1.1 Історія розвитку підприємства

Рішення про будівництво крупного нафтопереробного підприємства на території України було ухвалено Радою Міністрів СРСР в 1954 році. Річ у тому, що в перші десятиліття після війни гостро стало питання з нафтопродуктами, оскільки що діють на той момент в Україні Дрогобицький, Херсонський і Одеський НПЗ не могли повністю забезпечити зростаючі потреби Української республіки в пальному.

Вибір місця будівництва нафтопереробного гіганта України (обумовлений, в першу чергу, географічним чинником) випав на територію біля Кременчука.

Отже, Кременчуцький НПЗ знаходиться на перетині трьох магістральних нафтопроводів, що транспортують нафту з східноукраїнських родовищ (Гнідинці-Глинско-Розбишевська-Кременчук), із Західного Сибіру, Казахстану і Татарстану (Самара-Головашівка-Кременчук, Самара-Лисичанск-Кременчук), а також - на перетині залізничних колій і автомобільних магістралей.

Крім того, він знаходиться в самому центрі України, в достатній близькості від найбільших промислових центрів країни, а також морських експортних терміналів по перевалці нафтопродуктів.

Один з сильних проектних інститутів тих часів приступив до виконання проектного завдання в 1957 році.

Спочатку планувалося, що новий нафтопереробний завод працюватиме за паливно-масляною схемою і переробляти достатньо важкі високосірчисті сорти нафти. Проектна потужність першої черги заводу була встановлена в 8 млн. тон, але вже на стадії проектування було передбачене збільшення виробництва до 18 млн.тон в рік.

Будівництво вітчизняного нафтогіганта почалося в 1961 році - першою планувалося ввести в експлуатацію установку атмосферно-вакуумної трубчатки потужністю 2 млн.тон в рік.

У 60-і роки спостерігалася сильна тенденція орієнтації нафтопереробки на хімію, тому хімічне крило НПЗ було заплановано підсилити при одночасному спрощенні схеми виробництва нафтопродуктів.

КНПЗ повинен був стати базою для цілого комплексу хімічних підприємств: заводу технічного вуглецю, заводу білково-вітамінних концентратів, заводу синтетичного каучуку...

Першим директором заводу, що будується, став Іван Георгійович Прігорнев (лауреат Сталінської премії за розробку добавки до палива для військової промисловості). Саме на його плечі лягли всі тяготи реалізації амбітного проекту, оскільки будівництво заводу проходило дійсно в складних умовах.

У 1963 році почалося будівництво заводського первістка АВТ типу А-12/5 і ЕЛОУ типу 12/6, а в 1966 році була одержана перша продукція Кременчуцького нафтопереробного заводу.

На початку 70-х на АВТ була проведена реконструкція, метою якої була інтенсифікація процесу первинної переробки за рахунок поліпшення підготовки сировини, підвищення чіткості роботи колон ректифікації, і вдосконалення технологічних режимів, модернізації устаткування; окрім цього, була збільшена потужність установки.

Зараз АВТ входить до складу масляного виробництва АТ «Укртатнафта».

Випуск масел є традиційною спеціалізацією для компанії, оскільки тільки вона має в своєму розпорядженні відповідні потужності і процеси, подібних виробництв немає ні на одному вітчизняному НПЗ України.

У 2003 році була виконана модернізація масляного виробництва (період - з серпня по листопад 2003 року), основна частина робіт якої була пов'язана з установкою атмосферно-вакуумної трубчатки (АВТ), де була здійснена реконструкція вакуумоутворюючої системи.

Одночасно з установкою атмосферно-вакуумної трубчатки було почате зведення установки каталітичного риформінга.

В результаті впровадження процесу каталітичного реформування прямогонної фракції бензину на установці Л-35-11/300 вперше в Україні (тоді в УРСР) був одержаний високооктановий компонент бензину з октановим числом 76-77 пунктів. Зараз в активі підприємства чотири реформінга різного віку, потужності і призначення.

У 1967 році була введена в експлуатацію перша в Україні бітумна установка, на якій освоєний процес безперервного окислення гудрону, що дозволило одержувати дорожні і будівельні бітуми.

У 1969-1970 р.р. стали в лад тих, що діють установка, що газофракціонує, і перша в Україні і друга в країні комбінована установка ГК-3/1 з блоками первинної переробки нафти і каталітичного крекінгу, яка дозволила забезпечити високий ступінь відбору світлих нафтопродуктів і збільшити об'єм виробництва високоякісного бензину і дизельного палива. Пізніше у цієї установки з'явиться, так звана, сестра - ГК-3/1 Ѐ2 (1972 рік -АТ-2, 1976 рік -КК-2).

У 1971 році була здана в експлуатацію установка гідроочищення дизельного палива ЛЧ-24-7/68 і установка каталітичного риформінга ЛЧ-35-11/600.