97. Сучасні технології навчання в економічній освіті

Економічна освіта в Україні набуває свого розвитку. Зростаюча необхідність в економічній освіті викликає і зростання вимог до неї. А саме, вона має бути всесторонньою, стосуватись не лише суто економічної сторони, а й включати також моральні, етичні, психологічні аспекти, які так чи інакше пов’язані з економікою. Дедалі частіше при вивченні економічних дисциплін відходять від використання традиційних методів навчання. Їх місце займають активні методи навчання. Ця прогресивна течія в педагогіці дає змогу розвивати у особ, що навчаються гнучкість мислення, адаптованість до будь-яких ситуацій, ініціативну самостійність у прийнятті рішень і разом з тим вміння працювати у колективі, творчий підхід до вирішення проблем. У процесі дослідно-експерементальної роботи було виявлено, що найбільш продуктивно процес формування проф. умінь майбутніх фахівців з економіки відбувається за умови застосування різноманітних методів активізації навчально-пізнавальної діяльності у їх оптимальному поєднанні. Це такі методи і форми занять: 1)вхідний контроль знань методами програмованого навчання; 2)проблемні лекції, дискусії, «мозкова атака»; 3)лекція-консультація, індивідуальні консультації; 4)аналіз ситуації, розв’язання виробничих завдань, ігри, тренінги; 5)тематична дискусія, «круглий стіл», стажування; 6)розробки і захист підсумкових робіт.

98. Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.

Технологія навчання – це законодоцільна педагогічна діяльність, що реалізовує науково обґрунтований проект дидактичного процесу і що володіє вищим ступенем ефективності, надійності і гарантованості результату, чим це має місце при традиційних моделях навчання.

Діяльність викладача здійснюється на технологічному рівні, якщо:

• в наявності чітка і діагнозтично задана мета, тобто коректно вимірювано представлення понять, операцій, діяльності тих, що навчаються, способів діагностики досягнення цієї мети;

• вміст, що вивчається, представлений у вигляді системи пізнавальних і практичних завдань, орієнтовної основи і способів їх рішення;

• встановлена досить жорстка послідовність, логіка, певні етапи засвоєння теми;

• вказані способи взаємодії учасників навчального процесу на кожному етапі;

• викладач використовує оптимальні засоби навчання;

• забезпечується мотивація діяльності викладача і тих, що навчаються;

• визначені межі алгоритмічної і творчої діяльності викладача.

Комп'ютерні програми не здатні і не повинні виконувати основні функції викладача: розвиток особистості студента, творчий пошук з метою організації їхньої спільної роботи, підбір, розробка і вибір найкращих з програм, внесення в них змін.

Особливе значення в організації педагогічного процесу з використанням НІТ належить умінню викладача виділити і сформувати ядро знань з конкретної навчальної дисципліни, здійснювати структурування масиву матеріалу з урахуванням рейтингу студента, раціонально розподілити інформацію, що буде вивчатися, між педагогом, підручником і комп'ютером.

На нашу думку, викладачам варто бути уважними і критичними при виборі засобів інтенсифікації процесу навчання і використовувати комп'ютер лише в тих випадках, коли це дійсно можливо і необхідно. Необхідність автоматизації повинна виникати у тому випадку, коли виконання студентом дій, необхідних для досягнення поставленої педагогічної мети, буде важко або неефективно реалізованим, а інші засоби підвищення ефективності праці не забезпечують вирішення завдань на необхідному якісному рівні.