50. «Методикавикладанняекономіки» якнавчальнадисциплінавсистеміформуванняпрофесійноїкомпетентностіекономістатавикладачаекономічнихдисциплін.

МВЕ – це галузь педагогічної науки, яка визначає завдання, зміст і методи вивчення економічних дисциплін і відповідності із загальними цілями і завданнями освіти в сучасних навчальних закладах.

МВЕ є основою в циклі психолого-педагогічної підготовки бакалавра з економіки до практичної діяльності викладача в навчальних закладах різного типу.

Економічні знання, які є основою для економічного мислення, -- сукупність категорій і понять, ще стосуються становлення, розвитку й функціонування економіки. Економічні поняття є підґрунтям для розуміння економічних явищ і прийняття доцільних рішень.

Економіка як навчальна дисципліна — це широкий комплекс різнопланової інформації, що має поняттєвий апарат, свої категорії й закони, власну систему алгоритмів розв'язування найрізноманітніших задач, внаслідок засвоєння яких у людини формується економічна культура.

Економічні знання — це не тільки професійні знання економіста, бухгалтера, менеджера. Це складова світогляду кожної людини. Економічні знання відображають різні аспекти економічної діяльності, формуючи зміст певної економічної дисципліни. Ці аспекти представлено через класифікацію економічних знань за певними критеріями. Лише з'ясувавши, що таке економіка й що становить її зміст, можна братися до розроблення й аналізу методики викладання економіки. Слід зважати на те, що методика викладання економіки висвітлює методи, прийоми та засоби навчання, які враховують специфіку економічних знань як предмета навчання.

МВЕ — це не так технологічна, як світоглядна дисципліна. Якщо викладач не матиме власного світогляду, відповідного рівня економічного мислення, йому важко буде сформувати таке в учнів або підлеглих.

33. Циклічність управління мотиваційними процесами в навчанні. Використання методів та прийомів мотивації навчання на кожному етапі мотиваційного циклу.

Мотивація навчання є однією з найскладніших педагогічних проблем сьогодення. Мотиваційними процесами у навчанні можна і потрібно управляти: створювати умови для розвитку внутрішніх мотивів, стимулювати учнів.

Навчальна мотивація визначається як приватний вид мотивації, включений в певну діяльність, - в даному випадку діяльність навчання, учбову деятельность. Відповідно, при аналізі мотивації стоїть складне завдання визначення не тільки домінуючого мотиву, але і обліку всієї структури мотиваційної сфери людини. Мотиваційна сфера або мотивація в широкому сенсі слова з цією точки зору розуміється як стрижень особистості і включає в себе всі види спонукань: мотиви, потреби, інтереси, прагнення, цілі, потяги, мотиваційні установки або диспозиції, ідеали і т.д

Мотивація основний засіб, яке дасть можливість підвищити рівень зацікавленості студентів до навчального процесу, дозволить підвищити їх особистий науковий, творчий потенціал. мотиви для навчання, можливо класифікувати мотиви за спрямованістю та змістом : Соціальні; Пізнавальні; Професійно - ціннісні; Естетичні; Комунікативні, Статусно - позиційні; Традиційно - історичні; Утилітарно - познательного; Неусвідомлені мотиви.

Ці мотиви можуть зливатися утворюючи загальну мотивацію для навчання.

Одне з найбільш часто зустрічаються перешкод процесу навчання полягає у втраті студентом мотивації до продовження навчання. Втрата мотивації може являти собою серйозне ускладнення, оскільки студенту в цьому випадку вкрай важко зосередитися на виконанні завдань. Без мотивації сама задача навчання втрачає сенс. Тому необхідно використовувати циклічніть управління мотиваційними процесами.

Методи стимулювання мотивації можливо включити:

Поставити перед-вчителя точну мету, що б працювати над її досягненням. Тобто на кожному занятті при вивченні теми або рішення проблеми повинна бути націленість на результат, який дозволяє студентам переживати успіх у діяльності.

Мотивувати студентів до активності на інших місцях руху інформацією (інтернет-форумах, присвячених курсу, он-лайн курсів).

Надати студентам можливість спілкуватися між собою шляхом альтернативних форм як конференції, відвідування музей, професійних установі, компанії, на роботу в яких студенти влаштовуються

Симульованої ситуації в реальному житті при процесі навчання.

Створення сприятливого психологічного клімату для розвитку особистості.

· Запровадження системи рейтингової оцінки студентів

· Запровадження системи публікації успіхів студентів та нагороди за їх чудові успіхи і прагнення

· Розширення можливості самореалізації студентів

· Можливість ввести індивідуальну систему навчання студентів.

Студент повинен бути дійовою особою, а викладач - його партнером у навчанні і розвитку. Навчально-виховний процес повинен базуватися на психолого-педагогічному проектуванні розвитку кожного студента, на суб'єктно-суб'єктних відносинах учасників навчання.