Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_MEV_GOS.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
20.09.2019
Размер:
343.08 Кб
Скачать

80. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.

Наочність навчання використовувалась ще з часів Давньої Греції. На сучасному етапі дидактика трактує наочність як принцип навчання, який грунтується на на показуванні конкретних предметів, явищ, процесів, моделей або їх образних відтворень.

Види посібників наочності: натуральні, художньо-образотворчі, символічне.

Типи наочності: ілюстрація додаткової інформації, для створення проблемних ситуацій, засоби вирішення проблеми, засоби перевірки правильності вирішення проблеми.

Функції наочності: інформаційна, розвиваюча, створення і вирішення проблемних ситуацій, опора розумових дій.

Класифікація: схеми - моделі категорій, центричні схеми (узагальнюючі поняття, пояснювальні елементи), схеми - порівняння, структурні схеми, послідовно-логічні схеми, умовно-цифрові та словесні таблиці, математичні моделі, тези (лекції, формулювання), фільми, фліп-чарт.

Види діаграм: лінійні, стовпчикові (динамічні, порівняльні), фігурні, площинні, об'ємні, структурні, секторні і кругові.

  1. Сутність активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Переваги і недоліки методів активного навчання економіки, сфери їх застосування. Фактори, що підвищують ефективність застосування активних методів навчання економіки.

Забезпечення пізнавальної активності учня є однією із найва­жливіших складових активізації навчальної діяльності. Педа­гогічна практика використовує різні шляхи активізації, основний серед яких — різноманітність форм, методів, засобів навчання, вибір таких їх сполучень, які відповідно до ситуації стимулюють активність і самостійність учнів.

Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності – це сукупність прийомів іспособів психолого-педагогічного впливу на учнів, що насамперед спрямовані на розвиток у них творчого самостійного мислення, активізацію пізнавальної діяльності, формування творчих навичок та вмінь нестандартного розв’язання певних професійних проблем і вдосконалення навичок професійного спілкування.

Переваги:

1)Поліпшується не тільки запам’ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті.

2)Високий рівень подання інформації. Велика кількість студентів, які можуть одночасно отримувати інформацію.

3) Орієнтована на розвиток широкого спектра пізнавальних умінь і навичок.

4) Можливість співпраці викладача з кожним студентом окремо. Постійний зворотній зв’язок викладача зі студентами.

Недоліки:

1. Активна взаємодія потребує певної зміни в організації роботи академічної групи, а також значної кількості часу для підготовки як студентам, так і викладачу.

2. Необхідність вироблення певних правил проведення занять, які налаштують учнів на старанну підготовку до занять з використанням активних методів.

3. Використання активних методів навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в академічній групі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливість дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

4. Для ефективного застосування активних методів навчання, викладач повинен старанно планувати свою роботу, щоб заняття не перетворились в «безглузді ігри»:

5. Деяким викладачам іноді складно розкривати себе перед студентами, висловлювати своє особисте ставлення до ситуації, показувати некомпетентність у деяких питаннях. Безумовно, не всі викладачі „створені” для активного навчання.

Фактори, що сприяють ефективності застосування активних методів навчання:

1. У роботу повинні бути залучені (в тій чи інший мірі) всі учні;

2. Активна участь учнів у роботі має заохочуватися;

3. Учні мають самостійно розробити та виконувати правила роботи у малих групах;

4. Учнів під час використання АМ не повинно бути більш 30 осіб. Тільки в цьому випадку можлива продуктивна робота у малих групах;

5. Навчальна аудиторія повинна бути підготовлена до роботи у великих та малих групах.

6. Викладач повинен старанно планувати свою роботу, а для цього: дати завдання студентам для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі роботи; відібрати для заняття такі інтерактивні вправи, які дали б студентам „ключ” до освоєння теми; під час самих інтерактивних вправ дати студентам час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або „граючись” виконали його; на одному занятті (парі) можна використати дві (максимум — три) інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп; важливим є і процес обговорення за підсумками інтерактивних вправ, зокрема акцентуючи увагу і на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі; проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов’язані з інтерактивними завданнями.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]