Завдання 4. До виділених курсивом слів доберіть антоніми. Вкажіть, якими частинами мови виражені антонімічні пари.

1) Українців раніше обступала, огортала Краса, яка входила в душу, проймала все єство, і вони самі були вельми красивими душею і тілом, вродливими, духовними. Силам зла не було місця ні в оселі українців, ні в їхніх душах (Ст. – 2003. – № 49). 2) Коли ж мовимо про духовність державницьку, то її головною складовою є НАЦІОНАЛЬНА ГІДНІСТЬ. Се – велика рушійна сила, яка творила всі цивілізовані розвинені держави. Се та сила, що її зневажили, ретельно обминули і “забули” державотворці нової – незалежної України. Та й як не забути, адже національну гідність українців знищували, топтали, розпинали, забороняли 350 років (Ст. – 2003. – № 49). 3) Так вже історично склалося в нашій державі, що чимало найкращого губиться за кордоном. Тож і не дивно, що талановиті люди, котрі живуть і творять поруч з нами, демонструють свою творчість переважно за “бугром” (Ст. – 2003. – № 51).

Завдання 5. У наведених афоризмах українських авторів підкресліть антоніми. Ці антонімічні пари загальномовні чи контекстуальні? Перевірте за словником антонімів.

1. Говорити лихе, а промовчувати добре – однакове є зло (Данило Туптало). 2. Хто працював на мамону, на Бога працювати не може (Данило Туптало). 3. Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою (Феофан Прокопович). 4. Хіба може говорити про біле той, кому невідоме, що таке чорне? (Григорій Сковорода). 5. Ласкою всього досягнеш, а криком та лайкою нічого не візьмеш (Іван Котляревський). 6. Змовчана правда краще од голосної брехні (Пантелеймон Куліш). 7. Співай, ридай і будь готовий Замість лаврового терновий Вінець узяти на чоло (Михайло Старицький). 8. Трудно вірить, щоб погану одіж могла носить якась ідея гарна (Леся Українка). 9. Сама доброчинність стає пороком, коли застосовують її помилково (Олександр Довженко). 10. Критик-артист обминає найслабші твори митця, а критик-публіцист – найліпші (Володимир Державін). 11. Вміти сказати “ні”, коли від тебе вимагають сказати “так” (Олена Теліга). 12. Правила для всіх однакові, тільки винятки різні (Данило Рудий). 13. Світ реагує тільки на орлиний клекіт і зовсім не хоче заважати на голубине воркотання (Василь Захарченко). 14. Сила реклами – у знанні людських слабкостей (Юрій Рибніков). 15. Спочатку було слово. Потім з’явилося пустослів’я (Олександр Сухомлин).

Завдання 6. Підкресліть антоніми, які лежать в основі газетних заголовків. Визначте, якими частинами мови виражені антонімічні пари; загальномовні вони чи контекстуальні. Окремо виділіть епітет-оксиморон.

1. Туманне передчуття світлого майбутнього (Ст. – 2004. – № 2). 2. Початок кінця шлюбу з Радою Європи (Ст. – 2004. – № 4). 3. Поразка, що веде до перемоги (ПіК. – 2003. – № 28–29. – С. 8). 4. Фізик, закоханий у лірику (Ст. – 2004. – № 1). 5. Маленькі грішники з великими проблемами (Ст. – 2004. – № 7). 6. Жінкам миліша солодка брехня, ніж гірка правда (Ст. – 2003. – № 34). 7. Колишній людожер помер вегетаріанцем (Ст. – 2003. – № 34). 8. Материк доброти в океані байдужості (Ст. – 2003. – № 45). 9. Українці за Уралом: минуле, сучасне і майбутнє (Ст. – 2004. – № 2). 10. Праведний терор Талібану. 11. Спів і плачі карпатського лісу (Ст. – 2004. – № 5). 12. Насилля у житті та на екрані. 13. Тиша і грім Василя Симоненка. 14. Як росіянка стала українським класиком (Ст. – 2003. – № 51). 15. Сьогодні ти чужий, а завтра будеш мій (Ст. – 2004. – № 1).

Завдання 7. З поданих речень випишіть антонімічні пари. З’ясуйте, які образні засоби створюються за їх допомогою (антитеза, епітет-оксиморон, антонімічна іронія).

1. Треба боротися проти аморальної ідеології, що оспівує гроші, егоїзм і нелюдяність. Має утверджуватися справжня ідеологія – віра, національна культура, традиції народу (ШП. – 2003. – № 49). 2. Давно – релігія, а віднедавна й наука застерігають: лихослів’я вкрай небезпечне для здоров’я. Вже захищають дисертації про те, що не лише людина (чи інша жива істота) наділена енергетикою, а й кожне її слово містить певний заряд чи імпульс. Притому, як і в фізиці, – позитив чи негатив (Ст. – 2003. – № 7). 3. Хоч з приводу московського “українофільства” можна звичайно подискутувати, бо для неупередженого ока воно виглядає, як суцільне українофобство (ШП. – 2003. – № 49). 4. Американці дійсно всесильні – якщо дивитися на ситуацію з позиції безсилля України (ПіК. – 2003. – № 30–31. – С. 10). 5. Що ж віриться, що Сонце української державності проб’є чорні хмари шовінізму та українофобства... (Ст. – 2004. – № 7). 6. Якщо демократія не вибудовує механізмів захисту своїх підданих від брехні, наклепу, інсинуацій, то свобода слова стає свободою брехні (ПіК. – 2003. – № 30–31. – С. 10). 7. Режисер Олесь Санін назвав демонстрацію свого фільму у Запоріжжі “щасливою приреченістю”... (ЗС. – 2003. – № 172). 8. Найважливіше на День Валентина не помпезні подарунки, а теплота, ніжність, турбота і кохання, яких останнім часом поменшало в наших серцях. 9. “Доброзичливці” з Москви розпустили чутки про “авторитарний” стиль головного диригента Московського музичного театру ім. Станіславського і Немировича-Данченка (Ст. – 2004. – № 7). 10. Треба тільки вміти вслухатися у дзвони тиші їхньої творчості (ШП. – 2003. – № 49). 11. Повторюю: я навела одну 500-у частину помилок, зроблених у посібнику “інтелектуалами”... Решту надсилаю до Міністерства освіти і науки України. Чи не воно рекомендувало цей “посібник”? (Ст. – 2004. – № 6). 12. Культура, що милується сама собою і лише зрідка озирається навколо, зрештою стає цікавою лише для себе (ПіК. – 2004. – № 1. – С. 39). 13. Свіжоспечений директор кіностудії, як і слід чинити новій мітлі, почав не лише з конкретних дій, а й з публічних заяв (ПіК. – 2003. – № 46. – С. 33). 14. Хоч проект не був затверджений (великі кошти мали піти на осушування боліт і звільнення землі для “вдячних польській владі поліщуків”), деякі його положення Польща активно застосовувала у 30 рр. XX ст. до всіх “східних кресів”. 15. Тутейшість є формою втечі від процесу національної самоідентифікації, котра спізнилась у цій частині Європи (Берестейщині – Л. П.) і несе наразі не збереження та розвиток надбаного, а перетворення та чергову видозміну радянської безликості (ПіК. – 2003. – № 34. – С. 30–31).

Завдання 8. Наведіть по 4 – 5 прикладів уживання загальномовних і контекстуальних антонімів у прислів’ях, приказках, крилатих висловах.

Завдання 9. Знайдіть 8 – 10 газетних заголовків, в основі яких лежать антоніми.

Завдання 10. Випишіть із преси по 3 – 4 приклади вживання художніх засобів, в основі яких лежить явище антонімії (антитеза, епітет-оксиморон, антонімічна іронія).