4. Принципи організація основних виробничих процесів

Виробничий процес – це сукупність організованих в певній послідовності часткових процесів необхідних для виробництва продукції. Він охоплює процеси праці і природні процеси. При виробництві продукції рільництва виробничі процеси повинні раціонально поєднуватися у часі і просторі. При цьому в кожному підприємстві існують свої особливості такого поєднання.

Для підвищення ефективності виробництва продукції галузей рослинництва і рільництва зокрема важливе значення має раціональна організація виробничих процесів при вирощуванні сільськогосподарських культур. Виконання виробничих процесів здійснюється на основі таких основних принципів: пропорційності, безперервності, ритмічності, диференціації, спеціалізації, паралельності, гнучкості, системності, оптимальності.

Принцип пропорційності передбачає встановлення однакової пропускної спроможності різних робочих місць одного процесу. Недотримання цього принципу приводить до появи „вузького місця”, а підвищення ступеня пропорційності окремих процесів сприяє безперервному протіканню виробничого процесу.

Принцип безперервності полягає в тому, що кожна наступна операція виробничого процесу повинна починатися зразу після закінчення попередньої тобто без перерв або з мінімальними перервами в часі між ними.

Принцип ритмічності полягає у рівномірності виконання виробничих процесів у часі, тобто вимагає планомірних повторів виконання всіх пов'язаних між собою операцій в одному темпі (ритмі).

Принцип диференціації передбачає поділ виробничого процесу на окремі технологічні операції з метою оптимальності протікання процесу та мінімізації сумарних витрат усіх видів ресурсів.

Принцип спеціалізації полягає у виділенні групи працівників, які спеціалізуються на виконанні певних технологічних операцій.

Принцип паралельності характеризує суміщення операцій і процесів у часі з метою зменшення виробничих витрат. Комбіновані агрегати за один прохід по полю можуть виконувати декілька операцій.

Принцип оптимальності передбачає досягнення бажаного результату із найменшими затратами.

Безпосередньму виконанню виробничих процесів передують проектування технологічних процесів і планування виробництва продукції рільництва, результати яких відображені в організаційно-технологічних та технологічних картах. В процесі проектування технологічних процесів здійснюється підбір системи машин і вибір технологічних схем виконання робочих процесів, визначається кількість робочих місць та їх організація, розробляються раціональні способи і прийоми виконання робіт тощо.

Технологічна карта – є плановим докумнтом, в якому розробляється комплекс агротехнічних і організаційно-економічних заходів з вирощування одної або групи схожих за технологією сільськогосподарських культур та визначаються затрати праці, матеріальні та фінансові ресурси, що необхідні для цього. В основу складання технологічних карт повинна бути покладена передова технологія, яка передбачає впровадження високопродуктих і економічних машин і знарядь для виконання кожної роботи, виходячи із умов підприємства. Для зручності розрахунків її складають на 1, 10 або 100 га посіву культури.

Економічна оцінка варіанта технологічного процесу чи виконання окремої роботи передбачає порівняльний аналіз по приведених витратах і вибір варіанта, який забезпечує їх мінімальне значення:

ПВі = Сті + Ен · Кі ,

де ПВі – приведені витрати на одиницю продукції або роботи, грн.;

Сті – технологічна собівартість одиниці продукції або роботи, грн.;

Ен – нормативний коефіцієнт дисконтування;

Кі – питомі капітальні вкладення, грн.

Польові роботи виконують переважно загінним, човниковим та фігурним (круговим) способами.

При загінному способі поле розбивають на загінки (ділянки) і агрегати рухаються по їх довгих боках, а в кінці поля виїздять на холостий хід.

Загінний спосіб зазвичай застосовують при оранці, збиральних робітах і основному внесенні добрив з малою довжиною гону та з широкозахватними агрегатами. Недоліком його є втрати часу і пального на холості проїзди в обох кінцях загону.

При човниковому способі агрегати роблять перший прохід біля краю поля, а потім наступний прохід роблять поряд з попереднім і т.д. Цей спосіб використовують переважно при культивації, дискуванні, посіві та догляді за посівами.

При фігурному способі агрегат рухається навколо поля. Цей спосіб використовується при боронуванні, дискуванні, на збиранні врожаю зернових культур на полях з неправильною конфігурацією.