- •Програма курсу Змістовний модуль 1
- •Змістовний модуль 2
- •1. Призначення та функції бухгалтерії
- •2. Побудова структури облікового апарату
- •3. Сучасні вимоги та підбір кадрів бухгалтерії
- •4. Нормування праці працівників бухгалтерії
- •5. Регламентація роботи бухгалтерії та обов'язків облікових працівників
- •6. Відповідальність бухгалтера
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 2. Організація документування господарських операцій та документообігу
- •2. Поняття первинного документа, класифікація документів та порядок їх складання
- •3. Приймання, перевірка та правила обробки первинних документів
- •4. Складання графіку документообігу
- •5. Організація зберігання та утилізація бухгалтерських документів
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •12. Який документ не підписує керівник підприємства?
- •13. Термін зберігання касових документів на підприємстві становить:
- •14. Чи прийме банк платіжне доручення від юридичної особи, складене в довільній формі?
- •Тема 3. Організація облікової політики підприємства
- •Поняття облікової політики та основні принципи її організації
- •2. Класифікація розділів політики
- •3. Склад та основні елементи облікової політики
- •4. Політика податкових відносин
- •5. Облікова політика щодо управлінського обліку
- •6. Політика щодо організації бухгалтерського обліку
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 4. Організація обліку необоротних активів
- •2. Організація первинного обліку основних засобів
- •3. Організація обліку надходження основних засобів, їх амортизації, ремонту та вибуття
- •4. Організація обліку орендних та лізингових операцій
- •5. Організація обліку інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів
- •6. Організація обліку фінансових інвестицій
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •20. Нематеріальні активи включають:
- •Тема 5. Організація обліку запасів
- •1. Нормативна база з організації обліку запасів
- •2. Організація надходження, зберігання та вибуття запасів
- •3. Організація синтетичного та аналітичного обліку запасів
- •4. Організація обліку транспортно-заготівельних витрат
- •5 Організація обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 6. Організація обліку грошових коштів і розрахунків
- •1. Організація обліку готівкових коштів
- •1.2. Вимоги до каси підприємства та забезпечення схоронності грошових коштів
- •1.3. Вимоги до касира та порядок прийняття на роботу
- •1.4. Документообіг у касі
- •1.5. Організація робочого місця касира
- •1.6. Порядок встановлення ліміту залишку готівки у касі
- •1.7. Порядок отримання та видачі готівки з каси та здачі готівки у банк
- •1.8. Організація контролю за видачею, використанням та поверненням підзвітних сум
- •1.9. Організація інвентаризації каси
- •1.10. Відповідальність за порушення норм по регулюванню обігу готівки
- •2. Організація обліку безготівкових коштів
- •2.1. Порядок відкриття поточного рахунку у банку
- •2.2. Платіжні інструменти та порядок їх заповнення
- •2.3. Документообіг, пов'язаний з рухом безготівкових коштів
- •2.4. Організація розрахунків чековою книжкою
- •2.5. Розрахунки із застосуванням акредитиву
- •2.6. Організація розрахунків платіжними корпоративними картками
- •2.7. Організація розрахунків векселями
- •Обов'язкові реквізити для простого та переказного векселя
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •23. У якому журналі та його розділі ведуть облік руху коштів за картрахунком?
- •24. Чи можна корпоративною карткою розрахуватись за придбані товари?
- •25. Чи можна корпоративною карткою розрахуватись за послуги, якщо вартість послуг більша, ніж наявність коштів на картрахунку?
- •Тема 7. Організація обліку розрахунків
- •1. Нормативно-методична база з обліку розрахунків
- •2. Організація розрахунків з дебіторами
- •2.1. Основні завдання організації обліку з дебіторами
- •2.2. Визнання та класифікація дебіторської заборгованості
- •2.3. Оцінка дебіторської заборгованості та методи формування резерву сумнівних боргів
- •2.4. Організація документування операцій з дебіторською заборгованістю
- •3. Організація обліку розрахунків з підзвітними особами
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 8. Організація обліку праці, її оплати та розрахунків за іншими виплатами
- •1. Нормативне забезпечення обліку праці та її оплати
- •2. Загальні засади організації оплати праці
- •3. Організація обліку виплат працівникам за невідпрацьований час
- •Розмір вихідної допомоги залежно від умов припинення трудового договору
- •4. Організація обліку відпусток
- •5. Вирахування із заробітної плати та нарахування
- •Розмір податкових соціальних пільг
- •6. Організація обліку розрахунків за дивідендами
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 9. Організація обліку витрат діяльності
- •1. Нормативна база з обліку витрат
- •2. Поняття витрат та їх класифікація
- •Класифікація витрат за окремими ознаками
- •3. Поняття собівартості продукції та методологічні засаднії визначення
- •4. Відображення операційних витрат у регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку
- •5. Організаційні засади обліку витрат операційної діяльності
- •Складові облікової політики щодо обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)
- •Можливі бази розподілу непрямих витрат
- •6. Організація обліку інших операційних витрат
- •7. Організація обліку фінансових витрат
- •8. Організація обліку втрат від участі в капіталі
- •9. Організація обліку інших витрат
- •10. Організація обліку витрат з податку на прибуток
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •12. За способом включення до собівартості витрати можуть бути:
- •14. Згідно із п(с)бо 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних осіб" пов'язаними сторонами вважаються:
- •Тема 10. Організація обліку доходів і результатів діяльності
- •1. Визнання, класифікація та оцінка доходів
- •Порядок визнання доходів від звичайної діяльності
- •Цільове фінансування
- •2. Узагальнення інформації про доходи
- •3. Організація обліку доходів від реалізації
- •4. Організація обліку інших операційних доходів
- •5. Організація обліку фінансових доходів
- •6. Організація обліку інших доходів
- •7. Організація обліку надзвичайних доходів
- •8. Організація обліку доходів майбутніх періодів
- •9. Організація обліку фінансових результатів
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 11. Організація складання та подання фінансової звітності
- •1. Принципи підготовки фінансової звітності
- •Інформаційні потреби основних користувачів фінансової звітності
- •2. Порядок підписання і подання бухгалтерських звітів
- •3. Порядок виправлення помилок у звітності
- •4. Організація складання фінансової звітності
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Інформаційні джерела Нормативні документи:
- •Спеціальна література:
- •Internet-ресурси:
2.5. Розрахунки із застосуванням акредитиву
Акредитивна форма розрахунків регламентується Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22. Якщо це передбачено в тексті договору, то розрахунки за акредитивами регулюються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів у редакції 1993 року (публікація Міжнародної торгової палати № 500) у частині, що не суперечить законодавству України, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку.
Акредитив (від лат. ***** — довіряю) — договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
Цей банківський інструмент дає додаткові гарантії обом учасникам товарної операції. При акредитивній формі розрахунків продавець може бути цілком впевненим, що отримає грошове відшкодування від банку у випадку здійснення відвантаження товару і виконання умов акредитива, а покупець — не позбавиться власних грошей до того часу, доки у його банку не буде достатніх документальних підстав здійснити платежі на користь продавця.
При цьому всі умови акредитива мають бути чітко прописані в статтях контракту. Враховуючи, що цей банківський інструмент є одним із найгнучкіших і найуніверсальніших, бажано перед підписанням контракту звернутися до банківських фахівців з метою правильного та оптимального використання всіх можливостей цього інструменту (відстрочення платежу, банківське фінансування тощо).
Акредитив — це окремий договір від договору купівлі-продажу або іншого контракту навіть, якщо в акредитиві є посилання на них. За операціями за акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу лише з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, з якими можуть бути пов'язані ці документи.
Банк-емітент для своїх клієнтів може відкривати такі види акредитивів:
покритий — акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку. Кошти заявника акредитива бронюються на аналітичному рахунку "Розрахунки за акредитивами" відповідних балансових рахунків;
непокритий — акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово немає коштів на рахунку платника) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.
Акредитив може бути відкличним або безвідкличним, що зазначається на кожному акредитиві. Якщо немає такої позначки, то акредитив є безвідкличним.
Безвідкличний акредитив — це зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітента та дотримані строки та умови акредитива. Він може бути анульований або умови якого можуть бути змінені лише за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий. Умови акредитива є чинними для бенефіціара, поки він письмово не повідомить про згоду на внесення змін до нього того банку, який авізував ці зміни. Безвідкличний акредитив, що підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку.
Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредитивом). Відкликання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента перед бенефіціаром.
Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може надати бенефіціару лише через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній — бенефіціара.
Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива (за винятком, якщо банк-емітент є виконуючим банком).
Якщо виконуючий банк не є банком-емітентом, то зміна умов відкличного акредитива або його анулювання відбуваються лише після отримання від виконуючого банку відповідного повідомлення, яким підтверджується те, що до часу зміни умов або анулювання акредитива документи за акредитивом не були подані.
Документи за акредитивом, що відповідають умовам акредитива та подані бенефіціаром і прийняті виконуючим банком до отримання останнім повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива, підлягають оплаті.
У разі здійснення виконуючим банком платежу до отримання повідомлення про зміну або анулювання акредитива проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива, банк-емітент зобов'язаний відшкодувати втрати виконуючому банку, який уповноважений на здійснення платежу.
Для відкриття акредитива клієнт подає до банку-емітента заяву про відкриття акредитива за формою, наведеною в табл. 7.14, у чотирьох примірниках, заповнену згідно з встановленими вимогами, та в разі відкриття покритого акредитива — відповідні платіжні доручення. Перший примірник використовується банком для обліку за відповідним позабалансовим рахунком, що призначений для обліку акредитивів, другий (з потрібною позначкою банку про дату надходження) — разом з випискою з рахунку він видає заявнику як розписку банку про відкриття акредитива, третій та четвертий, як правило, використовуються для інформування виконуючого банку та бенефіціара про умови акредитива. Інформування виконуючого банку може відбуватись шляхом надіслання повідомлення електронною поштою, телетайпом чи іншими засобами зв'язку. Якщо в такому повідомленні зазначено "подробиці далі", то воно має лише інформативний характер і робочим документом є заява, що надіслана поштою або доставлена іншим способом зв'язку.
Заява містить умови акредитива, які складаються так, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з другого — забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитив. Заявнику акредитива рекомендується зазначати в умовах акредитива, ким має оформлятися (засвідчуватися тощо) кожний документ, що вимагається умовами акредитива, та його зміст.
Якщо умовами акредитива передбачено акцепт заявника акредитива, то для його здійснення уповноважена особа заявника має подати бенефіціару:
документ, що засвідчує її особу;
зразок її підпису, засвідчений заявником акредитива (якщо його немає у виконуючому банку);
доручення, видані заявником акредитива, щодо її повноважень. На документах, які за умовами акредитива мають бути акцептовані, уповноважена особа робить такий напис: "Акцептований за рахунок акредитива від _____ №___(дата) уповноваженим ____ (назва заявника акредитива) __________(підпис) _______(дата) ".
Акредитив має містити лише ті умови, які банк може перевірити документально.
Реквізити, що передбачені формою заяви, є обов'язковими (крім реквізиту "Додаткові умови"), і якщо немає одного з них, то акредитив не відкривається і заява повертається заявнику без виконання.
Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акредитива, авізуючий та виконуючий банки і здійснює відповідні бухгалтерські записи.
Якщо відкривається покритий акредитив, то заявник, крім заяви, подає до банку-емітента платіжне доручення на перерахування коштів для бронювання їх у виконуючому банку. Банк-емітент перераховує кошти заявника на аналітичний рахунок "Розрахунки за акредитивами" у виконуючому банку та повідомляє його про умови акредитива.
Акредитив вважається відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення бенефіціару про відкриття та умови акредитива.
Виконуючий банк обліковує примірник заяви або повідомлення, отриманий від банку-емітента, за відповідним позабалансовим рахунком, що призначений для обліку акредитивів. Облік повідомлень про відкриття покритих і непокритих акредитивів ведеться окремо .
Банк-емітент інформує виконуючий (авізуючий) банк про відкриття акредитива шляхом надсилання йому електронною поштою (електронне повідомлення) або іншими засобами зв'язку, що передбачені договорами між банками, заяви або повідомлення.
Заяву або повідомлення банк-емітент надсилає авізуючому банку не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви від клієнта.
Повідомлення має містити номер акредитива, усі його умови, спосіб платежу, місце виконання та строк дії акредитива.
У повідомленні мають чітко зазначатися повноваження авізуючого банку щодо виду операції за акредитивом.
Виконуючий (авізуючий) банк про відкриття та умови акредитива повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку).
Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає виконуючому банку потрібні документи, що передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів за акредитивом.
Реєстр документів за акредитивом складається за формою, або за довільною формою та подається до банку, як правило, у чотирьох примірниках.
Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання всіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з умов не проводить виплати за акредитивом, про що інформує бенефіціара, і надсилає повідомлення до банку-емітента для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. Зазначене повідомлення має містити повний перелік розбіжностей з умовами акредитива, виявлених під час перевірки.
У виконуючому банку відповідальний виконавець перевіряє наявність акцептного напису та відповідність його поданому зразку.
Якщо подані документи не підлягають сумніву, виконуючий банк, залежно від того, де заброньовано кошти покупця для платежу:
—або зараховує зазначену в реєстрі суму на рахунок постачальника (якщо кошти заброньовано в нього);
—або відправляє реєстр із документами до банку-емітента (якщо кошти заброньовано в цьому банку). Останній також перевіряє всі документи на відповідність до умов акредитива і лише після цього перераховує на рахунок продавця необхідну суму.