Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

3.Волуца О.Д. Fritillaria montana Hoppe у флорі Чернівецької області // Наук. вісн. Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. – Вип. 293: Біологія. – Чернівці: "Рута", 2006. – С. 31-34.

4.Гейдеман Т.С. Определитель высших растений Молдавской ССР. – Кишинев: Изд-

во "Штиинца", 1975. – С. 96-97.

5.Діденко І.П. Географічне поширення Fritillaria montana Hoppe в Україні // Мат. ХІІ з'їзду Укр. ботан. товариства. – Одеса, 2006. – С. 29.

6.Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі. Випуск перший. Флора. Автор-упорядник В.І. Чопик. – К.: Фітосоціоцентр, 1999. – 52 с.

7.Любінська Л.Г. Fritillaria montana Hoppe (Liliaceae Juss.) в національному природному парку "Подільські Товтри" // Укр. ботан. журн. – 2000. – 57, № 3. – С. 284-286.

8.Судинні рослини флори Чернівецької області, які підлягають охороні: Атласдовідник / Чорней І.І., Буджак В.В., Термена Б.К. та ін. – Чернівці: "Рута", 1999. – С. 62.

9.Червона книга України. Рослинний світ / Відп. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – К.: УЕ, 1996. – С. 289.

10.Чорней І.І., Волуца О.Д. Флористичні знахідки в Прут-Дністровському межиріччі // Наук. вісн. Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. – Вип. 343: Біологія. – Чернівці: "Рута", 2007. – С. 204-208.

11.Ţopa E. Fragmentele floristice din Bucovina şi Basarabia de Nord (Cernăuţi)// Buletinul Grădinii Botanice şi al Muzeului Botanic dela Universitatea din Cluj. – Vol. XV, Nr. 1-4. – Cluj: Tipografia Naţională, 1936. – P. 214.

12.Zahariadi C. Fam. Liliaceae, Amyrillidaceae / Flora Republicii Socialiste România. – Vol. XI, Editura Academiei Republicii Socialiste România, 1966. – P. 291–295.

13.Volutsa O. New localitats of the Bulbocodium versicolor (Ker.-Gawl.) Spreng (Melanthiaceae) on the Prut-Dnystrovscke Mejyricha (Chernivtsy region) // Proceedings of the III International Young Scientists conference "Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution", dedicates to 100 anniversary from birth of famous Ukrainian lichenologist Maria Makarevich (15– 18 May 2007). – Odesa, 2007. – P. 297.

Искусственное вегетативное размножение представителей рода Podocarpus L'Herit. Ex Pers. в условиях защищённого грунта на юго-востоке Украины

КОВАЛЕВСКАЯ Ж.В.

Донецкий ботанический сад НАН Украины пр. Ильича, 110, г. Донецк, 83059, Украина

е-mail: herb@herb.dn.ua, zhannet_botanik@mail.ru

В настоящее время, в условиях длительной изоляции человека от живой природы роль живых декоративных растений в помещениях, как жилых, так и производственных, очень

99

Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

велика. Введение их в интерьеры является не только фактором, обеспечивающим некоторую комфортность человека (благотворное влияние на нервную систему, санитарногигиенические функции), но также составной частью процесса формирования отношения человека к природе, его мировоззрения. При подборе растений для интерьера необходимо учитывать не только его декоративные свойства, но также и их антимикробные свойства, способность влиять на микроклимат помещений, что является особенно важным в таком промышленном регионе, как Донбасс.

В качестве объектов мы использовали Podocarpus macrophyllus (Thunb.) D. Don и P. neriifolius D. Don. Эти растения, прошедшие интродукцию в оранжереях Донецкого ботанического сада и рекомендованные для работ по фитодизайну, уже используются в интерьерах, но в небольших объёмах (Горницкая, Ткачук, 2005).

Одним из эффективных способов массового получения растительного материала является вегетативное размножение путём черенкования. Нами была проведена работа по изучению корнеобразовательной способности приведенных видов и усовершенствование приёмов их искусственного вегетативного размножения.

Черенкование проводили в условиях закрытого грунта с использованием туманной установки, с нерегулируемыми температурными условиями и освещённостью. Исследовали корнеобразовательную способность стеблевых черенков различных типов: черенков "с пяткой"; одревесневших черенков, срезанных из середины побега; полуодревесневших черенков, срезанных с верхушкой побега (Турецкая, 1961; Глухов, Довбыш, 2003).

Вкачестве индукторов процесса корнеобразования использовались спиртовые и водные растворы индолилуксусной (ИУК) и индолилмасляной (ИМК) кислот в концентрациях 2000 мг/л для спиртовых растворов и 35 мг/л для водных растворов. Также водный раствор циркона в концентрации 1мл/л. Экспозиция составляла 20 секунд при обработке спиртовым раствором стимуляторов и 18 часов – при обработке водным раствором. Использовали ростовую пудру – корневин.

Входе эксперимента было установлено, что виды рода Podocarpus практически всегда обнаруживают положительную реакцию на обработку стимуляторами (увеличиваются биометрические показатели). При этом возрастает количество укоренившихся черенков, а растения, выращенные из черенков, проявляют тенденцию к увеличению количества корней

иих длины. Наибольший процент укоренения был получен при обработке водным раствором ИМК (87,50%) для Podocarpus neriifolius, а для P. macrophyllus при обработке водным раствором ИУК (80%). Было определено, что наибольший процент укоренения при

размножении Podocarpus macrophyllus дают черенки "с пяткой", а при размножении P. neriifolius – полуодревесневшие черенки, срезанные с верхушки побега.

ЛИТЕРАТУРА

1.Глухов О.З., Довбиш Н.Ф. Прискорене розмноження малопоширених деревних листяних рослин на південному сході України. – Донецьк: ТОВ "Лебідь", 2003. – 162 с.

2.Горницкая И.П., Ткачук Л.П. Каталог растений для работ по фитодизайну. – Донецк: ООО "Лебедь", 2005. – 234 с.

100

Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

3. Турецкая Р.Х. Физиология корнеобразования у черенков и стимуляторы роста. – М.: Изд-во АН СССР, 1961. – 280 с.

Reynoutria japonica Houtt. та R. sachalinensis (F.Schmidt ex Maxim.) Nakai (Polygonaceae) на території м. Чернівці

КОРЖАН К.В.

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, кафедра ботаніки та охорони природи вул. Федьковича,11, м. Чернівці, 58022, Україна

е-mail: ksenia506@rambler.ru

Місто Чернівці розташоване на межі двох фізико-географічних країн – СхідноЄвропейської платформенно-рівнинної та Карпатської гірсько-складчастої, межа яких проходить по р. Прут, що зумовлює значне екотопічне різноманіття цієї території і, відповідно, синтаксономічне та флористичне багатство рослинного покриву. На території міста наявні угруповання лісового, лучного, болотного типів рослинності, водні та прибережно-водні фітоценози, а також невеличкі ділянки степової рослинності та значні площі синантропних угруповань. Таке ценотичне різноманіття викликане як наявністю ділянок із природним рослинним покривом, так і антропогенно перетворенних (Чорней, 2006). Разом з тим, місто лежить на перехресті торгівельних шляхів й пов'язане цими шляхами не лише з територією України, а й сусідніми державами – Молдовою та Румунією. Все це сприяє до проникнення великої кількості адвентивних видів на територію м. Чернівці. До їх числа належать і представники роду Reynoutria: R. japonica Houtt. та R. sachalinensis

(F. Schmidt ex Maxim.) Nakai.

R. japonica – кенофіт, агріофіт, мезофіт, еу-, мезогемороб (Protopopova, 1998; Протопопова, 2002). Батьківщиною R. japonica є Японія та Китай. Ареал поширення R. japonica охоплює Китай, Середню і Південну Японію (Клоков, 1961). Згідно деяких літературних даних у здичавілому стані R. japonica на Україні було виявлено ще у 1929 році на антропогенно трансформованих ділянках (Protopopova, 1998; Протопопова, 2002).

Найімовірніше на території досліджуваного регіону R. japonica почали вирощувати як декоративну рослину у другій половині ХХ століття. У здичавілому стані R. japonica вперше на території міста Чернівці (згідно матеріалів Гербарію Чернівецького національного університету (CHER) було виявлено по вул. Червоноармійській, на газоні біля кардіодиспансеру (14.07.2002), але вид було помилково визначено як R. sachalinensis. Проте на основі аналізу даних розповсюдження виду по території міста можна стверджувати, що вид здичавів набагато раніше. На сьогодні R. japonica є дуже розповсюдженою по території досліджуваного регіону. Поодинокі та невеликі групи цього виду виявлено на території

101

Систематика та флористика / Систематика и флористика / Systematics and Floristics

ботанічного саду, на сміттєзвалищах, вдовж доріг та залізничних колій, на газонах та на цвинтарях.

R. sachalinensis – кенофіт азійського походження (Urbisz, 2005), батьківщиною якого є Далекий Схід. Природній ареал поширення охоплює Японію та Китай. На території України культивується як декоративна рослина, інколи дичавіє (Клоков, 1961).

На території м. Чернівці R. sachalinensis виявлена лише на території ботанічного саду Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича та на центральному кладовищі м. Чернівці.

Таким чином, R. japonica на території м. Чернівці є більш розповсюдженою, ніж R. sachalinensis, тобто простежується та сама картина, що і по всій Україні, що пояснюють більшою пристосованістю R. japonica до наших умов.

В подальшому потрібно проводити моніторинг за розповсюдженням R. japonica та R. sachalinensis по території м. Чернівці, а також встановити причини більшого розповсюдження R. japonica, ніж R. sachalinensis.

ЛІТЕРАТУРА

1.Клоков М.В. Родина Гречкові – Polygonaceae Lindl. // Флора УРСР. Під ред. М.І. Котова. – Т. IV. – К.: В-во АН Української РСР, 1961. – С. 190-260.

2.Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. – К.: Наук. думка. – 1987. – 548 с.

3.Протопопова В.В. Синантропна флора Украины и пути ее развития. – К. Наук.

думка, 1991. – 204 с.

4.Протопопова В.В., Мосякін С.Л., Шевера М.В. Фітоінвазії в Україні як загроза біорізноманіттю: сучасний стан і завдання на майбутнє. – К.: Інститут ботаніки НАН України, 2002. – 32 с.

5.Хлистун Н.Я. Адвентивна флора м. Чернівці // Автореф. дис. … канд. біол. наук. –

Київ, 2006. – 20 с.

6.Чорней І.І. Рослинність // Ландшафти міста Чернівці: Монографія / За ред. В.М. Гуцуляка. – Чернівці: Рута, 2006. – С. 68-79.

7.Mosyakin S., Fedoronchuk M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. – Kiev, 1999. – 346 p.

8.Protopopova V., Shevera M. Expansion of alien plants settlements of the Tisa river basin (Transcarpathia, Ukraine). Thaiszia – J. Bot. – 1998. – Р. 33-42.

9.Urbisz Andrzej. Alien vascular plants permanently established in the flora of the KrakówCzęstochowa Upland // V International Conference. Anthropization and environment of rural settlements. Flora and vegetation. – Kyiv: M.G. Kholodny Institute of Botany, NAS of Ukraine, 2005. – P. 250-259.

102