
- •Перелік умовних позначень символів, одиниць, скорочень і термінів
- •Організація арсеналів, баз та складів ракет і боєприпасів
- •Загальні положення
- •Призначення та функції структурних підрозділів арсеналів, баз і складів
- •Вимоги до розташування арсеналів, баз і складів
- •Утримання технічної території арсеналів, баз і складів
- •Організація охорони та оборони арсеналів, баз і складів
- •Організація комендантської служби та пропускного режиму на арсеналах, базах і складах
- •Обов’язки посадових осіб
- •Начальник бази
- •Головний інженер (заступник начальника бази – начальник штабу бази)
- •Начальник зберігання (заступник начальника бази зі збереження ракет і боєприпасів)
- •Помічник начальника бази з матеріально-технічного забезпечення - начальник відділу матеріально-технічного забезпечення
- •Начальник обліково-операційного відділу
- •Начальник обліково-операційного відділу відповідає:
- •Начальник відділу зберігання ракет і боєприпасів
- •Технік відділу зберігання ракет і боєприпасів
- •Начальник (завідувач) сховища зберігання ракет і боєприпасів
- •Комендант бази
- •Начальник цеху ремонту та комплектації ракет і боєприпасів
- •Обладнання арсеналів, баз і складів
- •Категорування споруд за ступенем вибухопожежобезпеки2
- •Загальні вимоги до споруд
- •Теплопостачання
- •Водопостачання
- •Газопостачання
- •Електропостачання
- •Електричні машини, апарати, прилади
- •Електропроводки, кабельні лінії
- •Зв’язок і сигналізація
- •Пожежна сигналізація
- •Постова сигналізація
- •Диспетчерський телефонний зв'язок
- •Блискавкозахист та захист вiд статичної електрики
- •Протипожежна охорона
- •Загальні вимоги до санітарно-технічних споруд і установок
- •Приймання та відправлення ракет і боєприпасів
- •Приймання ракет і боєприпасів
- •Відправлення ракет і боєприпасів
- •Зберігання ракет і боєприпасів
- •Загальні положення
- •Обладнання та утримання сховищ ракет і боєприпасів
- •Порядок розміщення й укладки боєприпасів
- •Порядок зберігання ракет і боєприпасів
- •Особливості організації зберігання боєприпасів на майданчиках відкритого зберігання
- •Особливості зберігання окремих видів ракет і боєприпасів
- •Технічне обслуговування та ремонт ракет і боєприпасів
- •Загальні положення
- •Організація виробництва
- •Основні види виробництва, спеціалізація виробничих підрозділів
- •Класифікація і розташування виробничих цехів
- •Обладнання та утримання цехів
- •Організація пунктів робіт з боєприпасами
- •Навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування ракет і боєприпасів
- •Правила заходи безпеки при поводженні з ракетами і боєприпасами
- •Загальні положення заходів безпеки
- •Порядок навчання працівників правилам безпеки і проведення інструктажу
- •Особливі заходи безпеки при поводженні з ракетами
- •Особливі заходи безпеки при поводженні з боєприпасами
- •Особливі заходи безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою
- •Виконання робіт
- •Правила безпеки при зберіганні ракет і боєприпасів
- •Правила безпеки під час робіт з ракетами і боєприпасами
- •Правила безпеки під час роботи з порохами
- •Правила безпеки при збиранні пострілів
- •Правила безпеки під час проведення регламентних робіт та ремонту пострілів
- •Контроль якісного стану ракет і боєприпасів
- •Організація обліку ракет, боєприпасів та їх елементів
- •Складання, оформлення та ведення облікових документів
- •Облік ракет і боєприпасів у обліково-операційному відділі
- •Облік ракет і боєприпасів у відділах зберігання
- •Облік ракет і боєприпасів у цехах ремонту і комплектації
- •Контроль за веденням обліку ракет і боєприпасів
- •Підготовка до утилізації та знищення ракет і боєприпасів на арсеналах, базах та складах
- •Загальні положення
- •Облаштування, організація й устаткування підривних полів
- •Транспортування боєприпасів на підривне поле
- •Розриштування боєприпасів на елементи і розбирання підривачів
- •Розриштування і знищення зарядів у гільзах з корпусом, що згоряє
- •Розриштування боєприпасів до стрілецької зброї
- •Знищення спалюванням непридатних порохів і вибухових речовин
- •Випалювання вибухової речовини зі снарядів, мін і головних частин реактивних снарядів на відкритих майданчиках підривних полів
- •Розряджання боєприпасів методами виплавлення і вилуговування вр
- •Знищення боєприпасів підривом
- •Організація боротьби з біологічними шкідниками
- •Забезпечення екологічної безпеки
- •Перетину залізниць з автомобільними шляхами на технічній території бази
- •Залізниця Автомобільна дорога
Теплопостачання
Стаціонарні парові котли, пароперегрівники і водяні економайзери з робочим тиском вище 0,069 МПа, а також водогрійні котли з температурою підігріву води вище 115°С повинні встановлюватися в окремих будинках, що задовольняють вимоги чинних Будівельних норм і правил, протипожежних норм будівельного проектування промислових підприємств і населених місць, санітарних норм проектування промислових підприємств і Правил устрою і безпечної експлуатації парових котлів.
Будівлі котелень, що обслуговують виробничі приміщення вибухо- і пожежонебезпечних категорій, повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості.
На технічній території в районі розташування працюючої котельні дозволяється зберігання необхідних запасів палива.
При цьому кам'яне вугілля повинне знаходитися на відстані не менше 20 м, торф - на відстані не менше 50 м, нафта і мазут - у підземних сховищах на відстані не менше 30 м від будівлі котельні.
При організації зберігання палива і пально-мастильних матеріалів на адміністративно-господарській території слід керуватися правилами, установленими чинними Протипожежними нормами будівельного проектування.
Стаціонарні парові котли з тиском пари не вище 0,069 МПа, водяні економайзери до них, водогрійні котли з температурою підігріву води до 115° С, водопідігрівачі (бойлери) при температурі теплоносія (пари чи води) не більше 115° С и при тиску не вище 0,069 МПа можуть установлюватися:
в окремих будівлях (бойлери з зазначеними вище характеристиками дозволяється встановлювати в окремих приміщеннях виробничих цехів);
на адміністративно-господарській території й у приміщеннях, що прилягають безпосередньо до житлових, комунальних чи виробничих будівель, а також на нижніх чи підвальних поверхах житлових, комунальних чи виробничих будинків.
При розташуванні котелень під будівлею стіни будівлі і перекриття повинні бути вогнестійкими з межею вогнестійкості не менше 1,5 год.
Обладнання виходу з котельних приміщень на сходові клітки житлових і комунальних чи виробничих будівель не допускається.
Водяні та парові котли, а також економайзери до парових котлів розташовувати в приміщеннях, що прилягають безпосередньо до будівель класів В‑1, В-1а, В-1б, П-1 і П-2 чи під ними, забороняється.
Для видалення зольних залишків котельня повинна мати зольне приміщення. При механізованому видаленні золи, а також при середньодобовому виході зольних залишків не більше 0,1 т/год допускається обладнання котелень без зольного приміщення. Над місцем заливання водою шлаку і золи повинна бути обладнана спеціальна витяжна вентиляція.
Дозволяється тримати в приміщеннях котелень в бункерах запас палива в кількості, що не перевищує 2-х добових потреб.
Обладнання аварійного освітлення котелень є обов'язковим. Аварійне освітлення повинне забезпечувати нормальну і безпечну роботу. Джерела аварійного освітлення не повинні залежати від загальної електроосвітлювальної мережі. Для котелень із площею до 250 м2 дозволяється використовувати переносні електричні ліхтарі.
Стаціонарні парові котли, пароперегрівники і водяні економайзери з робочим тиском вище 0,069 МПа, а також водогрійні котли з температурою підігріву води вище 115°С за своїми будовою, виготовленням, установленням, вмістом і доглядом повинні відповідати Правилам обладнання і безпечної експлуатації парових котлів і до пуску в роботу повинні бути зареєстровані в органах Держнаглядохоронпраці України.
Зазначені в п. 3.3.7 котли, пароперегрівники, економайзери та їх елементи можуть бути виготовлені тільки підприємствами, що мають на це дозвіл органів Держнаглядохоронпраці України.
Парові котли з робочим тиском пари до 0,069 МПа, водяні економайзери до цих котлів, водогрійні котли з температурою води до 115°С і водопідігрівачі (бойлери) з температурою первинного теплоносія (пари чи води), що не перевищує 115°С, можна застосовувати промислового виробництва та власного виготовлення за умови, що вони виготовлені за спеціальними проектами та технічними умовами з належних матеріалів, передбачених проектом, а зварювальні роботи виконані відповідним кваліфікованим фахівцем.
Монтаж котлів усіх типів проводиться як спеціальними організаціями, так і власними силами бази з обов'язковим виконанням технічних правил монтажу й оформленням документації, яку вимагають органи Держнаглядохоронпраці України.
До робіт з обслуговування парових котлів допускаються особи, що мають необхідну теоретичну підготовку, практичні навички в роботі та посвідчення на право обслуговування котлів.
Атестація персоналу, що обслуговує парові котли, проводиться в комісіях при навчальних закладах відповідного профілю, чи у навчальних організаціях (пунктах, комбінатах, центрах) військових частин, підприємств, будівництв. Протоколи атестації і щорічної перевірки знань персоналу, а також бланки посвідчень повинні зберігатися нарівні з документами суворої звітності.
Атестація машиністів (кочегарів) парових котлів та їх помічників проводиться в комісіях за участю інспектора Держнаглядохоронпраці України.
Комісії з щорічної перевірки знань обслуговуючого персоналу котлів призначаються начальником бази.
Установлення, монтаж і технічний огляд парових котлів повинні проводитися відповідно до Правил улаштування і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів.
У кожній котельні ведеться ремонтний журнал, у який особи, відповідальні за безпечну роботу котлів, вносять відомості про ремонтні роботи, виконані на котлах.
Відомості про ремонтні роботи, які зумовили необхідний позачерговий огляд котла, записуються до паспорта котла.
У котельні повинні бути вивішені правила роботи для персоналу котельні й інструкція з обслуговування агрегатів котельні.
Стаціонарні трубопроводи, що транспортують водяну пару з тиском пари понад 0,196 МПа чи гарячу воду з температурою понад 120° С, за своєю будовою, виготовленням, установленням і доглядом повинні відповідати Правилам улаштування, установки і огляду паропроводів і трубопроводів гарячої води.
Усі трубопроводи (у котельнях, прохідних каналах, виробничих будівлях) повинні фарбуватися по всій довжині в умовні кольори відповідно до вказівок щодо проектування кольорового опорядження інтер’єрів виробничих будівель промислових підприємств.
У виробничі будинки для технологічних потреб дозволяється вводити пар тиском до 1,275 МПа.
У цехах збирання боєприпасів, випробувань ракет тощо дозволяється прокладати паропроводи і трубопроводи з нагрітою водою до 150С для калориферних установок, при цьому теплопроводи повинні бути ізольовані і мати гладку пофарбовану поверхню. Відстань між стіною та ізоляцією теплопроводів повинна бути не менше 60 мм.
У вибухонебезпечних приміщеннях температура на поверхні нагрівальних приладів не повинна перевищувати 90С.
Поверхня нагрівальних приладів повинна бути гладкою і легко очищуватись.
Застосування ребристих радіаторів і ребристих труб у приміщеннях класів В-1 і В-1а не допускається.
Відстань від стіни до нагрівальних приладів повинна бути не менше 100 мм. Установка нагрівальних приладів у нішах не дозволяється.
Допустима температура повітря в приміщеннях повинна становити:
для цехів випробувань і складання ракет 12-22С;
для цехів споряджувально-складального виробництва 15-20°С;
для опалюваних сховищ 8°С.
У найхолодніший період допускається зниження температури повітря на робочих місцях виробничих приміщень до 15°С.