Практична робота № 13 Планування собівартості продукції тваринництва Завдання з практичної роботи №13

1. Розрахувати планову собівартість 1 ц молока.

Необхідні дані

1. Плановий обсяг виробництва продукції тваринництва.

2. Затрати праці і витрати на оплату праці.

3. Вартість кормів і підстилки.

4. Балансова вартість споруд, обладнання, поголів’я тварин на початок планового року.

5. Обсяг і вартість робіт, виконаних обслуговуючими підрозділами (тракторні роботи, автотранспортні перевезення, електропостачання тощо).

6. Норми амортизаційних відрахувань і витрат на поточний ремонт.

7. Ставки і суми страхових платежів.

8. Витрати з організації виробництва в тваринництві.

9. Технологічні карти та укрупнені нормативи витрат у тваринництві.

Методика виконання

Собівартість продукції тваринництва містить у собі витрати на оплату праці і матеріальні витрати (корми, підстилка, амортизація основних засобів, ремонт основних засобів, електроенергія, послуги автотранспорту та ін.). На відміну від звітної (фактичної) собівартості, планова собівартість є розрахунковою, нормативною. Вона планується підприємством виходячи з діючих законодавчих і інших нормативних актів, умов виробництва та прийнятих (затверджених) у господарстві норм і нормативів, Обчислюють собівартість одиниці продукції методом виробничої калькуляції за статтями і елементами витрат.

Основним завданням планування собівартості продукції тваринництва є визначення верхньої межі розміру витрат, що характеризує рівень використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Дуже важливо передбачити і намітити шляхи зниження собівартості продукції за рахунок раціонального використання землі, впровадження нової техніки і технології, прогресивних форм організації й оплати праці, поліпшення використання виробничих фондів, ліквідації зайвих витрат і втрат.

Об'єктами калькуляції собівартості у тваринництві є усі види продукції.

Витрати на виробництво продукції тваринництва групуються за статтями, елементами, місцем виникнення, об'єктами планування й обліку. Вони складаються із статей і елементів: витрати на оплату праці; матеріальні витрати – корми власного виробництва і покупні, пально-мастильні матеріали, підстилка і яйця для інкубації, електроенергія, оплата робіт і послуг, інші матеріальні витрати (запасні частини і ремонтні матеріали, ветмедикаменти і препарати, знос спецодягу й інших малоцінних і швидкозношуваних предметів), амортизація основних засобів та ін.

Планова калькуляція собівартості продукції тваринництва на основі кошторисного принципу обчислень ґрунтується на показниках за такими статтями витрат:

1. Витрати на оплату праці.

2. Корми.

3. Паливо та мастильні матеріали.

4. Засоби захисту тварин.

5. Роботи та послуги.

6. Витрати на ремонт необоротних активів.

7. Інші витрати на утримання основних засобів.

8. Інші витрати.

9. Загальновиробничі витрати.

Від загальної суми витрат віднімають витрати на гній. Решту витрат відносять на собівартість виробленої продукції ( основної, супутньої).

^{Витрати, віднесені на гній, визначають за нормативами витрат на його видалення з приміщень з урахуванням амортизаційних відрахувань на технічні засоби по видаленню та транспортуванню гною до сховищ, витрат по його видаленню із сховищ та зберіганню. Собівартість 1 т гною обчислюють діленням суми витрат, що віднесені на нього, на його фізичну масу за плановий період.}

Вартість підстилки визначають по середній вартості 1 центнера в господарстві і загальній потребі в ній відповідно до норм на одну голову.

У витратах на оплату праці враховують пряму оплату праці, тобто безпосередньо пов’язану з технологією виробництва.

Розрахунок витрат на корми здійснюється на основі загальної кількості кормів по групах худоби і середньої вартості 1 центнера по видах, що витрачаються в планованому році. При цьому корми, вироблені в попередньому році, оцінюють по фактичній собівартості, а з врожаю планованого року – по плановій собівартості, покупні корми – за цінами придбання. До вартості кормів відносять також витрати на перевезення їх до місць переробки і згодовування.

Після визначення середньої вартості 1 центнера кормів по видах розраховують загальні витрати на них по групах тварин. Загальну вартість кормів по кожній групі тварин включають у калькуляцію отриманої від них продукції.

Витрати на засоби захисту тварин визначають за нормативами використання та з урахуванням фактичного забезпечення. Вартісна оцінка їх здійснюється за фактичними цінами придбання, а в разі потреби – з переведенням іноземної валюти у гривні за поточним курсом.

Паливо та мастильні матеріали розраховуються за допомогою нормативів витрат пального на технологічні потреби (підвезення кормів, транспортні й інші внутрішньогосподарські роботи) і становлять 4,5 кг у розрахунку на 1 ц молока. З урахуванням витрат пально-мастильних матеріалів на виробництво кормів загальна потреба в них становить 10,6 кг на 1 ц молока (4,5 + 6,10).

Вартісна оцінка одиниці палива та мастильних матеріалів визначається за цінами придбання.

Витрати електроенергії визначають за нормативами з урахуванням технології виробництва певного виду продукції тваринництва.

На одержання 1 ц молока витрачається 22,5 кВт-год. Вартісна оцінка 1 кВт-год визначається за тарифами з урахуванням як одержаної електроенергії зі сторони за діючими тарифами, так і додаткових витрат енергії власного виробництва.

Амортизацію основних засобів виробництва розраховують за діючими нормами амортизації у процентах до їх балансової вартості .

Витрати на поточний ремонт основних засобів відносять на кожен вид продукції (робіт, послуг) безпосередньо або розподіляють пропорційно до обсягу виконаних робіт.

Інші витрати це ті, що не увійшли до попереднього переліку витрат (витрати на штучне осіменіння тварин, утримання літніх таборів, спецодяг, взуття тощо), У структурі виробничих витрат на виробництво продукції тваринництва вони займають 2,0-2,5%.

Об'єктами визначення собівартості в скотарстві є такі види продукції: молоко, приплід, приріст живої маси молодняка всіх вікових груп і дорослої худоби на відгодівлі, а також їх живої маси; у птахівництві визначають собівартість – яєць, приросту живої маси і живої маси за відповідними віковими групами кожного виду птиці; в рибництві – собівартість мальків, цьоголіток, риби однорічного віку і товарної риби.

Собівартість молока і приплоду визначають в такій послідовності. В молочному скотарстві спочатку розраховують собівартість одного кормодня діленням усієї суми витрат по цій галузі на кількість кормоднів. За норматив вважають, що собівартість однієї голови приплоду прирівнюється до вартості 60 кормоднів. Множенням кількості одержаного приплоду на 60 кормоднів і на собівартість одного кормодня визначають суму витрат, яку відносять на приплід. Загальна сума витрат по молочному скотарству зменшується на витрати, які віднесені на приплід, і на загальну нормативну собівартість гною, яку розраховують множенням планової собівартості тонни цієї побічної продукції на її загальний обсяг. Залишок витрат відносять на молоко. Діленням цих витрат на обсяг одержаного молока визначають собівартість 1 центнера цього виду продукції.

По молодняку великої рогатої худоби і худобі на відгодівлі визначають собівартість центнера живої маси і центнера її приросту. Щоб розрахувати приріст живої маси, необхідно до живої маси тварин на кінець року додати живу масу вибулого за рік поголів'я і від одержаного результату відняти живу масу поголів'я худоби на початок року, живу масу поголів'я, що надійшло протягом року, і живу масу приплоду. Собівартість центнера приросту живої маси визначають методом вилучення із загальної суми витрат вартості побічної продукції (гною).

Загальна сума витрат для визначення собівартості 1 ц живої маси обчислюється сумою початкової балансової вартості тварин на початок року, вартості тварин, переведених на вирощування і відгодівлю протягом року, вартості одержаного приплоду і витрат (без вартості побічної продукції), віднесених на приріст живої маси тварин. Одержану суму ділять на живу масу поголів'я, що калькулюється. Вона дорівнює живій масі тварин на кінець року плюс жива маса вибулих протягом року тварин. Собівартість І ц живої маси худоби є важливим економічним показником, оскільки на його основі визначається собівартість поголів'я тварин, що реалізуються підприємством, здійснюється грошова оцінка молодняка, який переводиться в основне стадо, і собівартість тварин, що залишилися на кінець року.

У свинарстві в спеціалізованих підприємствах визначають собівартість приросту живої маси за такими віковими групами свинопоголів'я, як основне стадо (приріст живої маси поросят до двомісячного віку), поросята двох-чотирьох місяців, поросята старші за чотири місяці, свині на відгодівлі.

В яєчному птахівництві визначають собівартість 1000 шт. яєць. Для цього із загальної суми витрат по стаду віднімають вартість побічної продукції (послід, пух, перо) з подальшим віднесенням залишкової суми витрат на одержану основну продукцію. По молодняку птиці, як і в яєчному птахівництві, розраховують собівартість центнера живої маси, вилучаючи з усіх витрат вартість побічної продукції. В інкубаційному виробництві визначають собівартість добового курчати.

У процесі планування важливе значення має обґрунтування норм і нормативів, прийнятих для розрахунків нормативу витрат, які наведені в табл.

Розрахунково-конструктивним методом обчислення показників, використовуючи технологічні карти, норми і нормативи витрат ресурсів на поточний або перспективний період, спеціалісти складають зведений кошторис витрат на виробництво продукції для калькуляції одиниці продукції у тваринницьких галузях

Нормативи прямих витрат на 1 голову тварин і 1 ц продукції (орієнтовно для Лісостепової зони)

№ п/п	Нормативні характеристики	Нормативний показник
		на 1 голову	на 1 ц продукції
	Молочне стадо
А	Умови виробництва
1	Технологія утримання: прив’язна, доїння механізоване, видалення гною транспортером, роздавання кормів із вагонетки вручну, автонапування	х	х
2	Тип годівлі: силосно-сінажний	х	х
3	Річна продуктивність, кг	3000	х
Б	Елементи розрахункового нормативу
1	Затрати праці, люд.-год	285,73	7,12
2	Оплата праці за тарифом, грн.	514,2	17,10
	Корми:
3	ц корм. од.	33,0	1,1
4	грн.	623,7	20,79
	Підстилка, грн.	124,6	х
	Вантажний автотранспорт:
5	n-км	36	х
	грн.	18,0	х
	Тракторно-транспортні роботи:
6	n-км	170	х
	грн.	85,0	х
	Водопостачання:
7	м3 води	43	х
	грн.	19,78	х
	Електропостачання:
8	кВт-год	225	х
9	грн.	54,0	х
10	Амортизація основних засобів, грн.	6420	х
11	Поточний ремонт основних засобів, грн.	82,8	х
	Інші витрати (знос малоцінного, швидкозношуваного реманенту, витрати ветмедикаментів, дезінфікуючих засобів, послуги живої тяглової сили, виграти по влаштуванню літніх таборів та ін.), грн.	17,6	х

Розрахунки провести в таблиці 24

Таблиця 24. Розрахунок собівартості 1 молока

Показник	Значення показника	Витрати на 1 ц молока
Статті витрат, тис. грн.:		грн.	%
Витрати на оплату праці
Відрахування на соціальні заходи
Паливо та мастильні матеріали
Засоби захисту тварин
Корми
Роботи і послуги
Витрати на ремонт необоротних активів
Інші витрати на утримання основних заходів
Інші витрати
Загально виробничі витрати
Усього витрат			100%
Вихід продукції:
Молоко, ц
Приплід, гол.
Гній, т
Кількість кормо-днів
Собівартість 1 кормо-дня, грн.
Собівартість 1 гол. приплоду, грн.
Витрати на приплід, грн.
Витрати на гній, тис. грн.
Собівартість 1 ц молока, грн.

Питання для самоперевірки

1. Який зміст річного плану сільськогосподарського підприємства?

2. Які основні положення методики планування розвитку рослинницьких галузей у річних планах сільськогосподарських підприємств?

3. Сформулюйте основні положення методики планування розвитку тваринницьких галузей в річних планах господарств?

4. Як визначають потребу тваринництва в кормах у річному плані підприємства та складають баланс кормів?

5. На чому ґрунтується методика складання плану по праці і фонду заробітної плати?

6. Як планують засоби виробництва в сільськогосподарських підприємствах?

7. За якою методикою планують собівартість продукції рослинництва?

8. Яка методика планування собівартості продукції тваринництва?

9. Які види оперативних планів у сільськогосподарських підприємств?

10. Розкажіть про методику складання робочих планів у рослинницьких та календарних планів у тваринницьких галузях?