Нейро-гуморальна регуляція менструального циклу
Основними ланками репродуктивної системи жінки є яєчники, матка, маткові труби й піхва. Регуляція репродуктивної функції забезпечується завдяки гормональній функції гіпоталамо-гіпофізарної системи (див. схему).
Гіпоталамус – відділ проміжного мозку, розташований нижче bulbus opticus. Це скупчення ядер нервових клітин з численними висхідними й низхідними волокнами нижче bulbus opticus головного мозку. Ядра гіпоталамуса виробляють специфічні нейросекрети, які переносяться разом з кров'ю в передню частину гіпофіза, де стимулюють чи гальмують виділення його гормонів.
Гормони гіпоталамуса, які стимулюють виділення тропних гормонів гіпофіза, називаються ліберинами, гальмуючі – статинами. У регуляції менструальної функції беруть безпосередню участь гонадотропін-релізинг-гормон, пролактоліберин і пролактостатин. За хімічною структурою основні гормони гіпоталамуса є пептидами.
Гіпофіз розташований у середній частині основи мозку, у заглибленні турецького сідла й поєднується з речовиною мозку за допомогою ніжки. У залежності від морфологічних і функціональних показників розрізняють два основних відділи гіпофіза: передню частину – аденогіпофіз і задню – нейрогіпофіз. У регуляції репродуктивної функції беруть учать три гормони гіпофіза, об'єднаних назвою гонадотропних, тобто тих, що впливають на статеві залози. Ці гормони не специфічні в статевому відношенні.
Усі гонадотропні гормони впливають на функціонування яєчників (жіночих гонад) – парного органа, розташованого в малому тазу.
Упродовж менструального циклу зміни відбуваються в усьому організмі жінки, проте найбільш виражені вони в яєчниках і матці.
Яєчниковий цикл складається з двох фаз:
1 фаза – фолікулярна;
2фаза – лютеїнова.
Протягом першої фази відбувається ріст і розвиток фолікула, його дозрівання. Цей процес триває зазвичай 14 діб (при 28-денному циклі). Якщо менструальний цикл у жінки триває 21 день, то фолікулярна фаза становить 10-11 днів, при 35-денному циклі – 17-18 днів. На початку фази фолікул складається з яйцеклітини, оточеної зернистою та сполучнотканинною оболонкою. У процесі дозрівання фолікул росте, у скупченні зернистих клітин з’являється порожнина, заповнена рідиною. На кінець першої фази клітини зернистої оболонки утворюють навколо яйцеклітини променистий вінець (corona radiata). Яйцеклітина, яка після двох поділів стає зрілою і придатною до запліднення, знаходиться на яйценосному горбку, а в момент дозрівання відділяється від нього і потрапляє у фолікулярну рідину, яка містить фолікулярні або естрогенні гормони.
Діаметр дозрілого фолікула становить 10-12 мм. Його полюс, звернений до поверхні яєчника, випинається, оболонка в цьому місці стоншується, фолікул розривається. Настає завершальний етап фолікулярної фази – овуляція (див. рис.2).
Овуляцією називається розрив дозрілого фолікула та вихід з його порожнини яйцеклітини. Яйцеклітина потрапляє в черевну порожнину, відтак захоплюється фімбріями ампулярної частини маткової труби. У трубі відбувається процес запліднення.
На місці фолікула, що розірвався, утворюється жовте тіло (corpus luteum). Розпочинається друга фаза менструального циклу – лютеїнова. Жовте тіло функціонує 14 днів, з 15-го до 28-го дня циклу, у ньому послідовно відбуваються процеси:
васкуляризація;
розквіту;
зворотного розвитку – за умови, що запліднення не відбувалось і не настала вагітність (тоді ця залоза називається жовтим тілом менструації). Якщо вагітність настала, то утворюється жовте тіло вагітності, яке функціонує 10-12 тижнів і забезпечує нормальний перебіг перших місяців гестації.
Матковий цикл Паралельно до яєчникового циклу відбувається циклічні зміни в матці. Найбільш виражені вони у функціональному шарі ендометрія, де послідовно проходять десквамації, регенерації, проліферації та секреції.
Фаза десквамації (власне менструація) триває з першого по 2-5 день циклу. Відбувається відшарування функціонального шару ендометрія, слизова оболонка разом із вмістом маткових залоз і кров’ю виходить назовні (див. рис.2).
В яєчнику в цей час завершується зворотний розвиток жовтого тіла.
Фаза регенерації проходить водночас із десквамацією і завершується до 6-7 дня циклу. Товщина ендометрія на цей момент досягає 2-5 мм. В яєчнику в цей час триває дозрівання фолікула.
Фаза проліферації триває з 7 до 14 дня циклу. Під впливом естрогенних гормонів розпочинається проліферація строми та ріст залоз слизової оболонки, слизова досягає товщини 20 мм, проте залози ще не функціонують. В яєчнику завершується дозрівання фолікула, вміст естрогенів досягає максимуму до 14 дня, тобто до закінчення фази проліферації в матці.
Фаза секреції. Розпочинається синтез секрету маткових залоз – створюються умови для імплантації та розвитку зародка. Фаза триває з 14 по 28 день циклу. В яєчнику в цей час розвивається та досягає свого розквіту жовте тіло, виділяється прогестерон, під впливом якого і відбуваються секреторні зміни в ендометрії. Якщо вагітність не настає, жовте тіло менструації гине, функціональний шар ендометрія зазнає десквамації – розпочинається менструація і новий цикл фізіологічних змін в яєчниках, матці, нейроендокринній системі та в усьому організмі жінки.
Менструальний цикл протікає таким чином:
Гонадотропін-рилізинг-гормон стимулює тонічну (постійну) секрецію гонадотропінів, що обумовлює ріст і розвиток фолікулів, секретом яких є естрогени;
Циклічна (пульсуюча) секреція гонадотропін-рилізинг-гормону стимулює утворення максимальної кількості гонадотропінів та естрогенів, що викликає овуляцію;
Велика кількість естрогенів, які циркулюють у цей час у крові, пригнічує подальшу секрецію фолікулостимулюючого гормону, що призводить до активізації лютеїнізуючого гормону;
Лютенізуючий гормон стимулює утворення жовтого тіла (для цього також необхідний гормон пролактин), секретом якого є прогестерон;
Збільшена кількість прогестерону, у свою чергу, гальмує секрецію лютеїнізуючого гормону.
Під впливом естрогенів, які накопичуються в організмі, залози шийки матки виділяють рідкий, тягучий, слизистий секрет (фертильний слиз), який жінка звичайно відчуває на статевих органах за кілька днів до овуляції. Коли рівень естрогенів досягає максимуму, один, а іноді й кілька фолікулів розриваються, вивільняючи яйцеклітину. Період життя яйцеклітини надзвичайно короткий – приблизно 12 годин, іноді – більше доби. Яйцеклітина потрапляє в одну з маткових труб, а по ній – у матку.
Якщо під час проходження яйцеклітини по матковій трубі в останній знаходяться сперматозоїди (здорові), один з них може запліднити яйцеклітину.
Внаслідок впливу підвищеного рівня естрогенів у період овуляції шийка матки пом'якшується, піднімається дещо вище в піхву, зволожується і розкривається. Жінки в цей час можуть відчувати біль внизу живота, іноді з'являються виділення або навіть кровотеча (так звані овуляторні чи міжменструальні). Якщо яйцеклітина запліднилася, вона переміщується в матку і прикріплюється до її стінки.
Після овуляції фолікул, з якого звільнилась яйцеклітина, перетворюється в жовте тіло, що виділяє естрогени та прогестерон. Під впливом прогестерону цервікальний слиз з вологої змазки перетворюється в густе й липке середовище. Зростаючий рівень прогестерону викликає підвищення базальної температури тіла (в стані спокою) на не менш, ніж 0,20 С. Якщо яйцеклітина не запліднена, вона розпадається, а рівні естрогену та прогестерону залишаються високими протягом 10-15 днів, після чого починають знижуватися. Зниження вмісту гормонів у крові викликає відторгнення функціонального шару ендометрія і виникнення менструації.
Механізм менструального циклу досить складний: вищеописана гормональна взаємозалежність забезпечується шляхом рецепторних зворотних зв'язків, які надають йому характер системи саморегуляції. На менструальний цикл впливає діяльність центральної нервової системи, причому багато які структури мозку контролюють репродуктивну функцію. Система гіпоталамус-гіпофіз зазнає дії імпульсів, що надходять від вегетативної нервової системи, а також від матки, біогенних амінів: катехоламінів, серотоніну, простагландинів, біологічно активних речовин шишкоподібної залози, гормонів периферійних ендокринних залоз (щитоподібної, надниркових, підшлункової).
Анатомія та фізіологія чоловічих статевих органів