Атмосферна перегонка нафти і стабілізація бензину

Блок АТ конструктивно оформлений як установка двухкратного випару нафти до мазуту при атмосферному тиску в двох ректифікаційних колонах. Перша з них являє собою просту ректифікаційну колону, призначену для дегазації і часткового відбензинення нафти шляхом ректифікації на клапанних тарілках. Призначення колони - зменшення навантаження по парах другої основної ректифікаційної колони. Застосування відбензинювающеї колони дозволяє також знизити тиск на сировинному насосі і розвантажити пічь від легких фракцій.

Друга колона являє собою складну ректифікаційну колону призначену для одержання шести продуктів шляхом ректифікації в присутності агента, що випаровує. Як випаровуючого агента застосовується перегріта водяна пара, присутність якої в ректифікаційній колоні знижує парціальний тиск вуглеводнів, а отже, їхню температуру кипіння. Завдяки застосуванню агента, що випаровує, поліпшується погонорозділення нафтових фракцій, що позитивно впливає на економічні показники процесу.

Бічні погони основної ректифікаційної колони виводяться в чотири відпарні колони, конструктивно виконані в одному корпусі. За допомогою водяної пари в них відбувається відпарювання легких вуглеводнів від фракцій, що надходять, з метою забезпечення кращого погонорозділення і зменшення налягання виведених продуктів по фракційному складі.

Для скорочення втрат від випарювання і розвантаження блоку вторинної перегонки бензинів, легкий бензин першої відбензинювающої колони і бензин основної ректифікаційної колони піддаються стабілізації, тобто видаленню низькомолекулярних вуглеводнів (С3 і С4) і сірководні. Процес ведеться в стабілізаторі - ректифікаційній колоні, верхнім продуктом якої є "голівка" стабілізації бензинів, а нижнім продуктом - стабільний бензин з кінцем кипіння не вище 180⁰С.

_{4 Спеціальна частина}

_{4.1 Основне виробниче обладнання дільниці, його призначення і технічні характеристики}

_{Установка первинної перегонки нафти показана на рисунку 4.1}

_{Рисунок 4.1 - Схема первинної переробки нафти}

_{Нафта подається насосом 13 в першу ректифікаційну колону 10. В цій колонні розділяється нафта на фракції бензину та важкого дистиляту. Далі важкий дистилят поступає на другу ректифікаційну колону 11 де розділяється світлі нафтопродукти від більш темніших. Фракції бензину з першої колони 10, конденсуючись в конденсаторі 1, поступають на стабілізаційну колону 12 де розділяється зріджені гази від бензину. Далі всі отримані нафтопродукти поступають на вторинну перегонку нафтопродуктів.}

_{5 Спеціальна частина}

_{5.1 Призначення, конструкції і технічна характеристика насадочної колони}

_{Насадочна колона призначена для розділення фракцій (в даному випадку для розділення бензинових фракцій від більш лехких фракцій). Ця мета досягається багатократним тепло- та масообміном між рідкою та паровою фазами: в результаті чого частина легко летючого компоненту переходить з рідкої фази в пароподібну, а частина менш летючого компоненту – з парової фази в рідку.}

_{В промисловості найбільш поширення отримали насадкові, тарілчасті, сітчасті, клапані, решітчасті та ін.) та роторно-плівкові ректифікаційні колони. Перевага тарілчастої колони полягає в тому, що за рахунок ступінчастого контакту фаз відбувається більш висока ступінь розділення суміші на компоненти. До їх недоліків слід віднести складність пристрою і високу вартість, низькі граничні навантаження по газу, відносно високий гідравлічний опір.}

_{1 — ущільнення; 2— обичайка колонн; 3 — насадка ; 4—кожух; 5 — опорне кiльце або опорна тарілка.}

_{Рисунок 5.1 - Схема насадочної колони}

_{Насадкова колона має менший гідравлічний опір, але в цієї колони площа контакту фаз меньша.}

_{5.2 Робота колони та можливі несправності}

_{В середину колони поступає сировина (бензиновий дистилят, який необхідно розділити). Далі рідина стікає вниз по насадкам і зустрічає на своєму шляху пару, яка підігріває рідину. В результаті виникає масообмін і частина рідина переходить в газову фазу. Дистилят виводиться зверху колони. Потім він охолоджується і конденсується в холодильнику-конденсатору. Частина цього охолодженого дистиляту йде в збірник, а інша частина використовується як флегма і подається під верхню насадку колони. Насадки призначені для більшого масообміну. В даній конструкції колони використовують в якості насадки кільця Рашига. З низу колони відводиться кубовий залишок. Частина його йде на слідуючу колону, а інша частина підігрівається в теплообміннику з паровим простором. В цьому теплообміннику рідина випаровується і поступає під нижню тарілку колони.}

_{Всі можливі неполадки наведені в таблиці 5.1.}

_{Таблиця 5.1 – Можливі несправності в роботі колони}

Несправність	Можлива причина несправності	Засоби усунення несправності
1	2	3
1. Великій гідравлічний опір.	Великі відкладення на поверхнях насадок.	Очистити насадки від відкладень.
2. Малий масообмін.	«Знищення» корозією внутришніх пристроїв колони або корпусу колони, розрегулювання положення висоти перелівного патрубка.	Заміна внутришніх пристроїв колони, корпусу колони або їх ремонт; відрегулювання висоти положення перелівного патрубка.

_{Продовження таблиці 5.1 – Можливі несправності в роботі колони}

1	2	3
3. Пропускання газів через фланцеве з’єднання царг і кришок.	Відкручення болтів фланців, пропускання продукту внаслідок виходу з ладу прокладки.	Закрутити болти відповідно до інструкції по ремонту; замінити прокладку.
4. Пропускання продукту через зварні шви.	Дефект зварного шва (мала товщина зварного шва).	Заварити місце пропускання продукту.