5. Годівля великої рогатої худоби, машинне доїння корів, прибирання ферм і первинна обробка молока

Для годівлі великої рогатої худоби у більшості господарств розробляють багатокомпонентні раціони. Роздільне згодовування тваринам концентрованих, грубих, соковитих і зелених кормів пов'язане з багаторазовим роздаванням їх і великими затратами праці.

Для навантаження кормів у місцях їх зберігання використовують різні навантажувачі. Зокрема, силос і сінаж навантажують навантажувачами-подрібнювачами ПСК-5, солому — фуражиром ФН-1,4, коренеплоди і жом — навантажувачами ПШ-0,4 і ПЗ-0,8. Коренеплоди подрібнюють подрібнювачами ИКС-5М, "Волгарь5". Нині в Україні розробляють нові, досконаліші навантажувачі.

Механізоване роздавання кормів здійснюють мобільними і стаціонарними кормороздавачами. Ширше застосовуються мобільні роздавачі. Основна перевага їх порівняно із стаціонарними полягає в тому, що вони надійніші в роботі і дешевші. Основним мобільним кормороздавачем є КТУ-10.

На великих молочних фермах і комплексах з прив'язним і безприв'язним утриманням худоби можна використовувати стаціонарні стрічкові кормороздавачі КЛК-75, РК-50 та ін. Ними роздають подрібнену зелену масу, силос, сінаж, кормові суміші і видаляють залишки корму із годівниць.

При безприв'язному утриманні корів спосіб годівлі їх може бути вільним або режимним. При вільному способі корови поїдають об'ємисті корми на вигульно-кормових майданчиках або в приміщенні. При цьому вони протягом доби мають вільний доступ до кормів. Так організована годівля корів у дослідному господарстві "Кутузовка" Харківської області. Корів у господарстві утримують у приміщеннях на глибокій підстилці. З південного боку корівників розміщені вигульно-кормові майданчики з твердим покриттям, на яких цілорічно годують тварин. Годівниці розміщені під навісами і захищені вітровими щитами. Грубі корми корови поїдають біля навісів-сховищ, що розміщені на кормовому майданчику. Соковиті корми роздають 2–3 рази на день кормороздавачем КТУ-10.

Режимну годівлю тварин здійснюють у спеціальних приміщеннях — їдальнях обо кормовій зоні корівника. Тут тварин годують соковитими і зеленими кормами по черзі у 2–3 зміни. Грубі корми тварини поїдають на кормових майданчиках біля навісів-сховищ.

При вирощуванні молодняку великої рогатої худоби від народження до 6-місячного віку його годують молоком та замінниками незбираного молока. Для випоювання телятам молока та його замінників на комплексах і фермах з виробництва яловичини використовують різні установки: стаціонарну УВТ-20; стаціонарну для випоювання з індивідуальних відер з подаванням розчиненого замінника трубопроводом у приміщення; мобільну з випоюванням молока і його замінників із чашок або сосок; установку для випоювання з індивідуальних сосок з подачею замінника молока трубопроводом та ін.

Доїння корів — один із найбільш трудомістких процесів на молочній фермі або комплексі. На нього припадає 25–35% усіх затрат праці, що пов'язані з доглядом за коровами. Трудомісткість доїння залежить від типу використовуваних доїльних установок, кратності доїння, тривалості проведення підготовчих і заключних операцій перед і після видоювання корови апаратом.

Незалежно від способу доїння і типу доїльних апаратів оператор машинного доїння для кожної корови виконує такі підготовчі операції: підходить до корови, обмиває вим'я теплою водою, витирає його рушником, масажує вим'я, здоює вручну перші цівки молока, надіває доїльні стакани на дійки вим'я. Після видоювання молока апаратом оператор повинен виконати такі заключні операції: підійти до корови, провести машинне додоювання, відключити і зняти доїльні стакани з дійок вим'я, перевірити його стан і злити молоко.

Ефективність технології виробництва молока в господарстві значною мірою залежить від способу доїння і типу доїльної установки. На фермах з прив'язним стійловим утриманням корів використовують переважно установку з переносними відрами (АД-100Б, ДАС-2В) і молокопроводом (АДМ-8). При доїнні в переносні відра оператор машинного доїння може одночасно працювати з трьома доїльними апаратами. Однак корів з разовим надоєм 5–7 кг доцільно доїти в переносні відра лише двома апаратами. При використанні трьох апаратів оператор не встигає вчасно і якісно виконати підготовчі і заключні операції для одних корів при видоюванні інших. Використання двох апаратів і доїння в переносні відра у стійлах дають змогу оператору видоїти 16–18 корів за годину.

Застосування доїльних установок з молокопроводом порівняно з використанням переносних відер полегшує працю операторів машинного доїння, підвищує продуктивність праці, дає змогу одержувати молоко високого класу за чистотою, оскільки на всьому шляху проходження від корови до молочного танка воно герметично ізольоване від навколишньої мікрофлори. Якщо видоювання апаратом кожної корови з групи триває в середньому 4–6 хв., то доцільно доїти корів у молокопровід трьома апаратами. При доїнні у стійлах двома-трьома апаратами в молокопровід оператор може видоїти 22–25 корів за годину.

За умов безприв'язного утримання корів використовують установки типу "Тандем" і "Ялинка" у спеціальних доїльних приміщеннях.

На установках "Ялинка" з двома груповими станками, в яких може бути по 8 корів, одночасно працюють два оператори. Завдяки особливому розміщенню корів і груповому обслуговуванню їх операторами продуктивність праці на установках "Ялинка" вища, ніж на установці "Тандем". На неавтоматизованій установці "Ялинка" кожний із двох операторів може за годину видоїти 32–36, а на автоматизованій — 52–58 корів.

Вибираючи тип доїльної установки для конкретної молочної ферми (комплексу), слід враховувати, що на "Ялинці" тривалість видоювання однакова для всіх корів, які зайшли у станок. Тому ці установки доцільно застосовувати на фермах (комплексах), де корови вирівняні за продуктивністю і молоковіддачею. Установки типу "Тандем" такого обмеження не мають, їх можна застосовувати на фермах, де тварини мають різні продуктивність і швидкість молоковіддачі.

Одним із шляхів підвищення продуктивності праці на молочних фермах і комплексах є перехід від триразового до дворазового доїння корів. За чіткого виконання технології утримання і повноцінній годівлі корів такий перехід не зумовлює помітного зниження продуктивності тварин. Разом з тим на дворазове доїння потрібно менше часу, тому при його виконанні прямі затрати праці на 1 ц молока знижуються на 17–22%.

При прив'язному утриманні корів гній з приміщень видаляють переважно скребковими транспортерами ТСН-20Б, ТСН-160, КСГ-4. Кілька разів на добу скотар або оператор машинного доїння згрібають гній із стійл у гнойовий канал, де знаходиться горизонтальна частина транспортера. При його включенні гній переміщується або до похилої частини транспортера, звідки вивантажується у транспортний засіб, або до установки для подавання гною у гноєсховище. Цей спосіб прибирання і видалення гною потребує значних затрат праці на чищення стійл і тварин.

У приміщеннях з боксами для відпочинку тварин спосіб видалення гною залежить від конструкції підлоги, яка може бути гладенькою бетонованою або щілинною. При безприв'язно-боксовому утриманні тварин з використанням підстилки гній із проходів та в їдальні з гладенькою бетонованою підлогою прибирають 1–2 рази на день бульдозером на колісному тракторі.

У приміщеннях з щілинною підлогою немає потреби видаляти гній із стійл (станків), боксів та кормогнойових проходів. Переміщуючись, тварини протоптують гній крізь щілини під підлогу. Для видалення його з-під щілинної підлоги використовують переважно гідравлічну з модифікаціями та механічну системи.

У догляді за великою рогатою худобою добре зарекомендувало себе безприв'язне утримання її на глибокій, тривалий час незмінній підстилці. Гній із приміщень видаляють 1–2 рази на рік бульдозером з одночасним навантаженям його у транспортні засоби і вивезенням на край поля в бурти.

З вигульно-кормових майданчиків гній згрібають у купи трактором з бульдозерною лапою, а потім вантажать навантажувачами у транспортні засоби. У зимово-осінній період його видаляють через 2–3 дні, у літній — через 7–10 днів. Гній із приміщень, де тварин утримували на глибокій підстилці, а також з вигульно-кормових майданчиків видаляє тракторист-машиніст ферми (комплексу).

Молокопродукти високої якості одержують при своєчасній первинній обробці молока, яка передбачає його очищення, охолодження і зберігання до відправлення його на молокозавод. Очищене і профільтроване молоко по трубах надходить у танкери-охолоджувачі (ТО-2, ТО-2,5) місткістю 2000–2500 кг, де температура його знижується до +4°С. Перевозять охолоджене молоко на молокозавод в автоцистернах.