Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_MEV_GOS.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
20.09.2019
Размер:
343.08 Кб
Скачать

90. Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій.

1) Розробка навчальної практичної ситуації викладачем

2) Робота над кейсом в аудиторії

- формування викладачем основних питань до кейсу (вступне слово)

- розподіл студентів на малі групи

- робота студентів в складі малої групи, вибір спікера

- Презентація рішень кейсу кожної малої групи

- Загальна дискусія, питання, виступи з місць

- Виступ викладача, його аналіз кейсу та процесу обговорення, висновки.

Можливі й інші моделі, але вони, як правило ґрунтуються на цій вихідній.

92. Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.

Основними позитивними аспектами застосування методу конкретних ситуацій є:

- Застосування теоретичних знань на практиці

- Формування уміння аналізувати конкретну ситуацію на практиці

- Формування навички передбачити можливі варіанти розв’язання, прогнозувати перебіг подій

- Формування уміння вирізняти проблему та ідентифікувати її.

- Вміння відрізняти головні події від другорядних.

- Участь в обговоренні: слухати, спостерігати, аргументувати свої пропозиції, ставити свої запитання.

Основними негативними аспектами застосування методу конкретних ситуацій є:

- Можливість студентами неправильного розв’язання ситуації

- Невміння відрізняти головні події від другорядних

- Виключення із участі в обговоренні частини студентів, у зв’язку з невмінням аргументувати свої пропозиції

- Недостатній рівень теоретичних знань для вирішення даної ситуації.

  1. Суть проблемної (конфліктної) ситуації.

  2. Комплект ролей та функцій гравців.

  3. Правила й умови гри, документальне забезпечення її.

  4. Система ігрових оцінок. У ділових іграх має бути реальна конфліктна ситуація, елемент змагання і можливість використання різних сполучень економічних методів управління. Оцінювати треба не тільки дії гравців, а й якість моделювання економічних методів управління. При розгляді інформації під час гри треба допомогти студентам спочатку знайти загальну основу для порівняння, зясувати структуру рішення, порівняти відповідні факти, знайти внутрішні зв’язки між ними й усвідомити систему залежностей відповідних економічних показників. Справжня творча дискусія не виникає сама собою, її потрібно організувати. Досвід показує, що тільки за умов активного пошуку інформації, праці з літературою, знання студента стають корисними і міцними. В цьому сила проблемного навчання: знання не заради знань, а для розв’язання конкретної виробничої задачі.

93. Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки та проведення. Функції керівника навчальної гри.

Ділова (економічна) гра – це метод імітації прийняття управлінських рішень в різноманітних ситуаціях, шляхом гри за правилами, які приймаються самими учасниками гри.

В побутовій свідомості слово «гра» асоціюється з розумінням «змагання», «імітація», «наслідування», «умовність», «модель», «несерйозність» тощо. Іноді гру визначають як непродуктивний вид діяльності, де важливий процес, а не результат. Частина дослідників вважають, що в основі гри є змагання, інші – рольова імітація.

Грою називають такий вид людської діяльності, який відображає (поновлю є) інші її види.

За Ковальчук Г.О. до методів активізації відносяться: ігри дидактичні, симулятивні, управлінські, психологічні, інсценізації.

За Білоус В.Т. і іншими – ділова гра, розігрування ролй, ігрове проектування (розробка рішень), за російською дослідницею Панфіловою А.П. – ділові та імітаційні ігри, за Кларіним М.В. – рольові, моделюючі та імітаційні (ділові) ігри.

Назва функції

Характеристика функції

Пізнавальна

Пізнання оточуючого світу, ролей, своїх можливостей.

Соціологізаторська

Формування під час гри необхідних якостей особистості.

Тренувальна

Тренування вмінь та навичок.

Комунікативна

Гра виступає способом спілкування.

Розважальна

Збуджує емоції.

Перевірочна

Перевірка на розвинення певних якостей.

Найбільш важливі ознаки ділової гри:

Типовість, вона відображає, моделює типові ситуації, які виникають у практиці. Це визначає її практичну сутність.

Проблемність – відображення реальних складностей, можливо конфліктів.

Використання прихованих резервів, їх мобілізація. Резерви мобілізуються і використовуються завдяки резерву особистості, яка завдяки грі підвищує свій потенціал і поширює можливості.

Класифікація ділових ігор

Види

Характеристика

1. Рольова гра

1. Існування моделі керованої системи, яка входить в конкретну соціально-економічну систему.

2. Наявність ролей та їх взаємодія.

3. Альтернативність рішень.

4. Наявність керованого емоційного напруження.

5. Існування загальної мети у всього ігрового колективу.

2. Імітаційна гра

1. Моделювання діяльності.

2. Імітація деяких господарських, правових, соціальних, політичних принципів, які визначають поведінку людей.

3. Організаційно-діяльнісна гра

1. Моделювання діяльності при вирішенні складних комплексних проблем управління.

2. Ролі мають умовний характер.

3. Наявність спільної мети ігрового колективу.

4. Використання колективної діяльності у прийнятті рішень.

5. Альтернативність рішень.

6. Система оцінення учасників гри відсутня.

Ділові ігри можуть використовуватись: для навчання; для діагностики індивідуальних особливостей тих, хто бере участь; для організації процесу прийняття рішень; у дослідницьких цілях. При розробці гри весь процес навчання треба подати як цілісну систему, кінцевою метою якої є вирішення принципових завдань навчання:1) Яким має бути учень; 2) Що він має знати; 3) Що він має вміти.

Йдеться про необхідний комплекс особистісних і професійних якостей, заданих метою навчання.

Етапи розробки ігор. Будь-які ігри передбачають наявність таких основних етапів:

  1. Вступна часина (мета ігрового заняття).

  2. Підготовча частина (правила гри).

  3. Гра (постановка завдань, саме гра).

  4. Аналіз результатів, підведення підсумків. Ділові ігри можна побудувати по-різному: або кожен гравець перед грою отримує точні інструкції, або лише приблизний перелік того, що йому доведеться зробити. До опису навчальної гри мають увійти такі обов’язкові елементи:

  1. Об’єкт імітації та його перетворення, яке досягається в результаті гри.

  2. Мета і завдання гри.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]