Лекція 9. Організація свинарства

Основні питання

1. Типи і розміри свинарських підприємств

2. Відтворення стада

3. Організація утримання і годівлі основного поголів'я

4. Організація відгодівлі свиней

1. Типи і розміри свинарських підприємств

За роки реформування аграрного сектору економіки виник ряд проблем організаційно-економічного характеру. Зменшення розмірів великотоварних підприємств, переміщення великої частки виробництва свинини в особисті селянські господарства, унеможливлюють запровадження новітніх технологій в дрібних господарствах , а відповідно і конкурентоспроможності на світовому ринку м'яса, досягнення необхідної якості свинини з вимогамит СОТ.

Незалежно від форм власності й господарювання спостерігаються суттєві зміни в ефективності свинарства лише в сільськогосподарських підприємствах з різною концентрацією поголів’я свиней. Спільна закономірність для підприємств усіх форм власності – з підвищенням рівня концентрації виробництва свинини в розрахунку на 1 господарство зростає рентабельність її виробництва.

Продукція свинарства в середньому становить третину загальної продукції галузі тваринництва. Свинарство характеризується високою продуктивністю і за порівняно короткий проміжок часу дає велику кількість високоякісної продукції.

Організаційно-технологічний процес у цій галузі відзначається поглибленням спеціалізації, переведенням виробництва на промислову основу (починаючи з 80-х років).На основі міжгосподарських зв'язків тут були створені спеціалізовані репродукторні та відгодівельні господарства із впровадженням інтенсивних способів і прогресивних поточних технологій виробництва свинини. Порівняно великого поширення набули також підсобні свинарські господарства промислових підприємств і організацій, а також розвинулося свинарство в особистих господарствах громадян.

В останні роки з різних причин виробництво свинини у спеціалізованих господарствах значно знизилося. Тому відновлення їх потужностей, впровадження комплексної механізації виробничих процесів, прогресивної технології та організації виробництва, підвищення економічної ефективності галузі є першочерговим завданням.

Відповідно до спеціалізації в країні склалися такі виробничі типи свинарських підприємств, які за функціями поділяються на дві групи: товарні та племінні. До товарної групи належать:

Репродукторні підприємства. У них отриманих від опоросів поросят вирощують до 4 міс. Залежно від планових завдань розміри ферм можуть бути різні — 200, 300, 400, 600, 1000 і більше основних маток з поросятами до 4 міс.

Відгодівельні. Їх призначення — відгодівля молодняку, одержаного з репродукторних господарств у 4-місячному віці, до кондиційної маси — 110–120 кг. Період відгодівлі залежить від її інтенсивності, добових приростів. Термін відгодівлі необхідно зменшувати. При приростах до 700 г здавальну масу 120 кг відгодівельний молодняк може мати в 6–7 міс. Розміри відгодівельних ферм можуть бути 1000, 1500, 2000, 4000, 6000, 8000, 1200 і більше голів.

Племінними є такі господарства:

Племінні держгоспи і заводи. Вони одержують і вирощують породних поросят високого класу. В процесі племінної роботи тут вдосконалюють існуючі й виводять нові породи свиней. Породний молодняк продають іншим господарствам. Племінні господарства-репродуктори — це комплекси, держгоспи, колективні, міжгосподарські підприємства, у яких розмножують і поставляють молодняк тваринницьким підприємствам. Розмір ферм у племінних підприємствах може бути на 50, 100 і 200 свиноматок.

У свинарстві відбувається процес поглиблення спеціалізації на основі створення великих відгодівельних господарств і комплексів з виробництва свинини на промисловій основі. Серед них такі:

Спеціалізовані комплекси із закінченим циклом виробництва. В них отримують поросят, вирощують їх до 4 міс. і відгодовують до необхідних вагових категорій. Розміри таких комплексів коливаються здебільшого від 6 до 10 тис. голів і більше. Такі великі господарства організують у південних степових районах країни, де є можливість одержувати достатню кількість зерна і здійснювати виробництво свинини на власній кормовій базі. У вузькоспеціалізованих господарствах грошові надходження від реалізації свиней становлять 50 – 80%, добові прирости — 500–600 г, затрати праці — 4–5 люд.-год. на 1 ц приросту, собівартість приросту в 1,5–2 рази нижча, ніж у неспеціалізованих господарствах.

Спеціалізовані комплекси, як правило, великі за розмірами — на 12, 24, 54, 108 тис. голів відгодівельного поголів'я на рік. Комплекси на 12 і 24 тис. голів працюють переважно на власній кормовій базі, мають належну кількість земельних ресурсів, а в комплексах на 54 і 108 тис. голів річного вирощування і відгодівлі тварин для годівлі їх використовують покупні комбікорми. Часто комбікормові заводи будують безпосередньо при таких комплексах, що дає змогу зменшити транспортні витрати на перевезення кормів.

На свинокомплексах виробничий процес здійснюється за інтенсивною технологією (застосування прогресивних способів розведення, годівлі і утримання тварин, комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів, раціональні форми поділу праці при вузькій спеціалізації операторів), що забезпечує потокову організацію виробництва високоякісної продукції при науково обгрунтованих нормативних витратах на її одиницю. За ритмічної роботи в комплексах на 108 тис. голів згідно з проектом одночасно утримується 5290 свиноматок, 880 голів ремонтного молодняку, 25200 поросят при відлученні від маток, 140 кнурів-плідників і 36000 голів на відгодівлі. За рік відгодівельний процес проходить 3 цикли тривалістю 3–4 міс. кожний, і забезпечує 108 тис. голів молодняку для реалізації.

На спеціалізованих комплексах з виробництва продукції свинарства затрати праці на 1 ц приросту становлять 2–3 люд.-год, добові прирости понад 600 г забезпечують високу віддачу кормів, їх витрати на 1 ц приросту становлять 5–6 ц, а собівартість виробництва продукції в 1,5 раза нижча, ніж в інших господарствах.

Останніми роками з різних причин ефективність виробництва свинини на комплексах, як і в цілому по сільськогосподарських підприємствах країни, значно знизилася. У більшості господарств утримують поголів'я свиней на змішаних (репродукторно-відгодівельних) фермах із закінченим циклом. Розмір ферм порівняно невеликий — 200–600 основних маток з шлейфом.