- •1. Розвиток ринкових відносин в аграрній сфері апк
- •2. Особливості сільськогосподарського виробництва
- •3. Предмет і методи науки
- •4. Завдання науки
- •Лекція 2. Види підприємств і об'єднань, їх організаційно-економічні основи
- •1. Види сільськогосподарських підприємств
- •2. Організаційно-економічні основи недержавних сільськогосподарських підприємств
- •3. Особливості організації державних сільськогосподарських підприємств
- •4. Організаційно-економічні основи міжгосподарських і агропромислових формувань
- •5. Інші організаційно-правові форми господарювання в аграрній сфері апк
- •Лекція 3. Перспективне планування в сільськогосподарських підприємствах
- •1. Завдання і основні принципи планування економічного і соціального розвитку сільськогосподарських підприємств
- •2. Методи і нормативна база планування
- •3. Система внутрішньогосподарського планування
- •4. Основні положення методики перспективного планування в сільськогосподарських підприємствах
- •Лекція 4. Річне і оперативне планування в сільськогосподарських підприємствах
- •1. Зміст річного плану сільськогосподарського підприємства
- •2. Планування галузей рослинництва
- •3. Планування галузей тваринництва
- •Планування потреби тваринництва у кормах та баланс кормів.
- •4. План по праці і фонду заробітної плати
- •5. Планування засобів виробництва та використання їх
- •6. Планування собівартості продукції і рентабельності виробництва
- •7. Соціальний розвиток колективу сільськогосподарського підприємства
- •8. Річні виробничі програми бригад, тваринницьких ферм, інших виробничих підрозділів підприємства
- •9. Оперативне планування у сільськогосподарських підприємствах
- •Практична робота №1 Земельні угіддя підприємства, їх використання і поліпшення Завдання з практичної роботи №1
- •Необхідні дані
- •Методика виконання
- •Практична робота №2 Планування урожайності сільськогосподарських культур Завдання з практичної роботи №2
- •Необхідні дані
- •Посівні площі та урожайність сільськогосподарських культур у підприємстві
- •Внесення добрив у підприємстві на 1 га
- •Вміст діючої речовини у добривах, коефіцієнт перерахунку їх в умовні одиниці і кількість добрив (у натурі), яка відповідає 1 кг д. Р.
- •Використання поживних речовин сільськогосподарськими культурами з гною і мінеральних добрив, %
- •Винос поживних речовин з ґрунту з урожаєм сільськогосподарських культур на 1 ц основної і відповідної кількості побічної продукції, кг
- •Окупність добрив приростом врожаю
- •Методика виконання
- •Практична робота №3 Планування посівних площ і виробництва продукції рослинництва Завдання з практичної роботи №3
- •Необхідні дані
- •Методика виконання
- •Методика виконання
- •Практична робота № 5 Планування поголів'я великої рогатої худоби Завдання з практичної роботи №5
- •Необхідні дані
- •Методика виконання
- •Фактичні строки парування корів і телиць, отелення корів і нетелей в минулому році
- •Практична робота № 6 Планування виробництва і реалізації молока по місяцях і кварталах року Завдання з практичної роботи № 6
- •Необхідні дані
- •Методика виконання
- •Практична робота № 7 Планування поголів'я свиней Завдання з практичної роботи № 7
- •Необхідні дані
- •Методика виконання
- •Практична робота № 8 Обчислення річної продукції вирощування свиней Завдання з практичної роботи №8
- •Необхідні дані
- •Методика виконання
- •Практична робота №9 Планування поголів'я овець Завдання з практичної роботи №9
- •Необхідні дані
- •Методика виконання
- •Практична робота №10 Планування поголів'я курей Завдання з практичної роботи №10
- •Необхідні дані
- •Методика виконання
- •Методика виконання
- •Методика виконання
- •Практична робота № 13 Планування собівартості продукції тваринництва Завдання з практичної роботи №13
- •Необхідні дані
- •Плановий обсяг виробництва продукції тваринництва.
- •Затрати праці і витрати на оплату праці.
- •Планова калькуляція собівартості продукції тваринництва на основі кошторисного принципу обчислень ґрунтується на показниках за такими статтями витрат:
- •Лекція 5. Спеціалізація і поєднання галузей сільськогосподарських підприємств
- •1. Поняття, економічний зміст і значення спеціалізації сільськогосподарських підприємств
- •2. Галузі сільськогосподарських підприємств
- •3. Фактори і форми спеціалізації
- •4. Показники і рівень спеціалізації
- •5. Виробничі типи підприємств
- •Лекція 6. Розміри сільськогосподарських підприємств та їх підрозділів
- •1. Показники розмірів сільськогосподарських підприємств
- •2. Раціональні розміри сільськогосподарських підприємств. Поєднання великого, середнього та дрібного виробництва
- •3. Методи обґрунтування раціональних розмірів сільськогосподарських підприємств та їх виробничих підрозділів
- •4. Обґрунтування розмірів фермерських господарств
- •Лекція 7. Організація рільництва
- •1. Завдання і спеціалізація рільництва
- •2. Сутність та економічна оцінки застосування інтенсивних технологій в рільництві
- •3. Організація системи сівозмін і структури посівних площ
- •4. Принципи організація основних виробничих процесів
- •5. Організація виробництва зерна
- •6. Організація виробництва цукрових буряків
- •Практична робота №14 Організація виробничих процесів при виробництві зерна Завдання з практичної роботи № 14
- •Необхідні дані
- •Методика виконання
- •Лекція 8. Організація скотарства
- •1. Виробничі типи підприємств і об'єднань з виробництва продукції скотарства
- •2. Організація ферм і комплексів у скотарстві. Розміри ферм
- •3. Організація відтворення стада великої рогатої худоби. Структура стада
- •4. Організаційно-економічні вимоги до способів і систем утримання великої рогатої худоби
- •2. Розпорядок дня на молочно-товарній фермі, год, хв
- •5. Годівля великої рогатої худоби, машинне доїння корів, прибирання ферм і первинна обробка молока
- •6. Організація вирощування і відгодівлі молодняку
- •7. Організація дорощування і відгодівлі великої рогатої худоби
- •Практична робота №15 Організація виробництва молока за інтенсивною технологією Завдання з практичної роботи №15
- •Необхідні дані
- •Методика виконання
- •Технологічна схема виробництва молока при потоково-цеховій системі
- •Лекція 9. Організація свинарства
- •1. Типи і розміри свинарських підприємств
- •2. Відтворення стада
- •3. Організація утримання і годівлі основного поголів'я
- •4. Організація відгодівлі свиней
- •Практична робота №16 Організація потокового виробництва свинини на комплексі. Завдання з практичної роботи №16
Практична робота №9 Планування поголів'я овець Завдання з практичної роботи №9
Скласти план парування і надходження приплоду.
Скласти річний оборот стада.
Необхідні дані
Договірні зобов’язання по продажу м'яса - 230 ц, вовни - 20ц.
Виробничий напрям вівчарства м'ясо-вовновий, відтворення стада просте.
Поголів'я овець на початок планового періоду та його жива маса. У ремонтній групі молодняка на початок планового року - 8 баранчиків віком 10 міс., 45 ярок віком 9 міс., 60 ярок віком 8 міс.
Строки парування вівцематок у минулому році.
Природні та організаційно-господарські умови відтворення стада:
а) період кітності вівцематок 155 днів (5 міс.);
б) вік першого парування молодняка 12-18 міс;
в) окоти провадять у лютому - березні;
г) вихід ягнят на 100 вівцематок 125 голів;
д) примірне вибракування тварин: вівцематок - 16%, баранів-плідників - 25%;
е) ягнят від вівцематок відлучають у чотиримісячному віці;
ж) реалізують молодняк у 7-9-місячному віці.
Поголів'я овець на початок планового року
Статево-вікові групи тварин |
Кількість голів |
Їх загальна жива маса, ц |
Середня жива маса 1 голови, ц |
Барани-плідники |
10 |
6 |
0,6 |
Вівцематки |
460 |
253 |
0,55 |
Ремонтний молодняк народження минулого року: |
|
|
|
ярки |
105 |
43.2 |
0,41 |
баранчики |
8 |
3,5 |
0,44 |
Молодняк народження планового року |
- |
- |
- |
Дорослі вівці на відгодівлі |
- |
- |
- |
Разом |
583 |
305,7 |
Х |
Фактичні строки парування вівцематок у минулому році
Показники |
Місяць |
Всьо-го |
|||||||||||
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
||
Поголів’я вівцематок |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
220 |
240 |
- |
- |
460 |
Методика виконання
При плануванні поголів'я овець необхідно скласти план парування і окотів овець та надходження приплоду. Вівцематок, як правило, парують після відлучення ягнят.
У більшості підприємств провадять один окіт овець на рік. Його доцільно здійснювати в лютому і березні з тим, щоб ягнята до виходу на пасовище зміцніли.
Для одержання ущільнених окотів (двох за рік або трьох за два роки) відбирають міцних вівцематок, посилюють годівлю і спаровують до відлучення ягнят.
Якщо в підприємстві відсутні добре обладнані теплі приміщення, то окіт провадять у квітні - травні, але умови вирощування молодняка при цьому гірші.
План парування і надходження приплоду овець складають у такій послідовності. На основі даних про час парування вівцематок у минулому році (табл. 44) і тривалості періоду кітності визначають час передбачуваних окотів і кількість приплоду в плановому році.
Парування вівцематок і ярок у даному році передбачають у такі місяці, щоб окоти припадали на лютий - березень наступного року.
У нашому прикладі у лютому і березні планується одержати відповідно 220 і 240 окотів. При плановому виході на 100 вівцематок 125 ягнят всього надійде 575 голів приплоду (275+300).
Як і в минулому році, парування вівцематок передбачається у вересні і жовтні, але вже з урахуванням їх вибракування (16%). Всього в цих місяцях буде вибракувано 74 вівцематки. При простому відтворенні стадо поповнюється за рахунок такої ж кількості ремонтних ярок, які досягли парувального віку.
Таким чином, на кінець планового року, як і на його початок, в господарстві буде 460 спарованих вівцематок, з них 386 - дорослих вівцематок і 74 - ярки.
Після планування парувань і надходження приплоду приступають до складання помісячного обороту поголів'я овець з використанням планових показників по виходу продукції та з урахуванням природних і організаційно-господарських умов відтворення стада.
При простому відтворенні поголів'я овець на кінець року залишається незмінним. При цьому стадо за рахунок ремонтного молодняка поповнюють у розмірах вибракування дорослих тварин. Для забезпечення якісного ремонту ремонтні групи визначають в 1,5-2 рази більшими від кількості тварин, що вводяться в основне стадо. Решту ремонтного молодняка реалізують на м'ясо.
Молодняк, який одержують у плановому році за рахунок приплоду, після відбору тварин у ремонтну групу, відгодовують до живої маси 40-45 кг (восьмимісячний вік) і реалізують.
Перетримувати товарний молодняк взимку невигідно. Ріст його після восьми місяців менш інтенсивний і оплата корму продукцією знижується. Тому на початок року необхідно мати максимальну питому вагу вівцематок у стаді, які характеризуються значно вищою оплатою корму в зимовий період (за рахунок вовни і приплоду).
Середнє поголів'я за рік (окремий період) визначають діленням кількості кормо-днів (кормо-місяців) на період перебування у днях (місяцях) групи тварин у стаді.
Складання помісячного обороту стада поголів'я овець доцільніше починати з перенесення даних про помісячне надходження приплоду з таблиці, що відображає план парування та надходження приплоду. У лютому в господарство надійде 275 ягнят, у березні - 300. У цій віковій групі ягнята перебувають 4 міс. до відлучення їх від вівцематок.
При досягненні чотиримісячного віку частину молодняка направляють для створення ремонтної групи, а решту ставлять на відгодівлю (нагул).
Ремонтну групу комплектують за рахунок відбору кращих ягнят. Приймемо, що ця група буде в 1,5 рази більшою від кількості поголів'я, необхідного для поповнення основного стада. У нашому прикладі при простому відтворенні стада вибракуванню підлягають 74 вівцематки (16% від 460) і 3 барани-плідники (25% від 10). Виходячи з наведених даних, ремонтна група повинна складатися з 111 ярок (74х1,5) і 4 баранчиків (3х1,5). Переведення цього поголів'я у групу ремонтного молодняка віком до року планують здійснити в два прийоми - половину у червні (55+2) з лютневого окоту і другу половину (56+2) в наступному місяці з березневого окоту. Для переведення в групу нагульного молодняка залишиться відповідно 218 (275-57) і 242 (300-58) голови, або 460 голів.
Помісячний рух нагульного молодняка складають з урахуванням, що його передбачають реалізувати у восьмимісячному віці, тобто через 4 міс. після постановки на нагул. Протягом планового року все поголів'я нагульного молодняка буде повністю реалізоване (у жовтні і листопаді).
Рух ремонтного молодняка до року записують у такій послідовності. На початок планового року вихідне поголів'я ремонтного молодняка до року становило 113 голів, з них 8 баранчиків віком 10 міс. і 105 ярок: 45 голів віком 9 міс. і 60 - віком 8 міс. При досягненні річного віку це поголів'я буде переведене в групу ремонтного молодняка старше року: у лютому - 8 баранчиків, у березні і квітні - відповідно 45 і 60 ярок.
Потім у червні і липні показують надходження з чотиримісячного молодняка 111 ярок і 4 баранчиків (55+2 і 56+2). У даній віковій групі поголів'я залишається кількісно незмінним до кінця планового року. Надходження поголів'я у групу ремонтного молодняка віком старше року записують по відповідних місяцях його переведення з молодшої групи “Ремонтний молодняк до року”. Всього надійде в зазначену групу 113 голів (8+45+60) у лютому, березні і квітні. При досягненні ремонтним поголів'ям парувального віку необхідну його кількість направляють на ремонт основного стада, а решту вибраковують і ставлять на відгодівлю (нагул). Так, із 8 ремонтних баранів-плідників у серпні 3 голови переводять у доросле стадо, а 5 - на відгодівлю. У вересні і жовтні в групу вівцематок переводять для заміни вибракуваних відповідно 35 і 39 ремонтних ярок, а їх решта - 10 (45—35) голів і 21 (60-39) голова буде поставлена на відгодівлю.
Помісячний рух вівцематок записують на підставі даних плану парування. Кількісно поголів'я вівцематок протягом планового року залишається постійним, а якісні зміни (вибракування і переведення з ремонтної групи) відбуватимуться у вересні і жовтні: замість 74 вибракуваних вівцематок (35+39) доросле стадо поповниться 74 ремонтними ярками (35+39). Саме цим і забезпечується просте відтворення даної групи овець.
У такому ж порядку відбувається і рух баранів-плідників. По місяцях року у цій групі постійно перебуватимуть 10 баранів плідників. Вибракування (3 голів) і поповнення (3 голів) зазначеної групи передбачається здійснити у серпні, при досягненні ремонтним молодняком парувального віку (у даному прикладі 17 міс.).
Рух вибракуваних овець на відгодівлі та нагулі складають з урахуванням того, що вони у відгодівельній групі перебувають два місяці, а потім їх реалізують. Спочатку по відповідних місяцях вибракування записують надходження поголів'я по рядку “Надійде з інших груп”. Так, у нашому прикладі в групу надійдуть у серпні 8 баранів-плідників (3 голови з дорослого стада і 5 - з ремонтної групи), у вересні - 35 вівцематок і 10 ярок з ремонтної групи і в жовтні - 39 вівцематок і 21 ярка. Через два місяці відгодівлі (нагулу) дану групу поголів'я планують реалізувати.
Розрахунок середньорічного поголів'я, а також визначення обороту поголів'я за рік по кожному з розділів помісячного обороту провадять так само, як і при плануванні поголів'я великої рогатої худоби та свиней.
Ремонтний молодняк до року (середньорічне поголів'я) доцільно показати двома рядками окремо по молодняку минулого і планового років народження.
Тепер треба відобразити кількісну зміну загального поголів'я овець по місяцях року. На початок планового року в господарстві було 583 вівці. По рядку “Надійде приплоду” у лютому і березні показують надходження ягнят - відповідно 275 і 300 голів, або 575 голів. По рядку “Реалізація” у відповідних місяцях записують поголів'я, що знімається з відгодівлі (нагулу): 226 голів (218 нагульного молодняка і 8 баранів-плідників, з них 3 дорослих) у жовтні, 287 голів (242 нагульного молодняка, 35 вівцематок і 10 вибракуваних ремонтних ярок) - у листопаді, 60 голів (39 вівцематок і 21 ярка) - у грудні, всього 573 голови. Таким чином, на кінець планового року ву підприємстві буде 585 овець (583+575—573). Сума поголів'я на кінець року по кожній із груп тварин (графа “Поголів'я на кінець року”) також повинна дорівнювати 585.
У такому ж порядку перевіряють правильність розрахунку і середньорічного поголів'я в цілому по стаду овець.
Після цього на основі помісячного обороту складають річний рух поголів'я овець.
Спочатку записують вихідне поголів'я на початок планового року (табл. 43), а потім із помісячного обороту переносять дані про поголів'я по його вікових і статевих групах. Ремонтний молодняк народження минулого року (105+8) записують у відповідних рядках обороту.
Приплід планового року народження в річному обороті в старшу вікову групу не переводять. Тому продаж молодняка протягом року показують у відповідних графах таблиці по рядку даної групи.
Так, у таблиці річного обороту стада народження 575 голів приплоду ягнят у плановому році відображують у графі “Приплід та перехід з інших груп”. Переведення цього поголів'я в групи нагульного та ремонтного молодняка до року форма річного обороту не передбачає. Тому 115 голів (111+4) ремонтного молодняка до року залишається на кінець планового року.
У даному ж рядку по відповідних графах показують і реалізацію 460 голів нагульного молодняка. Загальне середньорічне поголів'я по рядку “Молодняк народження планового року” дорівнюватиме сумі середньорічного поголів'я приплоду чотиримісячного віку, середньорічного поголів'я нагульного молодняка і середньорічного поголів'я ремонтного молодняка до року, яке надійшло в цю групу з приплоду планового року.
Ремонтний молодняк минулого року народження протягом планового року переводять у доросле стадо (74 ярки і 3 барани-плідники), а решту (31+5) вибраковують. Загальне середньорічне поголів'я ярок становитиме суму поголів'я молодняка до річного віку і старше року. Середньорічне поголів'я баранчиків дорівнюватиме сумі поголів'я віком до року і старше року.
Річний рух баранів-плідників та вівцематок записують за даними помісячного обороту. При простому відтворенні поголів'я, що надходить у доросле стадо з ремонтної групи, повинне відповідати кількості вибракуваних овець, тобто вихідне поголів'я на кінець планового року буде таким же, як і на початок року.
Все поголів'я овець, яке підлягає вибракуванню, має бути поставлене на відгодівлю (нагул) для реалізації більш високими м'ясними кондиціями. У річному обороті стада показують постановку на відгодівлю 113 голів овець. Це - вибракуване поголів'я дорослих баранів-плідників (3 голови), вівцематок (74 голови), ремонтних ярок (31 голова) та ремонтних баранів-плідників (5 голів). Це поголів'я через два місяці після надходження у відгодівельну групу планують реалізувати.
Правильність перенесення даних з помісячного обороту перевіряють відповідними розрахунками за даними підсумкового рядка річного обороту «Разом».
Поголів'я по графі “Перехід в інші групи” повинне відповідати сумі поголів'я по графі “Приплід та перехід з інших груп” за вирахуванням приплоду.
Сумарне вихідне поголів'я овець на кінець планового року по підсумковому рядку, визначене як різниця між загальним поголів'ям у першій частині обороту (наявність на початок планового року плюс поголів'я по всіх каналах прибуття) і другій його частині (поголів'я по всіх каналах вибуття), повинне дорівнювати сумі поголів'я по графі “Поголів'я на початок наступного року”.
Сума середньорічного поголів'я у річному обороті стада має відповідати загальній його кількості в помісячному обороті.
Реалізацію поголів'я овець на м'ясо передбачають по двох його групах - молодняк народження планового року (нагульний) та вибракувані дорослі вівці на відгодівлі. Основний канал реалізації - продаж м'яса в рахунок виконання договірних зобов’язань підприємства. Решту поголів'я планують реалізувати по інших каналах. Як і при плануванні розвитку інших тваринницьких галузей, вибуття поголів'я по окремих його каналах зручніше розраховувати після обчислення річної продукції вирощування овець та визначення живої маси поголів'я в обороті по окремих його групах, каналів надходження та вибуття (див. наступну тему).
Розрахунки провести в таблицях 19, 20.
Таблиця 19. План парування і надходження приплоду овець
Показники |
Місяці |
Всього |
|||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
||
Фактично спаровано в минулому році |
|
|
|
|
|
|
|
|
220 |
240 |
|
|
460 |
План паруван-ня : |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а) дорослих маток |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
б) ярок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Окоти в плановому році |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
План надходження приплоду ягнят |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вибракування вівцематок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Надходження молодняка в групу вівцематок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 20. Річний рух поголів’я овець у плановому році
Статево-вікові групи овець |
№ ряд- ка |
Поголів’я на початок року |
Прибуде |
|||||||
Приплід та перехід з молодших та інших груп |
купівля |
|||||||||
голів |
жива маса, ц |
племінної худоби |
іншої худоби
|
|||||||
|
|
голів |
жи-ва ма-са,ц |
голів |
жива маса, ц |
голів |
жива маса, ц |
|||
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
Барани-плідники дорослі |
01 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Матки |
02 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ярки народження минулого року |
03 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Валухи дорослі і барани неплідники |
04
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Барани і валушки народження минулого року |
05 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Молодняк народження планового року |
06 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дорослі вівці на відгодівлі |
07 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом |
08 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці 20
|
Вибуде |
Поголів’я на кінець року |
Серед ньо -річне пого- лів’я, голів |
Серед ньо-добо- вий при-ріст, г |
Вало-вий при-ріст за рік, ц |
||||||||||
перехід встарші та інші групи |
продаж племін-них тварин |
реалізація на м’ясо |
продаж МГП |
інше вибуття |
|||||||||||
го-лів |
жи-ва ма-са, ц |
го-лів |
жи-ва ма-са, ц |
голів |
середня жива маса 1 гол., кг |
жива маса, ц
|
го-лів |
жи-ва ма-са, ц |
го-лів |
жи-ва ма-са, ц |
голів |
жива маса, ц |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Х |
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Х |
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Х |
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
х |
|
|
|
|
|
|
|
|
х |
|