- •Сучасні урок та лекція з економіки: методика їх проектування і проведення.
- •62.Методики стимулювання та мотивації до ефективної навчальної діяльності з економічних дисциплін.
- •63/ Розробка елементів навчальних занять з економіки (моделі засвоєння бази знань з економічних тем, методичної карти заняття, плану проведення занять) для різних вікових груп.
- •Аналіз навчального заняття, його основні компоненти. Схема комплексного аналізу заняття:
- •Визначення поняття „самостійна робота”. Особливості організації самостійної роботи в процесі вивчення економічних дисциплін.
- •Самостійна робота:
- •1.Аудиторна: 2.Позааудиторна
- •Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.
- •Методи та форми оцінювання самостійної роботи з економічних дисциплін.
- •Контроль як методична проблема. Методичні вимоги до його організації та необхідність їх дотримання.
- •Завдання та функції контролю при вивченні економічних дисциплін.
- •Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».
- •Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.
- •Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».
- •75. Особливості контролю в умовах модульно-рейтингової організації навчання економіки.
- •Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.
- •Порівняння сучасних форм і методів контролю в економічній освіті.
- •79. Сучасні засоби навчання в економічній освіті.
- •80. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.
- •81. Методичні рекомендації до розробки та застосування наочних засобів навчання при вивченні економіки відповідно до віку тих, хто навчається.
- •Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.
- •87. Методика застосування методу „мозкового штурму” в економічній освіті.
- •Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.
- •83.Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.
- •84. Методичні особливості підготовки та проведення дискусії. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.
- •85. Структура дискусії, критерії вибору теми, цілі дискусії. Вимоги (критерії) до керівника дискусії.
- •86. Види та основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін. Умови ефективної реалізації цих видів дискусії.
- •88. Аналіз та оцінка результатів дискусії.
- •91. Типи кейсів та основні вимоги до змісту кейсу.
- •89. Кейс-метод в економічній освіті, його цілі та особливості застосування.
- •90. Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій.
- •92. Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.
- •93. Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки та проведення. Функції керівника навчальної гри.
- •94. Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.
- •95. Неімітаційні (символічні) ігрові методи: особливості розробки та застосування на заняттях з економіки.
- •96. Переваги та недоліки ігрових методів навчання економіки у порівнянні з традиційними. Шляхи підвищення ефективності застосування ігрових методів в економічній освіті.
- •Сучасні технології навчання в економічній освіті
- •98. Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.
- •31. Мотивація навчання. Види мотивів навчання.
- •99.Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •100. Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.
- •101. Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.
- •26. Поняття таксономії навчальних цілей. Типи навчальних цілей.
- •27. Поняття змісту освіти та характеристика його основних компонентів
- •28. База знань навчальної теми, елементи бази знань, рівні засвоєння навчальної інформації.
- •29. Планування занять. Основні етапи заняття
- •30. Методи і прийоми навчання. Класифікація методів навчання. Переваги і недоліки різних видів навчальних методів.
- •32.Мотивуванняістимулюваннянавчальноїдіяльності: спільнетавідмінне, етапи, види, методи, прийоми.
- •34. Активізація навчальної діяльності в процесі сприйняття, осмислення та запам’ятовування навчального матеріалу.
- •35. Мотивуванняучнівдонавчання: індивідуальніособливостімотиваціїучіннятаїїдіагностика
- •36. Поняття «організаційні форми навчання» Відмінність форм і методів навчання. Розвиток організаційних форм навчання.
- •37. Умови навчання, місце та роль різних видів умов навчання в організації навчального процесу
- •39. Поняття контролю. Основні функції, етапи, види, форми і методи контролю навчання.
- •47. Фактори ефективного управління навчанням.
- •40. Психологія оцінювання. Оцінка і відмітка в навчанні. Види та форми оцінок.
- •41. Дидактичний тест. Класифікація тестових завдань. Критерії якості дидактичних тестів.
- •42. Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
- •43. Основні новоутворення та особливості розвитку особистості на кожному віковому етапі.
- •44. Врахування особливостей освітньо-вікових категорій при реалізації основних функцій управління навчанням.
- •45. Комунікаційний процес і управління навчанням. Характеристика педагогічної функції комунікації.
- •46. Структура комунікативного акту в навчанні.
- •48. Методика викладання економіки як наука. Предмет та методи дослідження, її джерела та зв’язок з іншими науками.
- •49. Основні задачі та функції методики викладання економіки.
- •50. «Методикавикладанняекономіки» якнавчальнадисциплінавсистеміформуванняпрофесійноїкомпетентностіекономістатавикладачаекономічнихдисциплін.
- •33. Циклічність управління мотиваційними процесами в навчанні. Використання методів та прийомів мотивації навчання на кожному етапі мотиваційного циклу.
- •Сутність поняття «спілкування».
- •Структура спілкування та його види і функції
- •Різновиди бар’єрів на шляху оптимального спілкування.
- •Особливості вербальної комунікації.
- •6.Особливості невербальної комунікації.
- •Розподіл ролей у взаємодії за е. Берном.
- •Моделі поведінки партнерів у взаємодії: асертивна, маніпулятивна, актуалізаторська та конфліктна
- •Сутність поняття «соціальна перцепція». Психологічні механізми соціальної перцепції.
- •Ефекти соціальної перцепції: «первинності», «новизни», «ореолу». Соціальні стереотипи.
- •Вплив зовнішніх ознак особистості на її сприймання оточуючими. Роль іміджу в міжособистісному сприйманні.
- •Психологічні механізми саморегуляції
- •Провідні методи та техніки саморегуляції.
- •Сутність поняття „педагогічне спілкування”, структура цього спілкування
- •Особистісні особливості педагога, які ускладнюють педагогічне спілкування.
- •Стилі педагогічного спілкування.
- •Поняття “ділове спілкування”. Особливості ділової спілкування.
- •Форми ділового спілкування.
- •Управління навчанням і навчальний менеджмент: специфіка дисципліни, предмет, цілі, завдання.
- •Характеристика навчання як спільної діяльності. Соціально-психологічні фактори ефективності спільної діяльності.
- •Функції управління навчанням: планування, організація, стимулювання та контроль.
- •Ціль діяльності. Основні види цілей. Фактори формування цілей.
- •Навчальні цілі та їх специфіка. Правила постановки цілей навчання. Типові помилки визначення навчальних цілей.
90. Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій.
1) Розробка навчальної практичної ситуації викладачем
2) Робота над кейсом в аудиторії
- формування викладачем основних питань до кейсу (вступне слово)
- розподіл студентів на малі групи
- робота студентів в складі малої групи, вибір спікера
- Презентація рішень кейсу кожної малої групи
- Загальна дискусія, питання, виступи з місць
- Виступ викладача, його аналіз кейсу та процесу обговорення, висновки.
Можливі й інші моделі, але вони, як правило ґрунтуються на цій вихідній.
92. Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.
Основними позитивними аспектами застосування методу конкретних ситуацій є:
- Застосування теоретичних знань на практиці
- Формування уміння аналізувати конкретну ситуацію на практиці
- Формування навички передбачити можливі варіанти розв’язання, прогнозувати перебіг подій
- Формування уміння вирізняти проблему та ідентифікувати її.
- Вміння відрізняти головні події від другорядних.
- Участь в обговоренні: слухати, спостерігати, аргументувати свої пропозиції, ставити свої запитання.
Основними негативними аспектами застосування методу конкретних ситуацій є:
- Можливість студентами неправильного розв’язання ситуації
- Невміння відрізняти головні події від другорядних
- Виключення із участі в обговоренні частини студентів, у зв’язку з невмінням аргументувати свої пропозиції
- Недостатній рівень теоретичних знань для вирішення даної ситуації.
Суть проблемної (конфліктної) ситуації.
Комплект ролей та функцій гравців.
Правила й умови гри, документальне забезпечення її.
Система ігрових оцінок. У ділових іграх має бути реальна конфліктна ситуація, елемент змагання і можливість використання різних сполучень економічних методів управління. Оцінювати треба не тільки дії гравців, а й якість моделювання економічних методів управління. При розгляді інформації під час гри треба допомогти студентам спочатку знайти загальну основу для порівняння, зясувати структуру рішення, порівняти відповідні факти, знайти внутрішні зв’язки між ними й усвідомити систему залежностей відповідних економічних показників. Справжня творча дискусія не виникає сама собою, її потрібно організувати. Досвід показує, що тільки за умов активного пошуку інформації, праці з літературою, знання студента стають корисними і міцними. В цьому сила проблемного навчання: знання не заради знань, а для розв’язання конкретної виробничої задачі.
93. Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки та проведення. Функції керівника навчальної гри.
Ділова (економічна) гра – це метод імітації прийняття управлінських рішень в різноманітних ситуаціях, шляхом гри за правилами, які приймаються самими учасниками гри.
В побутовій свідомості слово «гра» асоціюється з розумінням «змагання», «імітація», «наслідування», «умовність», «модель», «несерйозність» тощо. Іноді гру визначають як непродуктивний вид діяльності, де важливий процес, а не результат. Частина дослідників вважають, що в основі гри є змагання, інші – рольова імітація.
Грою називають такий вид людської діяльності, який відображає (поновлю є) інші її види.
За Ковальчук Г.О. до методів активізації відносяться: ігри дидактичні, симулятивні, управлінські, психологічні, інсценізації.
За Білоус В.Т. і іншими – ділова гра, розігрування ролй, ігрове проектування (розробка рішень), за російською дослідницею Панфіловою А.П. – ділові та імітаційні ігри, за Кларіним М.В. – рольові, моделюючі та імітаційні (ділові) ігри.
Назва функції |
Характеристика функції |
Пізнавальна |
Пізнання оточуючого світу, ролей, своїх можливостей. |
Соціологізаторська |
Формування під час гри необхідних якостей особистості. |
Тренувальна |
Тренування вмінь та навичок. |
Комунікативна |
Гра виступає способом спілкування. |
Розважальна |
Збуджує емоції. |
Перевірочна |
Перевірка на розвинення певних якостей. |
Найбільш важливі ознаки ділової гри:
Типовість, вона відображає, моделює типові ситуації, які виникають у практиці. Це визначає її практичну сутність.
Проблемність – відображення реальних складностей, можливо конфліктів.
Використання прихованих резервів, їх мобілізація. Резерви мобілізуються і використовуються завдяки резерву особистості, яка завдяки грі підвищує свій потенціал і поширює можливості.
Класифікація ділових ігор
Види |
Характеристика |
1. Рольова гра |
1. Існування моделі керованої системи, яка входить в конкретну соціально-економічну систему. 2. Наявність ролей та їх взаємодія. 3. Альтернативність рішень. 4. Наявність керованого емоційного напруження. 5. Існування загальної мети у всього ігрового колективу. |
2. Імітаційна гра |
1. Моделювання діяльності. 2. Імітація деяких господарських, правових, соціальних, політичних принципів, які визначають поведінку людей. |
3. Організаційно-діяльнісна гра |
1. Моделювання діяльності при вирішенні складних комплексних проблем управління. 2. Ролі мають умовний характер. 3. Наявність спільної мети ігрового колективу. 4. Використання колективної діяльності у прийнятті рішень. 5. Альтернативність рішень. 6. Система оцінення учасників гри відсутня. |
Ділові ігри можуть використовуватись: для навчання; для діагностики індивідуальних особливостей тих, хто бере участь; для організації процесу прийняття рішень; у дослідницьких цілях. При розробці гри весь процес навчання треба подати як цілісну систему, кінцевою метою якої є вирішення принципових завдань навчання:1) Яким має бути учень; 2) Що він має знати; 3) Що він має вміти.
Йдеться про необхідний комплекс особистісних і професійних якостей, заданих метою навчання.
Етапи розробки ігор. Будь-які ігри передбачають наявність таких основних етапів:
Вступна часина (мета ігрового заняття).
Підготовча частина (правила гри).
Гра (постановка завдань, саме гра).
Аналіз результатів, підведення підсумків. Ділові ігри можна побудувати по-різному: або кожен гравець перед грою отримує точні інструкції, або лише приблизний перелік того, що йому доведеться зробити. До опису навчальної гри мають увійти такі обов’язкові елементи:
Об’єкт імітації та його перетворення, яке досягається в результаті гри.
Мета і завдання гри.