- •Підручник
- •Під загальною редакцією
- •Передмова
- •Організація, структура і завдання служби планування сім’ї Служба планування сім'ї в Україні
- •Інформація, навчання, комунікація (інк) у роботі служб планування сім’ї
- •Компоненти послуг з планування сім’ї
- •Консультування
- •Процес консультування
- •Етапи консультування з планування сім’ї
- •Принцип “довіра”
- •Анатомія та фізіологія статевих органів Анатомія та фізіологія жіночих статевих органів
- •Зовнішні статеві органи
- •Внутрішні статеві органи
- •Фізіологія жіночих статевих органів Вікові періоди життя жінки
- •Нейро-гуморальна регуляція менструального циклу
- •Чоловічі статеві органи
- •Фізіологія чоловічих статевих органів
- •Сперматогенез
- •Ознаки плідності
- •Сексуальне здоров’я. Основи сексології. Стать та статеві відносини
- •Сексуальність
- •Статеві реакції у чоловіків
- •Статеві реакції у жінок
- •Фізіологія статевого акту
- •Фізіологія вагітності. Аборт і його наслідки Запліднення. Імплантація. Вагітність
- •Передродовий розвиток дитини
- •4 Тижні
- •7 Тижнів
- •Аборт і його наслідки
- •Фізичні наслідки штучного аборту
- •Психічні наслідки аборту
- •Природні методи планування сім’ї Історія розвитку природних методів
- •Ефективність методів
- •Протипоказання:
- •Методи природного планування
- •Заповнення та аналіз карти самоспостережень Загальні правила
- •Аналіз температури
- •Аналіз ознак слизу
- •Аналіз змін шийки матки
- •Визначення періоду відносної передовуляційної неплідності
- •Визначення періоду плідності
- •Визначення періоду неплідності
- •Сучасні методи контрацепції
- •Бар’єрні методи контрацепції
- •Механічні протизаплідні засоби
- •Презервативи
- •Переваги
- •Жіночі контрацептиви
- •Діафрагми і ковпачки
- •Шийкові ковпачки
- •Сперміциди
- •Техніка введення сперміцидів
- •Внутрішньоматкові засоби (вмз)
- •Гормональна контрацепція
- •Класифікація гормональних контрацептивів
- •Оральні контрацептиви (ок)
- •Склад найпоширеніших ок
- •Комбіновані оральні контрацептиви (кок)
- •Однокомпонентні оральні контрацептиви
- •Ін’єкційні контрацептиви (ік)
- •Комбіновані ін’єкційні контрацептиви (кік)
- •Чисто прогестинові ін’єкційні контрацептиви (чпік)
- •Імплантати
- •Метод перерваного статевого акту
- •Добровільна хірургічна стерилізація
- •Міні – лапаротомія
- •Лапароскопія
- •Добровільна хірургічна стерилізація чоловіків
- •Форма добровільної згоди на стерилізацію
- •Невідкладна контрацепція
- •Контрацепція в післяпологовий період
- •Внутришньоматкові засоби
- •Бар’єрні методи
- •Природне планування
- •Добровільна хірургічна стерилізація
- •Комбіновані гормональні контрацептиви ( кок і кік)
- •Чисто прогестинові контрацептиви
- •Післяпологова абстиненція (утримання)
- •Контрацепція для підлітків
- •Презервативи
- •Оральні контрацептиви (ок)
- •Діафрагма та сперміциди
- •Внутрішньоматковий засіб (вмз)
- •Природні методи
- •Посткоїтальна контрацепція
- •Післяабортне планування сім'ї
- •Контрацепція залежно від періоду життя жінки.
- •Рекомендовані методи:
- •Кок, якщо жінка молодше 35 років і якщо до чи під час приступів болю немає порушень зору (аура), утрудненої мови чи рухів;
- •Вмз, що виділяють мідь за винятком туберкульоза органів малого таза;
- •Захворювання, які передаються статевим шляхом Класифікація, симптоми, наслідки і профілактика
- •Гонорея
- •Критерії виліковності.
- •Сучасні особливості клініки та перебігу сифілісу
- •Урогенітальний мікоплазмоз
- •Кандидозний вульвовагініт
- •Хламідіоз статевих органів
- •Трихомоніаз
- •Вірусні захворювання
- •Безплідний шлюб
- •Жіноче безпліддя
- •Трубне безпліддя
- •Ендокринне безпліддя
- •Діагностика ендокринного безпліддя
- •Імунологічне безпліддя
- •Сперміоаглютинуючими.
- •Сперміоіммобілізуючими.
- •Діагностика жіночого безпліддя
- •Лікування жіночого безпліддя
- •Чоловіче безпліддя Класифікація та клініка чоловічого безпліддя
- •Екскреторне безпліддя:
- •Секреторне безпліддя:
- •Лабораторна діагностика чоловічого безпліддя
- •Діагностичний алгоритм при безплідді подружньої пари
- •Додаткові обстеження для уточнення діагнозу безпліддя
- •Оцінка запліднюючої здатності еякулята
- •Лікування безпліддя в чоловіків
- •Алгоритми виконання практичних навичок
- •Ведення карти самоспостереження
- •II. Аналіз температури.
- •III. Аналіз ознак слизу.
- •IV. Аналіз змін шийки матки.
- •V. Визначення періоду відносної передовуляційної неплідності..
- •VI. Визначення періоду плідності. Він починається:
- •VII. Визначення періоду післяовуляційної неплідності.
- •VIII. Відзначення плідних днів.
- •Взяття мазків на бактеріоскопічне дослідження
- •Взяття матеріалу для визначення симтому “папороті”
- •Кристалізація слизу шийки матки:
- •Взяття матеріалу для визначення ступеня чистоти піхви
- •Визначення симтому “зіниці”
- •Визначення вагітності за допомогою тестів
- •Визначення симптому натягу слизу
- •Вимірювання базальної температури
- •Обстеження молочних залоз
- •Огляд шийки матки і піхви за допомогою дзеркал
- •Підготовка жінки до діагностичних процедур
- •Піхвове дослідження
- •Проведення санітарно-освітньої роботи з профілактики непланової вагітності
- •Проведення спринцювання піхви
- •Як метод попередження вагітності, спринцювання проводять в перші 3-5 хв. Після статевого акту.
- •Туалет зовнішніх статевих органів
- •Самообстеження молочних залоз
- •Взяття матеріалу з піхви для визначення гормональної активності
- •Підготовка столика до введення вмз
- •Підготовка столика до видалення вмз
- •Ісд інсемінація спермою донора список літератури
- •Сексуальне здоровя. Основи сексології…………………… 36
- •Фізіологія вагітності. Аборт і його наслідки............44
- •Розділ V
- •Невідкладна контрацепція……………………………………………..………109
- •Захворювання, які передаються статевим шляхом………….…………………………………….……………..……….126
- •Гонорея ……………………………………………………….………..………...127
- •Жіноче безпліддя………………………………………………………………....145
- •Додаток
Урогенітальний мікоплазмоз
Етіологія. Збудником є Мусорlаsma hоmіnіs, Мусорlаsmа gеnіtаlіum, Ureaplasma urealyticum.
В етіології запальних захворювань жіночих статевих органів мають значення асоціації мікоплазм із трихомонадами, гонококами, хламідіями, анаеробами. Мікоплазми передаються статевим шляхом, широко розповсюджені серед населення.
Клініка. Мікоплазмова інфекція перебігає в гострій і хронічній формах та не має симптомів, специфічних для даного збудника, а також часто виявляється в практично здорових жінок. Для неї характерний торпідний перебіг, нерідко спостерігаються латентні форми інфекції репродуктивної системи. У жінок збудники можуть активізуватися під впливом менструацій, оральних контрацептивів, вагітності, пологів. Уреаплазми виділяють у пацієнток із кольпітом, цервіцитом, уретритом, частіше в асоціації з іншими мікроорганізмами, симптоматику яких див. у розділі «Неспецифічні запальні захворювання жіночих статевих органів».
Діагностика. Для виявлення уреаплазми використовують бактеріологічний метод. Матеріал отримують з гнійних виділень запальної бартолінової залози, вмісту маткових труб при сальпінгіті, тубооваріальних утворів із гнійним вмістом чи інших гнійниках малого таза. Проводять тест на уреазу (кольоровий показник), що грунтується на здатності уреаплазм виділяти уреазу, яка, впливаючи на реакцію середовища, змінює колір індикатора. Також використовуються серологічна діагностика (дослідження парних сироваток в РСК і РНГА), дослідження імунограми та обстеження на інші види інфекцій (хламідії, гонококи, трихомонади, вірус простого герпесу).
Лікування: етіотропне — використовуються протимікробні засоби з груп макролідів (еритроміцин, сумамед, рокситроміцин), тетрациклінів (тетрациклін, доксициклін), фторхінолони (ципрофлоксацин) тощо. Препарати цих груп застосовують не менше 10-14 днів з наступним лабораторним контролем. Іншим напрямком лікування є стимуляція імунітету (імуноглобулін, левамізол, Т-активін, настойка женьшеню).
Профілактика. Обстеження жінок з групи ризику (повій, безплідних, із запальними процесами статевих органів), а також інші заходи, спільні для хвороб, що передаються статевим шляхом.
Кандидозний вульвовагініт
Кандидоз — захворювання, яке викликають дріжджові гриби, може передаватися статевим шляхом. Поширена локалізація—у ділянці піхви, вульви. Для кандидозного вульвовагініту характерні скарги на відчуття свербіння, паління, болючості, значні сирнисті виділення з піхви. При огляді слизова оболонка геніталій гіперемійована, набрякла, у складках накопичення білих нашарувань.
Лікування. При гострій формі захворювання проводять лікування орунгалом. Висока ефективність лікування спостерігається при використанні дифлюкану — 150 мг на 1 приймання, а також гіно-певарилу по одній свічці (150 мг) на ніч протягом 3-х днів.
Хламідіоз статевих органів
Хламідіоз статевих органів — поширене інфекційне захворювання, яке відноситься до сексуально-трансмісивних хвороб. Часто спостерігається в чоловіків (негонорейний уретрит, епідидиміт, орхіепідидиміт, проктит та ін.), жінок (кольпіт, цервіцит, ерозії, уретрит, сальпінгіт, проктит тощо) і навіть у новонароджених (зараження відбувається під час пологів).
Збудником є хламідії — грамнегативні бактерії, урогенітальний штам яких, крім ураження статевих органів, може викликати також фарингіт, кон'юнктивіт, перигепатит.
Клініка. Інкубаційний період триває 20-30 діб. При хламідійному ендоцервіциті в гострій стадії спостерігають гнійні (серозно-гнійні) виділення з каналу шийки матки, набряк і гіперемію її піхвової частини. У хронічній стадії виникають слизово-гнійні виділення та псевдоерозія шийки матки. Хламідійний уретрит може перебігати безсимптомно або проявлятися дизуричними явищами.
Діагностика грунтується на даних анамнезу (тривало хворіють обидва партнери, безплідність). Остаточний діагноз встановлюють при виявленні хламідій у зіскребку з каналу шийки матки, піхви, уретри. Найточнішими є імуноферментні та імунофлюоресцентні методи.
Лікування. Необхідно одночасно лікувати жінку та її статевого партнера. На час лікування забороняють статеве життя, вживання алкогольних напоїв, гострої їжі, тривалі фізичні та психічні перевантаження.
Призначають препарати тетрациклінової групи, антибіотики-макроліди (клацид, еритроміцин).