- •Сучасні урок та лекція з економіки: методика їх проектування і проведення.
- •62.Методики стимулювання та мотивації до ефективної навчальної діяльності з економічних дисциплін.
- •63/ Розробка елементів навчальних занять з економіки (моделі засвоєння бази знань з економічних тем, методичної карти заняття, плану проведення занять) для різних вікових груп.
- •Аналіз навчального заняття, його основні компоненти. Схема комплексного аналізу заняття:
- •Визначення поняття „самостійна робота”. Особливості організації самостійної роботи в процесі вивчення економічних дисциплін.
- •Самостійна робота:
- •1.Аудиторна: 2.Позааудиторна
- •Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.
- •Методи та форми оцінювання самостійної роботи з економічних дисциплін.
- •Контроль як методична проблема. Методичні вимоги до його організації та необхідність їх дотримання.
- •Завдання та функції контролю при вивченні економічних дисциплін.
- •Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».
- •Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.
- •Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».
- •75. Особливості контролю в умовах модульно-рейтингової організації навчання економіки.
- •Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.
- •Порівняння сучасних форм і методів контролю в економічній освіті.
- •79. Сучасні засоби навчання в економічній освіті.
- •80. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.
- •81. Методичні рекомендації до розробки та застосування наочних засобів навчання при вивченні економіки відповідно до віку тих, хто навчається.
- •Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.
- •87. Методика застосування методу „мозкового штурму” в економічній освіті.
- •Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.
- •83.Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.
- •84. Методичні особливості підготовки та проведення дискусії. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.
- •85. Структура дискусії, критерії вибору теми, цілі дискусії. Вимоги (критерії) до керівника дискусії.
- •86. Види та основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін. Умови ефективної реалізації цих видів дискусії.
- •88. Аналіз та оцінка результатів дискусії.
- •91. Типи кейсів та основні вимоги до змісту кейсу.
- •89. Кейс-метод в економічній освіті, його цілі та особливості застосування.
- •90. Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій.
- •92. Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.
- •93. Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки та проведення. Функції керівника навчальної гри.
- •94. Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.
- •95. Неімітаційні (символічні) ігрові методи: особливості розробки та застосування на заняттях з економіки.
- •96. Переваги та недоліки ігрових методів навчання економіки у порівнянні з традиційними. Шляхи підвищення ефективності застосування ігрових методів в економічній освіті.
- •Сучасні технології навчання в економічній освіті
- •98. Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.
- •31. Мотивація навчання. Види мотивів навчання.
- •99.Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •100. Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.
- •101. Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.
- •26. Поняття таксономії навчальних цілей. Типи навчальних цілей.
- •27. Поняття змісту освіти та характеристика його основних компонентів
- •28. База знань навчальної теми, елементи бази знань, рівні засвоєння навчальної інформації.
- •29. Планування занять. Основні етапи заняття
- •30. Методи і прийоми навчання. Класифікація методів навчання. Переваги і недоліки різних видів навчальних методів.
- •32.Мотивуванняістимулюваннянавчальноїдіяльності: спільнетавідмінне, етапи, види, методи, прийоми.
- •34. Активізація навчальної діяльності в процесі сприйняття, осмислення та запам’ятовування навчального матеріалу.
- •35. Мотивуванняучнівдонавчання: індивідуальніособливостімотиваціїучіннятаїїдіагностика
- •36. Поняття «організаційні форми навчання» Відмінність форм і методів навчання. Розвиток організаційних форм навчання.
- •37. Умови навчання, місце та роль різних видів умов навчання в організації навчального процесу
- •39. Поняття контролю. Основні функції, етапи, види, форми і методи контролю навчання.
- •47. Фактори ефективного управління навчанням.
- •40. Психологія оцінювання. Оцінка і відмітка в навчанні. Види та форми оцінок.
- •41. Дидактичний тест. Класифікація тестових завдань. Критерії якості дидактичних тестів.
- •42. Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
- •43. Основні новоутворення та особливості розвитку особистості на кожному віковому етапі.
- •44. Врахування особливостей освітньо-вікових категорій при реалізації основних функцій управління навчанням.
- •45. Комунікаційний процес і управління навчанням. Характеристика педагогічної функції комунікації.
- •46. Структура комунікативного акту в навчанні.
- •48. Методика викладання економіки як наука. Предмет та методи дослідження, її джерела та зв’язок з іншими науками.
- •49. Основні задачі та функції методики викладання економіки.
- •50. «Методикавикладанняекономіки» якнавчальнадисциплінавсистеміформуванняпрофесійноїкомпетентностіекономістатавикладачаекономічнихдисциплін.
- •33. Циклічність управління мотиваційними процесами в навчанні. Використання методів та прийомів мотивації навчання на кожному етапі мотиваційного циклу.
- •Сутність поняття «спілкування».
- •Структура спілкування та його види і функції
- •Різновиди бар’єрів на шляху оптимального спілкування.
- •Особливості вербальної комунікації.
- •6.Особливості невербальної комунікації.
- •Розподіл ролей у взаємодії за е. Берном.
- •Моделі поведінки партнерів у взаємодії: асертивна, маніпулятивна, актуалізаторська та конфліктна
- •Сутність поняття «соціальна перцепція». Психологічні механізми соціальної перцепції.
- •Ефекти соціальної перцепції: «первинності», «новизни», «ореолу». Соціальні стереотипи.
- •Вплив зовнішніх ознак особистості на її сприймання оточуючими. Роль іміджу в міжособистісному сприйманні.
- •Психологічні механізми саморегуляції
- •Провідні методи та техніки саморегуляції.
- •Сутність поняття „педагогічне спілкування”, структура цього спілкування
- •Особистісні особливості педагога, які ускладнюють педагогічне спілкування.
- •Стилі педагогічного спілкування.
- •Поняття “ділове спілкування”. Особливості ділової спілкування.
- •Форми ділового спілкування.
- •Управління навчанням і навчальний менеджмент: специфіка дисципліни, предмет, цілі, завдання.
- •Характеристика навчання як спільної діяльності. Соціально-психологічні фактори ефективності спільної діяльності.
- •Функції управління навчанням: планування, організація, стимулювання та контроль.
- •Ціль діяльності. Основні види цілей. Фактори формування цілей.
- •Навчальні цілі та їх специфіка. Правила постановки цілей навчання. Типові помилки визначення навчальних цілей.
32.Мотивуванняістимулюваннянавчальноїдіяльності: спільнетавідмінне, етапи, види, методи, прийоми.
Мотив - це внутрішня спонукальна причина дій і вчинків людини, переживання чогось особисто значущого для індивіда шлях вибору варіанту досягнення мети. Інколи відбувається підміна понять “мотив” та “стимул”, що неприпустимо. Мотив - це будь-яке психічне явище, то збуджує до дії, а стимул - явище, що діє на людину і викликає відповідну реакцію. Стимул може стати мотивом, але за умов, що його буде «перероблено» особистістю і відображено свідомістю. Через це один і той самий стимул у різних особистостей може викликати різні мотиви.
Для того, щоб активізувати навчальну діяльність слід у формах організації спільної діяльності суб'єктів пізнання розгорнути в модельному вигляді зміст навчання, "зобразити" професійну діяльність в максимально можливій повноті і тим самим адекватно засвоїти, а точніше, присвоїти професійну діяльність. Знання при цьому засвоюються не заради самого засвоєння або успішного складання екзаменів
До таких належать методи формування пізнавальних інтересів та методи, спрямовані на формування почуття обов'язку і відповідальності в навчанні. Методи формування пізнавальних інтересів вимагають застосування таких прийомів: створення емоційно-моральних ситуацій, ситуацій цікавості, цікавих аналогій, подив (внаслідок незвичайності наведеного факту.); зіставлення наукових і життєвих тлумачень , наприклад явищ природи. Найважливішим прийомом цих методів являється емоційна, яскрава, в якійсь мірі художня мова педагога, яка захоплює слухачів і стимулює їх навчально-пізнавальних діяльність.
Цінним методом стимулювання інтересу до навчання може бути метод пізнавальної ділової гри. Для утворення гри важливі насамперед тим, що можуть активізувати навчальний процес, а також служать засобом розвитку теоретичного і практичного мислення, актуалізації знань.
До методів стимулювання і мотивації навчання відноситься метод створення пізнавального спору (навчальні дискусії, навчальні диспути). Його призначення - створення підвищеного інтересу до теми. Включення учня в ситуації наукової суперечки не тільки поглиблює, його знання, але і викликає на цій основі особливий інтерес до навчання. Мотиваційна сторона процесу навчання має три групи мотивів: зовнішні (заохочення і покарання); змагання (успіх у порівнянні з кимось або з самим собою); внутрішні (розкриваються як поле для плідної діяльності). Внутрішні мотиви забезпечують найбільш стійкий інтерес до навчання. Тому правильне розуміння мотивації служить необхідною передумовою продуктивної роботи викладача, який, використовуючи інноваційні методи та підходи до навчання, цілеспрямовано розвиває і поглиблює пізнавальний інтерес до досліджуваного предмета, залучаючи учнів в експериментальну діяльність, застосовуючи форми і методи активного навчання (проблемного та інших видів).
У розвитку і поглибленні пізнавальних інтересів учнів важливе місце займають методи і прийоми самостійної роботи студентів. До них відносяться методи роботи з підручником, довідковою літературою, виконання завдань за алгоритмом, проведення дослідів, аналізу учнями незнайомих для них ситуацій, генерування суб'єктивно нової інформації, методика написання курсових і дипломних робіт.