- •Програма курсу Змістовний модуль 1
- •Змістовний модуль 2
- •1. Призначення та функції бухгалтерії
- •2. Побудова структури облікового апарату
- •3. Сучасні вимоги та підбір кадрів бухгалтерії
- •4. Нормування праці працівників бухгалтерії
- •5. Регламентація роботи бухгалтерії та обов'язків облікових працівників
- •6. Відповідальність бухгалтера
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 2. Організація документування господарських операцій та документообігу
- •2. Поняття первинного документа, класифікація документів та порядок їх складання
- •3. Приймання, перевірка та правила обробки первинних документів
- •4. Складання графіку документообігу
- •5. Організація зберігання та утилізація бухгалтерських документів
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •12. Який документ не підписує керівник підприємства?
- •13. Термін зберігання касових документів на підприємстві становить:
- •14. Чи прийме банк платіжне доручення від юридичної особи, складене в довільній формі?
- •Тема 3. Організація облікової політики підприємства
- •Поняття облікової політики та основні принципи її організації
- •2. Класифікація розділів політики
- •3. Склад та основні елементи облікової політики
- •4. Політика податкових відносин
- •5. Облікова політика щодо управлінського обліку
- •6. Політика щодо організації бухгалтерського обліку
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 4. Організація обліку необоротних активів
- •2. Організація первинного обліку основних засобів
- •3. Організація обліку надходження основних засобів, їх амортизації, ремонту та вибуття
- •4. Організація обліку орендних та лізингових операцій
- •5. Організація обліку інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів
- •6. Організація обліку фінансових інвестицій
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •20. Нематеріальні активи включають:
- •Тема 5. Організація обліку запасів
- •1. Нормативна база з організації обліку запасів
- •2. Організація надходження, зберігання та вибуття запасів
- •3. Організація синтетичного та аналітичного обліку запасів
- •4. Організація обліку транспортно-заготівельних витрат
- •5 Організація обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 6. Організація обліку грошових коштів і розрахунків
- •1. Організація обліку готівкових коштів
- •1.2. Вимоги до каси підприємства та забезпечення схоронності грошових коштів
- •1.3. Вимоги до касира та порядок прийняття на роботу
- •1.4. Документообіг у касі
- •1.5. Організація робочого місця касира
- •1.6. Порядок встановлення ліміту залишку готівки у касі
- •1.7. Порядок отримання та видачі готівки з каси та здачі готівки у банк
- •1.8. Організація контролю за видачею, використанням та поверненням підзвітних сум
- •1.9. Організація інвентаризації каси
- •1.10. Відповідальність за порушення норм по регулюванню обігу готівки
- •2. Організація обліку безготівкових коштів
- •2.1. Порядок відкриття поточного рахунку у банку
- •2.2. Платіжні інструменти та порядок їх заповнення
- •2.3. Документообіг, пов'язаний з рухом безготівкових коштів
- •2.4. Організація розрахунків чековою книжкою
- •2.5. Розрахунки із застосуванням акредитиву
- •2.6. Організація розрахунків платіжними корпоративними картками
- •2.7. Організація розрахунків векселями
- •Обов'язкові реквізити для простого та переказного векселя
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •23. У якому журналі та його розділі ведуть облік руху коштів за картрахунком?
- •24. Чи можна корпоративною карткою розрахуватись за придбані товари?
- •25. Чи можна корпоративною карткою розрахуватись за послуги, якщо вартість послуг більша, ніж наявність коштів на картрахунку?
- •Тема 7. Організація обліку розрахунків
- •1. Нормативно-методична база з обліку розрахунків
- •2. Організація розрахунків з дебіторами
- •2.1. Основні завдання організації обліку з дебіторами
- •2.2. Визнання та класифікація дебіторської заборгованості
- •2.3. Оцінка дебіторської заборгованості та методи формування резерву сумнівних боргів
- •2.4. Організація документування операцій з дебіторською заборгованістю
- •3. Організація обліку розрахунків з підзвітними особами
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 8. Організація обліку праці, її оплати та розрахунків за іншими виплатами
- •1. Нормативне забезпечення обліку праці та її оплати
- •2. Загальні засади організації оплати праці
- •3. Організація обліку виплат працівникам за невідпрацьований час
- •Розмір вихідної допомоги залежно від умов припинення трудового договору
- •4. Організація обліку відпусток
- •5. Вирахування із заробітної плати та нарахування
- •Розмір податкових соціальних пільг
- •6. Організація обліку розрахунків за дивідендами
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 9. Організація обліку витрат діяльності
- •1. Нормативна база з обліку витрат
- •2. Поняття витрат та їх класифікація
- •Класифікація витрат за окремими ознаками
- •3. Поняття собівартості продукції та методологічні засаднії визначення
- •4. Відображення операційних витрат у регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку
- •5. Організаційні засади обліку витрат операційної діяльності
- •Складові облікової політики щодо обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)
- •Можливі бази розподілу непрямих витрат
- •6. Організація обліку інших операційних витрат
- •7. Організація обліку фінансових витрат
- •8. Організація обліку втрат від участі в капіталі
- •9. Організація обліку інших витрат
- •10. Організація обліку витрат з податку на прибуток
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •12. За способом включення до собівартості витрати можуть бути:
- •14. Згідно із п(с)бо 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних осіб" пов'язаними сторонами вважаються:
- •Тема 10. Організація обліку доходів і результатів діяльності
- •1. Визнання, класифікація та оцінка доходів
- •Порядок визнання доходів від звичайної діяльності
- •Цільове фінансування
- •2. Узагальнення інформації про доходи
- •3. Організація обліку доходів від реалізації
- •4. Організація обліку інших операційних доходів
- •5. Організація обліку фінансових доходів
- •6. Організація обліку інших доходів
- •7. Організація обліку надзвичайних доходів
- •8. Організація обліку доходів майбутніх періодів
- •9. Організація обліку фінансових результатів
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 11. Організація складання та подання фінансової звітності
- •1. Принципи підготовки фінансової звітності
- •Інформаційні потреби основних користувачів фінансової звітності
- •2. Порядок підписання і подання бухгалтерських звітів
- •3. Порядок виправлення помилок у звітності
- •4. Організація складання фінансової звітності
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Інформаційні джерела Нормативні документи:
- •Спеціальна література:
- •Internet-ресурси:
3. Організація обліку розрахунків з підзвітними особами
Підзвітні особи — працівники підприємства, які отримали авансом готівку (в обмежених розмірах) з каси на відрядження, господарські витрати тощо. Через підзвітних осіб може виплачуватися заробітна плата на підприємствах, в яких за штатом не передбачено посади касира або коли підзвітним особам, через віддаленість обслуговуваного філіалу чи дільниці, видаються платіжні (розрахунково-платіжні) відомості та гроші для виплати працівникам цих віддалених підрозділів.
Слід зазначити, що готівка може видаватись працівникам підприємства підзвіт на відрядження та на господарські потреби за розпорядженням керівника підприємства за умови, що у працівника немає заборгованості по раніше виданих авансах.
Порядком ведення касових операцій розмір авансу на господарські потреби не лімітується (лімітується лише розрахунок готівкою за один день з одним підприємством — не більше 10 тис. грн.), але підзвітна особа повинна відзвітувати за отримані підзвітні суми не пізніше наступного робочого дня після їх видачі (за службовими відрядженнями — не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження). Готівка, видана підзвіт, але не витрачена і не повернена до каси установи (у сумі, виданій підзвіт, або в сумі, не підтвердженій авансовими звітами), наступного дня після закінчення зазначених вище термінів включається розрахунково до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня. Одержана в результаті розрахункова сума порівнюється з встановленим лімітом залишку готівки в касі.
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою).
Направлення працівника у відрядження проводиться керівником підприємства і оформлюється наказом, в якому вказується пункт відрядження, найменування підприємства, установи, куди відряджений працівник, строк та мета відрядження. Звичайно наказ оформлюють у двох екземплярах. Перший екземпляр підшивають до папки наказів про відрядження, а другий — передається в бухгалтерію для розрахунку та видачі суми авансу на відрядження.
Відрядженому видається посвідчення про відрядження за формою затвердженою наказом ДПА України від 28.08.1997 № 260, яке реєструється у журналі реєстрації посвідчень про відрядження (табл. 8.8) та видається аванс на відрядження. Відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання жилого приміщення і добові. Аванс може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток. За невидачу авансу на відрядження органи Мінпраці можуть скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 41 КУпАП. Судом (ст. 221 КУпАП) за таке правопорушення на винних може бути накладено штраф у розмірі 15—50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття із відрядження — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0-ї години і пізніше — наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.
На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.
Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідний або святковий чи неробочий день, то компенсація за роботу в цей день виплачується відповідно до чинного законодавства.
Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.
Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин.
На час відрядження, включаючи час перебування в дорозі, за працівником зберігається місце роботи (посада) та середній заробіток. Середній заробіток нараховується за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи.
Термін відрядження визначається керівником або його заступником, але не може перевищувати 30 календарних днів, а для працівників, які направляються для виконання в межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати терміну будівництва об'єктів.
Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Якщо працівник відряджений до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті.
Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибуття працівника завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку наказом (розпорядженням) керівника підприємства покладено обов'язки здійснювати реєстрацію осіб, які відбувають у відрядження та прибувають з нього.
На час відрядження особи, яка працює за сумісництвом, середній заробіток зберігається на тому підприємстві, що його відрядило. У разі направлення працівника у відрядження одночасно з основної роботи й роботи за сумісництвом середній заробіток зберігається за ним на обох посадах, а видатки для відшкодування витрат на відрядження розподіляються між підприємствами, що направляли працівника у; відрядження, за згодою між ними.
За кожний день (включаючи день від'їзду та приїзду) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах граничних норм, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663 (табл. 8.9).
Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні.
При відрядженні працівника строком на один день або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.
Якщо відсутні відмітки в посвідченні про відрядження, то добові не виплачуються.
Підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує витрати відрядженим працівникам на наймання жилого приміщення в розмірі фактичних витрат з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором, телефоном (крім витрат на телефонні переговори) тощо.
Працівникові, відрядженому в межах України, відшкодовується плата за бронювання місця в готелях у розмірі не більш як 50 % його вартості за одну добу, згідно з поданими підтвердними документами в оригіналі.
Витрати на наймання жилого приміщення за час вимушеної зупинки в дорозі, що підтверджуються відповідними документами, відшкодовуються.
Витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.
Відродженому працівникові відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де постійно працює відряджений, або до місця перебування у відрядженні.
За наявності декількох видів транспорту, що зв'язує місце постійної роботи з місцем відрядження, адміністрація може запропонувати відрядженому працівникові вид транспорту, яким йому слід користуватися. У разі відсутності такої пропозиції працівник самостійно вирішує питання про вибір виду транспорту.
Відрядженому працівникові відшкодовуються також витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами) відповідно до маршруту, погодженого керівником.
Відрядженому працівникові понад установлені норми компенсації витрат у зв'язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи, користування в поїздах постільними речами та наймання жилого приміщення, згідно з підтвердними документами в оригіналі.
У разі тимчасової непрацездатності відрядженого працівника йому на загальних підставах відшкодовуються витрати на наймання жилого приміщення (крім випадків, коли відряджений працівник перебуває на стаціонарному лікуванні) і сплачуються добові протягом усього часу, поки він не може за станом здоров'я приступити до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше двох місяців.
Тимчасова непрацездатність відрядженого працівника, а також неможливість за станом здоров'я повернутися до місця, постійного проживання повинні бути засвідчені в установленому порядку.
За період тимчасової непрацездатності відрядженому працівникові на загальних підставах виплачується допомога з тимчасової непрацездатності. Дні тимчасової непрацездатності не включаються до строку відрядження.
За час затримки в місці перебування у відрядженні без поважних причин працівникові не виплачується заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на наймання житлового приміщення та інші витрати.
Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку. Разом із звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, і документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат.
Витрати у зв'язку з поверненням відрядженим працівником квитка на потяг, літак або інший транспортний засіб можуть бути відшкодовані з дозволу керівника підприємства лише з поважних причин (рішення про відміну відрядження, відкликання з відрядження тощо) при наявності документа, що підтверджує витрати.
Слід зазначити, що витрати на службові відрядження можуть включатись до складу валових витрат, якщо є в наявності документи, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства. Такими документами можуть бути:
—запрошення приймаючої сторони, діяльність якої співпадає з діяльністю платника податків (табл. 8.10);
—укладений договір (контракт);
—інші документи, які встановлюють чи підтверджують бажання встановити цивільно-правові відносини;
—документи, що засвідчують участь сторони у відрядженні в переговорах, конференціях, симпозіумах, які проводяться за тематикою, яка співпадає з основною діяльністю платника податку.
При відрядженні державних службовців та інших осіб, які відряджаються підприємствами, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів введені додаткові обмеження:
—Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання в готелях або проїзних документів, оплачуються відрядженими за рахунок добових.
—Відшкодування витрат вартості проживання понад установлені граничні норми та оплата витрат на перевезення понад 30 кг багажу для державних службовців, а також інших осіб, які відряджаються підприємствами, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, здійснюються згідно з підтвердними документами в оригіналі лише з дозволу керівника.
—Витрати на проїзд відрядженого працівника в м'якому вагоні, на суднах морського флоту в каютах, що оплачуються за 1—4-ю групами тарифних ставок, на суднах річкового флоту в каютах 1-ї і 2-ї категорій, а також повітряним транспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу відшкодовуються в кожному окремому випадку з дозволу керівника підприємства, згідно з поданими проїзними документами.
—Відрядженому працівникові за наявності підтвердних документів відшкодовуються витрати на побутові послуги, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 % норм добових витрат за всі дні проживання. Відшкодування витрат на службові телефонні переговори проводяться в розмірах, погоджених з керівником.
Працівники, які одержали готівку в підзвіт, після повернення з відрядження, у встановлені терміни (протягом трьох робочих днів), зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства авансовий звіт про витрачені суми, до якого повинні бути додані всі виправдовуючи документи: акти закупівлі, акти на списання представницьких витрат в межах передбачених норм з доданням відповідних документів на оплату рахунків ресторанів, кафе, готелів тощо, чеки, квитанції, рахунки магазинів, залізничні, авіаційні та інші проїзні квитки. Слід зазначити, що до обліку приймаються авансові звіти, які перевідні арифметично, за змістом і затверджені керівником підприємства. Бухгалтер обробляє авансовий звіт, проставляючи на документах і на звіті кореспондуючі рахунки, які відповідають призначенню авансу.
Керівник установи зобов'язаний не пізніше трьох робочих днів прийняти рішення щодо затвердження перевірених авансових звітів.
Невикористані суми виданих авансів на витрати за відрядженням повинні бути повернуті до каси підприємства у виданій валюті авансу не пізніше трьох банківських днів після повернення з відрядження, а в разі здійснення безготівкових розрахунків із застосуванням корпоративних пластикових карток міжнародних платіжних систем — не пізніше 10, а з дозволу керівника (з поважних причин) — 20 робочих днів щодо виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами. ,
Відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (пп. 9.10.3), при поверненні суми надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, платник податку сплачує штраф у розмірі 15 % суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку.
Якщо ж платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за загальною ставкою.
Сплата штрафу та вирахування податку з доходів від неповернених вчасно сум не звільняють працівника від обов'язку повернути невикористану суму коштів підприємству.
Згідно із с.т.2 Закону України від 6.06.1995 № 217/95-ВР "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей", заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.
Форму Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, та Порядок складання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (додатки 1 та 2 до теми 8) затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 19.09.2003 № 440.
Основні первинні документи, що застосовуються за операціями з підзвітними особами наступні:
—наказ про відрядження;
—посвідчення про відрядження з відмітками про вибуття (прибуття);
—касові ордери (форми № КО-1 та КО-2);
—звіт про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт з доданими виправдувальними документами (квитки, рахунки, чеки, квитанції тощо).
Загальна схема організації роботи з підзвітними особами наведена нарис. 7.4.
Рис. 7.4. Документальне (первинне) оформлення обліку розрахунків з підзвітними особами
Кредитові обороти за субрахунком 372 відображають у журналі-ордері № 3, а аналітичні дані за цим субрахунком у відомості 3.2 до цього журналу.