- •Сучасні урок та лекція з економіки: методика їх проектування і проведення.
- •62.Методики стимулювання та мотивації до ефективної навчальної діяльності з економічних дисциплін.
- •63/ Розробка елементів навчальних занять з економіки (моделі засвоєння бази знань з економічних тем, методичної карти заняття, плану проведення занять) для різних вікових груп.
- •Аналіз навчального заняття, його основні компоненти. Схема комплексного аналізу заняття:
- •Визначення поняття „самостійна робота”. Особливості організації самостійної роботи в процесі вивчення економічних дисциплін.
- •Самостійна робота:
- •1.Аудиторна: 2.Позааудиторна
- •Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.
- •Методи та форми оцінювання самостійної роботи з економічних дисциплін.
- •Контроль як методична проблема. Методичні вимоги до його організації та необхідність їх дотримання.
- •Завдання та функції контролю при вивченні економічних дисциплін.
- •Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».
- •Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.
- •Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».
- •75. Особливості контролю в умовах модульно-рейтингової організації навчання економіки.
- •Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.
- •Порівняння сучасних форм і методів контролю в економічній освіті.
- •79. Сучасні засоби навчання в економічній освіті.
- •80. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.
- •81. Методичні рекомендації до розробки та застосування наочних засобів навчання при вивченні економіки відповідно до віку тих, хто навчається.
- •Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.
- •87. Методика застосування методу „мозкового штурму” в економічній освіті.
- •Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.
- •83.Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.
- •84. Методичні особливості підготовки та проведення дискусії. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.
- •85. Структура дискусії, критерії вибору теми, цілі дискусії. Вимоги (критерії) до керівника дискусії.
- •86. Види та основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін. Умови ефективної реалізації цих видів дискусії.
- •88. Аналіз та оцінка результатів дискусії.
- •91. Типи кейсів та основні вимоги до змісту кейсу.
- •89. Кейс-метод в економічній освіті, його цілі та особливості застосування.
- •90. Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій.
- •92. Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.
- •93. Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки та проведення. Функції керівника навчальної гри.
- •94. Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.
- •95. Неімітаційні (символічні) ігрові методи: особливості розробки та застосування на заняттях з економіки.
- •96. Переваги та недоліки ігрових методів навчання економіки у порівнянні з традиційними. Шляхи підвищення ефективності застосування ігрових методів в економічній освіті.
- •Сучасні технології навчання в економічній освіті
- •98. Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.
- •31. Мотивація навчання. Види мотивів навчання.
- •99.Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •100. Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.
- •101. Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.
- •26. Поняття таксономії навчальних цілей. Типи навчальних цілей.
- •27. Поняття змісту освіти та характеристика його основних компонентів
- •28. База знань навчальної теми, елементи бази знань, рівні засвоєння навчальної інформації.
- •29. Планування занять. Основні етапи заняття
- •30. Методи і прийоми навчання. Класифікація методів навчання. Переваги і недоліки різних видів навчальних методів.
- •32.Мотивуванняістимулюваннянавчальноїдіяльності: спільнетавідмінне, етапи, види, методи, прийоми.
- •34. Активізація навчальної діяльності в процесі сприйняття, осмислення та запам’ятовування навчального матеріалу.
- •35. Мотивуванняучнівдонавчання: індивідуальніособливостімотиваціїучіннятаїїдіагностика
- •36. Поняття «організаційні форми навчання» Відмінність форм і методів навчання. Розвиток організаційних форм навчання.
- •37. Умови навчання, місце та роль різних видів умов навчання в організації навчального процесу
- •39. Поняття контролю. Основні функції, етапи, види, форми і методи контролю навчання.
- •47. Фактори ефективного управління навчанням.
- •40. Психологія оцінювання. Оцінка і відмітка в навчанні. Види та форми оцінок.
- •41. Дидактичний тест. Класифікація тестових завдань. Критерії якості дидактичних тестів.
- •42. Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
- •43. Основні новоутворення та особливості розвитку особистості на кожному віковому етапі.
- •44. Врахування особливостей освітньо-вікових категорій при реалізації основних функцій управління навчанням.
- •45. Комунікаційний процес і управління навчанням. Характеристика педагогічної функції комунікації.
- •46. Структура комунікативного акту в навчанні.
- •48. Методика викладання економіки як наука. Предмет та методи дослідження, її джерела та зв’язок з іншими науками.
- •49. Основні задачі та функції методики викладання економіки.
- •50. «Методикавикладанняекономіки» якнавчальнадисциплінавсистеміформуванняпрофесійноїкомпетентностіекономістатавикладачаекономічнихдисциплін.
- •33. Циклічність управління мотиваційними процесами в навчанні. Використання методів та прийомів мотивації навчання на кожному етапі мотиваційного циклу.
- •Сутність поняття «спілкування».
- •Структура спілкування та його види і функції
- •Різновиди бар’єрів на шляху оптимального спілкування.
- •Особливості вербальної комунікації.
- •6.Особливості невербальної комунікації.
- •Розподіл ролей у взаємодії за е. Берном.
- •Моделі поведінки партнерів у взаємодії: асертивна, маніпулятивна, актуалізаторська та конфліктна
- •Сутність поняття «соціальна перцепція». Психологічні механізми соціальної перцепції.
- •Ефекти соціальної перцепції: «первинності», «новизни», «ореолу». Соціальні стереотипи.
- •Вплив зовнішніх ознак особистості на її сприймання оточуючими. Роль іміджу в міжособистісному сприйманні.
- •Психологічні механізми саморегуляції
- •Провідні методи та техніки саморегуляції.
- •Сутність поняття „педагогічне спілкування”, структура цього спілкування
- •Особистісні особливості педагога, які ускладнюють педагогічне спілкування.
- •Стилі педагогічного спілкування.
- •Поняття “ділове спілкування”. Особливості ділової спілкування.
- •Форми ділового спілкування.
- •Управління навчанням і навчальний менеджмент: специфіка дисципліни, предмет, цілі, завдання.
- •Характеристика навчання як спільної діяльності. Соціально-психологічні фактори ефективності спільної діяльності.
- •Функції управління навчанням: планування, організація, стимулювання та контроль.
- •Ціль діяльності. Основні види цілей. Фактори формування цілей.
- •Навчальні цілі та їх специфіка. Правила постановки цілей навчання. Типові помилки визначення навчальних цілей.
85. Структура дискусії, критерії вибору теми, цілі дискусії. Вимоги (критерії) до керівника дискусії.
Етапи:
І. Підготовка: вибір теми, визначення мети, розробка питань, підготовка учасників, організація.(створення сприятливого емоційного контролю; для введення в дискусію використовуються: заздалегідь підготовленні повідомлення слухачів, обговорення в малих групах, коротке попереднє опитування)
ІІ. Хід: питання, виступи, обговорення.(Керівництво дискусією: використання питання відкритого типу, використанні пауз в очікуванні відповіді, реакція на помилки учнів максимально коректна та толерантна)
ІІІ. Підсумки.
Тема дискусії – це предмет розмови в узагальненій формі. Для обговорення на заняттях можна обирати будь-які теми, при цьому необхідно враховувати фоновий рівень знань учасників дискусії. Бажано, щоб тема була актуальною і мала проблемний характер, оскільки дискусія передбачає існування часто протилежних поглядів на обговорюване питання. При виборі теми необхідно враховувати набутий життєвий (фаховий) досвід, обсяг відповідної інформації стосовно пропонованих проблемних питань тощо. Тема дискусії може мати фахове, суспільно-політичне, морально-етичне, естетичне, екологічне тощо спрямування, наприклад: „Роль учителя у процесі формування людської особистості”, „Вища школа на сучасному етапі”, „Моральні цінності сучасного суспільства”, „Інтелігентна людина – яка вона?”, „Роль засобів масової інформації у процесі виховання молоді”, „Людина і довкілля” тощо.
У процесі проведення дискусії викладач повинен:
- Мати певні комунікативні навички спілкування
- Вміння відповідати на важкі запитання і гасити «гострі обговорення»
- Вміти активізувати генерування ідей
- Вміти підбивати підсумки дискусії та самооцінку
- Уникати особистих оцінок та взаємних суперечок
- Намагатися створити атмосферу доброзичливого гумору та подолання емоційних труднощів
- Використовувати питання відкритого типу
- Використовувати паузи в очікуванні відповіді слухачів
- Реакція на помилки учнів має бути максимально коректна і толерантна
86. Види та основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін. Умови ефективної реалізації цих видів дискусії.
Дискусія — це широке публічне обговорення якогось спірного питання.
Види дискусій:
Круглий стіл – бесіда на рівних, коли група учнів обговорює проблему, залучаючи весь клас.
Форум – організація обговорення 4-6 учнів разом і з заздалегідь призначеним головою, учасники виступають з короткими повідомленнями, далі приєднується весь клас.
Дебати – обговорення на основі фіксованих доповідей учасників-представників 2 команд суперників.
Судове засідання – обговорення яке імітує судовий процес.
Техніка акваріум – полягає в постановці проблеми викладачем, створення підгруп для обговорення, визначення часу обговорення і того, хто буде презентувати її рішення та їх обговорення.
Технології проведення дискусій:
„Метод ПРЕС” (PRES). Технологія навчає студентів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.
„Займи позицію”. Слід використовувати протилежні думки, які не мають одної (правильної, оптимальної) відповіді.
„Шкала думок”. Технологія навчання, яка є однією з форм обговорення дискусійних питань, метою якої є розвиток у студентів навичок прийняття особистого рішення та вдосконалення вміння аргументувати свою думку.
„Ток-шоу”. Дозволяє контролювати хід дискусії, оцінювати участь кожного студента. „Оцінювальна дискусія”. Це один із найскладніших способів обговорення дискусійних проблем.
„Панельна дискусія”. Це специфічна технологія обговорення дискусійних проблем, яка може використовуватись для студентів переважно магістерської підготовки і імітує проведення наукової конференції (дискусії) з певної проблеми.
Дискусія покликана відповісти на спірні запитання та обговорити ті позиції, які існують, з метою знаходження взаємопорозуміння у невирішених питаннях.
Умови ефективного проведення дискусій:
проведення дискусії необхідно починати з постановки конкретного дискусійного питання; не слід ставити студентам питання на зразок: хто правий, а хто-ні в тому чи іншому питанні; у центрі уваги має бути ймовірний перебіг: ( що було б можливим за тим чи іншим збігом обставин?); усі вислови студентів мають бути у руслі обговорюваної теми; викладач має виправляти помилки і неточності, яких припускаються студенти, та спонукати їх робити те саме; усі твердження студентів повинні супроводжуватись аргументацією,
обґрунтуванням, для чого викладач ставить запитання на зразок: „Які факти свідчать на користь вашої думки?”, „Як ви мислили, коли дійшли такого висновку?”; дискусія може закінчуватися як консенсусом так і збереженням існуючих розбіжностей між учасниками дискусії.