Ознаки плідності

Слиз із шийки матки.

На початку місячного циклу шийка матки закрита корком густого слизу. У міру дозрівання яйцеклітини збільшується рівень естрогенів у крові. Залози шийки матки дуже чутливі до цих гормонів і під впливом починають утворювати слиз (див. рис.11).

Спочатку слиз мутний і липкий, але поступово рідшає, стає прозорим і слизьким. Збільшується також його кількість. Жінка відчуває вологість і ніби “змащеність” входу піхви. Нарешті слиз набуває вигляду сирого білка курячого яйця. Це - плідний слиз.

Поява плідного слизу свідчить, що настає овуляція. Після овуляції кількість слизу поступово зменшується, він стає густим, мутним і утворює слизовий корок, який знову закриває шийку матки.

Плідний слиз є необхідним для збереження життєздатності сперматозоїдів. У цьому виді слизу вони можуть жити від трьох до семи – восьми днів. Без нього вони гинуть вже після трьох годин.

Розглядаючи під мікроскопом різні типи шийкового слизу, побачимо, що липкий і мутний слиз має вигляд густо сплетеної сітки, яка робить неможливим проникнення через неї сперматозоїдів. У плідному, прозорому, рідкому слизі волокна розпрямляються й утворюють прямі канальці. У цьому слизі сперматозоїди швидко пересуваються в гору до порожнини матки, не зустрічаючи опору.

З порожнини матки вони пересуваються до яйцеводів, щоб там зустріти яйцеклітину. Добре відпочивши і підживившись, сперматозоїди можуть чекати навіть сім днів на яйцеклітину, яка має вийти з яєчника.

Ми вже розповідали, що жінка є плідною тільки тоді, коли з’являється яйцеклітина, тривалість життя якої близько 24 годин. Однак, сперматозоїди живуть у плідному слизі переважно 3-7 днів. Тому мова повинна йти про спільну плідність подружжя. Ця спільна плідність - загальна тривалість життя сперматозоїдів і яйцеклітини. Якими ж смішними тепер можуть здаватися претензії наших дідів, що плодючість і надмірність потомства - вина лише їхніх дружин. Тепер ми знаємо, що плідність є заслугою обох, тому й чоловік, і жінка - однаково відповідальні за зачаття дитини.

а) б)

Рис. 4. Шийковий слиз у різних фазах циклу.

а) неплідна фаза; б) фаза плідності

Незнання описаних закономірностей призводить до того, що багато подружніх пар не можуть визначити найкращий час для зачаття дитини. Багато з них намагаються зачати дитину у невідповідний час, наприклад тоді, коли жінка ще не має плідного слизу або коли вона вже є неплідною.

Розглядаючи слиз, взятий безпосередньо із шийки матки, можемо розрізнити:

• мутність, клейкість (неплідний слиз);

• розрідженість, прозорість, тягучість, часом трохи з кров’ю (плідний слиз).

Ті чи інші характерні ознаки слизу є індивідуальними для кожної жінки, тому для їх правильної оцінки слід досить детально відмічати свої спостереження в “Карті самоспостережень”

Сухість з’являється два рази. Перший раз після менструації і триває короткочасно, другий раз – довше, 3-4 дні після овуляції, й утримується аж до кінця циклу, тобто до початку нової менструації.

Положення шийки матки.

Іншим проявом ритму плідності є зміни в положенні шийки матки. Його може визначити лише досвідчений лікар-гінеколог. Ця ознака майже неінформативна для жінки, в той же час як підвищує можливість інфікування статевих шляхів і тому зараз не використовується.

Базальна температура

Гормон прогестерон, який виробляється одразу ж після овуляції, викликає підвищення так званої базальної температури тіла, що теж дозволяє встановити фазу післяовуляційної неплідності. Раптове зростання температури, назване стрибком, означає, що розпочалося вироблення прогестерону, а отже, вже відбулася овуляція.

Рис. 5.

Температуру слід вимірювати щоденно, о тій самій годині, одразу після пробудження, натще, не встаючи перед тим з ліжка. Жінки, які працюють вночі, вимірюють температуру принаймні через три години після відпочинку в ліжку, завжди о тій самій годині. Вимір температури слід проводити у прямій кишці, у піхві або в роті під язиком. Дуже зручно використовувати електронні термометри. Можна успішно користуватися звичайним медичним термометром, однак слід завжди мати один і той самий термометр (див. рис.5).

Температура підвищується одразу після овуляції мінімум на 0,2 градуси, і знову спадає до закінчення циклу на початку нової менструації. Явища двофазовості температури, як правило, має місце в кожному місячному циклі. Якщо жінка не виявить стрибків температури, це означає, що вона не мала в даному циклі овуляції, тобто ще не дійшло до звільнення дозрілої яйцеклітини.

Часто температурні показники використовують у спеціалізованих клініках як першу ознаку плідності. Лікарі, які вивчають проблему неплідності, проводять також інші дослідження, щоб визначити ступінь зниження плідності. Усі ці дослідження особливо важливі для жінок, які прагнуть завагітніти.

Фізіологічні ознаки овуляції:

• набряк грудних залоз, біль і вразливість їх сосків;

• біль у черевній порожнині з одного або з другого боку, який називається овуляційним болем;

• овуляційні плями (на білизні) зумовлені присутністю невеликої кількості крові в слизі.

Важливою для подружжя є можливість розпізнавання тих кількох днів кожного місяця, коли ймовірне зачаття дитини, а також решта днів, коли вагітність недосяжна й неможлива.

Перед овуляцією - фаза відносної неплідності: сухість шийки, шийка закрита, низькорозташована й тверда;

Овуляційний період - фаза плідності: шийка мокра шийка матки піднімається вгору, стає м’яка та розкрита;

Після овуляції - фаза післяовуляційної неплідності: можливе відчуття сухості й твердості - шийка закрита, опущена й тверда, а температура зранку підвищена.

РОЗДІЛ III