Тема 9. Організація обліку витрат діяльності

Зміст

1. Нормативна база з обліку витрат

2. Поняття витрат та їх класифікація

3. Відображення операційних витрат у регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку

4. Організаційні засади обліку витрат операційної діяльності

5. Організація обліку інших операційних витрат

6. Організація обліку втрат від участі в капіталі

7. Організація обліку інших витрат

8. Організація контролю витрат

Рекомендовані джерела: 32, 45, 59, 65, 77, 83, 88, 89.

Мінілексикон: витрати; собівартість; елементи витрат; калькулювання; зведений облік витрат

1. Нормативна база з обліку витрат

Основною нормативною базою, яка регламентує організацію обліку витрат та визначення собівартості продукції є:

— П(с)БО 16 "Витрати";

— П(с)БО 9 "Запаси";

— Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

З урахуванням вимог П(с)БО та Закону України "Про оподатку­вання прибутку підприємств", розроблені Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені наказом Держкомпромполітики України від 02.02.2001 № 47. Крім названих Методичних рекомендацій, міністерствами і ві­домствами затверджено ряд галузевих методичних рекомендацій що­до формування собівартості, які враховують структурні, економічні та інші особливості функціонування відповідних видів бізнесу.

2. Поняття витрат та їх класифікація

Згідно з П(с)БО 1 та 3 витрати — це зменшення економічних ви­год у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призво­дять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капі­талу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Виробничі витрати — вартісне вираження сукупності всіх явно спожитих ресурсів, які необхідні для виробництва продукції (робіт, послуг).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інфо­рмації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітнос­ті визначає П(с)БО 16 "Витрати".

Витрати підприємства поділяють на:

• витрати операційної діяльності;

• витрати інвестиційної діяльності;

• витрати фінансової діяльності;

• інші витрати звичайної діяльності.

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою ді­яльністю.

У бухгалтерському обліку витрати обліковують за елементами ви­трат та статтями калькуляції.

Елемент витрат — це сукупність економічно однорідних витрат. В національних стандартах обліку витрат операційної діяльності ви­діляється п'ять елементів витрат, а саме:

• матеріальні витрати;

• витрати на оплату праці;

• відрахування на соціальні заходи;

• амортизація;

• інші операційні витрати.

Загальна схема формування операційних витрат за елементами зображено на рис. 9.1.

Стаття калькуляції — це певний вид витрат, що утворюють собі­вартість. Собівартість — це грошовий вираз безпосередніх витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом та реалізацією продукції (робіт, послуг). Собівартість включає в себе витрати підприємства на оплату праці, на відшкодування знарядь праці, що споживаються в процесі виробництва, вартість сировини, матеріалів, послуг, наданих іншими підприємствами, витрати по реалізації продукції та обслуго­вування виробництва. Собівартість — частина витрат (не завжди лише виробничих), необхідна для оцінки вартості певного об'єкта калькулювання.

Склад статей калькуляції обирається підприємством самостійно. Рекомендовані статті калькуляції наведені у галузевих методичних рекомендаціях з планування та формування собівартості продукції. Наприклад, Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг), затвердженим наказом Державного коміте­ту промислової політики України від 2.02.2001 № 47 рекомендується виділяти наступні статті калькуляції:

• сировина та матеріали;

• купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організа­цій;

• паливо й енергія та технологічні цілі;

• зворотні відходи (вираховуються);

• основна заробітна плата;

• додаткова заробітна плата;

• відрахування на соціальні страхування;

• витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

• загальновиробничі витрати;

• втрати від браку;

• інші виробничі витрати;

• попутна продукція (вираховується).

Рис.9.1. Склад операційних витрат за економічними елементами

До наведеної вище типової номенклатури статей калькуляції під­приємства можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техні­ки, технології та організації виробництва відповідної галузі і пито­мої ваги окремих видів витрат. Кілька статей можна об'єднувати в одну або виділяти з однієї типової статті кілька статей калькуляції. На основі визначених підприємством статей витрат складаються фо­рми калькуляційних розрахунків, кошторисів та внутрішньої звітно­сті.

Основою організації обліку виробничої діяльності є економіч­но обґрунтована класифікація обліку витрат. Класифікація витрат здійснюються виходячи з певних цілій. Як правило, вона здійсню­ються з метою визначення собівартості продукції та встановлення цін на її окремі види. Основна класифікація здійснюється за видами витрат, за економічними елементами, за статтями калькуляції. Але на підприємстві можуть бути визначені й інші критерії класифікації витрат. Це викликано тим, що підприємство має безліч техніко-економічних, маркетингових, фінансових особливостей, які більш-менш впливають на формування собівартості. Ознаки (критерії), за якими найчастіше класифікують витрати та цілі такої класифікації наведені в табл. 9.1.

Таблиця 9.1.