3. Організація обліку виплат працівникам за невідпрацьований час

Крім оплати за відпрацьований час, обсяг виконаних робіт і виго­товлену продукцію, заробітна плата може нараховуватись, відповідно до діючого законодавства, і за інших причин, що мають відношення до діяльності даного підприємства. Так за час виконання державних та громадських обов'язків, передбачених законодавством, за праців­ником зберігається середній заробіток. Зберігається середній заробі­ток також під час відрядження, направленим працівникам для підви­щення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших про­фесій з відривом від виробництва, переїзду на нову роботу, на час ме­дичного обстеження, донорам в день здачі крові та на наступний день, за час простою не з вини працівника. В цих випадках в розрахунок заробітної плати враховують всі види виплат, що входять у фонд заробітної плати.

При нарахуванні заробітної плати працівникам за невідпрацьова­ний час слід враховувати вимоги постанови Кабінету Міністрів Укра­їни "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 8.02.1995 № 100. Чинність цієї постанови поширюється на підприємства, установи й організації усіх форм власності. Згідно по­станови, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до ак­тів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в коле­ктивних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній за­робіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за про­міжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підви­щення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригу­вання заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках:

а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;

б) надання працівникам творчої відпустки;

в) виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;

г) переведення працівників на іншу легшу нижче оплачувану ро­ боту за станом здоров'я;

д) переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;

є) надання жінкам додаткових перерв для годування дитини; є) виплати вихідної допомоги;

ж) службових відряджень;

з) вимушеного прогулу;

и) направлення працівників на обстеження до медичних закладів; і) звільнення працівників-донорів від роботи; ї) залучення працівників до виконання військових обов'язків; й) тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;

л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Працівникам підприємства при звільненні у зв'язку із скороченням штатів, ліквідації підприємства чи реорганізації виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного заробітку, а особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1—2 катего­рій — додатково 3 місячні заробітки. Ці виплати є компенсаційними. Розмір вихідної допомоги залежно від умов припинення трудового договору наведено в табл. 8.2.

Таблиця 8.2