2.7. Організація розрахунків векселями

В Україні використання простого і переказного векселів в господарському обороті розпочалось після прийняття постанови Верховної ради України "Про застосування векселів в господарському обороті України" від 17 червня 1992 року. Основними нормативними документами, які регулюють обіг векселів в Україні є наступні:

—Уніфікований закон "Про переказні векселі та прості векселі" — додаток І до Женевської конвенції 1930 р. від 07.06.1930 р.;

—Закон України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 № 2374-ПІ;

—Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.1991 № 1201-ХП;

—Закон України "Про державне регулювання ринку цінних па­перів в Україні" від 30.10.1996 № 448/96-ВР;

—Указ Президента України "Про сплату державного мита за вексельні бланки" від 02.11.1993 № 504/93;

—Положення Про розрахункові палати для пред'явлення векселів до платежу", затверджене постановою Правління Національного бан­ку України від 25.09.2001 № 403;

—Постанова Правління Національного банку України "Про за­твердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України" від 16.12.02 № 508;

—Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2001 № 338, яким затверджено "Положення про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків"

Переліченими вище документами має бути забезпечене робоче мі­сце бухгалтера, який обліковує господарські операції з векселями.

Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зо­бов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Застосовуються переказні та прості векселі. Вексель переказний — вексель, який містить письмовий наказ однієї особи (юридичної або фізичної) іншій особі сплатити у зазначений строк визначену суму грошей третій

особі. Вексель простий — вексель, який містить зобов'язання вексе­ледавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей власни­ку векселя (векселедержателю). Відмінності у реквізитах простого та переказного векселя наведені в табл. 1.3.

Таблиця 1.3.

Обов'язкові реквізити для простого та переказно­го векселя

Простий вексель	Переказний вексель
найменування — "вексель"	найменування — "вексель"
просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму	просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму
—	просту і нічим не обумовлену пропози­цію сплатити певну суму
зазначення строку платежу	зазначення строку платежу
зазначення місця, в якому повинен здійснюватись платіж;	зазначення місця, в якому повинен здійснюватись платіж;
—	найменування того, хто повинен плати­ти (платника)
найменування того, кому або за нака­зом кого платіж повинен бути здійсне­ний;	найменування того, кому або за нака­зом кого платіж повинен бути здійсне­ний;
дату і місце складання векселя;	дату і місце складання векселя;
підпис того, хто видає документ (век­селедавця).	підпис того, хто видає документ (вексе­ледавця).

Основна функція векселя — відстрочення платежу, внаслідок чого активізується підприємницька діяльність. Крім того, застосування ве­кселів у господарських операціях у національному масштабі дозволяє зменшити потребу у грошовій масі, що призводить до економії кош­тів внаслідок зменшення її випуску.

Векселедавець зобов'язаний вести реєстр виданих векселів у порядку, затвердженому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору, припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Забороняється використовувати векселі як внесок до статутного фонду господарського товариства.

Розповсюдження вексельних бланків між юридичними та фізичними особами здійснюють Національний банк України та банки. Продаж бланків векселів, згідно із Указом Президента України "Про сплату державного мита за вексельні бланки" обкладається митом із розрахунку 0,1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за один бланк.

Згідно з Положенням про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України банки можуть здійснювати наступні операції з векселями:

—Авалювання векселя — напис на векселі, або на алонжі "вва­жати за аваль" або будь-який інший рівнозначний цьому напис. Ава­лювання векселів банк здійснює на підставі укладеного з позичальни­ком договору про авалювання, який може укладатися на певний термін (генеральна угода про авалювання), та/або авалювання визна­чених векселів (окремий договір про авалювання). Платіж за вексе­лем банк може забезпечити авалем повністю або в частині його суми.

—Врахування векселя — придбання банком векселя до настан­ня строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом.

—Надання кредитів під заставу векселів на загальних принци­пах банківського кредитування. Особливістю цього виду кредитуван­ня є порядок надання, зберігання та реалізації застави, якою є векселі. Під забезпечення кредиту приймаються векселі, що видані лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, вико­нані роботи, надані послуги.

—Інкасування векселів — банківська комісійна операція, що полягає в здійсненні банком за дорученням комітента (векселедержа­теля) операцій з векселями і супровідними документами на підставі одержаних від комітента інструкцій з метою одержання платежу та/або акцепту за векселями, передавання векселів і супровідних до­кументів проти платежу та/або акцепту, передавання векселів і су­провідних документів на інших умовах.

—Доміциляція векселів — комісійна операція. Ознака доміцильованого векселя — наявність на лицьовому боці векселя вказівки векселедавця простого або переказного векселя "Доміцильований у " (найменування особливого місця платежу і назва банку) або "Платник " (назва банку і найменування і особливого місця платежу), або "Підлягає оплаті в " (назва банку і найменування особливого місця платежу). Банк-доміциліат виконує платіж від імені та за дорученням платника за векселем та за дорученням платника за векселем (векселедавця простого або акцептанта переказного векселя).

—Купівля та продаж векселів, які здійснюються банком відпо­відно до законодавства України та на підставі укладеного з продав­цем (покупцем) договору.

—Зберігання векселів — це здійснення банком за дорученням, від імені та за рахунок векселедержателя операцій з векселями відпо­відно до одержаних від нього інструкцій, а саме: схов, передавання оригіналу векселя законному векселедержателю копії векселя, пере­давання примірника переказного векселя, що призначався для акцеп­ту, законному векселедержателю іншого примірника векселя та пере­давання оригіналів, примірників і копій векселів іншій особі за умов, зазначених векселедержателем. Зберігання векселів належить до ко­місійних операцій.

При заповненні бланків векселів необхідно звертати увагу на запо­внення всіх необхідних реквізитів, обов'язковість яких передбаче­на Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, а саме:

• Дата складання;

• Найменування того, кому або за наказом кого платіж має бути здійснено;

• Валюта (сума цифрами та сума словами);

• Платник (трасат) за переказним векселем;

—Підпис і точна адреса векселедавця (трасанта в переказному ве­кселі), його ідентифікаційний номер (код).

Якщо хоча б один обов'язковий реквізит залишиться незаповненим, такий неправильно оформлений документ не можна буде вважа­ти векселем.

До реквізитів, заповнення яких не є обов'язковим відносяться:

• Місце складання;

• Строк платежу;

• Підлягає оплаті в...

Планом рахунків для обліку векселів призначені такі рахунки і субрахунки:

• 14 "Довгострокові фінансові інвестиції"'. Застосовується у ви­падку купівлі векселя за кошти з метою отримання доходу (дисконт, відсотки);

• 162 "Довгострокові векселі отримані";

• 34 "Короткострокові векселі отримані";

• 352 "Інші поточні фінансові інвестиції". Застосовується у випа­дку купівлі векселя за кошти з метою отримання доходу (дисконт, відсотки);

• 51 "Довгострокові векселі видані";

• 652 "Короткострокові векселі видані".

Кредитові обороти за векселями виданими та отриманими відо­бражають у журналі 3.

Дебетові обороти за векселями відображають:

— у журналі 1 — при викупі або придбанні;

—у журналі 2 — при переведенні довгострокових і короткостро­кових позик відповідно у довгостроковий чи короткостроковий век­сельний борг;

—у відомості 4.2. аналітичного обліку фінансових інвестицій жу­рналу 4 — ведеться облік векселів, якщо вони придбані для отриман­ня інвестиційного доходу у складі інших або поточних фінансових інвестицій;

— у журналі 6 відображають обороти за дебетом рахунків корот­кострокових та довгострокових векселів, як виданих, так і отриманих у кореспонденції з рахунками доходів. Так, у рахунок погашення бор­гу за поставками товарів робіт, послуг можуть бути отримані як влас­ні векселі, так і інших підприємств (власних або за індосаментом);

— у журналі 7 відображають дебетові обороти за векселями у ко­респонденції з рахунками 4-го класу (внески у статутний та додатко­вий капітал тощо).