescentis Korzh. et Shelyag 1983); G1.7C21 Рідколісся з домінуванням грабу східного (той же союз); G3.75112 Рідколісся з домінуванням сосни Станкевича південно-східного Криму (Jasmino-Juniperion excelsae Didukh et al. 1986 ex Didukh 1996); G3.93621 Східнокримські рідколісся з ялівцю високого приморських схилів (той же союз); H2.6G Вапнякові осипи; H3.2511 Наскельні сціофітні угруповання у тріщинах вапняків (Asplenion ruta-murariae Gams. 1936); H3.2512 Наскельні геліофітні угруповання

(Seselo gummiferae-Thymion callieri Didukh 2006); H3.2E2 Оголені вапнякові скелі.

Таким чином, всього в заказнику 20 типів природних наземних біотопів, які відносяться до 5 класів, що відображає високий ступінь екосистемного різноманіття території.

ЛІТЕРАТУРА

1.Дидух Я.П. Растительный покров Горного Крыма (структура, динамика, эволюция и охрана). – К.: Наукова думка, 1992. – 256 с.

2.Корженевский В.В. и др. Продромус растительности Крыма (20 лет на платформе флористической классификации) // Бюлл. ГБС. – 2003. – Вып. 186. – С. 32-63.

3.Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дидух Я.П., Молчанов Е.Ф. Государственный заповедник

"Мыс Мартьян". – К.: Наукова думка, 1985. – 260 с.

4.Davies C.E., Moss D., Hill M.O. EUNIS Habitat Classification Revised. – Paris, 2004. – http://eunis.eea.europa.eu/upload/EUNIS_2004_report.pdf, April, 2008.

170