Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_MEV_GOS.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
20.09.2019
Размер:
343.08 Кб
Скачать
  1. Аналіз навчального заняття, його основні компоненти. Схема комплексного аналізу заняття:

  1. Дата, група. 2. Кількість студентів (загальна, відсутніх, присутніх). 3. Підготовка аудиторії до заняття (порядок, дошка, ТЗН). 4. Навчальна програма - робочий план (відповідність). 5. Зв'язки: між темами, міжпредметні. 6. Організація на початку і в кінці заняття. 7. Підготовка студентів до заняття (витрачений час). 8. Повідомлення теми і мети заняття. 9. Відповідність структури заняття його типу. 10. Логічна послідовність між елементами заняття. 11. Раціональність розподілу часу на кожний елемент заняття. 12. Методи перевірки знань. 13. Чіткість формування питань. 14. Об'єктивність і мотивування оцінок. 15. Методи заохочення. 16. Якість виявлених знань. 17. Зв’язок теорії з практикою. 18. Науковість. 19. Доступність. 20. Ефективність використаних методів і прийомів подання ма­теріалу.

Загальні відомості про заняття:

  1. Дата, група, прізвище, ім'я, по батькові викладача, скільки всього студентів, скільки відсутніх. 2. Обстановка й обладнання аудиторії: порядок, чистота, чи підготовлена дошка, наочність, ТЗН. 3. Чи вчасно почалось і закінчилось заняття. 4. Тема уроку. Мета заняття (як визначає викладач мету заняття). 5. Мета відвідування заняття. 6. Місце даного заняття у системі за темою або за курсом у цілому. 7. Порівняти навчальну програму з даного предмета з робочим планом. Дізнатися, скільки годин виділяється на тему, щоб визначити правильність розподіленого матеріалу. Зв’язок даного заняття з попереднім, як він здійснюється.

Тип і структура заняття. Чи відповідає структура заняття обраному типу та ЇЇ доцільність з погляду досліджуваної теми в цілому. Послідовність окремих частин заняття (логічна, нелогічна). Забезпечення цілісності й закінченості заняття (підведення підсумку).

Зміст заняття. Відповідність програмі й сучасному рівню науки. Зв’язок із су­часністю. Чи достатньо використовується матеріал у виховних цілях, міжпредметні зв’язки.

  1. Визначення поняття „самостійна робота”. Особливості організації самостійної роботи в процесі вивчення економічних дисциплін.

Під самостійною роботою розуміють розумову діяльність учня або студента, спрямовану на опанування знаннями. Якість цієї важливої форми організації навчання залежить від наявності та розвитку навичок і вмінь самостійно опрацьовувати матеріал економічних дисциплін, а також від того, настільки чітко спланована та систематична самостійна робота. Серед основних вимог до організації самостійної роботи виділяють:

  • планомірність;

  • свідома активність;

  • дотримання режиму роботи;

  • систематичність та послідовність;

  • робота не лише на себе, а й на слухачів.

Основні труднощі, з якими стикаються у процесі самостійної діяльності:

  • труднощі орієнтування – надлишковість економічних матеріалів, недоліки у роботі з літературою та підручниками, посібниками;

  • труднощі синтезування – оптимального та чіткого поєднання великої кількості фактичної інформації;

  • психолого-лінгвістичні труднощі – наявність великої кількості подібних понять, невміння користуватися довідковою літературою, недостатні знання економічних категорій та наукових понять;

  • труднощі застосування – оптимальне поєднання теоретичних знань та практичних умінь (вміння застосовувати теоретичні знання, отриманні під час вивчення економічної дисципліни, на практиці).

67. Види та форми самостійної роботи. Шляхи активізації самостійної роботи в економічній освіті. Основними формами самостійної роботи є аудиторна (класна) та позааудиторна (позакласна робота). Самостійна робота може здійснюватися як при безпосередній так і при опосередкованій участі викладача (вчителя). Значною мірою участь викладача у досягненні цілей самостійної роботи визначається особливостями освітньо-вікових груп навчання, метою та завданнями самостійної роботи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]