Лекція 8. Організація скотарства

Основні питання

1. Виробничі типи підприємств і об'єднань з виробництва продукції скотарства

2. Організація ферм і комплексів у скотарстві. Розміри ферм

3. Організація відтворення стада великої рогатої худоби. Структура стада

4. Організаційно-економічні вимоги до способів і систем утримання великої рогатої худоби

5. Годівля великої рогатої худоби, машинне доїння корів, прибирання ферм і первинна обробка молока

6. Організація вирощування і відгодівлі молодняку

7. Організація дорощування і відгодівлі великої рогатої худоби

1. Виробничі типи підприємств і об'єднань з виробництва продукції скотарства

За роки реформування в аграрному секторі економіки України якісно змінилися організаційно-економічні умови розвитку скотарства. Це вплинуло на формування виробничих типів підприємств і об’єднання з виробництва продукції скотарства.

Галузь скотарства в сучасний період має багато проблем системного характеру. Останнім часом намітилися позитивні тенденції певної стабілізації за деякими показниками.

Позитивною є тенденція зростання продуктивності худоби. Так, середньодобові прирости ВРХ у 2005 р. більші на 137 г, ніж у 2000 р. Середньорічний удій у 2005 р. складав 3487 кг, що більше на 1128 кг, ніж у 2000 р.

Залежно від наявного ресурсного потенціалу, обсягів реалізації продукції, сільськогосподарські формування можуть бути різних виробничих типів. Більшість із тих, що мають розвинене скотарство, мають молочно-м’ясний або м’ясо-молочний напрямок.

У зв'язку з поглибленням спеціалізації виробництва у скотарстві склалися такі виробничі типи підприємств:

1. Спеціалізовані молочні. Доцільність їх організації полягає в наявності ринку збуту молока. Це перш за все наявність переробних підприємств в регіоні та близьке розташування до великих міст і промислових центрів. Виробництво продукції тут здійснюється на інтенсивній основі і, як правило, у спеціальних комплексах чи фермах з високим рівнем механізації і автоматизації виробничих процесів та прогресивними способами утримання тварин і догляду за ними. Цьому сприяє застосування системи рівномірного одержання приплоду протягом року. В таких господарствах, як правило надремонтний та ремонтний молодняк реалізують у 20-денному віці в інші спеціалізовані господарства для подальшого дорощування. Корів у стаді більше 60%. Ремонт і розширення стада здійснюються за рахунок нетелей та корів-первісток, вирощених в інших спеціалізованих господарствах; хоча більшість підприємств має замкнутий цикл відтворення стада.

2. Молочно-м'ясного (м'ясо-молочного) напрямку. Розміщені в більш віддалених районах. Їх розвиток поєднується з молочною та м’ясною промисловістю зони. Оскільки ці господарства займаються переважно вирощуванням ремонтного, а нерідко і відгодівлею надремонтного молодняку, частка корів у стаді тут не більша 50–60%;

3. Спеціалізовані з вирощування і відгодівлі худоби м'ясних порід. Такі підприємства доцільно створювати у районах з великими площами природних кормових угідь. Дорощування і відгодівля молодняку здійснюються безпосередньо в господарстві. Доведено, що найвищої ефективності досягають при живій масі молодняку 18-місячного віку 450–500 кг.

4. Спеціалізовані з вирощування ремонтного молодняку. Породний молодняк вирощують з 20-денного (або 3–місячного) віку, а в 6–7 міс. тільності реалізують у господарства для ремонту і поповнення стада. Більш доцільно реалізувати корів-первісток після 4 місяця лактації. Добовий надій молока від корови має становити не менше 15 кг, або 4500 кг за рік.

5. Спеціалізовані з дорощування надремонтного молодняку. До цих підприємств, як правило, надходить поголів'я післямолозивного (20–денного) періоду (загалом до 6 місячного віку) на вирощування і дорощування до 7–8 та 12 міс.

За даними наукових досліджень, що підтверджені практикою, період заключної відгодівлі має становитиза 4–6 міс., а вік відгодівельного молодняку на період реалізації — 14–18 міс. У цей період відмічається найбільш інтенсивний ріст тварин, нарощування цінної м'ясистої тканини, високий приріст живої маси на одиницю корму, тобто висока його окупність.

Крім перелічених спеціалізованих підприємств, у розвитку тваринництва важливу роль відіграють також племінні заводи і племінні господарства-репродуктори. На племінних заводах ведеться робота з виведення нових порід тварин, розмноженням яких потім займаються племінні господарства-репродуктори, звідки тварин передають товарним підприємствам для виробництва відповідних видів тваринницької продукції.

Практика підтвердила порівняно високу ефективність створених у галузі скотарства виробничих об'єднань різних типів: з вирощування нетелей і корів-первісток; з вирощування та відгодівлі надремонтного молодняку; з виробництва молока і відгодівлі худоби на м'ясо при замкнутому циклі виробництва.

Важливу роль у розв'язанні проблеми збільшення виробництва продукції скотарства відіграють особисті селянські господарства. Поряд із задоволенням особистих потреб значну частину продукції вони виробляють для реалізації на ринку.