- •Програма курсу Змістовний модуль 1
- •Змістовний модуль 2
- •1. Призначення та функції бухгалтерії
- •2. Побудова структури облікового апарату
- •3. Сучасні вимоги та підбір кадрів бухгалтерії
- •4. Нормування праці працівників бухгалтерії
- •5. Регламентація роботи бухгалтерії та обов'язків облікових працівників
- •6. Відповідальність бухгалтера
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 2. Організація документування господарських операцій та документообігу
- •2. Поняття первинного документа, класифікація документів та порядок їх складання
- •3. Приймання, перевірка та правила обробки первинних документів
- •4. Складання графіку документообігу
- •5. Організація зберігання та утилізація бухгалтерських документів
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •12. Який документ не підписує керівник підприємства?
- •13. Термін зберігання касових документів на підприємстві становить:
- •14. Чи прийме банк платіжне доручення від юридичної особи, складене в довільній формі?
- •Тема 3. Організація облікової політики підприємства
- •Поняття облікової політики та основні принципи її організації
- •2. Класифікація розділів політики
- •3. Склад та основні елементи облікової політики
- •4. Політика податкових відносин
- •5. Облікова політика щодо управлінського обліку
- •6. Політика щодо організації бухгалтерського обліку
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 4. Організація обліку необоротних активів
- •2. Організація первинного обліку основних засобів
- •3. Організація обліку надходження основних засобів, їх амортизації, ремонту та вибуття
- •4. Організація обліку орендних та лізингових операцій
- •5. Організація обліку інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів
- •6. Організація обліку фінансових інвестицій
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •20. Нематеріальні активи включають:
- •Тема 5. Організація обліку запасів
- •1. Нормативна база з організації обліку запасів
- •2. Організація надходження, зберігання та вибуття запасів
- •3. Організація синтетичного та аналітичного обліку запасів
- •4. Організація обліку транспортно-заготівельних витрат
- •5 Організація обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 6. Організація обліку грошових коштів і розрахунків
- •1. Організація обліку готівкових коштів
- •1.2. Вимоги до каси підприємства та забезпечення схоронності грошових коштів
- •1.3. Вимоги до касира та порядок прийняття на роботу
- •1.4. Документообіг у касі
- •1.5. Організація робочого місця касира
- •1.6. Порядок встановлення ліміту залишку готівки у касі
- •1.7. Порядок отримання та видачі готівки з каси та здачі готівки у банк
- •1.8. Організація контролю за видачею, використанням та поверненням підзвітних сум
- •1.9. Організація інвентаризації каси
- •1.10. Відповідальність за порушення норм по регулюванню обігу готівки
- •2. Організація обліку безготівкових коштів
- •2.1. Порядок відкриття поточного рахунку у банку
- •2.2. Платіжні інструменти та порядок їх заповнення
- •2.3. Документообіг, пов'язаний з рухом безготівкових коштів
- •2.4. Організація розрахунків чековою книжкою
- •2.5. Розрахунки із застосуванням акредитиву
- •2.6. Організація розрахунків платіжними корпоративними картками
- •2.7. Організація розрахунків векселями
- •Обов'язкові реквізити для простого та переказного векселя
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •23. У якому журналі та його розділі ведуть облік руху коштів за картрахунком?
- •24. Чи можна корпоративною карткою розрахуватись за придбані товари?
- •25. Чи можна корпоративною карткою розрахуватись за послуги, якщо вартість послуг більша, ніж наявність коштів на картрахунку?
- •Тема 7. Організація обліку розрахунків
- •1. Нормативно-методична база з обліку розрахунків
- •2. Організація розрахунків з дебіторами
- •2.1. Основні завдання організації обліку з дебіторами
- •2.2. Визнання та класифікація дебіторської заборгованості
- •2.3. Оцінка дебіторської заборгованості та методи формування резерву сумнівних боргів
- •2.4. Організація документування операцій з дебіторською заборгованістю
- •3. Організація обліку розрахунків з підзвітними особами
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 8. Організація обліку праці, її оплати та розрахунків за іншими виплатами
- •1. Нормативне забезпечення обліку праці та її оплати
- •2. Загальні засади організації оплати праці
- •3. Організація обліку виплат працівникам за невідпрацьований час
- •Розмір вихідної допомоги залежно від умов припинення трудового договору
- •4. Організація обліку відпусток
- •5. Вирахування із заробітної плати та нарахування
- •Розмір податкових соціальних пільг
- •6. Організація обліку розрахунків за дивідендами
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 9. Організація обліку витрат діяльності
- •1. Нормативна база з обліку витрат
- •2. Поняття витрат та їх класифікація
- •Класифікація витрат за окремими ознаками
- •3. Поняття собівартості продукції та методологічні засаднії визначення
- •4. Відображення операційних витрат у регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку
- •5. Організаційні засади обліку витрат операційної діяльності
- •Складові облікової політики щодо обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)
- •Можливі бази розподілу непрямих витрат
- •6. Організація обліку інших операційних витрат
- •7. Організація обліку фінансових витрат
- •8. Організація обліку втрат від участі в капіталі
- •9. Організація обліку інших витрат
- •10. Організація обліку витрат з податку на прибуток
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •12. За способом включення до собівартості витрати можуть бути:
- •14. Згідно із п(с)бо 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних осіб" пов'язаними сторонами вважаються:
- •Тема 10. Організація обліку доходів і результатів діяльності
- •1. Визнання, класифікація та оцінка доходів
- •Порядок визнання доходів від звичайної діяльності
- •Цільове фінансування
- •2. Узагальнення інформації про доходи
- •3. Організація обліку доходів від реалізації
- •4. Організація обліку інших операційних доходів
- •5. Організація обліку фінансових доходів
- •6. Організація обліку інших доходів
- •7. Організація обліку надзвичайних доходів
- •8. Організація обліку доходів майбутніх періодів
- •9. Організація обліку фінансових результатів
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Тема 11. Організація складання та подання фінансової звітності
- •1. Принципи підготовки фінансової звітності
- •Інформаційні потреби основних користувачів фінансової звітності
- •2. Порядок підписання і подання бухгалтерських звітів
- •3. Порядок виправлення помилок у звітності
- •4. Організація складання фінансової звітності
- •Контрольні запитання:
- •Тести для самоконтролю:
- •Інформаційні джерела Нормативні документи:
- •Спеціальна література:
- •Internet-ресурси:
3. Приймання, перевірка та правила обробки первинних документів
Організація роботи з документами — важлива частина процесів управління і прийняття управлінських рішень, що суттєво впливає на оперативність та якість управління. Документ — це основа наукової організації праці. Процес прийняття управлінського рішення включає в себе отримання даних, їх переробку, аналіз, підготовку та прийняття рішень і залежить від документального забезпечення управління. Якщо на підприємстві не налагоджена чітка робота з документами, то, як результат, погіршується і саме управління, оскільки воно залежить від якості та достовірності, оперативності приймання-передачі інформації, налагодження довідково-інформаційної служби, чіткої організації пошуку, зберігання та використання документів.
Особливу увагу при прийнятті документів слід приділити вивченню підробок у документах. Перевірка достовірності документів та реквізитів і записів, які в них містяться, здійснюється з метою виявлення фальсифікованих документів. До фальсифікованих документів відносяться і такі, в яких є підчистки, підроблені записи і резолюції}, заміна текстів і цифр тощо. Такі документи часто використовуються метою приховування обману й інших порушень правил ведення бухгалтерського обліку. Особлива увага має приділятись відбиткам штампів і печаток. їх незвична форма, різний розмір тих самих знаків, неправильний текст та інші ознаки можуть вказувати на підробку документа. Мають значення зовнішній вигляд документа, папір, на якому він виконаний, форма бланка, фарба, якою зроблені записи (чорнило, паста, олівець), колір фарби тощо. Особлива увага має приділятись достовірності підписів посадових і матеріально відповідальних осіб та осіб, які приймали і відпускали товарно-матеріальні цінності або грошові кошти.
Огляд документів з метою виявлення підробки повинен поєднуватись з перевіркою правил їх оформлення. Приймаючи документ слід звернути увагу на правильність його оформлення, наявність необхідних реквізитів, спосіб виконання записів і т. д. Якщо в документі є виправлення, необхідно перевірити, чи допустимі вони виходячи з характеру документа (в касових і банківських документах виправлення не допускаються), чи правильно здійснені виправлення (помилка в документах виправляється шляхом закреслення неправильного тексту або суми тонкою лінією так, щоб можна було прочитати закреслене, і написання над закресленим правильного тексту або суми), чи підтверджені виправлення підписами осіб, які склали і підписали документ.
Арифметична перевірка документів полягає у встановленні правильності арифметичних підрахунків (підсумкових сум, обчислення процентів, множення кількісних показників на ціннісні і т. д.), які виконуються при оформленні та обробці документів.
Нормативна перевірка дозволяє встановити правильність застосування в документах нормативних даних (цін, розцінок, норм трудових витрат, норм природних збитків, норм витрат матеріальних цінностей).
Нормативною перевіркою виявляються факти завищення норм витрат матеріальних запасів, природних збитків, що може свідчити про шахрайство або допущені помилки. Тому після виявлення таких фактів необхідно всебічно перевірити причини порушень і встановити їх справжній характер.
Необхідно також перевіряти, наскільки відповідають відображені в документах господарсько-фінансові операції встановленим правилам і положенням, що дозволяє встановити факти їх навмисних порушень (наприклад, незаконний залік пересортування продукції, незаконне списання недостач і втрат продукції на витрати виробництва, перевищення ліміту залишку готівкових грошей в касі і т. д.).
Після формально-правової перевірки документи можуть характеризуватись як доброякісні, тобто правильно оформлені, які вірно відображають здійснені операції і можуть бути прийняті для обробки працівниками бухгалтерії, або як недоброякісні.
Недоброякісні документи можна поділити на дві групи: недоброякісні за формою і недоброякісні по суті відображених у них операцій. До недоброякісних документів за формою відносяться не повністю оформлені або неправильно оформлені документи, але за умови, що вони відображають дійсно проведені господарські операції в реальному вигляді й обсязі. До недоброякісних документів по суті відображених в них операцій відносяться документи, які: містять випадкові помилки; відображають незаконні операції; підроблені документи.
Документи, які відображають незаконні операції, не є фальсифікованими, але суть операції не відповідає стандартам і правилам ведення бухгалтерського обліку.
Підроблені документи поділяються на дві групи
: документи, які містять матеріальну підробку (наприклад, платіжна відомість з підробленим підписом в отриманні по ній грошей); документи з інтелектуальними підробками. Вони правильно оформлені, але містять заздалегідь неправдиву інформацію щодо характеру та обсягу операції (наприклад, платіжна відомість із заздалегідь завищеними підсумками сум).
Підроблені документи, які містять заздалегідь неправдиву інформацію, поділяються на безтоварні і безгрошові (повністю або частково). Безтоварними вважаються такі документи, якими оформлено рух (надходження і витрачання) будь-яких матеріальних цінностей, в той час як ці цінності викрадені або залишились без руху. Аналогічними будуть безгрошові документи, якими оформлені операції з грошовими коштами (наприклад, платіжна відомість, надана при авансовому звіті підзвітною особою на оплату грошей приватним особам за виконану ними роботу, в той час як в дійсності робота не виконувалась, гроші не виплачувались, а були привласнені підзвітною особою, яка і надала безгрошовий документ).
У практиці трапляються частково безтоварні і частково безгрошові документи. До перших можуть бути віднесені лімітно-забірні картки, акти-вимоги на заміну (додатковий відпуск) матеріалів або накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, в яких поряд з дійсно відпущеними матеріалами значаться і такі, які списуються за домовленістю між комірником і одержувачем (начальником цеху, виконробом, бригадиром) з метою їх привласнення. Частково безгрошовим є, наприклад, видатковий касовий ордер на суму дійсних витрат і готівкових грошей, викрадених з каси. Такі документи передаються безпосередньо головному бухгалтеру для прийняття відповідних рішень.
Перевірені і прийняті бухгалтерією документи підлягають дальшому опрацюванню — розцінці (таксуванню), групуванню і котируванню.
Розцінка (таксування) документів полягає в проставлянні у відповідних графах документа ціни і суми, тобто грошової оцінки оформлених натуральних показників господарської операції. Необхідність в розцінці зумовлена тим, що значна кількість документів, які надходять до бухгалтерії, має тільки натуральні (або трудові) вимірники. Так, в документах, якими оформляють надходження і видаток матеріальних цінностей (вимоги, накладні, лімітно-забірні карти тощо), в момент складання записують тільки кількісні показники, а тому потребують проставляння ціни і суми. Документи, в яких в один з обов'язкових реквізитів при складанні входить грошовий вимірник (ціна і сума), розцінці не підлягають.
Групування документів полягає в об'єднанні однорідних за змістом первинних документів у групи і запису в групувальні відомості для визначення загального підсумку по кожній групі. На багатьох підприємствах групувальні і накопичувальні відомості об'єднуються в одному документі. Для цього дані первинних документів систематизують (групують) в процесі їх накопичення.
Контирування документів полягає в зазначенні кореспондуючих рахунків, на яких повинна бути відображена господарська операція, оформлена документом або групою документів, тобто в складанні бухгалтерських проводок. Здебільшого бухгалтерську проводку складають на бланку того документа, яким оформлена господарська операція. Запис роблять від руки на вільному місці документа або у відтиску спеціального штампу, що має графи для відображення шифрів (номерів) кореспондуючих рахунків і суми. На бланках окремих документів (прибуткові і видаткові касові ордери, авансові звіти тощо) для зазначення кореспондуючих рахунків передбачені спеціальні і графи. В окремих випадках для складання бухгалтерської проводки користуються меморіальними ордерами.
Проте найчастіше використовують облікові регістри, в яких запис сум господарських операцій, що в них реєструються, поєднується з групуванням за кореспондуючими рахунками (журнали-ордери та допоміжні відомості до них). Тим самим наприкінці кожного місяця при підбитті підсумків автоматично одержують бухгалтерську проводку. Це значно спрощує і скорочує техніку облікової реєстрації.
Від правильності складання бухгалтерських проводок залежить правильність відображення в обліку господарських операцій і достовірність показників діяльності підприємства. Це вимагає від облікових працівників високого рівня економічних знань і ділової кваліфікації.
Оформлені бухгалтерськими проводками документи використовуються для відображення господарських операцій, що в них містяться, в регістрах синтетичного й аналітичного обліку.
Первинні документи, що пройшли опрацювання, повинні мати певну відмітку, що запобігає можливості їх повторного використання: при ручному опрацюванні — дату запису в обліковий регістр, а при опрацюванні на обчислювальній машині — відтиск штампу оператора, відповідального за їх опрацювання. Всі документи, що додаються до прибуткових і видаткових касових ордерів, а також документи, що послужили підставою для нарахування заробітної плати та інших подібних виплат, підлягають погашенню штампом або надписом від руки "Одержано" або "Виплачено" із зазначенням дати.
Перенесення інформації з первинних документів в облікові регістри повинно здійснюватися в міру їх надходження до місця опрацювання (у бухгалтерію або на обчислювальні установки), але не пізніше строку, який забезпечує своєчасне нарахування заробітної плати, складання декларацій, розрахунків, бухгалтерської і статистичної звітності. Відповідальність за правильність реєстрації інформації в облікових регістрах несуть особи, що склали і підписали їх.