2. Розпорядок дня на молочно-товарній фермі, год, хв

Перша зміна			Друга зміна
Назва роботи	Початок	Кінець	Назва роботи	Початок	Кінець
Приймання худоби від нічного скотаря	5.00	5.15	Приймання худоби від першої зміни	12.05	12.20
Роздавання кормів	5.15	6.00	Доїння, миття апаратів і посуду	12.20	14.20
Доїння, миття апаратів і посуду	6.00	8.00	Чищенння корів, прогулянка, прибирання годівниць, підготовка кормів	14.20	16.20
Перерва	8.00	8.20	Перерва	61.20	16.50
Чищенння корів, прогулянка, прибирання годівниць, підготовка кормів	8.20	11.20	Роздавання кормів	16.50	17.40
Роздавання кормів	11.20	12.05	Доїння, миття апаратів і посуду	17.40	19.20
Передача худоюи другій зміні	12.05	12.20	Передача худоби нічному скотареві	19.20	19.35
Кінець першої зміни		12.20	Кінець другої зміни		19.35
Тривалість зміни	7.20		Тривалість зміни	7.30

Практика ферм нашої країни, США, Англії, Канади, Швеції та інших країн свідчить про істотні переваги безприв'язного способу утримання корів.

Суть безприв'язного звичайного на глибокій незмінній підстилці способу утримання худоби полягає в тому, що тварини перебувають без прив'язі у приміщеннях і на вигульно-кормових майданчиках. У приміщеннях немає стійл, прив'язі, індивідуальних напувалок, підвісних доріг та іншого обладнання. Худоба на вигульних майданчиках має вільний доступ до грубих кормів і силосу. В годівниці, які розміщують навколо вигульних майданчиків, з кормоцеху подається спеціально приготовлений комбінований корм. Годівлю концентрованими кормами здійснюють зі спеціальних годівниць під час доїння. Напувають тварин з групових напувалок. У приміщеннях худоба утримується на глибокій підстилці, яку щодня поповнюють з розрахунку 2,5–3 кг на одну голову худоби. Гній прибирають 1–2 рази на рік за допомогою бульдозера.

За безприв'язно-боксового утримання корів у приміщенні, крім майданчиків для безприв'язного утримання корів, обладнують бокси на підвищеному місці, в які тварини заходять для відпочинку. Довжина бокса 2,1 м, ширина 1,1 м. Вартість будівництва при застосуванні безприв'язного утримання тварин зменшується в 1,5–2 рази, а витрати металу — в 10–12 разів. Ліквідація гнойових і кормових проходів збільшує місткість приміщення на 40–50%, що значно знижує вартість ското-місця.

Перехід на безприв'язне утримання поголів'я основного стада в скотарстві, як правило, пов'язаний з підвищенням рівня механізації виробничих процесів. Основний процес — доїння корів — здійснюється в доїльному залі на доїльних установках типу "Ялинка", "Молокопровід-100", "Молокопровід-200" та ін. Процес доїння 50–60 корів триває 45–60 хв.

Добре організоване безприв'язне утримання худоби на молочному комплексі дослідного господарства "Кутузовка" Харківської області. У 1963 р. тут було збудовано велику механізовану ферму з 3 корівників довжиною 110 м і шириною 18 м кожний на 110 корів. У секціях корівників, з яких поголів'я має вільний вихід на вигульно-кормові майданчики, розміщено по 100 корів. На фермі є телятник місткістю 1500 голів молодняку, ізолятор на 20 голів, доїльно-молочний блок, котельня, пункт штучного осіменіння тварин, гараж для тракторів і машин, службові та побутові приміщення.

Стадо корів з приплодом до 20-денного віку обслуговує бригада з 24 осіб (8 основних доярок, 4 доярки родильного відділення, 3 механізатори широкого профілю, 7 скотарів, 2 працівники ізолятора).

Високий рівень механізації виробничих процесів, застосування раціональних форм організації виробництва дають змогу значно збільшити навантаження поголів'я на одного працівника. З розрахунку на одного працівника в обслуговуванні молочного стада воно становить 45–50 корів, а при прив'язному утриманні і машинному доїнні — 20–25 корів.

Організація виробництва за потоково-цехової системи утримання корів враховує особливості фізіологічного стану тварин. Поголів'я корів розміщують у різних секціях, починаючи від сухостійного періоду і закінчуючи періодом виробництва молока. Раціони годівлі тварин при цьому відповідають їх фізіологічному стану в даний період (рис.1.).

Розміри цеху за кількістю голово-місць визначають за формулою

,

де М — кількість голово-місць у цеху; П — поголів'я корів на фермі; Д — тривалість перебування корів у цеху, днів; Ц — тривалість повного виробничого циклу використання корів; К — коефіцієнт нерівномірності отелень.

Процес виробництва молока за потоково-цехової системи є достатньо ритмічним. Показники ритму — його потужність і тривалість.

Потужність ритму — це кількість голів у технологічній групі, які переводять із цеху в цех. Тривалість ритму визначається кількістю днів, протягом яких формується технологічна група тварин, яку переводять з цеху в цех.

Цех сухостійних корів

Цех отелення

Цех роздою-вання і осіменіння

Цех виробництва молока

Ви-гуль-ні кор.-мові май-дан-чики

I

II

III

IV

1-ша секція Утримання корів за 60-45 днів до отелення

1-ша секція дородова

1-ша секція корівник корови з високою продуктив-ністю

1-ша секція корови з продук-тивністю 5-6 тис. кг молока

2-га секція родильна

2-га секція Утримання корів за 45-30 днів до отелу

3-тя секція післяро-дильна

2-га секція корови з середньою продуктив-ністю

2-га секція корови з продук-тивністю 3-5 тис. кг молока

4-та секція профілакторій

3-тя секція корови з низькою продуктив-ністю

3-тя секція Утримання корів за 20-10 днів до розтелу

3-тя секція корови продук-тивністю менше 3 тис. кг молока

4-та секція Утримання нелелей

Рис 1. Схема розміщення і руху тварин за потоково-цехової системи виробництва молока.