4. Організація обліку відпусток

Законом України "Про відпустки" від 15.11.1996 № 504/96-ВР ви­значені наступні види відпусток:

• основна і додаткова відпустка;

• додаткова відпустка у зв'язку з навчанням;

• творча відпустка;

• соціальна відпустка;

• відпустка без збереження заробітної плати.

Оплата щорічної основної і додаткової відпустки, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, творчої відпустки входить у фонд заробітної плати. Законом України "Про відпустки" встанов­лена мінімальна основна відпустка за відпрацьований рік тривалістю не менше 24-х календарних днів (ст. 6), а працівникам молодше 18 років — 31 календарний день, інвалідам І і П груп — 30, Ш групи — 26 календарних днів. Окремі категорії працівників мають основну відпустку іншої тривалості (до 56 календарних днів). Крім основної відпустки ряд працівників мають право на додаткову відпустку, але загальна тривалість основної та додаткової відпустки не може пере­вищувати 59 календарних днів.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до за­кінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком на­ступних випадків, коли вони надаються за бажанням працівника:

1. жінкам — перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

1. інвалідам;

2. особам віком до вісімнадцяти років;

2. чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

3. особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;

4. сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

5. працівникам, які успішно навчаються в закладах освіти та ба­жають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, напи­сання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передба­чених навчальною програмою;

6. працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

9. працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

10. батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;

11. в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Ряду працівників законодавством передбачено додаткові відпустки: за роботу в шкідливих умовах; з ненормованим робочим днем, які зайняті в окремих галузях народного господарства; в зв'язку з навчан­ням; в інших випадках, передбачених законодавством. Так, студентам-вечірникам вузів Ш та IV рівнів акредитації першого та другого курсів надається відпустка тривалістю 20 календарних днів, третього і наступ­них курсів — 40 календарних днів на рік на період установчих занять, виконання лабораторних робіт, здачі заліків та іспитів, а заочникам, не­залежно від рівня акредитації вузу, відповідно 30 та 40 календарних днів. Для здачі державних іспитів надається відпустка строком 30 календарних днів, а на період підготовки та захисту дипломних робіт для вузів нижчого рівня — 2 місяці, вищого — 4 місяці. Постановою

Кабінету Міністрів від 28.07.1997 № 634 окремим працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання, де навчальний процес має свої особливості, відпу­стка із збереженням заробітної плати додатково подовжується на 20 днів (театральне мистецтво, кіно- і телемистецтво) чи на 10 днів (культура, музичне мистецтво). Цим категоріям студентів, а також філологам (мова та література) щорічно надається також додаткова відпустка на 10 календарних днів без збереження заробітної плати.

Окремі працівники мають право на соціальні відпустки: в зв'язку з вагітністю та пологами — 126 календарних днів (70 кален­дарних днів до пологів та 56 календарних днів після пологів, а жін­кам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи тривалістю 90 календарних днів до родів і 90 календарних днів після родів); при усиновленні новонародженого — 56 календарних днів; по догляду за дитиною віком до 3-х та 6-ти років. Такі відпустки оплачуються за рахунок спеціальних фондів (фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності).

Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 ка­лендарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Сума відпускних нараховується виходячи з середнього заробітку за 12 місяців, що передують відпустці (у перший рік 6 місяців). Зар­плату за 12 місяців, чи за менший період роботи, ділять на кількість календарних днів за ці місяці і множать на кількість календарних днів відпустки. Для визначення календарних днів у періоді з загальної кі­лькості днів у періоді віднімають кількість святкових та неробочих днів. До святкових днів відносяться: новий рік, Різдво Христове, 8 березня, 1 та 2 травня, 9 травня, 28 червня (День Конституції), 24 серпня (День Незалежності України). До неробочих днів належать один день (неділя) Паски та один день (неділя) Трійця.

Відповідно до п. 7 П(с)БО 26 "Виплати працівникам) виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню, визнаються зобов'язанням через створення забезпечення у звітному періоді. Тобто, підприємства зобов'язані створювати резерв виплати відпусток, у тому числі на оплату додаткових відпусток у зв'язку з навчанням і творчих відпусток.

Схема документообігу та кореспонденції рахунків при наданні чергових відпусток за умови створення резерву виплати відпусток наведена на рис. 9.5.

На початку року на кожному підприємстві складається графік на­дання чергових відпусток з урахуванням потреб безперебійного за­безпечення виробництва та бажань працівників. Графік узгоджують з профспілковим комітетом чи іншою стороною, уповноваженою пред­ставляти колектив. Після узгодження графіка він затверджується на­казом по підприємству.

На підставі затвердженого графіка надання відпусток кожен мі­сяць видаються накази (розпорядження) про надання відпустки конк­ретним працівникам. Накази (розпорядження) можуть бути як групо­вими, так і індивідуальними. На підставі наказу робиться розрахунок відпускних. З наказом та розрахунком відпускних обов'язково озна­йомлюють працівника.