5. Зберігання ракет і боєприпасів

   1. Загальні положення

      1. Зберігання боєприпасів на базах організується, як правило, комплектне.

Комплект елементів, необхідних для складання боєприпасів, визначається „Руководством по боевой комплектации выстрелами артиллерийских систем Советской Армии”, технічною відомістю комплектації боєприпасів і складальними кресленнями на боєприпаси.

2. За ступенем готовності до бойового використання боєприпаси поділяються на повні і готові постріли.⁴

Під повним пострілом розуміють комплект елементів, необхідний для складання даного пострілу.

Боєприпаси у виді готових виробів називаються готовими.

Артилерійські постріли картузного заряджання за наявності на базі всіх комплектуючих елементів (снарядів, зарядів, підривачів і засобів займання) відносять тільки до числа готових пострілів. На них поняття «повний постріл» не поширюється.

3. Готовими пострілами вважають:

• постріли унітарного заряджання, у яких всі елементи складені в одне ціле;

• постріли роздільного гільзового заряджання, у яких порохові заряди, зібрані в гільзи, покладені в укупорку разом зі снарядами;

• мінометні постріли, в яких у міни угвинчені підривачі (трубки), а в трубки стабілізаторів мін вставлені основні (займальні) патрони, чи без них, коли вставляння їх передбачається безпосередньо перед стрільбою, і які мають повний належний комплект додаткових зарядів і запасних займальних патронів, а також гільз і засобів займання;

• постріли до безвідкатної гармати Б-10, в яких у міни угвинчені підривачі, у трубку стабілізатора встановлені основні (займальні) заряди, а додаткові заряди закріплені на трубці стабілізатора;

• постріли до безвідкатної гармати Б-11, в яких у трубки зарядних пристроїв угвинчені займальні заряди з засобами займання, додаткові заряди одягнені на трубку зарядного пристрою і з трасерами, угвинченими в трубку стабілізатора (для кумулятивних мін);

• реактивні снаряди, у яких головна частина згвинчена з ракетною частиною, спорядженою пороховими зарядами і засобами займання;

• гранатометні постріли ПГ-2, в яких головні частини з'єднані з трубками стабілізаторів і в гранати вставлені підривачі, зі складеними перами стабілізаторів і одягнутими на них кільцями, що мають повний комплект порохових зарядів;

• постріли до станкового гранатомета СГ-82, у яких головні частини з'єднані в одне ціле з реактивними частинами, спорядженими пороховими зарядами і запалювачами, з угвинченими чи потребуючими вгвинчування підривачами і запалами;

• гранатометні постріли ПГ-7В, ПГ-9В і ПГ-15В, в яких головні частини з'єднані з реактивними двигунами, спорядженими пороховими зарядами, піроуповільнювачами, запалювачами і трасерами, з вставленими (вгвинченими) підривачами, що мають повний комплект стартових (метальних) зарядів,

• протитанкові керовані реактивні снаряди (ПТКРС) зі спорядженими двигунами, засобами запалення, трасерами, підривальными пристроями, із пристикованними чи непристикованними, але такими, що знаходяться в єдиній укупорці, головними частинами і з комплектом належного ЗІП.

Реактивні снаряди⁵ приводять до остаточно спорядженого виду тільки на вогневій позиції.

4. Реактивні снаряди, ПТКР і гранатометні постріли, що находять від промисловості в елементах, зберігають на базах, як правило, повними. У готові вироби вони збираються безпосередньо перед відправленням на бази ОК чи у війська.

Кількість готових снарядів з реактивними двигунами, що дозволена до зберігання на базі, визначається цим Керівництвом.

5. Усі постріли (крім мінометних) на базах ОК зберігаються тільки в готовому виді. Мінометні постріли можуть зберігатися як повними, так і готовими.

Зберігання повних артилерійських і реактивних пострілів, а також надкомплектних елементів допускається на тих базах ОК, де є складальні цехи.

На всіх базах ОК дозволяється зберігати надкомплектну кількість елементів пострілів, призначену для поновлення запасів і заміни непридатних елементів.

6. На базах ОК приведення до остаточно спорядженого виду і складання пострілів проводяться з запасів ОК — за розпорядженням служби ракетно-артилерійського озброєння ОК, а з запасів центру — за розпорядженням вищих органів управління МО України.

7. Ракети і боєприпаси, що знаходяться на зберіганні, повинні бути розміщені в сховищах. Допускається тимчасове зберігання ракет і боєприпасів (крім ракет і ПТКР) на вантажно-розвантажувальних платформах чи майданчиках до завезення їх у сховища чи до відправлення.

8. У всіх випадках боєприпаси на відкритих платформах чи майданчиках повинні бути покладені на підкладки і захищені від атмосферних опадів і дії прямих сонячних променів.

9. На кожній базі з метою підвищення оперативності під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт, на технічній території обладнуються криті вантажно-розвантажувальні платформи, що забезпечують вантажообіг бази і механізацію навантажувально-розвантажувальних робіт.

10. Повні постріли, що зберігаються на базі, повинні бути комплектними в межах відділу, що спеціалізується на зберіганні даної номенклатури.

Спеціалізація відділів зберігання і розподіл між ними боєприпасів проводиться начальником бази з урахуванням забезпечення рівномірності завантаження відділів роботою і дотримання правил безпеки.

11. Комплектність зберігання готових пострілів повинна дотримуватися в кожному сховищі. Виключення можуть становити призначені для ремонту постріли в неостаточно спорядженому виді, підривачі для яких можуть зберігатися в іншому сховищі.

12. Розривні і вишибні заряди, що входять до комплектів пострілів, повинні зберігатися в окремих сховищах, якщо ці постріли не приведені до остаточно спорядженого виду.

13. Комплектація пострілів проводиться за наявністю на базі основних елементів (снарядів, гранат, мін, головних частин).

Для комплектації повних пострілів допускається використання комплектуючих елементів II категорії. Ці елементи повинні бути відремонтовані в терміни, установлені планом.

14. За комплектність і правильну комплектацію готових і повних пострілів, що зберігаються на базі, безпосередньо несуть відповідальність начальник зберігання (на складах ОК — заступник начальника складу з технічної частини) і начальник обліково-операційного відділу. У відділі зберігання за правильну комплектацію відповідає начальник відділу.

15. Завантаження сховищ проводиться за розробленим на базі планом розміщення і зберігання майна. При складанні плану необхідно передбачати забезпечення безпечних відстаней між сховищами і дотримання правил спільного зберігання (додатки 4, 5, 17).

16. В одному сховищі дозволяється зберігати:

• порох бездимний у штатній укупорці (з дерев'яними футлярами) — не більше 500 т;

• порох димний і вироби з нього в штатній укупорці — не більше 100 т;

• піротехнічні освітлювальні, сигнальні й імітуючі звук пострілу чи розриву засоби - не більше 250 т;

• вибухові речовини без оболонок — не більше 150 т;

• вибухові речовини в оболонках — не більше 120 т;

• вибухові речовини в оболонках і порох при комплектному зберіганні в пострілах — не більше 150 т.

При визначенні кількості пострілів, яку можна зберігати в одному сховищі за завантаженням його вибуховою речовиною, враховують загальну масу розривних зарядів чи піротехнічних елементів у снарядах, мінах, головних і бойових частинах і, крім того, половину загальної маси порохових зарядів.

17. У всіх випадках організації зберігання боєприпасів чи проведення робіт з ними, а також при вирішенні питань щодо встановлення мінімально припустимих відстаней між сховищами, вантажно-розвантажувальними майданчиками, платформами, цехами і пунктами робіт керуватися таблицями, наведеними в додатках 4, 5 і 17.

18. ПТКР (споряджені і неспоряджені) слід розміщувати в окремих сховищах. У випадку, коли на базі немає можливості розмістити їх окремо, разом із ПТКР, що комплектують елементами і ЗІП, допускається зберігати боєприпаси так, як зазначено в додатку 18.

19. Кожне сховище закріплюється за завідувачем сховища, який є матеріально відповідальним за збереження прийнятого на зберігання майна, за кількісний і якісний облік його, за правильне провітрювання, утримання і пожежну безпеку сховищ і території навколо них.

Розкривати і відвідувати сховища дозволяється тільки в присутності завідувача, за яким вони закріплені. У разі потреби розкриття сховища без завідуючого проводити комісією в складі не менше трьох осіб, з яких одна – безпосередній начальник цього завідуючого. При цьому про розкриття сховища обов'язково робиться запис у журналі огляду сховища й озброєння (додаток 19), що скріплюється підписом усіх членів комісії.

Завідуючий сховищами розписується в журналі при кожному відвідуванні сховища з вказанням часу відкриття та закриття; у випадку проведення робіт записує, які роботи проводилися в сховищі.

Усі роботи з боєприпасами, що зберігаються у відділах зберігання, виконуються під керівництвом завідувачів сховищ чи осіб, призначених начальником відділу.

Після закінчення роботи сховища перевіряються представниками служби безпеки, після чого двері сховища закриваються й опечатуються особистою печаткою завідуючого сховищами.

20. Посадові особи бази зобов'язані перевіряти порядок зберігання, технічний стан і облік боєприпасів, а також утримання самих сховищ і території в такі терміни:

• завідувач сховищ — не рідше одного разу на два дні;

• старший помічник начальника відділу – 1 раз;

• технік – 2 рази на тиждень;

• начальник відділу зберігання — не рідше одного разу на місяць;

• начальник зберігання — не рідше одного разу на квартал;

• начальник обліково-операційного відділу— не рідше двох разів на рік;

• головний інженер чи заступник начальника бази з технічної частини — не рідше двох разів на рік;

• начальник бази — не рідше одного разу на рік.

Зазначені особи при відвідуванні сховищ роблять відповідні записи в журналі технічних і контрольних оглядів озброєння (додаток 20).

21. Зберігання і збереження ракет слід організувати так, щоб ракети постійно знаходилися в технічно справному стані.

Утримання ракет у технічно справному стані досягається:

• правильною організацією зберігання;

• регулярним, якісним і своєчасним виконанням регламентних робіт;

• усуненням у найкоротший термін дефектів і несправностей, виявлених при проведенні робіт з ракетами;

• постійним контролем якості проведених робіт.

1. Сховища для ракет, комплектуючих елементів і ЗІП за улаштуванням й устаткуванням повинні задовольняти такі основні вимоги:

• забезпечувати збереження ракет;

• забезпечувати швидкість і зручність завезення і вивезення ракет;

• мати там, де це необхідно, вантажопідйомний пристрій;

• мати вентиляційні пристрої для підтримки необхідних умов зберігання;

• мати захист від проникнення до них гризунів та інших біологічних шкідників;

• забезпечувати можливість швидкої евакуації ракет, для чого сховища повинні мати, як правило, не менше двох вантажних входів; у необхідних випадках на майданчиках у вантажних входів обладнуються стаціонарні вантажні пристрої;

• двері і ворота в сховищах повинні бути обладнані надійними зовнішніми запорами.

1. Розміщення ракет у сховищах, їх укладання для збереження повинні забезпечувати:

• збереження ракет;

• максимальне використання площ і об’єму сховищ;

• зручність проведення робіт, пов'язаних із прийманням, видаванням, оглядом і контролем стану ракет;

• швидку видачу й евакуацію майна, що зберігається.

24. Ракети повинні зберігатися на базах комплектно відповідно до відомостей комплектації кожного типу ракет. Некомплектне зберігання ракет на базах забороняється.

25. Для забезпечення збереження ракет необхідно дотримувати умови і режими зберігання, зазначені в експлуатаційно-технічній документації кожного типу ракет.

Дотримання умов і режиму зберігання є найважливішим обов'язком посадових осіб бази.

26. Для контролю за температурно-вологим режимом у сховищах повинні бути прилади для виміру температури і вологості повітря. Дозволяється використовувати також дистанційні вимірювачі температури і вологості.

27. Для забезпечення своєчасного контролю боєздатності ракет, які зберігаються, комплектуючих елементів і ЗІП і утримання їх у технічно справному стані на базі складається план-графік проведення регламентних робіт і технічних оглядів ракет за формою, приведеної в додатку 21.

План-графік складається начальниками підрозділів і затверджується начальником бази.