4. Завдання науки

Завдання науки “Організація і планування сільськогосподарського виробництва” випливають із завдань, що стоять перед сільськогосподарським виробництвом на сучасному етапі. Основними з них є: високі темпи розвитку, вдосконалення ведення галузей сільського господарства для забезпечення необхідного обсягу виробництва певних видів продукції при мінімальних затратах праці і коштів та максимальній прибутковості сільськогосподарських підприємств. У вирішенні цих завдань велике значення мають раціональна організація всіх галузей сільськогосподарського виробництва, науково обґрунтоване планування економічного й соціального розвитку сільськогосподарських підприємств.

Наука “Організація і планування сільськогосподарського виробництва” повинна вказувати шляхи практиці ведення сільського господарства як у сучасний період, так і на перспективу. Виходячи із завдань, що стоять перед сільським господарством, ґрунтуючись на даних аналізу його розвитку за попередній період, використовуючи досягнення науки і передового досвіду, необхідно добиватися ведення виробництва найбільш досконалим способом, збільшувати виробництво сільськогосподарської продукції, підвищувати її ефективність.

З цією метою в кожному підприємстві необхідно здійснювати розробку ефективних заходів для використання його виробничого потенціалу на основі раціональної системи ведення господарства, спеціалізації та інтеграції виробництва з урахуванням економічної оцінки землі, забезпеченості виробничими фондами і трудовими ресурсами. В кожному господарстві необхідно вести боротьбу за економію і бережливість, раціональне використання робочої сили, матеріальних і фінансових ресурсів, зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці і рентабельності виробництва.

Організація і планування на сільськогосподарських підприємствах здійснюються на основі комерційного розрахунку і самофінансування. Чинним законодавством підприємствам надано право самостійно визначати структуру виробництва, обсяги продажу продукції, інші виробничі та економічні показники, розпоряджатися на свій розсуд виробленою продукцією і госпрозрахунковим доходом.

В умовах ринкових відносин зростає роль планування сільськогосподарського виробництва. Необхідна наукова обґрунтованість планових рішень при розробці перспективних, річних і оперативних планів. Вони повинні бути зорієнтовані на підприємництво, комерційні підходи, конкурентне середовище, в якому знаходяться сільськогосподарські підприємства.

В системі господарського розрахунку в сучасних умовах особливе значення має вдосконалення внутрішньогосподарських економічних відносин, оцінка діяльності госпрозрахункових підрозділів підприємства.

Вдосконалення техніки і технології виробництва в рослинницьких і тваринницьких галузях вимагає змін в організації трудових процесів при виробництві продукції рослинництва і тваринництва, а також в організації і матеріальному стимулюванню праці.

В ринкових умовах виникають нові форми матеріально-технічного забезпечення і виробничого обслуговування сільськогосподарських підприємств. При цьому важливим завданням є економічне обґрунтування виробничо-економічних зв’язків сільськогосподарських товаровиробників з підприємствами, які постачають матеріально-технічні засоби та виконують різні види виробничого обслуговування (агрохімічного, зооветеринарного, меліоративного, транспортного та ін.).

Важливе значення в ринкових умовах господарювання має проблема своєчасності і вигідної реалізації виробленої сільськогосподарської продукції. В зв’язку з цим необхідно обґрунтувати канали і строки її реалізації. Як показує досвід, ефективними при цьому є довготривалі економічні зв’язки з партнерами по закупках продукції, що дає гарантію вигідного її збуту. Для цього на підприємствах повинна бути організована служба маркетингу.

В результаті вивчення навчальної дисципліни “Організація і планування сільськогосподарського виробництва” студенти повинні знати закономірності розвитку сільськогосподарського виробництва, оволодіти питаннями організації і планування виробництва в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм, знати питання ефективного використання виробничого потенціалу підприємства форми організації і матеріального стимулювання праці, організацію внутрішньогосподарських економічних відносин в підприємствах, форм економічних зв’язків підприємства з споживачами його продукції і постачальниками матеріально-технічних ресурсів, питання кооперування та інтеграції сільськогосподарського виробництва з іншими сферами АПК.

На основі вивчення курсу студенти повинні вміти обґрунтовувати виробничу і організаційну структуру підприємства; складати перспективні, річні і оперативні плани господарства, виробничі програми госпрозрахункових підрозділів; складати технологічні карти вирощування і збирання сільськогосподарських культур, виробництва продукції тваринництва. Вони повинні вміти визначати найбільш раціональні форми організації праці та її оплати в підприємстві; організовувати виконання виробничих процесів в рослинницьких і тваринницьких галузях; підводити підсумки виробничої діяльності госпрозрахункових колективів та підприємництва в цілому, раціонально розподіляти валову продукцію і доходи підприємства, визначати найбільш вигідні канали реалізації продукції розробляти заходи щодо підвищення ефективності виробництва в підприємстві.

Питання для самоперевірки

1. Які є особливості сільського господарства і як вони впливають на його організацію?

2. Який зміст предмета “Організація і планування сільськогосподарського виробництва”?

3. Які методи дослідження використовуються в науці “Організація і планування сільськогосподарського виробництва”?

4. Які основні завдання цієї науки на сучасному етапі?