1973-1974 Роки - час введення в експлуатацію технологічних установок маслоблока - здаються установки:

деасфальтизації і селективного очищення масел (Г-36-37/1);

· селективного очищення масел (Г-37);

· депарафінізації масел і знемаслення парафіну (Г-39-40);

· гідроочищення масел (Г-24);

· змішення масел.

За період з 1974 по 1976 р.р. почали свою роботу установка каталітичного реформінга з екстракцією ароматичних вуглеводнів ЛГ-35-8/ЗООБ, сіркоочистка сухих газів.

У 1977 році була введена в дію установка по виробництву елементарної сірки УПЭС.

У 1978 році вводиться в експлуатацію найпотужніший технологічний комплекс комбінованої установки ЛК-бу, що включає первинну переробку нафти (секція 100), каталітичне реформування бензинів (секція 200), гідроочищення гасу і дизельного палива (секція 300/1,2), газофракціонування (секція 400).

З введенням в експлуатацію комплексу комбінованої установки ЛК-6у було припинене будівництво потужностей по первинній переробці нафти, але будівництво вторинних процесів продовжувалося.

Підприємство поступово розвивалося, будувалися нові установки, освоювалися нові види продукції.

В кінці 1981 року пущений в експлуатацію виробничий комплекс по виробленню беззольної детергентно-диспергуючої присадки «Днепрол», яка застосовувалася у виробництві масел. Надалі виробництво присадки було припинено зважаючи на відсутність її потреби.

Введення в експлуатацію установки по виробництву рідких парафінов методом «Парекс» (1984 р.) дозволило забезпечити місцевою сировиною Кременчуцький завод білково-вітамінних концентратів. Підприємство було зупинено з економічних і екологічних причин, відповідно, виведені з експлуатації установки «Парекс» і регенерації сірчаної кислоти (УРСК).

Враховуючи велику потребу України в змащувальних маслах і не розв'язаною в СРСР проблемою відпрацьованих масел, на заводі була введена в експлуатацію в 1988 році комбінована установка регенерації відпрацьованих масел (УРОМ). Проте через відсутність системи збору відпрацьованих масел ця установка не працює.

У 2001 році на базі блоку полімеризації комплексу виробництва присадки «Днепрол» була побудована і введена в експлуатацію установка по виробництву метилтритбутиленового ефіру (МТБЭ).

У 2005 році введена в експлуатацію установка регенерації сульфідовмісних конденсатів, що дозволило заводу зменшити знос устаткування і скоротити шкідливі викиди.

Для прийому і зберігання нафти, зберігання і відвантаження готової продукції завод має товарно-сировинну базу, обладнану резервуарними парками з місткостями 10, 20, 50 тыс.м3, зливо-наливні залізничні естакади і насосні станції для перекачування нафтопродуктів. Основні товарні операції автоматизовані.

Окрім значного внеску Кременчуцького НПЗ у розвиток нафтогазової галузі України слід пам'ятати і про значний внесок підприємства у розвиток самого міста Кременчука, який з 1961 року почав розширюватися і рости за рахунок виділення засобів на житлове будівництво і вирішення соціальних питань.

Завдяки самовідданій праці тисяч людей в минулі роки, сьогодні ми з гордістю можемо назвати місто Кременчук унікальною перлиною України. І це звання в значній мірі допоміг завоювати місту Кременчуцький НПЗ - найбільший нафтопереробний завод України, виробничі потужності якого розраховані на переробку до 18 млн. тон нафти, асортимент перевищує 100 найменувань, монополіста по виробництву масел.

Нафтова галузь традиційно була основною сферою економічного співробітництва України і Татарстану. Татарстан, що володіє величезними запасами вуглеводневої сировини, завжди був постачальником власної нафти на українські переробні підприємства - зокрема, на Кременчуцький НПЗ.

Пізніше, на початку 90-х, коли стала проблема із забезпеченням нафтопереробних потужностей України сировиною для переробки, внутрішній ринок нафтопродуктів країни переживав кризу, а збір урожаю через паливний дефіцит був на межі зриву, сировинне підживлення Україна одержала з Татарстану - президенти України і Республіки Татарстан домовилися про щомісячні постачання 500 тис. тонн нафти.

Пізніше, в 1994 році Указами Президентів України і Татарстану було створене закрите акціонерне товариство транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (АТ «Укртатнафта») - один з перших спільних російсько-українських проектів і одна з перших вертикально-інтегрованих структур, яка об'єднала нафтовидобуток Татарстану і нафтопереробку України.