9. Організація обліку інших витрат

Згідно з П(с)БО 16 "Витрати" до інших витрат включаються ви­трати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалі­зацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать:

—собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова ва­ртість та витрати, пов'язані з реалізацією фінансових інвестицій);

—собівартість реалізованих необоротних активів (залишкова вар­тість та витрати, пов'язані з реалізацією необоротних активів);

—собівартість реалізованих майнових комплексів;

—втрати від неопераційних курсових різниць;

—сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;

—витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демон­таж тощо);

—залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів;

—інші витрати звичайної діяльності.

Кредитові обороти за дебетом рахунка 97 "Інші витрати" накопи­чуються у розділі 1 журналу 5 або 5 а, а дебетові — у розділі II цих журналів.

Рис.9.12. Загальна схема організації бухгалтерського обліку втрат від участі в капіталі.

10. Організація обліку витрат з податку на прибуток

У загальному плані оподатковуваний прибуток, згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" розраховуються за алгоритмом, який визначається формулою:

ОП = ВД - ВВ - А ± 3,

де ОП — оподатковуваний прибуток;

ВД— валові доходи;

ВВ — валові витрати;

А — сума амортизації, нарахована за податковими правилами;

З — зміна залишків запасів, у тому числі у готовій продукції і не­завершеному виробництві.

Фінансовий прибуток — це різниця між визнаними доходами та витратами підприємства до оподаткування.

Отже, якщо розрахувати податок на прибуток за податковими пра­вилами та податок на прибуток, виходячи з фінансового прибутку до оподаткування, то практично завжди між ними буде різниця.

П(с)БО 17 "Податок на прибуток" визначено, що витрати (дохід) з податку на прибуток — загальна сума витрат (доходу) з податку на прибуток, яка складається з поточного податку на прибуток з ураху­ванням відстроченого податкового зобов'язання і відстроченого по­даткового активу.

Поточний податок на прибуток — сума податку на прибуток, ви­значена у звітному періоді відповідно до податкового законодавства.

Відстрочений податковий актив — сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах унаслідок:

—тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню;

—перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;

—перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими ско­ристатися у звітному періоді неможливо.

Відстрочене податкове зобов'язання — сума податку на прибу­ток, який сплачуватиметься в наступних періодах з тимчасових різ­ниць, що підлягають оподаткуванню.

Тимчасова різниця — різниця між оцінкою активу або зо­бов'язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов'язання відповідно.

Тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню — тимчасова рі­зниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збіль­шення податкового збитку) у майбутніх періодах.

Тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню — тимчасова різниця, що включається до податкового прибутку (збитку) у майбут­ніх періодах.

Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибу­ток (відстрочені податкові зобов'язання, відстрочені податкові акти­ви) визнаються витратами або доходом у Звіті про фінансові резуль­тати, крім податку на прибуток, що нарахований внаслідок:

—дооцінки активів та інших господарських операцій, які відпові­дно до П(с)БО відображаються збільшенням власного капіталу: —об'єднання підприємств шляхом придбання. П(с)БО 17 передбачене попереднє віднесення на витрати з податку на прибуток всієї суми податку розрахованого за податковими прави­лами, з наступним коригуванням на тимчасові різниці (відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання).

Слід зазначити, що в обліку і звітності перші три квартали року на витрати з податку на прибуток можна відносити всю нараховану в податковому обліку суму, а відстрочені податкові активи і зо­бов'язання за цей період не розраховувати і не відображати, а коригу­вання витрат з податку на прибуток здійснювати по завершенні року.

Для визначення величини відстрочених податкових активів чи від­строчених податкових зобов'язань необхідно зробити бухгалтерську довідку-розрахунок, яка є юридичним документом для їх відобра­ження у бухгалтерському обліку. Алгоритм розрахунку наведений на рис. 9.13.

Підрахувавши за алгоритмом, наведеним на рисунку 9.13, від­строчені податкові активи та зобов'язання, від податкових активів віднімають податкові зобов'язання. Якщо отримуємо величину пози­тивну, то на її суму відображаємо податковий актив проводкою Д-т 17—К-т 981. У разі отримання від'ємної величина необхідно на її аб­солютне значення відобразити в обліку відстрочене податкове зо­бов'язання проводкою Д-т 981—К-т 54. Розрахунок оформлюють бу­хгалтерською довідкою.

Рис. 9.13. Алгоритм розрахунку відстрочених податкових активів та зобов'язань