Практична робота № 6 Планування виробництва і реалізації молока по місяцях і кварталах року Завдання з практичної роботи № 6

1. Обґрунтувати продуктивність корів.

2. Визначити поголів'я по місяцях лактації протягом планового року.

3. Розрахувати вихід молока по місяцях і кварталах року.

^{4. Обчислити обсяг реалізації молока (в натурі і в перерахунку на базисний вміст жиру в молоці) по місяцях і кварталах року.}

Необхідні дані

1. Фактичний рівень продуктивності молочного стада.

2. План проведення зоотехнічних і організаційно-економічних заходів щодо підвищення продуктивності корів.

3. Місяці отелення корів у минулому році. Тривалість лактації (період від отелення до запуску) - 9 міс.

4. Отелення корів у плановому році.

5. Дані про вибракування корів по місяцях планового року.

6. Розподіл надою молока по місяцях лактації.

7. Середній рівень товарності молока в пасовищний і стійловий періоди - 85-90%.

8. Фактичний середній вміст жиру в молоці протягом зимово-стійлового періоду 3,8%, літньо-пасовищного - 3,5, базисний - 3,4% .

Фактичне отелення корів у минулому році

Показники	Місяць
	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
Поголів’я корів	X	45	41	89	28	40	48	43	60	44	53	49

Розподіл надою молока по місяцях лактації корів (при дев'ятимісячній лактації)

Показники	Місяці лактації
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й	8-й	9-й
Розподіл надою молока по місяцях лактації, % до надою за лактаційний період	13	15,2	14,1	13	12	11	8,7	7,6	5,4

Методика виконання

При розробці виробничої програми по скотарству, як в інших тваринницьких галузях, насамперед визначають продуктивність поголів'я. Плануванню продуктивності корів передує аналіз досягнутого її рівня за кілька минулих років у взаємозв'язку з рівнем годівлі та умовами утримання худоби, з'ясування причин відхилення фактичних показників від планових. На підставі такого аналізу, а також даних науково-дослідних установ і передового досвіду розробляють зоотехнічні й організаційно-економічні заходи, які забезпечили б максимальне підвищення продуктивності тварин.

Планують продуктивність розрахунково-конструктивним методом. Спочатку показники продуктивності визначають приблизно, а потім у процесі розробки інших заходів їх уточнюють.

При плануванні виробництва молока велике значення має правильне встановлення тривалості лактаційного періоду, оскільки від цього залежить надій молока від корови. Залежно від тривалості сервіс-періоду (від отелення до парування) і запуску корів (сухостійний період) лактаційний період коливається від 8 до 10 міс. Інколи його подовжують за рахунок скорочення сухостійного періоду. Однак така практика не дає бажаних наслідків і призводить до зменшення виходу приплоду і молока за весь строк використання корів.

При плануванні враховують, що цикл відтворення молочного стада в господарстві (тривалість тільності плюс сервіс-період) становить 11 міс (9+2). Тому тривалість лактаційного періоду і запуску також повинна дорівнювати 11 міс. Оскільки тривалість сухостійного періоду 2 міс, лактація буде дев'ятимісячною (11-2).

Фактичний надій молока в господарстві на середньорічну корову за останні три роки становив відповідно 3970, 4050 і 4130 кг.

Основним фактором, що визначає продуктивність тварин, є рівень їх годівлі. Кормова база в даному господарстві дозволяє виділити в плановому році на одну корову на добу 12 корм. од. при наявності в добовому раціоні близько 1200 г перетравного протеїну. Це дає можливість запланувати добовий надій молока від корови 14 кг, а річний надій від середньорічної корови - 4200 кг. Оскільки в календарному році корова доїться 10 міс. (при сухостійному періоді 2 міс.), то за 9 міс. лактації валовий надій від корови планують приблизно на 10% менший і він становитиме 3780 кг.

Рівень продуктивності тварин може бути уточнений при виконанні балансових розрахунків кормів, розробці заходів щодо поліпшення породності худоби, визначенні темпів розширеного відтворення та вікового складу поголів'я та ін.

Вихід молока, як і інших видів тваринницької продукції, при складанні річного плану підприємства та виробничих програм ферм розраховують по місяцях і кварталах року. Такі дані необхідні для розрахунку на підставі валового виробництва молока товарної його частини і суми грошових надходжень від реалізації, розрахунку оплати праці тваринників за кількість і якість продукції тощо.

Надої молока по місяцях лактації розподіляються нерівномірно (табл. 40). Найвищі вони у другому місяці лактації, а з третього місяця поступово знижуються. Ці дані визначають експериментальним методом на основі фактичних надоїв молока по місяцях лактаційного періоду.

Щоб визначити вихід молока по місяцях і кварталах року, необхідно на підставі отелення корів у минулому і плановому роках розрахувати поголів'я корів протягом планового року по місяцях лактації. Потім, знаючи місяць лактації корів і розподіл надою молока по місяцях, розраховують вихід молока по місяцях і кварталах року.

При дев'ятимісячній лактації потрібні дані про дати отелення корів за 11 останніх місяців минулого року (табл. 39) і протягом планового року (дані розрахунків).

Після цього переходять до розподілу корів по місяцях лактації в кожному календарному місяці планового року. Так, у січні на першому місяці лактації буде те поголів'я корів, які отелилися в грудні минулого (49 голів), на другому - у листопаді (53 голови), на третьому - в жовтні (44 голови) і т. д., дев'ятому місяці лактації - у квітні. Поголів'я корів, що отелилися в березні і лютому минулого року, знаходитиметься відповідно на першому і другому місяцях запуску (41 і 45 голів).

У кожному з наступних місяців календарного року кількість корів першого місяця лактації записують на основі плану їх отелення. Наприклад, у лютому на першому місяці будуть корови, що отеляться в січні (51 голова), у березні - ті, що отеляться у лютому (46 голів) і т. д.

Далі показують рух корів по місяцях лактації. На другому місяці лактації буде поголів'я, яке в минулому місяці знаходилося на першому місяці лактаційного періоду, а на третьому - те, що було на другому місяці лактації і т. д. до дев'ятого місяця лактації включно. Тобто одне й те ж поголів'я у кожному з наступних місяців переходить на наступний місяць лактаційного періоду.

Корови, у яких закінчився дев'ятий місяць лактації, в наступному місяці будуть на першому місяці запуску, потім - на другому, а після отелення разом з первістками вони знову облічуватимуться у групі корів на першому місяці наступного лактаційного періоду.

Вибракувані корови при плануванні помісячного надою молока виключають із розрахунків по місяцях їх вибуття. У нашому прикладі корів вибраковують після закінчення шостого місяця лактації і вони перебуватимуть на відгодівлі ще два місяці, а після цього вибуватимуть, тобто через вісім місяців після отелення.

Після визначення кількості дійних і сухостійних корів на різних місяцях лактації у кожному з місяців планового року визначають кількість корів, лактація яких триває понад 9 міс. внаслідок перегулів тощо. Дані розраховують на підставі плану парування та надходження приплоду. При цьому брали до уваги, що все поголів'я корів і телиць, яке було спароване в II і III кварталах минулого року, дасть приплід у І і II кварталах планового року; у IIІ кварталі буде одержано приплід від 90% спарованих корів і телиць у IV кварталі минулого року (5% корів передбачається ялових), а в останньому кварталі планується отелення 90% спарованого поголів'я в І кварталі цього ж року (10% ялових корів). Звичайно, при встановленні яловості корів їх повторно парують і приплід від них передбачають одержати в майбутньому році. Тому в нашому прикладі вибракуванню підлягали низькопродуктивні старі корови, а ялові залишалися в господарстві. До закінчення дев'ятого місяця лактації ці корови розраховують разом з тими, що будуть іти в запуск.

Наприклад, із 44 корів і телиць, які були спаровані у жовтні минулого року, приплід планується одержати в липні планового року від 42 голів (95% від 44 голів), у тому числі від 38 корів і 4 нетелей. У минулому році 43 корови отелилися у серпні, тобто в січні планового року вони будуть на п'ятому місяці лактації. Після шостого місяця лактації 40 голів (3 корови планується вибракувати) записують по дев'ятий місяць лактації включно. Після закінчення дев'ятого місяця лактаційного періоду (у травні) 38 корів іде в запуск, а 2 корови залишаються ялові. У липні сухостійний період для 38 корів закінчується і вони та чотири первістки (38+4=42) у серпні будуть на першому місяці лактації.

Із 60 корів, які в січні будуть на четвертому місяці лактації, після дев'ятого місяця лактації у запуск піде 52 корови (5 голів вибраковують після шостого місяця лактації, а 3 ялові), які у вересні разом з первістками будуть на першому місяці наступної лактації і т. д. У тій же послідовності розраховують кількість ялових корів у наступних місяцях календарного року.

При плануванні надою молока приймаємо, що надій від ялових корів приблизно в 2 рази нижчий, ніж по всьому поголів’ю. Після розрахунку кількості дійних, сухостійних та ялових корів у кожному з місяців планового року визначають загальне поголів'я корів. Воно повинне відповідати кількості корів на початок кожного місяця в помісячному обороті стада.

Маючи дані про кількість корів та розподіл загального надою від корови по місяцях лактації, обчислюють валовий надій молока по місяцях, кварталах і в цілому за рік. При цьому кількість корів кожного місяця лактації множать на середній надій від корови у відповідному місяці лактації.

Середньорічний надій молока від однієї корови визначають діленням валового надою на кількість середньорічних корів.

На основі визначених помісячних і поквартальних валових надоїв молока, планового рівня товарності та середнього вмісту жиру в молоці по періодах року розраховують календарний план виробництва та реалізації молока. При цьому враховують договірні зобов’язання по продажу молока по кварталах, повне забезпечення внутрішньогосподарських потреб - на випоювання телят, поросят, на громадське харчування тощо.

Приймемо, що в даному господарстві рівень товарності молока в стійловий період (І, II, III, IV, XI, XII міс.) у середньому становитиме 90%, а в пасовищний - 85%.

Продаж молока в рахунок договірних зобов’язань в перерахунку на базисний вміст жиру розраховують у такій послідовності. Спочатку на основі планового вмісту жиру (у нашому прикладі 3,8% у зимово-стійловий період і 3,5% у літньо-пасовищний) перераховують молоко в кожному місяці в 1%-не множенням кількості реалізованого молока в натурі на вміст жиру у тому чи іншому місяці. Поділивши кількість 1%-ного молока на базисний вміст жиру (3,4%), одержують обсяг реалізованого молока в перерахунку на базисний вміст жиру в молоці.

Кількість корів у середньому за квартал можна визначити як середньоарифметичну величину поголів'я за три місяці відповідного кварталу або діленням валового надою молока за квартал на сумарний надій від однієї корови за квартал.

Зробивши відповідні розрахунки, перевіряють виконання плану продажу молока в рахунок виконання договірних зобов’язань підприємства.

Розрахунок провести в таблицях 12, 13.

Таблиця 12.Розрахунок поголів’я корів і виходу молока по місяцях

лактації у плановому році

Показ-ники	Розподіл надою від корови по місяцях лактації		Одиниця виміру	Місяці року												Всьо-го за рік
				1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
	в %	в кг
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
Місяці лактації
1-й			голів
			ц
2-й			голів
			ц
3-й			голів
			ц
4-й			голів
			ц
5-й			голів
			ц
6-й			голів
			ц
Вибраку-вання і поста- новка на відго-дівлю	х	х	голів
7-й			голів
			ц
8-й			голів
			ц
9-й			голів
			ц
Надій молока, всього	100		ц

Таблиця 13 - План виробництва і реалізації молока та одержання грошових надходжень по місяцях і кварталах планового року

	Надій молока, ц	Реалізація молока, ц		Середня ціна реалізації 1 ц, грн.	Сума грошових надходжень, тис. грн.
		в натурі	в перерахунку на базисну жирність
1	2	3	4	5	6
Січень
Лютий
Березень
Разом за перший квартал
Квітень
Травень
Червень
Разом за другий квартал
Липень
Серпень
Вересень
Разом за третій квартал
Жовтень
Листопад
Грудень
Разом за четвертий квартал
Всього за рік