- •Сучасні урок та лекція з економіки: методика їх проектування і проведення.
- •62.Методики стимулювання та мотивації до ефективної навчальної діяльності з економічних дисциплін.
- •63/ Розробка елементів навчальних занять з економіки (моделі засвоєння бази знань з економічних тем, методичної карти заняття, плану проведення занять) для різних вікових груп.
- •Аналіз навчального заняття, його основні компоненти. Схема комплексного аналізу заняття:
- •Визначення поняття „самостійна робота”. Особливості організації самостійної роботи в процесі вивчення економічних дисциплін.
- •Самостійна робота:
- •1.Аудиторна: 2.Позааудиторна
- •Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.
- •Методи та форми оцінювання самостійної роботи з економічних дисциплін.
- •Контроль як методична проблема. Методичні вимоги до його організації та необхідність їх дотримання.
- •Завдання та функції контролю при вивченні економічних дисциплін.
- •Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».
- •Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.
- •Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».
- •75. Особливості контролю в умовах модульно-рейтингової організації навчання економіки.
- •Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.
- •Порівняння сучасних форм і методів контролю в економічній освіті.
- •79. Сучасні засоби навчання в економічній освіті.
- •80. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.
- •81. Методичні рекомендації до розробки та застосування наочних засобів навчання при вивченні економіки відповідно до віку тих, хто навчається.
- •Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.
- •87. Методика застосування методу „мозкового штурму” в економічній освіті.
- •Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.
- •83.Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.
- •84. Методичні особливості підготовки та проведення дискусії. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.
- •85. Структура дискусії, критерії вибору теми, цілі дискусії. Вимоги (критерії) до керівника дискусії.
- •86. Види та основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін. Умови ефективної реалізації цих видів дискусії.
- •88. Аналіз та оцінка результатів дискусії.
- •91. Типи кейсів та основні вимоги до змісту кейсу.
- •89. Кейс-метод в економічній освіті, його цілі та особливості застосування.
- •90. Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій.
- •92. Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.
- •93. Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки та проведення. Функції керівника навчальної гри.
- •94. Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.
- •95. Неімітаційні (символічні) ігрові методи: особливості розробки та застосування на заняттях з економіки.
- •96. Переваги та недоліки ігрових методів навчання економіки у порівнянні з традиційними. Шляхи підвищення ефективності застосування ігрових методів в економічній освіті.
- •Сучасні технології навчання в економічній освіті
- •98. Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.
- •31. Мотивація навчання. Види мотивів навчання.
- •99.Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •100. Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.
- •101. Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.
- •26. Поняття таксономії навчальних цілей. Типи навчальних цілей.
- •27. Поняття змісту освіти та характеристика його основних компонентів
- •28. База знань навчальної теми, елементи бази знань, рівні засвоєння навчальної інформації.
- •29. Планування занять. Основні етапи заняття
- •30. Методи і прийоми навчання. Класифікація методів навчання. Переваги і недоліки різних видів навчальних методів.
- •32.Мотивуванняістимулюваннянавчальноїдіяльності: спільнетавідмінне, етапи, види, методи, прийоми.
- •34. Активізація навчальної діяльності в процесі сприйняття, осмислення та запам’ятовування навчального матеріалу.
- •35. Мотивуванняучнівдонавчання: індивідуальніособливостімотиваціїучіннятаїїдіагностика
- •36. Поняття «організаційні форми навчання» Відмінність форм і методів навчання. Розвиток організаційних форм навчання.
- •37. Умови навчання, місце та роль різних видів умов навчання в організації навчального процесу
- •39. Поняття контролю. Основні функції, етапи, види, форми і методи контролю навчання.
- •47. Фактори ефективного управління навчанням.
- •40. Психологія оцінювання. Оцінка і відмітка в навчанні. Види та форми оцінок.
- •41. Дидактичний тест. Класифікація тестових завдань. Критерії якості дидактичних тестів.
- •42. Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
- •43. Основні новоутворення та особливості розвитку особистості на кожному віковому етапі.
- •44. Врахування особливостей освітньо-вікових категорій при реалізації основних функцій управління навчанням.
- •45. Комунікаційний процес і управління навчанням. Характеристика педагогічної функції комунікації.
- •46. Структура комунікативного акту в навчанні.
- •48. Методика викладання економіки як наука. Предмет та методи дослідження, її джерела та зв’язок з іншими науками.
- •49. Основні задачі та функції методики викладання економіки.
- •50. «Методикавикладанняекономіки» якнавчальнадисциплінавсистеміформуванняпрофесійноїкомпетентностіекономістатавикладачаекономічнихдисциплін.
- •33. Циклічність управління мотиваційними процесами в навчанні. Використання методів та прийомів мотивації навчання на кожному етапі мотиваційного циклу.
- •Сутність поняття «спілкування».
- •Структура спілкування та його види і функції
- •Різновиди бар’єрів на шляху оптимального спілкування.
- •Особливості вербальної комунікації.
- •6.Особливості невербальної комунікації.
- •Розподіл ролей у взаємодії за е. Берном.
- •Моделі поведінки партнерів у взаємодії: асертивна, маніпулятивна, актуалізаторська та конфліктна
- •Сутність поняття «соціальна перцепція». Психологічні механізми соціальної перцепції.
- •Ефекти соціальної перцепції: «первинності», «новизни», «ореолу». Соціальні стереотипи.
- •Вплив зовнішніх ознак особистості на її сприймання оточуючими. Роль іміджу в міжособистісному сприйманні.
- •Психологічні механізми саморегуляції
- •Провідні методи та техніки саморегуляції.
- •Сутність поняття „педагогічне спілкування”, структура цього спілкування
- •Особистісні особливості педагога, які ускладнюють педагогічне спілкування.
- •Стилі педагогічного спілкування.
- •Поняття “ділове спілкування”. Особливості ділової спілкування.
- •Форми ділового спілкування.
- •Управління навчанням і навчальний менеджмент: специфіка дисципліни, предмет, цілі, завдання.
- •Характеристика навчання як спільної діяльності. Соціально-психологічні фактори ефективності спільної діяльності.
- •Функції управління навчанням: планування, організація, стимулювання та контроль.
- •Ціль діяльності. Основні види цілей. Фактори формування цілей.
- •Навчальні цілі та їх специфіка. Правила постановки цілей навчання. Типові помилки визначення навчальних цілей.
80. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.
Наочність навчання використовувалась ще з часів Давньої Греції. На сучасному етапі дидактика трактує наочність як принцип навчання, який грунтується на на показуванні конкретних предметів, явищ, процесів, моделей або їх образних відтворень.
Види посібників наочності: натуральні, художньо-образотворчі, символічне.
Типи наочності: ілюстрація додаткової інформації, для створення проблемних ситуацій, засоби вирішення проблеми, засоби перевірки правильності вирішення проблеми.
Функції наочності: інформаційна, розвиваюча, створення і вирішення проблемних ситуацій, опора розумових дій.
Класифікація: схеми - моделі категорій, центричні схеми (узагальнюючі поняття, пояснювальні елементи), схеми - порівняння, структурні схеми, послідовно-логічні схеми, умовно-цифрові та словесні таблиці, математичні моделі, тези (лекції, формулювання), фільми, фліп-чарт.
Види діаграм: лінійні, стовпчикові (динамічні, порівняльні), фігурні, площинні, об'ємні, структурні, секторні і кругові.
Сутність активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Переваги і недоліки методів активного навчання економіки, сфери їх застосування. Фактори, що підвищують ефективність застосування активних методів навчання економіки.
Забезпечення пізнавальної активності учня є однією із найважливіших складових активізації навчальної діяльності. Педагогічна практика використовує різні шляхи активізації, основний серед яких — різноманітність форм, методів, засобів навчання, вибір таких їх сполучень, які відповідно до ситуації стимулюють активність і самостійність учнів.
Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності – це сукупність прийомів іспособів психолого-педагогічного впливу на учнів, що насамперед спрямовані на розвиток у них творчого самостійного мислення, активізацію пізнавальної діяльності, формування творчих навичок та вмінь нестандартного розв’язання певних професійних проблем і вдосконалення навичок професійного спілкування.
Переваги:
1)Поліпшується не тільки запам’ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті.
2)Високий рівень подання інформації. Велика кількість студентів, які можуть одночасно отримувати інформацію.
3) Орієнтована на розвиток широкого спектра пізнавальних умінь і навичок.
4) Можливість співпраці викладача з кожним студентом окремо. Постійний зворотній зв’язок викладача зі студентами.
Недоліки:
1. Активна взаємодія потребує певної зміни в організації роботи академічної групи, а також значної кількості часу для підготовки як студентам, так і викладачу.
2. Необхідність вироблення певних правил проведення занять, які налаштують учнів на старанну підготовку до занять з використанням активних методів.
3. Використання активних методів навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в академічній групі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливість дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.
4. Для ефективного застосування активних методів навчання, викладач повинен старанно планувати свою роботу, щоб заняття не перетворились в «безглузді ігри»:
5. Деяким викладачам іноді складно розкривати себе перед студентами, висловлювати своє особисте ставлення до ситуації, показувати некомпетентність у деяких питаннях. Безумовно, не всі викладачі „створені” для активного навчання.
Фактори, що сприяють ефективності застосування активних методів навчання:
1. У роботу повинні бути залучені (в тій чи інший мірі) всі учні;
2. Активна участь учнів у роботі має заохочуватися;
3. Учні мають самостійно розробити та виконувати правила роботи у малих групах;
4. Учнів під час використання АМ не повинно бути більш 30 осіб. Тільки в цьому випадку можлива продуктивна робота у малих групах;
5. Навчальна аудиторія повинна бути підготовлена до роботи у великих та малих групах.
6. Викладач повинен старанно планувати свою роботу, а для цього: дати завдання студентам для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі роботи; відібрати для заняття такі інтерактивні вправи, які дали б студентам „ключ” до освоєння теми; під час самих інтерактивних вправ дати студентам час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або „граючись” виконали його; на одному занятті (парі) можна використати дві (максимум — три) інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп; важливим є і процес обговорення за підсумками інтерактивних вправ, зокрема акцентуючи увагу і на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі; проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов’язані з інтерактивними завданнями.